28/210
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
12.01.11 р. Справа № 28/210
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді: Курило Г.Є., суддів Левшиної Г.В., Риженко Т.М.
при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи
за позовом: Публічного акціонерного товариства „СЕБ БАНК”, м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерстрой”, м. Краматорськ
про стягнення заборгованості 3589464,56 грн.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився.
Від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПРАВИ:
В судовому засіданні оголошувалась
перерва з 08.11.2010р. по 17.11.2010р.
Публічне акціонерного товариства „СЕБ БАНК”, м. Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю„Інтерстрой”, м.Краматорськ, про стягнення заборгованості 3825040,88 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про надання невідновлюваної кредитної лінії №67-г/07 від 11.12.2007р.
Від позивача разом з позовною заявою надійшли заява №6-2078 від 23.09.2010р. про забезпечення позову, відповідно до якої останній просить суд накласти арешт на майно, перелічене в заяві, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Інтерстрой”, м. Краматорськ в межах суми заявлених позовних вимог 3825040,88грн. та заява №6-2079 від 23.09.2010р. про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд накласти арешт на рахунки, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю „Інтерстрой”, м. Краматорськ, а саме № 26008000046463 у ПАТ „СЕБ БАНК” у м. Харкові, МФО 300175, №26000230001000 в ЗАТ ,,Донгорбанк” м. Донецьк, МФО 334970 в межах суми заявлених позовних вимог 3825040,88грн.
Позивачем протягом розгляду справи надавались пояснення по суті спору.
Відповідно до уточнень №2-10/908 від 03.11.2010р. до позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем станом на 14.09.2010р. складає 3589464,56грн., а саме прострочений кредит - 2090666,64 грн., залишок строкової заборгованості в розмірі 909333,07 грн., прострочені нараховані проценти в розмірі 554811,29грн., нараховані відсотки в розмірів 16333,33грн., прострочена комісія в розмірі 2814,26грн., пеня в розмірі 15505,97 грн. Суд приймає до уваги дані уточнення та розглядає справу по суті.
Відповідач надав відзив на позовну заяву №25/97 від 15.11.2010р., відповідно до якого просить в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки одну зі сторін за договором №62-г/07р від 11.12.2007р., а саме Акціонерний банк „Факторіал-Банк” ліквідовано, а Публічне акціонерне товариство „СЕБ БАНК” не обґрунтував свої права, як позивача по даній справі.
Відповідно до клопотання №25/98 від 15.11.2010р. про витребування доказів по справі №28/210, відповідач просить суд винести ухвалу, якою зобов'язати позивача надати в судове засідання для огляду оригінали та для залучення до матеріалів справи належним чином засвідчені копії: передаточного балансу, затвердженого загальними зборами акціонерів ПАТ „СЕБ БАНК” №47 від 23.03.2009р., протокол (виписку) загальних зборів акціонерів ПАТ „СЕБ БАНК” №47 від 23.03.2009р., виписку з уставу ПАТ „СЕБ БАНК”. Суд ухвалою від 01.12.2010р. частково задовольнив клопотання відповідача, в іншій частині вимог клопотання відмовив, в зв'язку з необґрунтованістю.
Відповідно до доповнень до відзиву на позовну заяву №25/12-01 від 01.12.2010р. відповідач доповнив раніше наданий відзив та зазначив, що додаткові угоди №3 від 16.03.2009р. та №4 від 31.03.2009р. до договору №67-г/07 від 11.12.2007р. не відповідають вимогам ст. 203 ЦК України та укладені під впливом помилки, позивачем також не надано доказів відправлення/отримання відповідачем вимоги в порядку ст. 530 ЦК України, позовні вимоги позивача не відповідають дійсності, відповідно до даних бухгалтерського звіту відповідача.
Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 14.12.2010року призначено колегіальний розгляд справи.
Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, строк розгляду справи продовжувався на 15 днів на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарським судом встановлено наступне:
Між Акціонерним банком „Факторіал-Банк” (кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтерстрой”, м. Краматорськ (позичальник) був укладений договір про надання невідновлюваної кредитної лінії №67-г/07 від 11.12.2007р. (договір), відповідно до умов якого кредитодавець, при наявності вільних кредитних ресурсів зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, надалі за текстом – „кредит” (п.1.1. договору).
За своєю правовою природою вказаний договір №67-г/07 від 11.12.2007р. є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).
До вказаного вище кредитного договору сторонами було укладено ряд додаткових угод та договорів про внесення змін до даного кредитного договору.
Відповідно до договору про внесення змін №4 від 31.03.2009р. до договору про надання невідновлюваної кредитної лінії №67-г/07 від 11.12.2007р., преамбула договору викладена в новій редакції у зв'язку з реорганізацією Акціонерного банку „Факторіал-Банк” шляхом його приєднання до ВАТ „СЕБ Банк”, а саме кредитодавцем є Відкрите акціонерне товариство „СЕБ Банк” (правонаступником якого є позивач).
Відповідно до п. 1.1.1. договору про надання невідновлюваної кредитної лінії №67-г/07 від 11.12.2007р. в редакції додаткової угоди №1 від 28.01.2008р. надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо – „Транш”, а у сукупності – „Транші”, зі сплатою 14 процентів річних та комісій, в розмірі та в порядку визначеному тарифами комісійних винагород по наданню кредитів, які містяться в додатку 1 до цього договору, що є невід'ємною складовою частиною цього договору, надалі – „Тарифи”, в межах максимального ліміту заборгованості до 3000000,00грн.
Видача траншів кредиту на цілі, визначені п 1.2. цього договору проводиться шляхом оплати розрахункових документів позичальника або перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника за його письмовою заявою з позичкових рахунків №20637002046463, №20733003046463 в АБ „Факторіал-Банк” в межах максимального ліміту заборгованості, що діє на дату оплати (п. 2.1. договору про надання невідновлюваної кредитної лінії №67-г/07 від 11.12.2007р. в редакції додаткової угоди №1 від 28.01.2008р.).
Кінцевий термін повернення заборгованості за кредитом встановлюється 10.12.2010р. на умовах визначених цим договором, що закріплено в п. 1.1.3 кредитного договору в редакції додаткової угоди №1 від 28.01.2008р.
Пунктом 1.1.2. договору про надання невідновлюваної кредитної лінії №67-г/07 від 11.12.2007р. визначений порядок погашення траншів кредиту. Після низки змін, що вносились сторонами в даний пункт кредитного договору, остаточний порядок погашення траншів кредиту встановлено в договорі про внесення змін №5 від 15.04.2009р., відповідно до цього порядку позичальник зобов'язаний щомісячно, починаючи з травня 2009р. проводити часткове погашення кредиту згідно з графіком погашення заборгованості.
Відповідно до п. 2.3. договору про надання невідновлюваної кредитної лінії №67-г/07 від 11.12.2007р., моментом (днем) повернення траншу кредиту вважається день зарахування на позичковий рахунок кредитодавця суми траншу кредиту. Кінцевим моментом (днем) повернення кредиту є день зарахування на рахунок кредитодавця процентів за кредитом, комісійних, можливих штрафних санкцій, повної суми кредиту, в порядку та на умовах визначених цим договором.
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щоденно, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі. Розрахунковий період починається з останнього робочого дня місяця, що передує поточному і закінчується передостаннім робочим днем поточного місяця або днем, що передує дню кінцевого погашення кредиту в повній сумі (п.2.4. договору про надання невідновлюваної кредитної лінії №67-г/07 від 11.12.2007р.).
В п. 2.5. договору про надання невідновлюваної кредитної лінії №67-г/07 від 11.12.2007р. в редакції договору про внесення змін №4 від 31.03.2009р. встановлено, що сплата процентів за користування кредитом здійснюється позичальником не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та у день повернення кредиту в повній сумі на рахунки №20682002046463 та №20788003046463 в ВАТ „СЕБ БАНК”. Встановити строк сплати процентів за період з 27.02.2009р. по 30.03.2009р. не пізніше 15.04.2009р.
Нарахування та оплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом в період (28-29-30-31/360). При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту (п. 2.6. договору про надання невідновлюваної кредитної лінії №67-г/07 від 11.12.2007р.).
Сплата комісій здійснюється в порядку та в терміни, обумовлені тарифами, що встановлено в п. 2.7. договору про надання не відновлюваної кредитної лінії №67-г/07 від 11.12.2007р. Тарифи комісійних винагород по наданню кредиту, з відповідними змінами, що в них вносились, наявні в матеріалах справи. Дані тарифи підписані позичальником та містять відбиток його печатки.
Позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцеві в повному обсязі траншів кредиту в строк та в порядку, визначені в п.п. 1.1.1., 1.1.2., 2.11. цього договору, а також сплачувати кредитодавцю проценти та комісії, передбачені п. 1.1.1. цього договору, в строки та в порядку, визначеними п.п. 2.5., 2.6., 2.7., 2.8., 2.11., 2.15, 2.16, що закріплено в п.п 3.3.5., 3.3.6. договору про надання невідновлюваної кредитної лінії №67-г/07 від 11.12.2007р.
Цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п.7.3. договору про надання невідновлюваної кредитної лінії №67-г/07 від 11.12.2007р.).
Як видно з матеріалів справи, а саме меморіальних ордерів та банківських виписок відповідач отримав кредитні кошти. Однак, відповідач неналежним образом виконував свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.
Згідно з приписами п. 4.5. договору про надання невідновлюваної кредитної лінії №67-г/07 від 11.12.2007р., у разі невиконання позичальником зобов'язань, визначених п.п. 3.3.1-3.3.17 цього договору протягом більше 30 днів, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився, та відповідно позичальник зобов'язаний не пізніше наступного дня, погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, комісії та нараховані штрафні санкції. Після повного погашення заборгованості позичальника за цим договором дія договору припиняється.
Тобто відповідно до п. 4.5. договору, ст. 212 ЦК України, сторони обумовили, зміну прав та обов'язків, а саме зобов'язання позичальника достроково погасити кредит виникає у випадку невиконання позичальником зобов'язань, визначених п.п. 3.3.1-3.3.17 цього договору протягом більше 30 днів.
Таким чином, банк, у зв'язку з невиконанням відповідачем свої зобов'язань протягом 30 днів, має право на стягнення всієї заборгованості за кредитним договором.
На підставі викладеного, заперечення відповідача про те, що строк повернення кредиту в повному обсязі не наступив спростовується матеріалами справи.
Позивач направив відповідачу лист вих. №2-3-2-1-1409 від 19.08.2009р. з вимогою погасити прострочену заборгованість перед банком.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Оскільки, відповідачем до прийняття судового рішення не надано доказів погашення заборгованості за договором про надання невідновлюваної кредитної лінії №67-г/07 від 11.12.2007р., а саме 554811,29 грн. – прострочених нарахованих процентів; 16333,33 грн. – нарахованих процентів; 2814,26 грн. – простроченої комісії за ведення кредитної справи; 2090666,64 грн. – боргу за несплаченою (простроченою) частиною кредиту; 909333,07грн. – залишку строкової заборгованості, в результаті чого господарський суд робить висновок, що сплату цих сум заборгованості не здійснено до теперішнього часу.
У разі прострочення позичальником строків сплати процентів та комісій, прострочення строків повернення кредиту та штрафних санкцій, визначених п.п. 1.1.1., 1.1.2., 2.5., 2.7., 2.12., 2.15., 2.16., 3.2.5., 3.3.5., 3.3.6., 3.3.7., 3.3.8., 4.4., 5.4. цього договору та тарифами, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період виконання зобов'язань за цим договором за кожен день прострочення від суми несплаченої заборгованості. При цьому сплата пені не звільняє позичальника від виконання зобов'язань за цим договором (п.4.2. договору про надання невідновлюваної кредитної лінії №67-г/07 від 11.12.2007р.).
Банк нарахував пеню по заборгованості за кредитом, процентами, комісією в розмірі 15505,97 грн. за період з 24.03.2009р. по 24.09.2009р.
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Оскільки Господарський кодекс України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у Цивільному кодексі України.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Судом встановлено, що розрахунок пені здійснений згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за кредитом, відсотками та комісією підлягають задоволенню в повному обсязі.
Як встановлено судом, відповідач прийняті на себе зобов'язання за договором про надання не відновлюваної кредитної лінії №67-г/07 від 11.12.2007р. належним чином не виконував, повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом в установлені строки та в повному обсязі не здійснював.
За таких обставин, враховуючи факт невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтерстрой”, м. Краматорськ своїх зобов'язань за договором про надання не відновлюваної кредитної лінії №67-г/07 від 11.12.2007р., позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „СЕБ БАНК”, м. Київ є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно тверджень відповідача про те, що одну зі сторін за договором №62-г/07р від 11.12.2007р., а саме Акціонерний банк „Факторіал-Банк” ліквідовано, а Публічне акціонерне товариство „СЕБ БАНК” не обґрунтував свої права, як позивача по даній справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1.1. статуту Публічного акціонерного товариства „СЕБ БАНК”, затвердженого загальними зборами акціонерів - протокол №50 від 08.10.2009р., яким зазначено, що Публічне акціонерне товариство „СЕБ БАНК” є юридичною особою, створеною внаслідок зміни найменування ВАТ „СЕБ БАНК”, та є правонаступником його всіх прав та обов'язків. 23.03.2009р. на підставі рішення Загальних зборів Акціонерів Банку (протокол №47) був затверджений передавальний акт (передаточний баланс), у відповідності до якого до банку були передані всі активи та зобов'язання Акціонерного банку „Факторіал-Банк”, зареєстрованого НБУ 01.12.1992р. (реєстраційний №131), який був правонаступником Акціонерного банку „”Приват-Ексел, внаслідок чого банк (ПАТ „СЕБ БАНК”) є правонаступником всіх прав та обов'язків Акціонерного банку „Факторіал-Банк” та Акціонерного банку „Приват-Ексел”.
Відповідно до протоколу №47 від 23.03.2009р. позачергові Загальні збори акціонерів Відкритого акціонерного товариства „СЕБ БАНК” вирішили затвердити результати приєднання АБ „Факторіал-Банк” до ВАТ „СЕБ БАНК” на правах безбалансового відділення; затвердити зміни до статуту ВАТ „СЕБ БАНК”, пов'язанні зі збільшенням його статутного капіталу у результаті приєднання до нього АБ „Факторіал-Банк” на правах безбалансового відділення, а також з необхідністю приведень положень статуту ВАТ „СЕБ БАНК” у відповідність до вимог Закону України „Про акціонерні товариства”, який набуде чинності 30.04.2009р. (зокрема, необхідністю зміни найменування банку на Публічне акціонерне товариство „СЕБ БАНК”).
Крім того, як зазначалось вище, відповідно до договору про внесення змін №4 від 31.03.2009р. до договору про надання невідновлюваної кредитної лінії №67-г/07 від 11.12.2007р., преамбула договору викладена в новій редакції, у зв'язку з реорганізацією Акціонерного банку „Факторіал-Банк” шляхом його приєднання до ВАТ „СЕБ Банк”, а саме кредитодавцем є Відкрите акціонерне товариство „СЕБ Банк”.
В силу статті 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього кодексу.
Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина 4 статті 91 Цивільного кодексу України).
Статтею 104 цього Кодексу встановлено, що юридична особа припиняється в результаті передання усього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
На підставі вищевикладеного позивач по справі є правонаступником Акціонерного банку „Факторіал-Банк”.
Стосовно тверджень відповідача про те, що додаткові угоди №3 від 16.03.2009р. та №4 від 31.03.2009р. до договору №67-г/07 від 11.12.2007р. не відповідають вимогам ст. 203 ЦК України та укладені під впливом помилки, суд зазначає наступне.
Предметом позову по даній справі є стягнення заборгованості за договором про надання невідновлюваної кредитної лінії №67-г/07 від 11.12.2007р., тому суд вважає, що вищезазначені твердження відповідача не пов'язані з предметом спору та має розглядатись в окремому провадженні.
Крім того, відповідач всупереч ст. 33 Господарського процесуального кодексу не довів, що особа, яка підписала додаткові угоди, не мала відповідних повноважень та діяла під впливом помилки.
В розумінні вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, як мають значення до справи ( стаття 34 ГПК України). Ніякі докази у справі не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили, як це зазначено у статті 43 ГПК України. Позивач довів свої позовні вимоги.
Від позивача разом з позовною заявою надійшли заява №6-2078 від 23.09.2010р. про забезпечення позову, відповідно до якої останній просить суд накласти арешт на майно, перелічене в заяві, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Інтерстрой”, м. Краматорськ в межах суми заявлених позовних вимог 3825040,88грн. та заява №6-2079 від 23.09.2010р. про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд накласти арешт на рахунки, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю „Інтерстрой”, м. Краматорськ, а саме № 26008000046463 у ПАТ „СЕБ БАНК” у м. Харкові, МФО 300175, №26000230001000 в ЗАТ ,,Донгорбанк” м. Донецьк, МФО 334970 в межах суми заявлених позовних вимог 3825040,88грн.
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Одночасно, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює мотивованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
При вивченні позову та наданих до нього документів, враховуючи суму позову, суд дійшов висновку, що загроза того, що невжиття заходів до забезпечення позову може дійсно утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду відсутня, а задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення економічної та фінансової діяльності юридичної особи – відповідача.
Імперативні приписи частини 1 статті 67 ГПК України визначають вичерпний перелік заходів забезпечення позову, що можуть бути вжиті господарським судом, зокрема, це: накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Можливості вжиття заходів забезпечення позову у інших формах, у тому числі „накладення арешту на банківські рахунки” – чинне процесуальне законодавство не передбачає, тому вжиття судом забезпечувальних заходів у запропонованій позивачем формі суперечило би загальнозаборонному принципу діяльності органів державної влади, визначеному частиною 2 статті 19 Конституції України, а також принципу законності, як одній із основних засад судочинства, визначеної статтею 129 Конституції України.
З огляду на це, судом прийнято рішення про відмову у задоволенні заяв про вжиття заходів до забезпечення позову.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України оскільки з його вини виник спір.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 43, 22, 33, 34, 49, 69, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-
ВИРІШИВ:
Задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „СЕБ БАНК”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерстрой”, м. Краматорськ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерстрой” (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Рум`янцева, буд. 11, ЄДРПОУ 32321294, п/р 26008000046463 у ПАТ „СЕБ БАНК”, МФО 300175) на користь Публічного акціонерного товариства „СЕБ БАНК” (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 10, ЄДРПОУ 14351016, п/р №29094090913001 у ПАТ „СЕБ БАНК”, МФО 300175) борг за несплаченою (простроченою) частиною кредиту в сумі 2090666,64грн., залишок строкової заборгованості в сумі 909333,07грн., нараховані проценти в сумі16333,33грн., прострочені нараховані проценти в сумі 554811,29 грн., прострочену комісію за ведення кредитної справи в сумі 2814,26 грн., пеню за несвоєчасну сплату кредиту, процентів та комісії в сумі 15505,97грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
У судовому засіданні 12.01.2011р. оголошено повний текст рішення.
Головуючий суддя Курило Г.Є.
Судді Г.В. Левшина
Т.М. Риженко
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 12.01.2011 |
Оприлюднено | 08.02.2011 |
Номер документу | 13653854 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Манько Геннадій Валерійович
Господарське
Господарський суд Донецької області
Курило Г.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні