Рішення

від 21.01.2011 по справі 8/17-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

21 січня 2011 р.           

Справа 8/17-10

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Грабика В.В.,

при секретарі судового засідання Кучер Р.П.,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом: публічного акціонерного товариства "Шепетіський цукровий комбінат", код ЄДРПОУ 00373391, вул. Старокостянтинівське шосе, 31, м. Шепетівка, Хмельницька область, 30403)

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1,   АДРЕСА_1)  

про стягнення 23 496, 98 грн.

за участю представників сторін

від позивача     :  Василюк М.М. - адвокат

      від відповідача :  ОСОБА_3 - за довіреністю

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Шепетіський цукровий комбінат" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 23 496, 98 грн.,державного мита  234,97грн.,витрат на ІТЗ в сумі 236грн. та 2 500 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

01.09.2010 р. між АТ "Шепетіський цукровий комбінат" (позивач) та ФОП ОСОБА_1 (відповідач) укладено договір № Е-280-10 про перевезення зовнішньоторгових вантажів, відповідно до умов якого позивач направив 01.09.2010 р. заявку на транспортно–експедиційні послуги, яку відповідач отримала та прийняла. Автомобілі ФОП ОСОБА_1 повинні були прибути під завантаження в SUIKER Unie, BAH HEEMSKERCKSTRAAT 101, 9726 Dg GRONINGEN, HOLLAND 03.09.2010 року. Проте автомобілі під завантаження до 09.09.2010 р. так і не прибули. Позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію з вимогою відшкодувати заподіяні збитки та виплатити штрафні санкції за неналежне виконання зобов’язання. Відповідач у відповіді на претензію у задоволенні заявлених вимог відмовила. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 11.11.2010р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд  на 30.11.2010 р..

Ухвалою суду від 30.11.10 р. розгляд справи відкладено та призначено її до розгляду на  17.12.10 р..

У зв’язку з неявкою  в судове засідання відповідача та ненаданням сторонами усіх необхідних для вирішення спору по суті документів, ухвалою суду від 17.12.2010 р. розгляд справи відкладено на 04.01.2011 р..

У відзиві на позов відповідач проти позовних вимог заперечив, мотивуючи свої заперечення тим, що замовлення позивача на перевезення вантажу є анульованим, що стверджується листом за вихідним № 420/1 від 02.09.2010 р., крім того заяву на перевезення підписано особою ОСОБА_4, права якого на укладання данного замовлення нічим не підтверджені  (а.с.84-86).

В судовому засіданні 04.01.2011 р. оголошено перерву до 21.01.2011 р., у зв’язку з невиконанням сторонами вимог попередніх ухвал суду.

В судове засідання 21.01.2011 р. з’явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених в позові та представник відповідача, який позов не визнав та надав витребувані судом документи, а саме оригінали журналів вихідної кореспонденції.

Представником позивача в судовому засіданні надано додаткові пояснення по суті спору. Крім того, надано докази повноважень ОСОБА_4 на підписання документів, а саме: довідку № 43-01 від 20.01.2011 р., довіреність № 426-08 від 04.08.2010 р. на ім'я ОСОБА_4, а також "Посадову інструкцію", довідку з ВАТ Укртелеком ЦТП №20.

При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

01.09.2010 р. між АТ "Шепетіський цукровий комбінат" в особі голови прапвління ОСОБА_5  (клієнт) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) укладено договір № Е-280-10 про перевезення зовнішньоторгових вантажів. Даним договором передбачено наступне: у межах даного договору виконавець бере на себе зобов’язання організувати доставку ввіреного йому уповноваженою особою (надалі «вантажовідправник») вантаж до пункту призначення та передати його особі уповноваженій на отримання вантажу (надалі «вантажоотримувач») у відповідності з умовами даного договору та поданих заявок, котрі є невід’ємною частиною даного договору, а клієнт –сплатити встановлену в заявці за перевезення плату (п.1.2.); на кожне окреме завантаження оформлюється транспортне замовлення (заявка), що має перелік умов та особливостей конкретного перевезення та є невід’ємною частиною даного договору і вважається його доповненням, заявка вважається прийнятою до виконання, якщо вона підтверджена підписами уповноважених осіб та скріплена печатками обох сторін, факс-копія заявки має юридичну силу оригіналу до моменту отримання оригіналів по пошті (п.2.3.); клієнт повинен подати заявку про перевезення вантажу не пізніше двох діб до запланованого завантаження, заявка повинна містити в собі правдиву інформацію, вказану в п.3.1. даного договору (п.4.1.1.); виконавець повинен подавати на завантаження необхідний тип рухомого складу в технічно справному стані, що забезпечується усіма необхідними для виконання перевезення документами, які оформлюються згідно вимогам країн на території яких здійснюється перевезення, виконавець може залучати як власний транспорт так і інших перевізників, при цьому відповідальність  з виконавця не знімається, якщо не будуть пред’явлені документи, що стверджують протилежне (п.4.2.1.);  відповідальність клієнта та виконавця визначається нормами ЦК України, ГК України, статуту автомобільного транспорту УРСР, в окремих випадках застосовуються умови Конвенції КДПВ, проте сторони в доповненні до Конвенції КДПВ беруть на себе обов’язки та зобов’язується сплатити штрафні санкції, що передбачені умовами конкретного транспортного замовлення (п.6.1.); виконавець несе відповідальність за прострочення перевезення, якщо прострочення виникло з його вини (п.6.3); за несвоєчасне надання транспортного засобу (проти встановленого в заявці строку, з запізненням на 5  годин) на завантаження /розвантаження, а також доставку вантажу до місця призначення виконавець сплачує штраф в розмірі 100 євро по курсу НБУ за кожну повну прострочену добу, на території країн СНГ та України –100 євро по курсу НБУ (п.6.6.);  у випадках відмови клієнта від перевезень після підписання замовлення, він сплачує виконавцю 10% від вартості фрахту, але не менше 1 000 грн. при міжнародних перевезеннях та 400 грн. при внутрішніх перевезеннях (п.6.8.); у випадках відмови виконавця від перевезень після отримання та підтвердження замовлення від клієнта , виконавець сплачує штраф в розмірі 10% від вартості фрахту, але не менше 1 000 грн. при міжнародних перевезеннях та 400 грн. при внутрішніх перевезеннях (п.6.9.);  розбіжності, що можуть виникати між сторонами під час реалізації даного договору по можливості врегульовуються шляхом проведення усних переговорів, або шляхом подання письмової претензії (п.8.1.); даний договір діє безстроково і набуває чинності з моменту його підписання (п.9.1.); договір може бути змінений чи доповнений за умови обопільної згоди сторін, зміни, доповнення, уточнення окремих умов договору повинні викладатися в письмовій формі та затвердженні підписами уповноважених представників обох сторін (п.9.3.).

На виконання умов договору, позивач 01.09.2010р. факсимільним зв"язком подав відповідну заявку на транспортно-експедиційні послуги № Е-280 до договору №Е-280-10 від 01.09.2010р.(що визнається відповідачем). Заявкою окрім іншого передбачено наступне: подача двох автомобілів під завантаження  03.09.2010 р. за конкретною адресою в Голандії; вартість перевезення за два автомобілі 60 000грн.; відповідальна особа ОСОБА_4 (а.с.11).

17.09.2010 р., з метою досудового врегулювання спору, позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вихідним № 2994-09 від 17.09.2010 р. з вимогою відшкодувати заподіяні внаслідок неналежного виконання договірних зобов’язань збитки в сумі 4000грн. та сплатити  штраф в розмірі 5 087,44 грн. та 6 000 грн.  (а.с.14,15).

У відповіді № 466 від 28.09.10 р. на претензію відповідач повідомив наступне: заявка позивача на транспортно-експедиційні послуги № Е-280 від 01.09.2010 р. є анульованою відповідно до листа № 420/1 від 02.09.2010 р., що був відправлений позивачу факсимільним зв’язком, а тому його вимоги  є безпідставними, крім того, заявка  на перевезення підписана не уповноваженою на те особою (а.с.17-18).

В наданих суду 13.12.2010 р. додаткових поясненнях позивач повідомив, що відповідно до журналу вхідної кореспонденції ВАТ «Шепетівський цукровий комбінат»(назву товариства змінено 04.08.2010 р. на ПАТ «Шепетівський цукровий комбінат») листа № 420/1 від 02.09.2010 р. канцелярія АТ «Шепетівський цукровий комбінат» не отримувала (а.с. 61,62).

Згідно розрахунків позивача, наведених у позовній заяві, з відповідача слід стягнути 5496,98 грн. за несвоєчасне надання транспортного засобу, 6 000 грн. штрафу за відмову від перевезення та 12 000 грн. штрафу за невивезення вантажу.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.  Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 316 ГК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст.920 ЦК України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Перевізник за ненадання транспортного засобу для перевезення вантажу, а відправник за ненадання вантажу або невикористання наданого транспортного засобу з інших причин несуть відповідальність, встановлену договором, якщо інше не встановлено транспортними кодексами (статутами).Перевізник і відправник вантажу звільняються від відповідальності, якщо ненадання транспортного засобу або невикористання наданого транспортного засобу сталося не з їхньої вини, зокрема у разі припинення (обмеження) перевезення вантажу у певних напрямках, встановленого у випадках і порядку, передбачених транспортними кодексами (статутами) (ч. 1,ч.2 ст. 921 ЦК України).

Згідно ст. 935 ЦК України, клієнт або експедитор має право відмовитися від договору транспортного експедирування, попередивши про це другу сторону в розумний строк. Сторона, яка заявила про таку відмову, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки, завдані їй у зв'язку із розірванням договору.

Згідно довідки  Хмельницької філії ВАТ "Укртелеком"  № 01/20-54 від 17.01.2011 р.  вбачається,що відповідно даних, зареєстрованих обладнанням ЦТП № 20 м.Шепетівка, відсутні вхідні дзвінки за 02 вересня 2010 року  на номер 41044, який належить ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" та використовується для факсимільного зв"язку, з номера (0372)560-346,  який вказаний в листі відповідача №421/1 від 02.09.2010р. для використання факсимільного зв"язку .

Таким чином, твердження відповідача про направлення 02.09.2010р.  факсимільним зв"язком позивачеві листа №421/1 про відмову від договору  з посиланням на запис в журналі вихідної кореспонденції спростовується допустимим та належним   письмовим доказом витребуваним судом за клопотанням позивача.

Суд приходить до переконання в  тому,що відповідач не повідомив належним чином позивача про відмову від договору,хоча  така відмова була наявною, що підтверджується відповіддю на претензію та фактичним ненаданням транспортних засобів відповідно до отримманої заявки. Запис в журналі вихідної кореспонденції відповідача не є належним та допустимим доказом відправки факсимільного повідомлення з огляду на специфічні особливості цього виду зв"язку.

Пунктом 6.9. договору передбачено, що у випадках відмови виконавця від перевезень після отримання та підтвердження замовлення від клієнта , виконавець сплачує штраф в розмірі 10% від вартості фрахту, але не менше 1 000 грн. при міжнародних перевезеннях та 400 грн. при внутрішніх перевезеннях

З урахуванням наведеного,та приймаючи до уваги ту обставину, що вартість перевезення згідно заявки становить 60 000грн.,   позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 6 000 грн. штрафу, на підставі п.6.9 договору, підлягають задоволенню.

Твердження  відповідача про те, що заявку на перевезення підписано неповноважною особою спростовуються  довідкою № 43-01 від 20.01.2011 р., посадовою інструкцією та довіреністю № 426-08 від 04.08.2010 р. на ім'я ОСОБА_4, згідно яких останній працює на посаді керівника відділу транспортного забезпечення та механізації ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат"   з 07.12.2006р. та уповноважений  на підписання господарських договорів.

Що стосується вимог про стягнення з відповідача 5 496,98 грн. за несвоєчасне надання транспортного засобу та 12 000 грн. штрафу за невивезення вантажу, то в їх задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п. 128 Статуту автомобільного тарнспорту Української РСР,затвердженого Постановою Ради Міністрів Української РСР  № 401 від 27.06.1969 р. "Про Статут автомобільного транспорту УРСР", за невиконання плану перевезень і прийнятого до виконання разового замовлення автотранспортні підприємства і організації, вантажовідправники і вантажоодержувачі несуть взаємну матеріальну відповідальність. Автотранспортне підприємство або організація за невивезення вантажу в кількості, передбаченій місячним планом перевезення або прийнятій до виконання разовим замовленням, сплачує вантажовідправнику (вантажоодержувачу) штраф у розмірі 20 процентів вартості перевезення невивезеного вантажу. Вантажовідправник (вантажоодержувач) за неприд"явлення до перевезення вантажу в кількості, передбаченій місячним планом перевезення або прийнятій до виконання разовим замовленням, сплачує автотранспортному підприємству  або організації штраф у розмірі  20 процентів вартості  перевозки непред"явленого вантажу.

Згідно абзацу 1 п.131 Статуту автомобільного тарнспорту Української РСР,затвердженого Постановою Ради Міністрів Української РСР  № 401 від 27.06.1969 р. "Про Статут автомобільного транспорту УСРС" при ненаданні автотранспортним підприємством або організацією автомобілів, робота яких оплачується за почасовим тарифом, в кількості, передбаченій у місячному плані або в прийнятому до виконання разовому замовленні, або при несвоєчасній подачі цих автомобілів, автотранспортне підприємство або організація сплачує вантажовідправнику (вантажоодержувачу) штраф у розмірі 10 процентів вартості користування автомобілями, виходячи з часу користування або строку подачі, вказаних у місячному плані або замовленні.

Сторони  визначили , що відповідальність за договором передбачена, окрім іншого, Статутом автомобільного транспорту.Позивач вважає, що відповідач повинен сплатити штраф відповідно до п.6.6  договору (п.131 Статуту) за несвоєчасне подання транспортного засобу,проте судом встановлено, що відповідач не допускав затримку, а взагалі відмовилася  від виконання перевезення, що передбачає відповідальність по п.6.9 договору.

Відмова відповідача від виконання перевезення виключає її відповідальність, передбачену п.128 Статуту автомобільного транспорту, яким передбачено застосування штрафу в тому випадку, коли перевізник вивіз лише частину вантажу - в розмірі      20% від вартості невивезеного вантажу.

З урахуванням наведеного в задоволенні позовних вимог про стянення з відповідача 5 496,98 грн. за несвоєчасне надання транспортного засобу та 12 000 грн. штрафу за невивезення вантажу задоволенню не підлягають.

На переконання суду судові витрати по сплаті  державного мита   понесені позивачем підлягають стягненню з відповідача в повному об"ємі відповідно до ст.49ч.2 ГПК України.

Що стосується витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та  на оплату послуг адвоката , то відповідно до ст.49ч.5 ГПК України їх слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідно становить   60,26грн. та 638,38грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4-2 - 4-4, 32-34, 43, 44, 49, 85-86, 115 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Шепетіський цукровий комбінат" штраф в сумі 6 000 грн., витрати на сплату держмита в сумі 234,97 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 60,26грн., витрати на правову допомогу адвоката в сумі 638,38грн..

3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                             Грабик В.В.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  25 січня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи