Рішення

від 01.02.2011 по справі 22/323

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/323

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

01.02.11 р.                                                                                    Справа № 22/323                               

  Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.

при секретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 00191129,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об'єднання Укрстанмаш”, м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 34546555,

про стягнення 160 650,21 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Кіор А.І. – за довіреністю,

від відповідача: Літвиненко О.В. – за довіреністю,-

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України,  у судовому засіданні оголошувалась перерва з 25.01.2011р. по 01.02.2011р.

                                                       ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство „Металургійний комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об'єднання Укрстанмаш”, м.Краматорськ Донецької області, про стягнення пені у розмірі 160 650,21 грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на прострочення виконання Відповідачем зобов'язань щодо поставки товару, обумовленого договором №136 від 13.01.2010р., внаслідок чого виникли підстави для нарахування штрафних санкцій у відповідності до п.8.4 наведеного правочину.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії договору №136 від 13.01.2010р., додаткової угоди №1 від 16.02.2010р. до договору №136 від 13.01.2010р., платіжних доручень №9594 від 23.03.2010р., №14408 від 26.04.2010р., №17069 від 17.05.2010р., претензії №09/1-2/4-40 від 09.08.2010р., квитанції №09/1-2/4-40, фіскального чеку №5158 від 09.08.2010р., листів №4-20/07-10 від 20.07.2010р., №3-4/08-10 від 04.08.2010р., №3-23/09-10 від 23.09.2010р., №4-23/09-10 від 23.09.2010р., №3-28/10-10 від 28.10.2010р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.11, 525, 526, 546, 548, 549, 551 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 198, 217, 230, 231 Господарського кодексу України та ст.ст.61, 64 Господарського процесуального кодексу України.

25.01.2011р. у судовому засіданні представником Відповідача надано відзив на позовну заяву №24/01-11 від 24.10.2011р., відповідно до якого останній не заперечує щодо факту прострочення поставки товару згідно умов договору №136 від 13.01.2010р., але при цьому вказує на невідповідність п.8.4 договору вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, у зв'язку з чим наполягає на застосуванні розміру облікової ставки Національного банку України за період, у який нараховується пеня. Отже, враховуючи наведене, визнає суму пені у розмірі 21 420,03 грн.

У судовому засіданні 01.02.2011р. представник Позивача підтримав позовні вимоги, представник Відповідача проти задоволення позову в повному обсязі заперечив з підстав, викладених в відзиві.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

13.01.2010р. між Відкритим акціонерним товариством „Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча” (організаційно-правову форму змінено на „Публічне акціонерне товариство” згідно з витягом з протоколу №13 загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча” від 01.07.2010р.) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об'єднання Укрстанмаш” укладено договір №1360.

Оцінивши даний договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697ЦК України).

Таким чином, в силу статті 265 ГК України, статті 712 і 655 ЦК України та пункту 1.1 договору Відповідач (Продавець) зобов'язався поставити, а Позивач (Покупець) прийняти та оплатити визначену у специфікації продукцію, а саме (мовою оригіналу): ”Цепь переходную 150 ч.И87/6067-65СБ-ТХ” (1 шт.), „Звено МН 217” (2шт.), „Ось МН 220” (4шт.), загальною вартістю 216 168,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість.

Додатковою угодою №1 від 16.02.2010р. до договору №136 від 13.01.2010р. сторони обумовили додаткове виготовлення та поставку (мовою оригіналу) „Цепі (тело затравки) ч.И87/6067-3СБ-ТХ” у кількості 1 од. вартістю 559 920,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість.

Отже, з урахуванням додаткової угоди №1 від 16.02.2010р., загальна сума договору №136 від 13.01.2010р. становить 776 088,00 грн.

Відповідно до п.5.1 договору, поставка здійснюється у відповідності з Інкотермс 2000, на умовах СРТ протягом 60 календарних днів з моменту отримання 50% передоплати.

За приписами багатосторонньої угоди (не СНД) Правил, Країн - учасниць, від 01.01.2000, №560 "ІНКОТЕРМС. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року), термін "фрахт/перевезення оплачено до ..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару першому з них. Термін CPT зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.

Як вбачається з платіжних доручень №9594 від 23.03.2010р., №14408 від 26.04.2010р., №17069 від 17.05.2010р., Позивачем на користь Відповідача у якості передоплати за товар згідно договору №136 від 13.01.2010р. перераховано 388 044,00 грн., що є 50% від загальної суми договору.

Таким чином, станом на дату здійснення останнього платежу Позивачем за платіжним дорученням №17069 від 17.05.2010р. виконані передумови поставки, встановлені п.5.1 договору.

Приймаючи до уваги дані обставини та приписи п.5.1 договору, поставка товару повинна бути здійснена Відповідачем у строк не пізніше 16.07.2010р.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від  виконання зобов'язання  і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 Цивільного кодексу України),

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов'язань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Проте, за твердженнями Позивача, в порушення наведених норм матеріального права, зобов'язання з поставки обумовленого договором №136 від 13.01.2010р. товару Відповідачем станом на 01.12.2010р. не виконані, що свідчить про прострочення виконання обов'язку у натурі.

Підтвердженням недодержання строків поставки, встановлених п.5.1 означеного правочину є листи Відповідача №4-20/07-10 від 20.07.2010р., №3-4/08-10 від 04.08.2010р., №3-23/09-10 від 23.09.2010р., №4-23/09-10 від 23.09.2010р., №3-28/10-10 від 28.10.2010р., адресовані Приватному акціонерному товариству „Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча”, у яких останній повідомлений про перенесення строку поставки на вересень 2010р., жовтень 2010р., листопад 2010р.

Враховуючи претензію №09/1-2/4-40 від 09.08.2010р., якою Позивач звертався з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об'єднання Укрстанмаш” про негайне виконання зобов'язань за договором №136 від 13.01.2010р., та зазначав про відсутність погодження перенесення строків поставки, Приватним акціонерним товариством „Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча” зміна умов договору у частині строків поставки не узгоджена.

Одночасно, у відзиві на позовну заяву №24/01-11 від 24.10.2011р. Відповідач підтвердив факт прострочення поставки товару згідно умов укладеного між сторонами правочину.

Як зазначено вище, відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України,  зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.  Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.  Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 ГПК України,  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 ГПК України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Так, з огляду на встановлені обставини справи, у договірних правовідношеннях, що виникли між Позивачем та Відповідачем на підставі договору №136 від 13.01.2010р., має місце порушення п.5.1 даного договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

Отже, виходячи з наведеного, вбачається при укладенні господарського правочину право сторін щодо вільного, на власний розсуд визначення відповідальності за відповідне правопорушення, яке не суперечить вимогам закону.

Згідно п.8.4 договору №136 від 13.01.2009р., сторони погодили наступну відповідальність: у випадку порушення п.5.1 даного договору Продавець сплачує пеню у розмірі 0,3% від вартості не поставленої продукції, за кожний день просрочки. Сплата пені не звільняє Продавця від виконання договірних зобов'язань.

За викладених обставин, Позивачем заявлено до стягнення штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару за період з 17.07.2010р. по 01.12.2010р. у вигляді пені в розмірі 160 650,21 грн.

Суд, перевіривши підстави застосування цих штрафних санкцій, їх арифметичний розрахунок та період нарахування, дійшов висновку щодо задоволення вимог стосовно стягнення нарахованої пені у розмірі 160 650,21грн., оскільки такий розрахунок не суперечить визначеній домовленості сторін.

Твердження Відповідача щодо невідповідності п.8.4 договору вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” і тому  необхідності в застосуванні розміру облікової ставки Національного банку України за період, у який нараховується пеня, судом не приймаються до уваги, з огляду на наступне.

Преамбулою Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначена сфера дії закону, а саме цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.

Отже, обмеження, встановлені даним нормативним актом, стосуються штрафних санкцій, які застосовуються у випадку порушення договірних грошових зобов'язань, за виключенням наведених певних нарахувань та сплат.

Проте, як зазначено вище, має місце порушення Відповідачем п.5.1 договору №136 від 13.01.2010р., що регулює строки та умови поставки (тобто це зобов'язання не є грошовим).

З огляду на означене та наявну домовленість сторін спірного правочину, суд не вбачає підстав для застосування приписів Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” при розгляді даної справи.

Судові витрати підлягають розподілу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

                                                           ВИРІШИВ:

1.Позов Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь Донецької області, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об'єднання Укрстанмаш”, м.Краматорськ Донецької області, про стягнення суми нарахованої пені у розмірі 160 650,21 грн. задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об'єднання Укрстанмаш” (84306, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Сахалінська, б.4, ЄДРПОУ 34546555, банківські реквізити не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Левченко, 1, ЄДРПОУ 00191129, банківські реквізити не відомі) суму нарахованої пені за період з 17.07.2010р. по 01.12.2010р. у розмірі 160 650,21 грн.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об'єднання Укрстанмаш” (84306, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Сахалінська, б.4, ЄДРПОУ 34546555, банківські реквізити не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Левченко, 1, ЄДРПОУ 00191129, банківські реквізити не відомі) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 1 606,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

4.Видати наказ після набрання рішення законної сили.

5.У судовому засіданні 01.02.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                               Іванченкова О.М.                               

 Повний текст рішення підписано 07.02.2011р