Рішення

від 06.10.2011 по справі 4/298

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/298

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/298

06.10.11

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

До           Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «Масма»

Простягнення 155 064,40 грн.

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача          Фінагіна В.Б.

Від відповідача              не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «Масма»144 327,21 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 4812,07 грн. інфляційної складової боргу, 964,29 грн. 3% річних, 4960,83 грн. пені, а всього 155064,40 грн. заборгованості за договором № 3010197 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

В процесі розгляду справи представник позивача повідомив суд та підтвердив документально, що відповідачем сплачено суму боргу за період з 01.07.2011 –01.09.2011р. в розмірі 144 327,21 грн. Позивач просить стягнути з відповідача 4 812,07 грн. інфляційної складової, 964,29 грн. 3% річних, 4960,83 грн. пені, а всього 10 737,19 грн. заборгованості. В частині стягнення основного боргу, провадження у справі просить припинити, у зв'язку зі сплатою основного боргу.

Відповідач 26.07.2011р. надав письмовий відзив на позовну заяву, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2011 між Публічним акціонерним товариством „Київенерго" та Українським науково-дослідним інститутом нафтопереробної промисловості  «Масма»укладено Договір № 3010197 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Згідно з пп. 2.2.1. та 2.3.1. Договору і відповідно до законодавства України Позивач постачає теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з Відповідачем для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору, яку Відповідач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Між сторонами виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Нарахування Відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звернення-доручення про укладення Договору та п. 5.1. Договору розрахунковим способом за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

Згідно п. 5 Додатку 4 до Договору передбачено, що Відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ).

Сплату за вказаними документами відповідно до п. 2 Додатка 4 до Договору Відповідач виконує до початку розрахункового періоду з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

Пунктом 3.5 Додатка 4 до Договору за несвоєчасне виконання його умов передбачено пеню, яка нараховується на суму боргу на початок місяця, у розмірі 0,5 % за кожний день прострочення до моменту його повного погашення.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають  частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно п. 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до звернення-доручення визначення кількості спожитої абонентом  теплової енергії проводиться: ЦО –по приладах обліку; ГВП –розрахунковим способом згідно договірних навантажень.

Відповідно до додатку № 3 до договору розрахунки за відпущену теплову енергію енергопостачальною організацією проводиться згідно з тарифами, затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 837 від 25.04.2011, за кожну відпущену гігакалорію без урахування ПДВ.

Пунктом 5 додатку № 4 до договору передбачено, що відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 числа самостійно отримувати у міжрайонному відділенні з реалізації теплової енергії № 4 за адресою: вул.. Борщагівська, 171/18, розрахункова група, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки відповідач повертає в МВРТ-1).

Сплату за вказаними документами відповідно до п. 2 Додатка 4 до Договору Відповідач виконує до початку розрахункового періоду з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

Відповідно до умов вказаного договору позивач поставив, а відповідач спожив теплову енергію за період з січня по квітень 2011. року на загальну суму 144 327,21 грн., що підтверджується табуляграмами споживання теплової енергії, відомостями обліку споживання теплової енергії та довідкою про розрахунок основного боргу.  

З поданої заяви позивача про уточнення позовних вимог від 27.09.2011р. вбачається, що відповідачем було здійснено оплату основного боргу за використану теплову енергію в розмірі 144 327,21 грн. за розрахунковий період заявлений позивачем, тому в частині вимог про стягнення боргу у сумі 144 327,21 грн., провадження у справі слід припинити, відповідно до п.1-1 вст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник  вважається  таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного внесення плати за використану теплову енергію та у повному обсязі, а отже відповідач прострочив виконання зобов‘язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до 3.5 Додатка 4 до Договору за несвоєчасне виконання його умов передбачено пеню, яка нараховується на суму боргу на початок місяця, у розмірі 0,5% за кожний день прострочення до моменту його повного погашення.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 4 960,83 грн., відповідно до розрахунку Позивача (розрахунок пені обчислений Позивачем відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а саме від суми простроченого платежу та не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пені), з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також  правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 3% річних в сумі 964,29 грн. та 4812,074 грн. інфляційної складової боргу, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення 4960,83 грн. пені, 4812,07 грн. індексу інфляції, 964,29 грн. 3% річних.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 4960,83 грн. пені, 4812,07 грн. індексу інфляції, 964,29 грн. 3% річних. В частині вимог про стягнення 144 327,21 грн. суд припиняє провадження у справі на підставі п.1.1. ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. 49, п. 1.1. ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Українського науково-дослідного інституту нафтопереробної промисловості «Масма»(03690, м. Київ, пр. Палладіна, 46, код ЄДРПОУ 00149943) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(01001, м. Київ, пл.. І Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 4 960 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят) грн. 83 коп. пені, 4 812 (чотири тисячці вісімсот дванадцять) грн.. 07 коп. індексу інфляції, 964 (дев'ятсот шістдесят чотири) грн.. 29 коп. 3% річних, 1550 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят) грн.. 64 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В частині стягнення 144 3627,21 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

   Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено:14.10.2011р.