Рішення

від 11.11.2011 по справі 22/323

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/323

11.11.11

За позовом          Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

в особі            Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

до                            Житлово-будівельного кооперативу «Теремки»

про                          стягнення заборгованості  

                                                                                                                        Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:             ОСОБА_1 (довіреність № Д07/2011/04/22-17 від 22.04.2011р.);

від відповідача:         Орел Л.С. голова правління;

                       ОСОБА_2 (довіреність № 294 від 30.09.2011р.);

В судовому засіданні 11.11.2011р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(надалі позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Теремки»(надалі відповідач) 112 910, 01 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 16 236, 54 грн. інфляційної складової боргу, 3% річних сумою 4 401, 41 грн., пеню сумою 5 047, 17 грн..

В ході розгляду справи, при врахуванні сплати основного боргу, яка здійснена відповідачем протягом липня –жовтня 2011р., позивачем подано заяву, згідно з якою позивач просив припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу сумою 112 602, 18 грн., та стягнути з відповідача інфляційну складову боргу сумою 16 236, 54 грн., 3% річних сумою 4 401, 41 грн. та пеню сумою 5 047, 17 грн..  

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного договору № 540386 від 03.09.1998р. рахувалась заборгованість по оплаті за використану теплову енергію, яка станом на 01.07.2011р. становила 112 910, 01 грн. та була сплачена на час розгляду справи судом. З посиланням на положення договору, керуючись нормами Цивільного кодексу, враховуючи допущене прострочення в оплаті, позивачем заявлені до стягнення в судовому порядку пеня, 3% річних та інфляційні збитки.

Відповідачем надані пояснення на позовну заяву у яких відповідач зазначав про сплату за постачання теплоенергії та виконання своїх договірних зобов’язань належним чином. Нарахування пені, інфляційних збитків та 3% річних відповідач вважав таким, що протирічить усталеній практиці відносин між сторонами, просив врахувати його доводи і розрахунки.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          03 вересня 1998р. між АЕК «Київенерго»та Житлово-будівельним кооперативом «Теремки»укладено договір № 540386 на відпуск теплової енергії у гарячій воді згідно з яким, енергопостачальна організація (позивач у справі) зобов’язувалась відпустити споживачу в період з 03.09.1998р. по 31.12.1999р. теплову енергію в гарячій воді в погодженій кількості та з максимальною тепловою потужністю 1, 416 Гкал/час.

Згідно з п. 13. договору всі розрахунки по договору проводяться на підставі рахунків, що виписуються споживачу енергопостачальною організацією та надаються у відділення банку для оплати для оплати з розрахункового рахунку споживача в безакцептному порядку; споживач зобов’язаний проводити своєчасну оплату теплової енергії що йому поставляється у відповідності із строками згідно додатку № 5 до договору.

Відповідно до п. 2 вказаного додатку № 5 до договору споживач щомісяця з 12 по 15 число отримує у районному відділі теплозбуту оформлену енергопостачальною організацією платіжну вимогу-доручення, що включає оплату теплоенергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та оплачує її не пізніше 25 числа поточного місяця… Строки сплати за фактично спожиту теплову енергію передбачені п. 2 додатку № 5 (Порядок розрахунків за теплову енергію), і такі відповідачем у відношенні суми боргу, що виникла за період з 01.11.2009р. по 01.07.2011р. порушені.

Договір укладається строком по 31 грудня 1999р. і вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення поточного року не поступає заяви однієї із сторін про відмову від договору чи про його перегляд (п. 21 договору). Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Поданим позивачем розрахунком, що проведений у відповідності з умовами договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом  спірного періоду за договором теплової енергії на суму 805 012, 27 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію, з урахуванням зарахованої оплати в погашення боргу в сумі 692 102, 26 грн., при наступному погашенні боргу по сумі 112 910, 01 грн. протягом липня –жовтня 2011р..

Виникнення вказаної суми заборгованості обумовлено обліком заборгованості, що ведеться ПАТ «Київенерго»у відповідності з положеннями договору, при погоджених умовах щодо строків оплати теплової енергії, яка була спожита у відповідному періоді.

Сума боргу в розмірі 68 602, 94 грн. згідно представленого суду розрахунку боргу за теплову енергію по договору № 540386 була погашена відповідачем протягом періоду серпень (40 855, 74 грн.), вересень 2011р. (27 439, 37 грн.), жовтень 2011р. (307, 83 грн.), що позивачем не заперечується та є свідченням відсутності спору між сторонами в цій частині.

У відповідності до п.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Станом на час прийняття рішення у справі спору між сторонами в частині стягнення заборгованості в розмірі сплачених коштів не існує, провадження по розгляду заявлених позивачем вимог в цій частині підлягає припиненню саме внаслідок дій вчинених відповідачем щодо погашення боргу.

В свою чергу по сумі сплачених коштів 44 307, 07 грн., що мало місце ще до звернення позивача до суду, провадження у справі не може бути припиненим, оскільки заявлення таких вимог при поданні позову свідчить про завищення позивачем розміру позовних вимог та є наслідком відмови у задоволенні позову в цій частині.

Підставами для припинення провадження у справі, у зв’язку з відсутністю предмету спору (п. 1-1 ст. 80 ГПК України), зокрема є припинення існування предмета спору, а в даному випадку по сумі боргу 44 307, 07 грн. права позивача не були порушені станом на 16.08.2011р. (дата звернення до суду з позовом за яким порушено провадження у справі 22/323) через сплату боргу відповідачем, відповідно спір заявлений на розгляд суду в цій частині вже не може бути припинений, розгляд таких вимог здійснюється судом по суті.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

З урахуванням умов договору (додаток № 5) строки сплати вартості спожитої теплової енергії у відношенні заборгованості по якій виник спір у даній справі,  з боку відповідача були порушені, що є підставою для вирішення питання про стягнення нарахованих позивачем сум інфляційних втрат, 3% річних та пені.

При цьому, суд враховує доводи відповідача з приводу проведення ним розрахунків за договором постійно, однак суми платежів, які надходили у відповідному періоді спрямовувались на погашення поточного платежу та через неповну їх сплату поступово утворювався борг при погоджених строках оплати згідно обсягів споживання, який, в разі відповідної переплати відповідною сумою погашався. (довідка про надходження коштів за спожиту теплоенергію, що ведеться по номеру особового рахунку № 540386 залучена до матеріалів справи).

У вказаному періоді для нарахування плати за  відпуск теплової енергії застосовувались тарифи згідно Розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), інформація щодо встановлених тарифів залучена до справи.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно з п. 6 додатку № 5 до договору, на величину заборгованості, що існує на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальна організація нараховує пеню в розмірі 0, 75% за кожний день до моменту її остаточної сплати.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Сума пені, що заявлена до стягнення з відповідача розрахована позивачем у відношенні суми заборгованості за обліковою ставкою встановленою Постановою НБУ від 09.08.2010р. № 377 в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців) та складає 5 047, 17 грн. (розрахунок суми пені є додатком до позовної зави).

Враховуючи пояснення сторін та надані підтверджуючі документи по отримуваних оплатах, суд відзначає про відсутність вини відповідача у допущеному простроченні в періоді з 01.01.2011р., оскільки при розрахунку суми наданих послуг за січень 2011 року позивачем застосовано для населення тариф, встановлений постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1729 від 14.12.2010 року Про затвердження тарифів на теплову енергію ПАТ «Київенерго», яка набрала чинності з 1 січня 2011 року.

Згідно з розпорядженням КМДА № 1222 від 29.12.2010 року «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням, згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими Національною комісією регулювання електроенергетики України», нові тарифи з теплопостачання для населення, встановлені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1729 від 14.12.2010 року, застосовуються тільки з 1 лютого 2011 року.

Відповідач, як виконавець комунальних послуг, повинен керуючись розпорядженням КМДА № 1222 від 29.12.2010 року протягом січня 2011 року (до 01.02.2011 року) застосовувати для населення тариф з теплопостачання, встановлений розпорядженням КМДА № 392 від 31.05.2010 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення».

Оскільки, основним платником комунальної послуги з теплопостачання для відповідача є населення, внаслідок неодночасного введення в дію нового тарифу для виконавців комунальних послуг (відповідача) та для населення, існуюча заборгованість відповідача частково відображала різницю в тарифах.

Згідно ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

За розглядом представлених до матеріалів справи документів, з урахуванням наявного порушення відповідачем строків оплати по договору, суд вважає відсутніми підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді пені через відсутність вини відповідача у простроченні здійснення розрахунків по періоду у відношенні якого здійснено розрахунок пені.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому судом враховуються заперечення відповідача щодо відсутності його вини, натомість нарахування 3% річних та інфляційних збитків не є штрафними санкціями, а є передбаченим законом правом кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних - способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення в перерахуванні коштів за споживання теплової енергії, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 16 236, 54 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 4 401, 41 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Факту прострочення перерахування позивачу коштів по договору № 540386 від 03.09.1998р. у спірному періоді відповідачем не спростовано, у зв’язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 1 385, 98 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 1 102, 94 грн..

Згідно частини другої п.5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати пов’язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України, що є підставою для покладення на відповідача витрат по сплаті державного мита понесених з поданням позову про стягнення боргу, який частково в сумі 68 602, 94 грн. був сплачений відповідачем після порушення провадження у справі (у серпні –жовтні 2011).

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження в частині розгляду вимог про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Теремки»боргу в сумі 68 602, 94 грн..

3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Теремки»(03191, м. Київ, вул. Крейсера «Аврора»5, ідент. код 23379901) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(на рахунок 26000306201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк»МФО 322669, ідент. код юрид. особи 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(04050, м. Київ, вул. Мельникова 31, ідент. код 26187763) 16 236, 54 грн. (шістнадцять тисяч двісті тридцять шість гривень 54 копійки) інфляційних збитків, 4 401, 41 грн. (чотири тисячі чотириста одну гривню 41 копійку) 3% річних,  1 102, 94 грн. (одну тисячу сто дві гривні 94 копійки) судових витрат.

4. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 16.11.2011