Рішення

від 27.12.2010 по справі 39/131

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

39/131

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

27.12.10 р.                                                                                    Справа № 39/131                               

 Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді Іванченкової О.М., суддів Риженко Т.М., Лейби М.О.,

при секретарі судового засідання Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Политехсервіс”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 32322041,

до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Макіївський комбінат хлібопродуктів”, сел.Трубний м.Макіївка Донецької області, ЄДРПОУ 00957614,

про стягнення 1 090 127,02 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Бєломєстнов А.Ю. – за довіреністю, -  

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошувалась перерва з 19.05.2010р. по 02.06.2010р.

                                                       ВСТАНОВИВ:

Справа розгадається відповідно до Постанови Вищого господарського суду України від 18.01.2010р. та розпорядження заступника голови господарського суду Донецької області від 02.03.2010р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Политехсервіс”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Відкритого акціонерного товариства “Макіївський комбінат хлібопродуктів”, сел.Трубний м.Макіївка Донецької області,  про стягнення заборгованості в сумі 1090127грн.02коп., яка складається з основного боргу в розмірі 1060152грн.30коп., пені в розмірі 29974грн.72коп.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на договір купівлі-продажу № П-2 від 02.02.2009р., видаткову накладну № П-2 від 12.02.2009 р., акт приймально-здавальний №2, розрахунок.

14.05.2009р. за результатами дослідження матеріалів справи, оцінки поданих доказів та пояснень представників сторін, господарським судом у складі судді Морщагіної Н.С. прийнято рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Политехсервіс”, м.Донецьк, задовольні частково.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.01.2010р. рішення господарського суду Донецької області від 14.05.2009р. у справі №39/131 скасовано, а справа передана на новий розгляд до господарського суду Донецької області в іншому складі суду.

За викладених обставин, відповідно до розпорядження заступника голови господарського суду Донецької області від 02.03.2010р., справа №39/131 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Политехсервіс”, м.Донецьк, до Відкритого акціонерного товариства „Макіївський комбінат хлібопродуктів”, сел.Трубний м.Макіївка Донецької області, передана на розгляд судді Іванченковій О.М.

Ухвалою від 03.02.2010р. дана справа прийнята до провадження та призначено судове засідання на 16.03.2010р. В подальшому слухання справи відкладалось на підставі положень ст.77 Господарського процесуального кодексу України та відбувалось зупинення на підставі ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 29.10.2010р. призначений колегіальний розгляд справи у наведеному вище складі.

Під час нового розгляду справи №39/131 Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю „Морське консультаційне агентство” надало пояснення щодо суті спору та наполягало на стягнені з Відповідача грошових коштів у розмірі 1 090 127,02 грн.

Відповідач у відзиві на позов просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що відносно Відповідача триває провадження по справі про банкрутство. При цьому Позивач не скористався своїм правом, не звернувся у місячний строк з дня публікації оголошення про це із заявою про визнання його вимог до боржника.

Врахував правові позиції сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України,  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання, тобто, правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, виникають, зокрема, з договору.

02.02.2009р. між Позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Политехсервіс”, м.Донецьк, (Продавець), та Відповідачем, Відкритим акціонерним товариством “Макіївський комбінат хлібопродуктів”, м.Макіївка, (Покупець), укладено договір купівлі-продажу №П-2, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить цій угоді, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Згідно даного договору, Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує  сільськогосподарську продукцію пшеницю 6 класу на умовах, обумовлених в п.4.1, у кількості та сортименті згідно накладним, які є невід'ємною частиною цього договору.

На виконання умов договору Позивач, згідно видаткової накладної №П-2 від 12.02.2009р., поставив Відповідачеві пшеницю 6 класу у кількості 1385,820 тн. на загальну суму 1060152грн.32коп., що також підтверджується приймально-здавальним актом №2,  представленими Позивачем податковою накладною №П-2 від 12.02.2009р. та реєстром отриманих та виданих податкових накладних №2.

Поставлену сільськогосподарську продукцію на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії НБД №514309/51 від 12.02.2009р. прийнято уповноваженою особою Відповідача, що підтверджується підписом останньої на означеній накладній.

На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що Позивачем доведено факт передачі Відповідачеві сільськогосподарської продукції на суму 1060152грн.32коп., тобто, обов'язок Продавця вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов договору.

У відповідності з п.4.1 договору, Покупець зобов'язаний оплатити Товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 3 календарних днів з моменту передачі товару Відповідачу на склад (але не пізніше 16.02.2009р.).

Проте, прийняті на себе згідно договору обов'язки Відповідач належним чином не виконував, вартість отриманої згідно означеної видаткової накладної сільськогосподарської продукції не сплатив, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 1060152грн.32коп.

Відповідно до  ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 1060152грн.32коп. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.

Отже, на момент прийняття рішення грошове зобов'язання Відповідача перед Позивачем на суму 1060152грн.32коп. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За порушення строків оплати поставленого товару Позивачем заявлено до стягнення  пеню в сумі 29 974 грн. 72 коп.

Втім, недотримання письмової форми для неустойки у вигляді пені тягне за собою недійсність (нікчемність) такої угоди (правочину) за законом. Оскільки сторони письмово не визначили пеню, як засіб забезпечення виконання договору (правочину), позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Однак, позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Ухвалою від 30.08.2010 року за заявою Товариства з обмеженою від повільністю „Ангеліон”, м.Донецьк, господарським судом Донецької області порушена справа №42/124Б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Макіївський комбінат хлібопродуктів” внаслідок фінансової неспроможності.

Одночасно даною ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою від 13.09.2010р. по справі №42/124Б за результатами підготовчого засідання затверджений розмір вимог ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю „Ангеліон”, м.Донецьк, у сумі основного боргу 14 025 736,00 грн. та введена процедура розпорядження майном боржника.

За змістом ухвали від 16.12.2010р. по справі №42/124Б, в газеті „Голос України” №176 від 22.09.2010 року заявник опублікував оголошення про порушення справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Макіївський комбінат хлібопродуктів”.

Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 3 статті 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Як вбачається з ухвали господарського суду Донецької області від 16.12.2010р. по справі №39/131, даним процесуальним документом затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Политехсервіс” не входить.

Частиною 2 статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

В пункті 8.12 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 року №04-5\1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зазначається, що даний строк є граничним і поновленню не підлягає.

Таким чином, вимоги Позивача вважаються погашеними, а зобов'язання Відповідача припиненим відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 1, 2, 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 21, 22, 33, 34, 36, 46, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                             ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Политехсервіс”, м.Донецьк, до відповідача, Відкритого акціонерного товариства “Макіївський комбінат хлібопродуктів”, сел.Трубний м.Макіївка Донецької області,  про стягнення 1090127грн.02коп., у тому числі основного боргу в сумі 1060152грн.30коп. та пені в сумі 29974грн.72коп. відмовити.

2.В судовому засіданні 27.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

3.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя                                                               Іванченкова О.М.                               

Суддя                                                                                           Т.М. Риженко

Суддя                                                                                              М.О. Лейба

Повний текст рішення  підписано 31.12.2010р.