Рішення

від 19.01.2011 по справі 17/238

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/238

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

19.01.11 р.                                                                                    Справа № 17/238                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Державного підприємства „Дельта Лоцман”, м. Миколаїв

до відповідача: Державного підприємства „Маріупольський морський торгівельний порт”, м. Маріуполь

про стягнення 6559,10 дол. США

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився

від відповідача: Кузьмішкін Д.В. – довіреність

                    Державне підприємство „Дельта Лоцман”, м. Миколаїв звернулось до господарського суду з позовною заявою до Державного підприємства „Маріупольський морський торгівельний порт”, м. Маріуполь про стягнення 6559,10 дол. США, з яких: 5930,47 доларів США – сума основного боргу, 213,50 доларів США - пеня, 415,13 доларів США – штраф.

В обґрунтування позову позивач посилається на договір № 04-6/122 від 01.08.2009р., заявки, лоцманські квитанції, рахунки КФ-14385 від 30.08.2010р. на суму 4400,03 доларів США та КФ-14719 від 31.08.2010р. на суму 1530,44 доларів США, претензію.

В якості правової підстави позову посилається на ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України.

Позивач у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач надав відзив, у якому проти позову заперечував, наполягає на тому, що по-перше: Державне підприємство „Маріупольський морський торгівельний порт”, відповідно до Кодексу торговельного мореплавства України, у даному випадку виступало, як морський агент, який діяв від імені та за дорученням ТОВ „Марітайм Інтер Сервіс”. Кошти на сплату спірних рахунків надійшли на банківський рахунок Порту 07.12.2010р., які терміново були перераховані на рахунок позивача, по-друге: відповідно до статті 231 Господарського кодексу України за порушення саме строків виконання зобов'язання стягується пеня та штраф у встановлених розмірах, але у даному випадку мова йде про порушення строків сплати наданих послуг. Крім того, стверджує, що пеня, відповідно до діючого законодавства, не повинна перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, встановив:

01 серпня 2009р. між сторонами був укладений договір № 04-6/122 (далі – «Договір») (а.с.11-15). Відповідно до якого, Підприємство - Державне підприємство „Дельта Лоцман” зобов'язується за заявками Агента - Державного підприємства „Маріупольський морський торгівельний порт” надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по переш вартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулювання руху суден у зонах дії центрів і постів регулювання руху суден та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай – Чорне море, а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а Агент зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги. При цьому споживачем послуг Підприємства  є Судновласник.

Відповідно до п.п.2.2.3 п. 2 Договору, Агент зобов'язаний робити своєчасну оплату відповідно до умов цього договору по суднах, що плавають під іноземним прапором – у ВКВ, а під прапором України – у національній валюті України, вказувати в банківських документах необхідну розшифровку платежу по кожному судну.

Відповідно до п.п.4.2.2 п.4 Договору, остаточний розрахунок здійснюється Агентом на протязі п'яти банківських днів з дати отримання рахунку за реквізитами, зазначеними у рахунках.

Згідно п.п.5.3 п.5 Договору, у разу порушенні взятих на себе за цим договором зобов'язань, Агент за вимогою Підприємства несе перед останнім відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі 0,1 відсоток несплаченої вартості послуг за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцяти днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Так, у серпні 2010р., на підставі письмових заявок відповідача, позивачем були надані послуги відповідачу, що підтверджується квитанціями СРРС та лоцманськими квитанціями, вартість наданих послуг склала 5930,47 доларів США.

Виставлені рахунки відповідач не сплатив у встановлені строки, що призвело до утворення заборгованості на суму 5930,47 доларів США.

          Відповідно до п.п.5.3 п.5 Договору та ст.231 Цивільного кодексу України позивачем була нарахована додатково пеня та штраф.

Зважаючи на те, що:

-          зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;

-          згідно ст. 193 Господарського Кодексу («ГК») України зобов'язання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не припустима;

-          до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

-          відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

-          відповідач у судовому засіданні надав платіжне доручення в іноземній валюті №138 від 08.12.2010р. на суму 10330,50 доларів США, до якої увійшла спірна сума у розмірі 5930,47 доларів США, на виконання договору від 01.08.2009р.;

-          у разі порушення зобов'язання (невиконання або неналежного виконання), боржник повинен сплатити кредиторові неустойку (штраф, пеня), якою є, зокрема, - грошова сума, встановлена у договорі (ст.549 ЦК України);

-          статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання;

-          згідно ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються  у  відсотках,  розмір  яких визначається обліковою ставкою Національного банку України,  за  увесь  час  користування чужими коштами,  якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором;

-          приписи ч.6 ст. 232 ГК України передбачають, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано;

-          платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»);

-          за змістом ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено застосування санкцій у випадку порушення грошового зобов'язання перед державним підприємством або прострочено строки повернення грошових коштів, наданих з Державного бюджету України, тощо, але в будь-якому випадку дана норма передбачає умову застосування визначеної санкції – «якщо інше не передбачено законом чи договором»;

-          сторонами у договорі у п.п.5.3 п.5 Договору передбачено відповідальність за порушення зобов'язань, що виключає можливість застосування санкції у вигляді штрафу, передбаченої законом. Відтак, нарахування та наполягання сплатити штраф у розмірі 415,13 доларів США грн. - є необґрунтованим;

-          перевіривши арифметичні розрахунки пені, суд дійшов висновку, що за вказаний період з 13.09.2010р. по 18.10.2010р. (36 днів прострочення, згідно розрахунку а.с. 19) розмір загальної суми пені повинен становити 90,67 доларів США;

-          судом також враховано, що відповідач основну суму заборгованості у розмірі 5930,47 доларів США сплатив після звернення позивача до суду, у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині припиняється, на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України;

-          статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування,

господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 80, 82-84 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Маріупольський морський торгівельний порт” (87510, м. Маріуполь Донецької області, пр. Адмірала Луніна, 99; п/р2600800016056 у філії ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України” у філії АТ „Укрексімбанк” у м. Маріуполі, код банку 335957, ЄДРПОУ 01125755) на користь Державного підприємства „Дельта Лоцман” (54001, м. Миколаїв, вул.. Лягіна, 27, р/р26007001010084, інд. подат. №253740014016, філія ВАТ „Державний Експортно-Імпортний банк України” у м. Миколаєві, МФО 326739, ЄДРПОУ 25374003) пеню у розмірі 90,67 доларів США; 60,21 доларів США - на відшкодування витрат по сплаті державного мита; 216,64 грн. - на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині позовних вимог у розмірі 5930,47 доларів США провадження у справі припинити.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Суддя                                                               Татенко В.М.                               

(повний текст рішення оформлений та підписаний 21.01.2011р.)