Рішення

від 26.01.2011 по справі 8/22-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/22-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

26 січня 2011 р.                      Справа 8/22-10

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Грабика В.В.,

при секретарі судового засідання Кучер Р.П.,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (код 2150766, б-р Шевченка, 18, м. Київ,30) в особі Вінницької філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (код 01182204,  вул. Соборна, 8, м. Вінниця, 21050)   

до:товариства з обмеженою відповідальністю "Лініс-В" (код ЄДРПОУ 32257664,   вул. Архітектора Артинова, б.38, кв. 29, м. Вінниця, 21050; поштова адреса: вул. Пирогова, 19, м. Вінниця, 21018)  

про стягнення 2 084,02 грн.

за участю представників сторін:

позивача : Матвєєва О.Ю. - за довіреністю;

відповідача : не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Вінницької філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"  12.11.2010р. звернулось в господарський суд Вінницької області з позовом  до товариства з обмеженою відповідальністю "Лініс-В" про стягнення 2084,02 грн., з яких 1995,31 грн. - основного боргу за послуги електрозв'язку, 43,66 грн. -  пені, 22,60 грн. -  інфляційних збитків,  22,45 грн. -3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним: ВАТ «Укртелеком», в особі ЦОСПП ВД ВАТ «Укртелеком», правонаступником якого є Центр телекомунікаційних послуг Вінницької філії ВАТ «Укртелеком», який діє на підставі Положення надавало послуги електрозв'язку ТОВ «Лініс-В» на підставі укладеного договору № 3936 від 23.09.2003 р.. Відповідач свої зобов'язання по оплаті послуг не виконує, внаслідок чого станом на 01.07.2010 р. заборгував позивачу 1 995,31 грн.. Неналежне виконання відповідачем умов договору є підставою для нарахування та стягнення з нього окрім суми основного боргу інфляційних нарахувань в розмірі 22,60 грн., 3-х відсотків річних в розмірі 22,45 грн., пені в розмірі –43,66 грн.. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 07.12.2010 р. відкладено розгляд у справі № 8/22-10 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 05.01.2011 р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та ненаданням сторонами усіх необхідних для вирішення спору по суті документів.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та ненаданням сторонами усіх необхідних для вирішення спору по суті документів, ухвалою суду від 05.01.2011 р. розгляд справи відкладено на 26.01.2011 р. та продовжено строк розгляду спору.

20.01.2011 р. представником позивача подано до суду уточнений розрахунок пені, відповідно до якого заборгованість за  період з 21.01.2010 р. –20.02.2010 р. становить  468,34 грн., а не як було зазначено помилково - 438,66грн.. (а.с.99).

В судове засідання 26.01.2011 р. з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав вказаних в позовній заяві, та зазначив, що станом на день розгляду справи відповідачем жодних проплат з часу подачі позову  не було здійснено.

Відповідач правом участі у розгляді справи не скориставася, відзиву на позов та витребуваних ухвалою суду документів не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується  повідомленням про вручення поштового відправлення №20499422, про поважність причин неявки та неподання витребуваних судом документів не повідомив.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

За викладених вище обставин справу, із врахуванням вимог ст.69 ГПК України, розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

При розгляді справи в судовому засіданні судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

23.09.2003 р. між ВАТ «Укртелеком»та ТОВ "Лініс-В"  укладено договір №3936  про надання послуг електрозв'язку. Даним договором передбачено: підприємство зв'язку надає послуги зв'язку, перераховані в додатку 1, і безплатні послуги, перераховані в додатку 2 (предмет договору); підприємство зв'язку зобов'язане забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку, не менше одного разу на місяць повідомляти абонентів про належну суму платежу за міжміські та міжнародні телефонні розмови (п.п.2.1., 2.1.1., 2.1.21.); відповідно до п.3.2. споживач зобов'язаний: своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (п.3.2.8.); своєчасно вносити плату за користування радіоточкою (п.3.2.16.); послуги, які надаються підприємство зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством (п.4.1.); споживач сплачує послуги зв'язку за спільно погодженою кредитною системою оплати (п.4.2.); розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку в кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, за отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг (п.4.5.); у разі несплати за надані послуги зв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня (п.5.8.); цей договір набирає чинності з дня підписання і діє п'ять років (п.7.1.); якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін (п.7.2.); додатки, оформлені в письмовій формі та підписані сторонами з метою належного виконання цього договору, а також додаткові угоди, укладені в період цього договору, є невід'ємними частинами цього договору (п.7.5.).

В додатку № 1 до договору наведено перелік послуг зв'язку, які надаються споживачеві (а.с.12).

В додатку № 2 до договору визначено перелік послуг зв'язку, які надаються безкоштовно (а.с.12 (зворотній бік)).

Юридичні адреси, банківські реквізити та підписи сторін містяться в додатку №3 до договору(а.с.13).

Номера, кількість та розташування телефонів, які обслуговуються позивачем вказано в додатку № 4 до договору (а.с.14).

Відповідач за надані послуги розрахувався частково в сумі 889,62 грн.,що підтверджується даними оборотної відомості.

Згідно наданих позивачем письмових розрахунків відповідачеві нараховано до стягнення інфляційні нарахування в розмірі 22,60 грн., 3% річних в розмірі 22,45 грн., пеня в розмірі –43,66 грн., розмір основного боргу відповідача за  договором № 3936 про надання послуг електрозв'язку від 23.09.2003 р. становить 1 995,31грн.. Всього з відповідача належить стягнути  2 084,02 (а.с.17-20).

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши в сукупності  докази надані сторонами та  які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.  Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами склалися правовідносини із договору про  надання послуг електрозв"язку.

Відповідно до ст. 901 за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1,ч.2 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість  виконати договір виникла з вини замовника , він зобов'язаний виплатити виконавцеві  плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625ч.2 ЦК України боржник,який прострочив виконання грошового зобов"язанняч, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

На час розгляду справи в суді відповідач не надав суду доказів проведення остаточних розрахунків з позивачем за надані послуги .

З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 1 995,31 грн. основного боргу підлягають задоволенню. Обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджуються наданими ним та дослідженими судом письмовими доказами, а саме рахунками за телекомунікаційні послуги, письмовими розрахунками суми боргу, оборотною відомістю.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача  три відсотки річних із суми основного боргу за період з грудня 2009 р. по липень 2010 р. у розмірі 22,45 грн., інфляційних нарахувань в сумі 22,60 грн. та 43,66 грн. пені за період з 01.01.2010 р. по 01.07.2010 р..

Оскільки відповідач не провів остаточний розрахунок за надані послуги відповіднодо п.4.5. договору, то він відповідно з вимогами цивільного та господарського кодексів є боржником, що прострочив, а тому наявні підстави для задоволення на підставі ст.625 ч.2 ЦК України вимоги про стягнення 3% річних в сумі 22,45 грн., інфляційних нарахувань в сумі 22,60 грн. та 43,66 грн. пені відповідно до п.5.8 договору ст.230,ст.231 ГК України, відповідно до наданаго позивачем письмового  розрахунку.

Судові витрати зі сплати держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю "Лініс-В" на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (код 2150766, б-р Шевченка, 18, м. Київ,30) в особі Вінницької філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"                 1 995,31 грн. основного боргу, 43,66 грн. пені, 22,60 грн. інфляційних нарахувань, 22,45 грн. 3% річних, витрат на сплату держмита в сумі 102 грн. та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                             Грабик В.В.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  27 січня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу  вул. Архітектора Артинова, б.38, кв. 29, м. Вінниця, 21050; поштова адреса: вул. Пирогова, 19, м. Вінниця, 21018)