Рішення

від 03.02.2011 по справі 4/298

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/298

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

03.02.11 р.                                                                                    Справа № 4/298                               

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Уханьової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної  заяви:

за участю представників сторін:  

від позивача –  Деревянка А.М. – довіреність від 19.01.2011р.(не явився),

від відповідача – не явився,

за позовом –          Товариства з обмеженою відповідальністю „Тотті Ойл” м. Донецьк

до відповідача -    Товариства з обмеженою відповідальністю „Шоколадний капітошка” м. Донецьк

про стягнення  7479,32грн. заборгованості

в с т а н о в и в СУТЬ СПОРУ:

Позивач 22.12.2010р. звернувся до господарського суду про стягнення з відповідача 7479,32грн. заборгованості, яка виникла з поставки товару за усною домовленістю.

В підтвердження позову позивач посилається на видаткові накладні: №140 від 31.07.2010р. на суму 1228,19грн., №155 від 31.08.2010р. на суму 22017,37грн., №172 від 30.09.2010р. на суму  14910,49грн., №183 від 20.10.2010р. на суму 3023,26грн., по яких отриманий товар відповідачем ,витяги з банківського рахунку в обґрунтування часткової оплати товару відповідачем, акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний обома сторонами та закріплений печатками підприємств, вимогу про оплату, яка відправлена відповідачу, про що свідчить копія поштової квитанції №1970 від 11.11.2010р.

Відповідач отримав ухвали суду про призначення справи до розгляду, в яких вказані час і місце розгляду справи, але на виклик суду в судове засідання представник не явився, поважних причин неможливості виконати дії передбачені ухвалами суду, відповідач не надав. Доказами отримання повідомлень суду є підписи на них уповноваженої особи.

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір без явки представників сторін на підставі ст. 75 ГПК України за достатністю документів, наданих в оригіналі представником позивача в засіданні суду 20.01.2011р.

Після оцінки наданих позивачем документів, судом встановлено, що предметом спору є неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за поставлений по конкретним накладним, але несплачений в повному обсязі товар.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України під поняттям “угода” розуміється та визнається певна дія особи, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договори можуть укладатись в усній або в письмовій формі (простій чи нотаріальній), якщо для відповідного договору законом не встановлено певної форми.

У відповідності з вимогами статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. За статтею 180 цього ж Кодексу, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, якими є предмет, ціна, та строк дії договору.

У відповідності з вимогами частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

2

З документів, наданих сторонами вбачається, що сторони дійшли згоди про здійснення певних дій, направлених на виникнення господарських зобов'язань, за якими позивач зобов'язався поставити товар, а відповідач – прийняти та оплатити його.

Із взаємодій сторін, суд встановив, що вони направлені на виконання окремих зобов'язань і спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Позивачем переданий, а відповідачем прийнятий товар по видатковим накладним: №140 від 31.07.2010р. на суму 1228,19грн., №155 від 31.08.2010р. на суму 22017,37грн., №172 від 30.09.2010р. на суму  14910,49грн., №183 від 20.10.2010р. на суму 3023,26грн., всього на загальну суму 41179,32грн.

У відповідності з вимогами статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в статті 530 ЦК України боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору, а якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий борг в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач в добровільному порядку перерахував кошти на рахунок позивача в сумі 33700,00грн., що підтверджується витягами з банківських рахунків, які наявні в матеріалах справи.

Позивач звернувся з вимогою до боржника про перерахування йому за поставлений і несплачений товар суми боргу, що підтверджує вимога про оплату, яка відправлена відповідачу 11.11.2010р., але останнім залишена без відповіді та задоволення.

Оскільки позивачем доведено, що у відповідача залишився товар, прийнятий від позивача і несплачений до наступного часу на суму 7479,32грн., що підтверджено і самим відповідачем при підписанні акту звірки взаємних розрахунків, а також факт виставлення вимоги про оплату, господарський суд задовольняє вимогу позову в частині стягнення заборгованості в повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому законодавством.

На підставі ст.ст. 202,526,530,610,612 Цивільного кодексу України, ст. 175,180,181,193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,81-1,82,84,85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в :

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Тотті Ойл” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Шоколадний капітошка” м. Донецьк  про стягнення  7479,32грн. заборгованості  в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Шоколадний капітошка” м. Донецьк-83000, вул. Сомова, 30/45, ЄДРПОУ 36442860 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Тотті Ойл” м. Донецьк-83095, пр-т Семашко, 28/9, ЄДРПОУ 36617470 заборгованість в сумі 7479,32грн., 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                               Гринько С.Ю.                               

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний  03.02.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін після отримання копії.

Надруковано у 3прим.:1-до справи,1-позивачу, 1-відповідачу