Рішення

від 28.12.2010 по справі 23/103

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/103

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

28.12.10 р.                                                                                    Справа № 23/103                               

  За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Торговий дім ”Технол” м. Донецьк  

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Донецькшахтометробуд” м. Донецьк  

про стягнення 35 154, 66 грн.

Суддя              Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: Клочков Д.В. - директор

Від відповідача: не з'явився  

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ”Торговий дім ”Технол” м. Донецьк, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю ”Донецькшахтометробуд” м. Донецьк, 35 154, 66 грн. боргу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-          неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки                             № 27-12/06 ДШ від 27.12.2007р. щодо оплати вартості товару, поставленого на підставі видаткових накладних № РН-3737 від 06.10.2008р., № РН-3943 від 23.10.2008р., № РН-4155 від 14.11.2008р. та  № РН-4303 від 04.12.2008р., внаслідок чого у відповідача виник борг в сумі 35 154, 66 грн.;

-          рахунки-фактури № СФ-4718 від 06.10.2008р., № СФ-4971 від 23.10.2008р., № СФ-5220 від 14.11.2008р. та № СФ-5715 від 04.12.2008р. на оплату товару, на які є посилання у вищезгаданих видаткових накладних;     

-          направлення на адресу відповідача претензії № 23/03-2009 від 23.03.2009р. з вимогою оплатити вищевказану суму боргу, яка залишена без відповіді;   

-          ст.ст. 15, 16, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.ст. 20, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

До винесення рішення по справі позивач надав суду заяву № 15/05/09-с від 15.05.2009р. про зміну підстави позову, в якій зазначив, що умови договору № 27-12/06 ДШ від 27.12.2007р. не розповсюджуються на правовідносини, які пов'язані з поставкою відповідачу товарів за видатковими накладними № РН-3737 від 06.10.2008р., № РН-3943 від 23.10.2008р., № РН-4155 від 14.11.2008р. та № РН-4303 від 04.12.2008р. у період з 06.10.2008р. по 04.12.2008р., а строк виконання боржником обов'язку щодо оплати отриманого ним товару слід визначати в порядку                 ч.2 ст.530 ЦК України (претензія № 23/03-2009 від 23.03.2009р. про сплату боргу в сумі                  35 154, 66 грн. отримана відповідачем 23.03.2009р.).  

     25 травня 2009р. від позивача  надійшла ще одна заява № 21/05/09-с від 21.05.2009р., в якій в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач знову змінив підставу  позову - він вважає, що правовідносини між сторонами щодо поставки товару за вищевказаними видатковими накладними виникли саме в рамках договору поставки № 27-12/06 ДШ від 27.12.2007р., і борг відповідача в сумі 35 154, 66 грн. виник у зв'язку з неналежним виконанням останнім умов саме цього договору.       

Під час розгляду справи № 23/103 в судовому засіданні 28.12.2010р. позивач надав мирову угоду від 30.09.2010р., підписану обома сторонами. Пунктом 1 цієї мирової  угоди закріплено, що за даною мировою угодою відповідач зобов'язується сплатити позивачу суму основного боргу, яка складає 35 154, 66 грн. Як пояснив представник позивача, ця мирова угода надана суду не для її затвердження відповідно до ст.78 Господарського процесуального кодексу, а як доказ підтвердження суми боргу відповідача.

Крім того, від позивача надійшла заява № б/н від 27.12.2010р., в якій позивач зазначив про свою відмову від укладення вищевказаної мирової угоди та просив суд додатково стягнути з відповідача на свою користь 3 517, 93 грн. інфляційних та  1 057, 53 грн. річних за період з 23.03.2009р. по 25.03.2010р.                     

Суд зазначає, що під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Фактично в заяві № б/н від 27.12.2010р. позивачем пред'явлені додаткові позовні вимоги щодо стягнення інфляційних та річних, про які не йшлося в позовній заяві. Відповідно до вимог ст.46 Господарського процесуального кодексу України до заяви про збільшення розміру позовних вимог додається документ, що підтверджує сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі, за винятком випадків звільнення від сплати цього мита, відстрочки або розстрочки його сплати. В порушення приписів вищевказаної статті позивачем не подано суду відповідного документу про сплату державного мита.     

Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги пред'явлені позивачем додаткові вимоги щодо стягнення 3 517, 93 грн. інфляційних та 1 057, 53 грн. річних за період з 23.03.2009р. по 25.03.2010р., та розглядає по суті первісні позовні вимоги з урахуванням заяви        позивача № 21/05/09-с від 21.05.2009р. про зміну підстави позову.                         

Відповідач мотивованого відзиву на позовну заяву не надав.

 Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

 Сторони уклали між собою договір поставки № 27-12/06 ДШ від 27.12.2007р. (далі - договір № 27-12/06 ДШ), за умовами якого постачальник (позивач) постачає, а покупець придбає на умовах, визначених в цьому договорі, технічні масла та змазки та іншу продукцію (далі - товар); ціна, кількість, найменування та асортимент товару визначаються рахунками, накладними та додатками (при наявності) до цього договору протягом всього строку його дії (п.1.1. договору).       

Пунктом 1.2. договору закріплено, що приймання товару та підписання видаткової накладної уповноваженими особами сторін є узгодженням сторін з ціною, кількістю, найменуванням та асортиментом поставленого товару.    

Договір № 27-12/06 ДШ, як закріплено в п.9.1., набирає чинності з моменту його підписання  обома сторонами і діє до 31.12.2008р.; закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання тих зобов'язань, які залишились невиконаними.    

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рахунків-фактур № СФ-4718 від 06.10.2008р., № СФ-4971 від 23.10.2008р., № СФ-5220 від 14.11.2008р. та № СФ-5715 від 04.12.2008р. позивачем за видатковими накладними № РН-3737 від 06.10.2008р., № РН-3943 від 23.10.2008р., № РН-4155 від 14.11.2008р. та  № РН-4303 від 04.12.2008р., які містили найменування, кількість та ціну товару, здійснено поставку товару на загальну суму 57 633, 94 грн., який прийнятий відповідачем без заперечень, що підтверджено довіреностями серії НБЙ № 598178 від 06.10.2008р., серії НБЙ № 598211 від 23.10.2008р., № 007 від 14.11.2008р. та № 031 від 04.12.2008р. та відповідачем не спростовано.   

Позивач зазначає, що товар за вищевказаними накладними був поставлений саме на виконання умов договору № 27-12/06 ДШ від 27.12.2007р. Відповідач це твердження не спростовував. Доказів існування між сторонами у спірний період будь-яких інших договірних, позадоговірних відносин або домовленостей, в т.ч. усних, щодо поставки аналогічного товару суду не надано. Крім того, у видаткових накладних № РН-3737 від 06.10.2008р., № РН-3943 від 23.10.2008р., № РН-4155 від 14.11.2008р. та  № РН-4303 від 04.12.2008р. в графі ”Замовлення” також зазначено договір № 27-12/06 ДШ від 27.12.2007р. За таких обставин, суд робить висновок, що поставка товару за видатковими накладними здійснена саме на виконання умов договору № 27-12/06 ДШ.

Сторони погодили, що розрахунки за договором здійснюються в національній валюті України шляхом прямого банківського перерахування на поточний рахунок постачальника протягом 5-ти календарних днів з дня поставки (п.4.1. договору). Датою поставки товару вважається дата, вказана у видатковій накладній (п.3.4. договору).

За спірними видатковими накладними товар був отриманий відповідачем 06.10.2008р., 23.10.2008р., 14.11.2008р. та 04.12.2008р. Отже, останнім днем виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару є 11.10.2008р., 28.10.2008р., 19.11.2008р. та 09.12.2008р. відповідно.

Відповідач в порушення умов договору № 27-12/06 ДШ, ст.ст. 509, 526, 530, 629, 692 ЦК України, ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України свої зобов'язання за договором виконав частково, а саме сплатив вартість отриманого товару лише на суму 22 479, 28 грн. згідно платіжного доручення № 40 від 23.10.2008р. (див. виписку за особовим рахунком за 27.10.2008р.), що і призвело до виникнення боргу в сумі 35 154, 66 грн., який до теперішнього часу не погашений. Наявність існування вказаної суми боргу відповідача перед позивачем підтверджується також і мировою угодою від 30.09.2010р., підписаною в т.ч. і представником відповідача.

В матеріалах справи міститься також виписка за особовим рахунком за 30.09.2008р., відповідно до якої відповідачем платіжним дорученням № 432 від 30.09.2008р. із призначенням платежу ”За масло ТП-22 согласно сч.4221 от 03.09.08г.” сплачено позивачу 24 279, 36 грн. Суд не приймає до уваги вказаний платіж, оскільки він не стосується спірних поставок товару, за якими позивач вимагає стягнути борг з відповідача.           

Під час розгляду справи доказів оплати відповідачем суми боргу в розмірі                       35 154, 66 грн. суду не подано. За таких обставин суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 265-267 Господарського кодексу України,                        ст.ст. 525, 530, 692, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

                                                  В И Р I Ш И В :

         Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Донецькшахтометробуд”                           (м. Донецьк, вул. Баумана, 1-д, р/р 26003301530817 в Київському  відділенні ПІБ м. Донецька,  МФО 334271, ЄДРПОУ 24656975) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ”Торговий дім ”Технол” (м. Донецьк, вул. Щорса, 39, р/р 26006038745200 в АКІБ ”УкрСибБанк” м. Харкова, МФО 351005, ЄДРПОУ 33904878) - 35 154 грн. 66 коп. боргу, 351 грн. 55 коп. витрат на сплату держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                               Забарющий М.І.                               

В судовому засіданні 28.12.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.                                                 Повний текст рішення складено та підписано 30.12.2010р.