Постанова

від 04.04.2011 по справі 22/323

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/323

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.04.2011 р.           справа №22/323

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддівАкулової  Н.В.Будко Н.В.Приходько І.В.

за участю  представників сторін:                                                                             

від позивача:Кіор А.І. довіреність №09/2521  від 16.07.2010р.

від відповідача:Літвіненко О.В. довіреність №22/01 від 22.12.2010р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання Укрстанмаш” м.Краматорськ Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від01.02.2011року

у справі№22/323 /суддя Іванченкова О.М./

за позовомПублічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат імені Ілліча»м.Маріуполь Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання Укрстанмаш” м.Краматорськ Донецької області

простягнення 160 650,21 грн.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат імені Ілліча»м.Маруполь Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання Укрстанмаш” м.Краматорськ Донецької області про стягнення пені у розмірі 160 650,21грн. /арк. справи 2-3/.

Рішенням від 01.02.2011року господарський суд Донецької області /суддя Іванченкова О.М./ позовні вимоги задовольнив,стягнув з відповідача на користь позивача  пеню у розмірі 160 650,21 грн./арк. справи 45-47/.

Рішення мотивоване тим, що 13.01.2010 року між Публічним акціонерним товариством «Металургійний комбінат імені Ілліча»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання Укрстанмаш” укладено договір №136, відповідно до умов якого Відповідач (Продавець) зобов'язався поставити, а Позивач (Покупець) прийняти та оплатити визначену у специфікації продукцію загальною вартістю 216 168,00грн. з урахуванням податку на додану вартість (п.1.1. договору), який за своєю правовою природою є договором поставки. 16.02.2010р. сторонами було підписано додаткову угоду №1 до договору №136 від 13.01.2010р., відповідно до якої сторони обумовили додаткове виготовлення  та поставку «Цепі(тело затравки) ч.И87/6067-3СБ-ТХ»у кількості 1 од. вартістю 559 920 грн. з урахуванням податку на додану вартість. Отже з урахуванням додаткової угоди №1 від 16.02.2010р., загальна сума договору №136 від 13.01.2010р. становить 776 088,00 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на  платіжні дорученнями №9594 від 23.03.2010р., №14408 від 26.04.2010р., №17069 від 17.05.2010р., якими на користь відповідача у якості предоплати за товар згідно договору №136 від 13.01.2010р. було перераховано 388 044,00 грн., що є 50% від загальної суми договору, згідно п.5.1 договору, поставка товару повинна була здійснена відповідачем  у строк не пізніше 16.07.2010р., проте, в порушення норм матеріального права, зобов'язання з поставки обумовленого договором №136 від 13.01.2010р. товару Відповідачем станом на 01.12.2010р. не виконані. Підтвердження недодержання строків поставки, встановлених п.5.1. означеного правочину є листи  Відповідача №4-20/07-10 від 20.07.2010р., №3-4/08-10 від 04.08.2010р., №3-23/09-10 від 23.09.2010р., №4-23/09-10 від 23.09.2010р., №3-28/10-10 від 28.10.2010р., адресовані Приватному акціонерному товариству „Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча”, у яких останній повідомлений про перенесення строку поставки на вересень 2010р., жовтень 2010р., листопад 2010р.; п.8.4 договору №136 передбачає відповідальність за порушення п.5.1. договору. Позивачем заявлені штрафні санкції за період з 17.07.2010р. по 01.12.2010р. у вигляді пені в розмірі 160650,21грн., які підлягають задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання Укрстанмаш” м.Краматорськ Донецької області у апеляційній скарзі просить частково скасувати рішення господарського суду Донецької області від 01.02.2011року у справі №22/323 в частині стягнення з ТОВ «НВО «Укрстанмаш»на користь ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»пені в сумі 139 230,18грн. та прийняти нове рішення, яким у позовних вимогах про стягнення пені на користь ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»у сумі 139, 230,18 грн. відмовити./арк. справи 54-55/.

Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, обчислюється від суми простроченого зобов'язання та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня.

Представник Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат імені Ілліча» м.Маріуполь Донецької області вважає рішення господарського суду Донецької області від 01.02.2011року у справі №22/323 законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки зобов'язання відповідача згідно договору №136 від 13.01.2010р. є поставка їм на адресу позивача продукції в узгодженні строки , тобто це не є грошовим зобов'язанням та не може регулюватися нормами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Відповідно до ст.231 ГКУ, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.  Пункт 8.4. договору передбачає відповідальність відповідача сплатити пеню за порушення п.5.1. договору.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України „Про судоустрій та статус суддів” та ст. 101 ГПК України  на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 13.01.2010року між Публічним акціонерним товариством «Металургійний комбінат імені Ілліча»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання Укрстанмаш” укладено договір №136 та 16.02.2010року додаткову угоду №1 до нього /арк. справи 7-10/.

Згідно п. 1.1 договору Продавець зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити визначену у специфікації продукцію.

Пункт 3.1. договору №136 передбачає, що оплата за продукцію проводиться шляхом 50%  предоплати в національній валюті України.

Відповідно до п.5.1. договору поставка продукції відбувається згідно з «Інкотермс-2000, на умовах СРТ протягом 60 календарних днів з моменту отримання 50% предоплати.

Пункт 8.4. договору передбачає, що у випадку порушення п.5.1. договору Продавець сплачує пеню у розмірі 0,3% від вартості не поставленої продукції, за кожен день прострочки. Оплата пені не звільняє Продавця від виконання договірних зобов'язань.

Договір №136 підписано уповноваженими представниками сторін без заперечень та скріплено печатками підприємств.

На виконання умов договору позивач платіжними дорученнями №9594 від 23.03.2010р., №14408 від 26.04.2010р., №17069 від 17.05.2010р., на користь відповідача у якості предоплати за товар згідно договору №136 від 13.01.2010р. перерахував 388 044,00 грн., що є 50% від загальної суми договору.

З врахуванням вимог п.5.1 договору, поставка товару повинна бути здійснена відповідачем  у строк не пізніше 16.07.2010р. Судом першої інстанції встановлено, що відповідач порушує строки поставки. /арк. справи 16-20/ Відповідач у судовому засіданні не заперечує, що порушує умови передбачені п.5.1 договору.

Предмет позовних вимог - стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання Укрстанмаш” м.Краматорськ Донецької області пені у розмірі 160 650,21 грн. на підставі п.8.4 договору №136.

Згідно ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неусткою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язань.

Стаття 627 ЦК України встановлює, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору з урахування вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу положень ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка , штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплати у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, це не заперечується сторонами відповідач порушує строки поставки продукції згідно договору №136. Пункт 8.4. договору №136 передбачає відповідальність відповідача шляхом сплати пені в розмірі 0,3% від вартості непоставленої продукції за кожен день прострочки у випадку порушення п.5.1 договору, яким передбачено поставка продукції у відповідності з ІНКОТЕРМС 2000 на умовах СРТ протягом 60 календарних днів з моменту отриманням 50% предоплати. Позивачем заявлено до стягнення штрафні санкції (пеня) за період з 17.07.2010р. по 01.12.2010р. на суму 160650,21грн. на підставі п.8.4. договору №136, розрахунок який судом першої інстанції перевірений, які обґрунтовано задоволені.

Доводи скаржника, що судом неправомірно не застосований Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», судова колегія не приймає до уваги, оскільки суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що цей закон регулює договірні правовідносини між сторонами щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

З урахуванням зазначеного судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для  скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись  ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд-

                                    П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 01.02.2011року у справі №22/323 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання Укрстанмаш” м.Краматорськ Донецької області –без задоволення.

Головуючий                                                            Н.В.Акулова

          Судді                                                                      Н.В.Будко

                                                                                              І.В.Приходько           

                              Надруковано: 5 прим.

                              1-позивачу

                              2-відповідачу

                              3-у справу

                              4-ГСДО

                              5-ДАГС