Рішення

від 18.01.2011 по справі 40/300

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/300

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.01.11 р.                                                                                    Справа № 40/300                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом товариства  з обмеженою відповідальністю „ Укрдонцентр”  м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „ПРОМБУДМОНТАЖ”, м. Донецьк

про стягнення 33 262 грн. 66 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Виноградов Г.А.  - юрисконсульт

від відповідача: Захаренко О.О. - директор

СУТЬ СПОРУ: товариство  з обмеженою відповідальністю „Укрдонцентр”  звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „ПРОМБУДМОНТАЖ”  про стягнення з останнього основного боргу з орендної плати  в сумі 28 063 грн. 20 коп., трьох відсотків річних в сумі 1 289 грн. 57 коп., інфляційних в сумі 3 909 грн. 89 коп. за прострочення  грошового зобов'язання  згідно договору оренди нежитлового приміщення №7/А від 01.02.09р.

 Відповідач позов визнав у повному обсязі по викладеним у відзиві доводам.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію  відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги  доводи позивача та  пояснення відповідача, суд встановив:

Додатково позивачем заявлено клопотання  в розумінні вимог статті 66 ГПК України про забезпечення позову у вигляді  накладення арешту на все майно відповідача та грошові кошти, які йому належать. У якості доводів щодо неможливого виконання рішення суду, позивач посилається на ухилення відповідача від виконання  грошових зобов'язань за договором оренди.

Судом прийнято до уваги, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

              На час подання заяви про забезпечення позову, тягар доказування покладається на особу, яка її подала. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до  вимог ст. 33 ГПК України та належністю їх до спору згідно ст.ст. 34, 36 ГПК України.

             Клопотання позивача не мотивоване посиланням на відповідні докази, що доводять необхідність вжиття заходів по забезпеченню позову, а саме не надано доказів відсутності майна у відповідача за його індивідуальними ознаками, довідок банківських установ про брак грошових коштів на його рахунках тощо.

У вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд здійснив оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів та дійшов до висновку щодо їх необґрунтованості з урахуванням, зокрема:

·          розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

·          забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

·          наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, що такий захід може забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

·          імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду у разі невжиття таких заходів;

·          запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Позивачем не доведено, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, і існує загроза його невиконання у майбутньому.

Так, відповідно до вимог статті 66, 67 ГПК України застосування заходів забезпечення позову у справі – є правом суду, з урахуванням  наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Дійсно такий захід повинен забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.  Втім, під час розгляду  клопотання позивача про забезпечення позову, суд  повинен забезпечувати збалансованість інтересів сторін, інших учасників судового процесу. До уваги судом приймається  визнання відповідачем позову та його бажання  здійснити погашення заборгованості за договором оренди. З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для  задоволення заяви позивача про застосування заходів забезпечення позову та відмовляє у його задоволенні.

              У задоволенні  клопотання  позивача про вихід за межи позовних вимог, якщо це необхідно для захисту його прав і законних інтересів слід відмовити за наступним. Такі повноваження суду відображені у пункті 2 частини першої статті 83 ГПК України, однак, вихід за межі позовних вимог означає лише збільшення кількісного показника розміру заявленої позивачем вимоги. Наприклад, суд може стягнути пеню або відсотки в більшому розмірі, ніж зазначено у позовній заяві:  коли позивач зазначив суму пені або відсотків станом на дату подання позову, суд може стягнути цю суму на дату винесення рішення.  Таким чином, забезпечення позову за своєю правовою природою  відрізняється  від  позовної заяви, оскільки пов'язане з утрудненням та неможливістю виконання рішення у спосіб та порядок визначених судом.

Позов мотивовано тим, що 01.02.09р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Укрдонцентр”, далі Орендодавець, та  товариством з обмеженою відповідальністю „ПРОМБУДМОНТАЖ”, далі  Орендар, було укладено договір оренди нежитлового приміщення №7/А.

Згідно розділу 3 договору Орендодавець за актом прийому-передачі від 01.02.09р. передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування приміщення  загальною площею 52,6 кв.м., яке розташоване за адресою: 83059, м. Донецьк, вул. Гутченко, 26а. Мета передачі майна в оренду  - використання у виробничої діяльності та вільного доступу до  офісу приміщення.

Строк дії договору встановлено у пункті  2.1., де зазначено, що він набуває чинності з моменту його підписання  та  діє до 31.12.09р. Пунктом 4.1. договору встановлено  щомісячний розмір орендної плати за  1 (один)  кв.м., який дорівнює 28 грн. 52 коп., з урахуванням ПДВ. Загальна сума орендної плати за договором складає 1 500 грн., з урахуванням ПДВ. Відповідно п.4.2. договору орендна плата сплачується у безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця авансом не пізніше 5 числа кожного місяця.

Додатковою угодою №1 від 01.03.09р. до договору оренди, сторони  збільшили розмір приміщення під офіс до 137,7 кв.м. та складського приміщення до 100 кв.м., у зв'язку з чим розмір орендної плати за офісне приміщення складає – 28 грн. 52 коп.  за 1(один) кв.м., з урахуванням ПДВ, а за складське приміщення в сумі 5 грн., за 1(один) кв.м., з урахуванням ПДВ. Тобто, загальний розмір орендної плати дорівнює – 4 427 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ в сумі 737 грн. 86 коп.

Проте, відповідачем орендні платежі сплачені не в повному обсязі, у зв'язку з чим за ним утворився борг в сумі 28 063 грн. 20 коп. за період з 28.02.09р. по 31.08.09р., який позивач і намагається стягнути.

           Оскільки  мале місце прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач наполягає на стягненні  з відповідача додатково трьох процентів річних в сумі 1 289 грн. 57 коп. за період з лютого 2009 року по серпень 2009 року та інфляційних в сумі 3 909 грн. 89  коп. за період  з лютого 2009 року по серпень 2009 року.

Судом досліджена правова норма, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір  оренди.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В силу  статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33  ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем доведено факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором оренди у частині своєчасного внесення орендних платежів  за користування майном.  Актом звірки розрахунків станом на  31.08.09р., підписаного сторонами без зауважень та пропозицій підтверджено основних борг з орендної плати в сумі 28 063 грн. 20 коп. на корись позивача. Відповідач доказів виконання обов'язків за договором у частині перерахування  Орендодавцеві орендних платежів суду не надав.

           За таких обставин позов щодо стягнення з відповідача основного боргу з орендної плати в сумі 28 063 грн. 20 коп., обґрунтований та підлягає  задоволенню.

Додаткове зобов'язання існує тільки тоді, коли існує основне зобов'язання.  Існування основної заборгованості у відповідача щодо несвоєчасної сплати орендної плати, підтверджено доказами у справі.

Згідно частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інший розмір процентів не був встановлений договором, тому позов щодо стягнення  з відповідача трьох процентів річних в сумі 1 289 грн. 57 коп. за  період з лютого 2009 року по серпень 2009 року та інфляційних в сумі 3 909 грн. 89  коп. за період  з лютого 2009 року по серпень 2009 року за прострочення грошового зобов'язання, вважаються обґрунтованим  та підлягаючим задоволенню.

Витрати по державному миту в сумі  332 грн. 63 коп. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача у справі -  товариство з обмеженою відповідальністю „ ПРОМБУДМОНТАЖ”.

У судовому засіданні, яке відбулося 18.01.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 599, 759,  625, 762 ЦК України, ст. ст. 55, 193, 202, 283 ГК України, ст. ст.42, 43, 22, 24, 33, 36, 44, 49, 82, 82-1, 84, частиною другою ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.   Позов товариства  з обмеженою відповідальністю „Укрдонцентр” до товариства з обмеженою відповідальністю „ПРОМБУДМОНТАЖ” задовольнити.

2.  Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю  „ ПРОМБУДМОНТАЖ”, 86400, Донецька область, м. Єнакієве, проспект 50-річчя Жовтня, буд. 37,  р/р 26000224338900 у АКІБ „ Укрсиббанк”, МФО 351005, м. Харків, ід. код 21953419, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю „ Укрдонцентр”, 83084,  м. Донецьк, Кіровський район, вул. Кірова, буд. 290, ід. код 33967482, основний борг з  орендної плати в сумі  28 063 грн. 20 коп., три проценти річних в сумі 1 289 грн. 57 коп., інфляційні в сумі 3 909 грн. 89  коп.,  витрати по державному миту в сумі 332 грн. 63 коп. та забезпеченню судового процесу в сумі  236 грн., видавши наказ.

3.  Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.     

Суддя                                                               Підченко Ю.О.                               

Повний рішення складено –21. 01.11р.