Рішення

від 23.01.2008 по справі 14/300

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ 

"23" січня 2008 р.                                                                           

Справа  № 14/300

за позовом         Відкрите акціонерне товариство

"Вознесенський сироробний комбінат" 

до відповідачів   підприємець ОСОБА_1

Консультативне науково-виробниче

приватне підприємство "ЮРІКОМ"

про стягнення в сумі 339 712 грн.

79 коп.

                                                                                                               Суддя  Марач В.В.

Представники:

Від позивача  :   

Костючок С.Ю.   

Від

відповідачів : не з"явилися  

Стаття 22 Господарського

процесуального кодексу України сторонам роз'яснена

СУТЬ  СПОРУ : Відкрите

акціонерне товариство "Вознесенський сироробний комбінат" звернулося

в господарський суд з позовом до підприємця ОСОБА_1та Консультативного

науково-виробничого приватного підприємства "ЮРІКОМ" в якому просить

стягнути з ОСОБА_1 339712 грн.79 коп. та з КНВ ПП "ЮРІКОМ" 2000,00

грн. як заборгованості за поставлений Відповідачу-підприємцю ОСОБА_1, але

неоплачений ним товар згідно укладеного договору дистриб'юторства № 25/09 від

25.09.2005 року. Оскільки, Консультативне науково-виробниче приватне

підприємство "Юріком" відповідно до укладеного 30.09.2005 р. договору

поруки виступило поручителем за виконання ОСОБА_1 його зобов'язань перед

Позивачем, що виникли за договором дистриб'юторства, то керуючись ст.554

Цивільного кодексу України, Позивач просить стягнути з КНВ ПП

"ЮРІКОМ" суму заборгованості в розмірі 2000,00 грн., яку останній

зобов"язався сплатити за Боржника по договору поруки в разі невиконання

останнім зобов"язань перед позивачем по договору дистриб'юторства  № 25/09 від 25.09.2005 року. Позов

пред'явлено по місцю знаходження одного з відповідачів, а саме по

місцезнаходженню Консультативного науково-виробничого приватного підприємства

"Юріком".

Підприємець ОСОБА_1надав суду

відзив на позов в якому проти вимог позивача заперечує, посилаючяись на те, що

надані Позивачем накладні без підпису та печатки Відповідача на відпуск товару

і не є доказами, що підтверджують факт отримання Відповідачем продукції, що в

них відсутні зазначення номеру та дати довіреності, за якою був відпущений товар

або паспортних даних чи свідоцтва про державну реєстрацію суб"єкта

підприємницької діяльності, П.І.Б. особи, що прийняла товар. Крім того відсутні

докази видачі Відповідачем довіреностей на ім"я інших осіб на отримання

товару, якщо таке відбулось. Не доведений факт відпуску товару за заявками

Відповідача, як того вимагає п.2.6. договору, не надані докази забезпечення

Позивачем кожної партії товару необхідними документами на відгрузку в

установлених обсягах і строках, відповідно до п.2.5. договору.

Також відповідач стверджує, що

позивач не надав суду докази пред"явлення вимоги поручителю, а останній не

виконав імперативний обов"язок, передбачений ст.555 ЦКУ стосовно

повідомлення боржника про одержання вимоги кредитора, якщо така була. 

Таким чином, відповідач вважає, що

Позивач не підтвердив надання Відповідачу товару на загальну суму 1048432,51

грн. за договором 25/09 від 25.09.2005 р, а також не довів наявність

заборгованості Відповідача на суму 339712,79 грн.

Представник відповідача- підприємця

ОСОБА_1 в судове засідання не з"явився. Підприємець ОСОБА_1 звернувся до

суду з телеграммою в якій просить відкласти розгляд справи посилаючись на те,

що позивач не направив йому документи додані до заяви про збільшення позовних

вимог, і що він не має можливості надати відзив на заяву. Клопотання

відповідача не підлягає задоволенню, так як позивач при поданні вказаної заяви

надав суду докази відправлення її відповідачам. Крім того, статтею 22 ГПК

України не встановлено обов"язку позивача направляти відповідачам копії

заяви про збільшення позовних вимог і відповідач, на підставі цієї ж статті, не

позбавлений права самостійно знайомитися з матеріалами справи, однак вказаним

правом ОСОБА_1 не скористався.

Відповідач- КНВ ПП

"ЮРІКОМ" відзиву на позов не подав, натомість надав суду заяву в якій

просить розглянути дану справу без його участі.

18 грудня 2007 року представник

Позивача подав суду заяву про уточнення та збільшення позовних вимог на суму

14602,20 грн. Згідно даної заяви Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 352314,99

грн. заборгованості та з  КНВ ПП

"ЮРІКОМ" 2000,00 грн. як поручителя.. 

Дана заява відповідає нормам ст.22 ГПК України та прийнята судом до

розгляду. до розгляду.

Розглянувши документи і матеріали,

які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення

предстаників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких

грунтуються  їх вимоги та заперечення,

давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов

до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

25 вересня  2005 року між відкритим акціонерним

товариством «Вознесенський сироробний комбінат» та підприємцем ОСОБА_1був

укладений договір дистриб'юторства  №

25/09, за яким Підприємство (ВАТ «Вознесенський сиркомбінат») поставляло

Дистриб'ютору (ПП ОСОБА_1) товар для його подальшої реалізації на території

Чернігівської області, а Дистриб'ютор приймав такий товар та зобов'язувався

здійснювати його оплату у строки, визначені цим договором.

За умовами пункту 5.1 договору

дистриб'юторства оплата за наданий товар здійснюється дистриб'ютором як

готівковими так і безготівковими коштами на умовах попередньої оплати. А в

пункті 5.2 цього договору сторони передбачили, що при відвантаженні продукції

на умовах товарного кредитування (відстрочки платежу), згідно з кредитною

політикою "Підприємства", дистриб'ютор  зобов'язується повністю оплатити продукцію,

фактично відвантажену з відстрочкою платежу, на протязі 6 (шести) банківських

днів з дня її отримання.

Обгрунтовуючи поданий позов,

позивач стверджує, що він на підставі договору дистриб'юторства  № 25/09 відпустив підприємцю ОСОБА_1 товар на

загальну суму 866 954,99 (вісімсот шістдесят шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят

чотири гривні дев'яносто дев'ять коп.) грн., а саме по накладних №№:

РН-0005432 від 05.05.06 р. на суму

10 032,34 грн.;  РН-0006702 від 02.06.06

р. на суму 66927,41 грн.; РН-0007006 від 16.06.06 р. на суму 25 253,25

грн.;  РН-0007003 від 16.06.06 р. на суму

31072,60 грн.;  РН-0009336 від 31.07.06

р. на суму 33 008,51 грн.;  РН-0013247

від 16.10.06 р. на суму 35 848,26 грн.; 

РН-0010740 від 29.08.06 р. на суму 6 443,28 грн.;  РН-0013635 від 07.12.05 р. на суму 11013,02

грн.;  РН-0014697 від 26.12.05 р. на суму

794,68 грн.;  РН-0014693 від 26.12.05 р.

на суму 24 863,60 грн.;  РН-0003393 від

22.03.06 р. на суму 32 972,40 грн.; 

РН-0005255 від 01.05.06 р. на суму 14063,57 грн.;  РН-0005254 від 01.05.06 р. на суму 2910,75

грн.;  РН-0005253 від 01.05.06 р. на суму

7129,10 грн.;  РН-0005252 від 01.05.06 р.

на суму 12470 грн.;  РН-0005251 від

01.05.06 р. на суму 12613,65 грн.; 

РН-0002895 від 09.03.06 р. на суму 19326,92 грн.;   РН-0002896 від 09.03.06 р. на суму 17818,50

грн.;  РН-0002894 від 09.03.06 р. на суму

80567,62 грн.;  РН-0010393 від 21.08.06

р. на суму 4651,20 грн.;  РН-0010395 від

21.08.06 р. на суму 28241,46 грн.; 

РН-0011603 від 13.09.06 р. на суму 37359 грн.;  РН-0011602 від 13.09.06 р. на суму 18117,72

грн.; РН-0011601 від 13.09.06 р. на суму 18704,16 грн.; РН-0011599 від 13.09.06

р. на суму 21848,58 грн.;  РН-0012598 від

27.09.06 р. на суму 15968,34 грн.; 

РН-0000075 від 12.01.06 р. на суму 348 грн.; РН-0001362 від 09.02.06 р.

на суму 17295,94 грн.;  РН-0001363 від

09.02.06 р. на суму 7397,40 грн.; 

РН-0000076 від 12.01.06 р. на суму 339,55 грн.;  РН-0000074 від 12.01.06 р. на суму 6024,37

грн.;  РН-0005432 від 05.05.06 р. на суму

32119,78 грн.;  РН-0002019 від 23.02.06

р. на суму 10374,83 грн.; РН-0012599 від 27.09.06 р. на суму 13718,70 грн.;  РН-0003994 від 07.04.06 р. на суму 64673,90

грн.;  РН-0007007 від 16.06.06 р. на суму

38572,30 грн.;  РН-0010741 від 29.08.06

р. на суму 12938,40 грн.;  РН-0013634 від

07.12.05 р. на суму 11560,64 грн.; 

РН-0013636 від 07.12.05 р. на суму 540,98 грн.;  РН-0011576 від 12.09.06 р. на суму 11911,38

грн.; РН-0010394 від 21.08.06 р. на суму 14051,88 грн.;  РН-0007000 від 16.06.06 р. на суму 961,62

грн.;  РН-0006708 від 02.06.06 р. на суму

34105,40 грн..

Відповідач- підприємць ОСОБА_1 факт

отримання від відповідача товарів на вказану суму не оспорює, і підтверджує це

у відзиві та доповненнях до нього, а також про отримання товару саме на таку

суму ОСОБА_1 вказує у акті звіряння розрахунків (т.1, 318-321  а.с.).

Як уже зазначалося вище пунктом

5.2  договору дистрибюторства

встановлено, що при відвантаженні продукції на умовах товарного кредитування

(відстрочки платежу), згідно з кредитною політикою "Підприємства",

дистриб'ютор  зобов'язується повністю

оплатити продукцію, фактично відвантажену з відстрочкою платежу, на протязі 6

(шести) банківських днів з дня її отримання.

Статтею 33 ГПК України встановлено,

що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на

підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, всупереч наведеній нормі

підприємець ОСОБА_1 не довів того, що він належним чином виконав свої

зобов"язання по оплаті вартості продукції отриманої від позивача.

Так в обгрунтування доказів оплати

ОСОБА_1 при відзиві надав суду копії платіжних доручень, меморіальних ордерів,

виписок з банку, прибуткових ордерів ( т.1, 328-373 а.с. ).

Однак вказані документи не є

належними доказами оплати вартості товарів отриманих  ОСОБА_1 від позивача  по договору 

дистриб'юторства  № 25/09 від 25

вересня  2005 року.

Так у вказних документах, як

підстава безготівкового перерахування та внесення в касу  позивача коштів не зазначено, що вказані кошти

сплачуються в рахунок заборгованості по договору  дистриб'юторства  № 25/09 від 25.09.2005р. чи в рахунок оплати

вартсоті товарів, отриманих від позивача по накладних, вказаних останнім у

позовній заяві та у заяві про уточнення та збільшення позовних вимог. Натомість

у вказаних документах як підстава оплати зазначено "за сир", "за

готову продукцію" та "оплата за сир згідно договору б/н від

24.11.2006р." чи будь-якого іншого договору тільки не № 25/09 від 25

вересня  2005 року, на виконання якого

позивач просить стягнути кошти.

Відповідно до п. 3.8 Інструкції

"Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті",

затвердженої Постановою правління НБУ від 21.01.2004 року №22, реквізит

"Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником

так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких

здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає

платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що

зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Згідно платіжних доручень: № 1 від

06.04.06 р. на суму 9500 грн.; № 2 від 12.04.06 р. на суму 7000 грн.; № 6 від

19.05.06 р. на суму 21540 грн.; № 19 від 28.08.06 р. на суму 5000 грн.; № 22

від 05.09.06 р. на суму 45000 грн.; № 25 від 23.11.06 р. на суму 30000 грн.; №

26 від 07.12.06 р. на суму 33800 грн.; № 30 від 08.12.06 р. на суму 10000 грн.;

№ 31 від 12.12.06 р. на суму 10000 грн.; № 32 від 13.12.06 р. на суму 21500

грн.; № 33 від 14.12.06 р. на суму 25200 грн.; № 34 від 15.12.06 р. на суму

4100 грн.; № 35 від 29.12.2006 р. на суму 1500 грн.; № 1 від 04.01.07 р. на

суму 1500 грн.; меморіальних ордерів № 1: від 12.09.06 р. на суму 65000 грн.;

від 16.10.06 р. на суму 120000 грн.; від 06.11.06 р. на суму 40000 грн.; від

21.11.06 р. на суму 20000 грн.; від 24.11.06 р. на суму 10000 грн.; від

28.11.06 р. на суму 2000 грн.; від 30.11.06 р. на суму 10000 грн.: від 12.02.07

р. на суму 20000 грн. ОСОБА_1 за отриманий в Позивача товар перераховані кошти

на ВАТ "Вознесенський сиркомбінат" в сумі 512 640 (п'ятсот дванадцять

тисяч шістсот сорок гривень) грн.. Вказані суми позивач визнає як оплату від

ОСОБА_1 за товари відпущені по договору дистриб"юторства №25/09.

В заяві про уточнення та збільшення

позовних вимог Позивач заперечує факт отримання грошових коштів від підприємця

ОСОБА_1 в сумі 526163,80 грн., які оприбутковувалися Позивачем через касу за

прибутковими касовими ордерами: № 41 від 16.01.2006 р. на суму 22055 грн.; №

887 від 12.12.05 р. на суму 8850 грн.; № 918 від 19.12.05 р. на суму 23114.64

грн.;  № 165 від 10.02.06 р. на суму

12344,87 грн.; № 247 від 01.03.06 р. на суму 10160 грн.; № 340 від 21.03.06 р.

на суму 32470 грн.; № 393 від 03.04.06 р. на суму 14000 грн.; № 455 від

19.04.06 р. на суму 24409,14 грн.; № 516 від 28.04.06 р. на суму 100 000 грн.;

№ 535 від 05.05.06 р. на суму 89960,15 грн.; № 665 від 05.06.06 р. на суму 30

000 грн.; № 700 від 13.06.06 р. на суму 20 000 грн.; №708 від 14.06.06 р. на

суму 30 000 грн.; № 810 від 05.07.06 р. на   

9 800 грн.; №822 від 07.07.06 р. на суму 50 000 грн.; № 976 від 07.08.06

р. на суму 49 000 грн. з записами в цих прибуткових касових ордерах про те, що

такі кошти прийнято від ОСОБА_1.

Даний факт Позивач пояснює

виявленням невідповідності ведення касових операцій бухгалтерією ВАТ

"Вознесенський сиркомбінат" по відношенню до фактично здійснених

фінансових операцій. А саме, в результаті проведеної ревізійної перевірки

фінансово-господарської діяльності ВАТ "Вознесенський сиркомбінат"

комісією були виявлені факти зарахування грошових коштів в сумі 526 163,80

грн., які фактично вносилися в касу Позивача ОСОБА_2 в якості поворотної

фінансової допомоги згідно договору від 01.12.2005 р.,  як платежі від приватного підприємця ОСОБА_1

В судовому засіданні досліджені

квитанції до прибуткових касових ордерів (т.2, 43-47 а.с. ):  № 393 від 03.04.06 р., № 535 від 05.05.06 р.;

№ 516 від 28.04.06 р.28.04.06 р.; № 455 від 19.04.06 р., № 708 від 14.06.06 р.;

№ 700 від 13.06.06 р.; № 665 від 05.06.06 р.; № 822 від 07.07.06 р.; № 810 від

05.07.06 р.; № 976 від 07.08.06 р.; № 340 від 21.03.06 р.; № 165 від 10.02.06

р.; № 918 від 19.12.05 р.; № 887 від 12.12.05 р.; № 41 від 16.01.06 р.; № 247

від 01.03.06 р., які підтверджують, що від ОСОБА_2 в якості повернення

фінансової допомоги по договору від 01.12.2005 р. Позивачем було прийнято 526

163,80 (п'ятсот двадцять шість тисяч сто шістдесят три гривні 80 коп.) грн.

Таким чином надані  ОСОБА_1прибуткові касові ордери: № 41 від

16.01.2006 р. на суму 22055 грн.; № 887 від 12.12.05 р. на суму 8850 грн.; №

918 від 19.12.05 р. на суму 23114.64 грн.; 

№ 165 від 10.02.06 р. на суму 12344,87 грн.; № 247 від 01.03.06 р. на

суму 10160 грн.; № 340 від 21.03.06 р. на суму 32470 грн.; № 393 від 03.04.06

р. на суму 14000 грн.; № 455 від 19.04.06 р. на суму 24409,14 грн.; № 516 від

28.04.06 р. на суму 100 000 грн.; № 535 від 05.05.06 р. на суму 89960,15 грн.;

№ 665 від 05.06.06 р. на суму 30 000 грн.; № 700 від 13.06.06 р. на суму 20 000

грн.; №708 від 14.06.06 р. на суму 30 000 грн.; № 810 від 05.07.06 р. на    9 800 грн.; №822 від 07.07.06 р. на суму 50

000 грн.; № 976 від 07.08.06 р. на суму 49 000 грн.  не можуть бути належними доказами оплати за

продукцію отриману ним у позивача по договору дистриб"юторства №25/09.

На усунення порушень у веденні

касових операцій Позивач анулював прибуткові касові ордери   № 41 від 16.01.2006 р. на суму 22055 грн.; №

887 від 12.12.05 р. на суму 8850 грн.; № 918 від 19.12.05 р. на суму 23114.64

грн.;  № 165 від 10.02.06 р. на суму

12344,87 грн.; № 247 від 01.03.06 р. на суму 10160 грн.; № 340 від 21.03.06 р.

на суму 32470 грн.; № 393 від 03.04.06 р. на суму 14000 грн.; № 455 від

19.04.06 р. на суму 24409,14 грн.; № 516 від 28.04.06 р. на суму 100 000 грн.;

№ 535 від 05.05.06 р. на суму 89960,15 грн.; № 665 від 05.06.06 р. на суму 30

000 грн.; № 700 від 13.06.06 р. на суму 20 000 грн.; від 14.06.06 р. на суму 30

000 грн.; № 810 від 05.07.06 р. на    9

800 грн.; від 07.07.06 р. на суму 50 000 грн.; № 976 від 07.08.06 р. на суму 49

000 грн., в яких наявні  записи про те,

що кошти за цими прибутковими касовими ордерами прийнято від ОСОБА_1 (копії

анульованих прибуткових касових ордерів наявні в матеріалах справи).

Згідно з   Законом  

України  "Про  бухгалтерський  облік 

та фінансову звітність в Україні" 

підприємство  самостійно розробляє

систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського)  обліку, 

звітності  і   контролю  

господарських операцій.

Відповідно до  вищенаведеного  Закону, 

підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні

документи,  які  фіксують факти здійснення господарських

операцій.

Згідно з наказом Мінфіну України №

88 від 24.05.95 р. "Про затвердження Положення про документальне

забезпечення записів у бухгалтерському обліку" документування

господарських операцій може  здійснюватися  як на бланках типових та спеціалізованих

форм,  так і з використанням виготовлених

самостійно бланків  первинних  документів, 

за  умови наведення в них

обов'язкових реквізитів.

Документування касових операцій

Позивачем здійснюється на бланках типових форм 

первинного обліку № КО-1 "Прибутковий касовий ордер",

затверджених наказом Державного комітету статистики України № 263 від 27.07.98

р. Хоча вказаний наказ і скасований наказом Державного комітету статистики №

442 від 15.12.2003 р., проте підприємство 

має право використовувати типові форми бланків, про що закріплено в

п.2.7 наказу Мінфіну України № 88 від 25.05.95 р.

Типова форма № КО-1 застосовується

для оформлення надходження до каси грошових коштів та інших грошових

документів. Типова форма "Прибуткового касового ордера" складається з

двох частин, одна з яких заповнюється, підписується та передається до каси

підприємства, а друга частина - це квитанція до прибуткового касового ордера,

яка завіряється підписами головного бухгалтера і касира та печаткою

підприємства, та видається на руки особі, яка здала гроші.

Отже в обгрунтвання доказів оплати

(здавання грошових коштів в касу позивача) 

відповідач ОСОБА_1 мав би надати саме квитанції до прибуткових касових

ордерів, однак відповідач таких доказів суду не надав.

Як вбачається з наданих суду

квитанцій до прибуткових касових ордерів, 

526 163,80 (п'ятсот двадцять шість тисяч сто шістдесят три гривні 80

коп.) грн. було прийнято Позивачем саме від громадянина ОСОБА_2 по його зобов'язанням

перед Позивачем, які виникли за договором поворотної фінансової допомоги від

01.12.2005 р.

Таким чином, приймаються до уваги

докази Позивача, які підтверджують, що підприємець ОСОБА_1 розрахувався з

Позивачем за отриманий в нього товар по договору  дистриб'юторства  № 25/09 від 25 вересня  2005 року лише в сумі   512 640 (п'ятсот дванадцять тисяч шістсот

сорок гривень) грн., а грошові кошти в сумі 526 163,80 (п'ятсот двадцять шість

тисяч сто шістдесят три гривні 80 коп.) грн. фактично прийняті  Позивачем від ОСОБА_2 в якості повернення

поворотної фінансової допомоги, і тому не мають ніякого відношення до

розрахунків Відповідача-1 з Позивачем. 

Не приймаються до уваги доводи

ОСОБА_1 про те, що надані Позивачем накладні без його підпису та печатки, тому

що при поданні 18 грудня 2007 року заяви про уточнення та збільшення позовних

вимог позивач уточнив свої вимоги та додав до заяви накладні на відпуск товарів

підприємцю ОСОБА_1, які завірені печаткою останнього.

Відтак, матеріалами справи

встановлено, що підприємець ОСОБА_1 одержаний від Позивача товар оплатив

частково, чим порушив свої зобов'язання по повній оплаті отриманого товару.

Неоплаченою залишилась поставлена Відповідачу партія товару на суму 354 314,99

(триста п'ятдесят чотири тисячі триста чотирнадцять гривень 99 коп.) грн. 

З матеріалів справи також

вбачається, що зі сторони Позивача відбулося виконання умов договору

дистриб'юторства № 25/09 від 25.09.2005 р. щодо поставки передбаченого

договором товару та  часткове виконання

Відповідачем-ОСОБА_1 зобов'язань по своєчасній та повній оплаті  отриманого згідно договору товару.

Згідно ст.526 ЦК України

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та

вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності

таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,

що звичайно ставляться.

Таким чином, позовні вимоги про

стягнення основного боргу в сумі 354 314,99 грн.   є обґрунтованими і підлягають задоволенню

відповідно до умов договору дистриб'юторства та 

ст.526, 530 ЦК України, ст.193 ГК України.

Розглядом матеріалів справи

встановлено, що між Позивачем та Консультативним науково-виробничим приватним

підприємством "Юріком" 30.09.2005 р. був укладений договір поруки

терміном до 30 вересня 2007 року, за умовами якого Поручитель (Консультативне

науково-виробниче приватне підприємство "Юріком) відповідає за Боржника

(підприємця ОСОБА_1) в обсязі, визначеному Договором поруки, за умови

невиконання або неналежного виконання Боржником своїх зобов'язань перед Позивачем

згідно договору дистриб'юторства   №

25/09  від 25.09.2005 року. Відповідно до

п.3.1 договору поруки відповідальність поручителя перед кредитором обмежена

сплатою суми в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.

Одним із способів забезпечення

виконання зобов'язання є порука. Згідно статті 553 Цивільного кодексу України

за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за

виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за

порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання

зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно частини 1 статті 554

Цивільного кодексу України боржник та поручитель відповідають перед кредитором

як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову

(субсидіарну) відповідальність поручителя.

Враховуючи той факт, що договір

поруки на день звернення позивача до суду був чинним, то суд прийшов до

висновку, що позовні вимоги  в частині

стягнення заборгованості в сумі 352 314,99 грн. з Відповідача-ОСОБА_1 та 2000

грн.  з Відповідача-  КНВ ПП "ЮРІКОМ"   є обґрунтованими.

Заперечення підприємця ОСОБА_1 про

те, що позивач не надав суду докази пред"явлення вимоги поручителю, а

останній не виконав імперативний обов"язок, передбачений ст.555 ЦКУ

стосовно повідомлення боржника про одержання вимоги кредитора, не спростовує

вимог позивача, та не може бути підставою для звільнення вказаного відповідача

від виконання зобов"язань перед позивачем. Крім того відповідно до п.1

статті  554 у разі порушення боржником

зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед

кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено

додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, а відповідно до п.2 цієї ж

статті - поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник,

включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків,

якщо інше не встановлено договором поруки.  

На осносві ст.49 ГПК України на

відповідача-підприємця ОСОБА_1 покладаються судові витрати, так як спір виник

внаслідок його неправильних дій.

Враховуючи викладене, керуючись

ст.ст. 49,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

 1. Позов задоволити.

2.Стягнути з рахунку підприємця

ОСОБА_1АДРЕСА_1ІНФОРМАЦІЯ_1на користь Відкрите акціонерне товариство

"Вознесенський сироробний комбінат" вул. Молодогвардійська

58а,Вознесенськ,Миколаївська область,56500, основний борг в сумі 352 314,99

грн., 3543, 15 грн. витрат по держмиту, 118 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Консультативного

науково-виробничого приватного підприємства "Юріком" (м.рівне,

вул.Відінська, 39, код ЄДРПОУ 22585461) на користь  Відкрите акціонерне товариство

"Вознесенський сироробний комбінат" вул. Молодогвардійська

58а,Вознесенськ,Миколаївська область,56500, код ЄДРПОУ 00446598)   2000, 00 грн. заборгованості.

4. Накази видати після набрання

рішенням законної сили.

          Суддя                                                                

Марач В.В.

підписано

"30" січня 2008 р.