Рішення

від 20.01.2011 по справі 20/288

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/288

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.01.11 р.                                                                                    Справа № 20/288                               

Суддя господарського суду Донецької області  Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка

до відповідача: Державного підприємства гідрогеологічного захисту „Шахта 2 – БІС”, м.Горлівка

про стягнення 840917,61 грн.

За участю представників:

від позивача: Снігаренко Н.Ю. – дов.

відповідача: Ющенко М.В. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

          До господарського суду Донецької області звернулось Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка, із позовом до Державного підприємства гідрогеологічного захисту „Шахта 2 – БІС”, м.Горлівка, про стягнення 840917,61 грн., з яких 68229,76 грн. – сума індексу інфляції, 21472,32 грн. – сума 3% річних, 751215,53 грн. – сума пені.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії від 26.11.02 р. № 261, на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, про що надав суду письмовий відзив, в якому пояснює, що затримка в погашенні боргу за використану електричну енергію виникла у зв'язку із несвоєчасним фінансуванням підприємства відповідача Міністерством промислової політики України, у зв'язку із чим відповідач просив суд не збільшувати суму боргу на суму 3% річних, суму пені, суму інфляції.

У письмових запереченнях від 11.01.11 р. відповідач вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню та її доводи відповідач вважає безпідставними та такими, що не відповідають діючому законодавству України, у зв'язку із чим відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми пені у розмірі 751215,53 грн. відмовити.

У відзиві від 20.01.11 р. на позовну заяву відповідач зазначив, що  затримка в погашенні боргу за використану електричну енергію виникла у зв'язку із несвоєчасним фінансуванням підприємства відповідача Міністерством промислової політики України, у зв'язку із чим відповідач просив суд не збільшувати суму боргу на суму 3% річних, суму пені, суму інфляції. В обґрунтування свого відзиву відповідач посилається на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Заявою від 20.01.11 р. відповідач залучив до матеріалів справи розрахунок суми пені.

У судовому засіданні оголошувались перерви з 20.12.10 р. до 11.01.11 р., з 11.01.11 р. до 20.01.11 р.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

26 листопада 2002 року між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” (далі-Постачальник електричної енергії) та Державним підприємством гідрогеологічного захисту „Шахта 2 – БІС” (далі-Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 261 (далі-Договір).

Відповідно до п.1 Договору, Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач користується електричною енергією та оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно із п.2.2.2 Договору, Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію”.

Відповідно до п.2.2.3 Договору, Споживач зобов'язався оплачувати генерацію та споживання реактивної електричної енергії електроустановками Споживача згідно з Додатком № 10 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії” (відповідно до Методики розрахунків плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами).

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.2 – 2.2.3 Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Позивач свої зобов'язання з постачання електричної енергії виконував належним чином.

Відповідач свого обов'язку з повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії у встановлені строки не виконав, у зв'язку із чим у відповідача за Договором утворилась заборгованість.

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.08.10 р. по справі № 20/151 з відповідача на користь позивача було стягнуто суму заборгованості за активу електричну енергію за період лютий – квітень 2010 р. у розмірі 696134,85 грн., суму заборгованості за реактивну електричну енергію у розмірі 13461,60 грн., суму заборгованості за перевищення договірних величин у розмірі 19856,39 грн., суму інфляції, 3% річних та пені.

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.02.10 р. по справі № 10/225 з відповідача на користь позивача було стягнуто суму заборгованості за активу електричну енергію за період серпень – жовтень 2009 р. у розмірі 225561,46 грн., суму заборгованості за реактивну електричну енергію у розмірі 5331,46 грн., суму інфляції, 3% річних та пені.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.05.10 р. по справі № 38/85 з відповідача на користь позивача було стягнуто суму заборгованості за активу електричну енергію за період листопад 2009 р. – січень 2010 р. у розмірі 556083,66 грн., суму заборгованості за реактивну електричну енергію у розмірі 9884,79 грн., суму заборгованості за перевищення договірних величин у розмірі 18861,17 грн., суму інфляції, 3% річних та пені.

На підставі вищевикладеного, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 840917,61 грн., з яких 68229,76 грн. – сума індексу інфляції, 21472,32 грн. – сума 3% річних, 751215,53 грн. – сума пені, додатково нараховані за період невиконання зазначених вище рішень.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, про що надав суду письмовий відзив на позов.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.  

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

           Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

            Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.      

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із статтями 598 – 609 Цивільного кодексу України, рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання. Водночас, приписи статті 625 Цивільного кодексу України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми індексу інфляції та процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення.

Згідно із ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішеннями господарського суду Донецької області від 03.08.10 р. по справі № 20/151, від 02.02.10 р. по справі № 10/225, від 25.05.10 р. по справі № 38/85 встановлений факт наявності певного боргу відповідача на користь позивача. Даний факт не потребує додаткового доведення.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи Договором про постачання електричної енергії від 26.11.02 р. № 261, додатками до Договору, Додатковими угодами до Договору, рішеннями господарського суду Донецької області, платіжними дорученнями, банківськими виписками, розрахунком позовних вимог.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, господарський суд Донецької області дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 68229,76 грн. – суми індексу інфляції та 21472,32 грн. – суми 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, у своєму позові позивач просив суд стягнути з відповідача суму пені у розмірі 751215,53 грн.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.2 – 2.2.3 Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

 Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно із ст.3 зазначеного закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач визначив розмір пені без врахування вищезазначених положень Закону та кодексу.

Під час розгляду справи відповідач надав суду контррозрахунок суми пені у розмірі 65717,38 грн., який відповідає приписам вищевказаного Закону та кодексу та фактичним обставинам справи. Зазначена сума є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

Судові витрати по справі покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

       На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання”, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, до Державного підприємства гідрогеологічного захисту „Шахта 2 – БІС”, м.Горлівка, – задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства гідрогеологічного захисту „Шахта 2 – БІС” (84635, Донецька область, м.Горлівка, вул.Вознесенського, 5г) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11; на поточний рахунок № 26003306551560 в ЦГО ПАТ ПІБ м.Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00130903) 68229,76 грн. – суму індексу інфляції, 21472,32 грн. – суму 3% річних, 65717,38 грн. – суму пені.

Стягнути з Державного підприємства гідрогеологічного захисту „Шахта 2 – БІС” (84635, Донецька область, м.Горлівка, вул.Вознесенського, 5г) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11; на рахунок № 26001307550283 у філії Центрально-Міського відділення ПІБ м.Горлівка Донецької області, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268) 1554,19 грн. – суму держмита, 43,61 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Видати накази у встановленому порядку.

                                            Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 20.01.11 р.

                                                                                             Повне рішення складено 25.01.11 р.

Суддя                                                               Донець О.Є.