Рішення

від 24.01.2011 по справі 17/341

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/341

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.11                                                                                 Справа № 17/341

За позовом Обласного комунального підприємства теплових мереж, смт. Пісочин  Харківської області

до Приватного підприємства «Будпроммаш 07», м.  Луганськ

3-я особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Контрольно-ревізійне управління в Харківській області, м. Харків

про стягнення  2650 грн. 00 коп.

                                                                                                     Суддя   Фонова О.С.         

                                                      Представники:

від позивача –Масалітін В.В., в.о. директора, розпорядження № 34-к від 07.04.2009 (паспорт серії МК №767578, виданий Комінтернівським РВ УМВСУ в Харківській області 26.02.1998);

від відповідача –не прибув;

від 3-ї особи – не прибув;

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача завищеної вартості виконаних робіт у сумі 2650,00 грн.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 06.12.2010, 20.12.2010, 10.01.2011, 24.01.2011  не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду  не  віднесено встановлення  фактичного місцезнаходження учасників  судового  процесу  на час вчинення тих чи інших процесуальних  дій.   Тому   відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

    в с т а н о в и в:

Між  Обласним комунальним підприємством теплових мереж (позивач у справі), як Замовником, та Приватним підприємством «Будпроммаш 07» (відповідач у справі), як Виконавцем було укладено договір на виконання робіт № 7 від 14.11.2008 (далі –Договір), згідно якого Виконавець зобов'язується виконати у відповідності із завданнями  Замовника, зазначені в Договорі роботи, а саме: капітальний ремонт теплових мереж с. Селекціонноє (теплотраса до спортзалу), здати результат роботи Замовнику, а Замовник зобов'язується прийняти результати роботи та оплатити їх у встановленому  Договором розмірі.  

 Відповідно до п. 2.2 Договору  договірна вартість робіт складає  34946,40  грн. з НДС.

 У підтвердження виконання укладеного Договору, сторонами були підписаний акт виконаних робіт форми КБ-2в № 1 від 15.12.2008 на загальну суму 34946,40 грн.

 На виконання п. 3.2 Договору позивачем було перераховано відповідачу суму виконаних робіт 34946,40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями  № 861 від 19.12.2008.

 В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на завищення відповідачем вартості робіт, з посиланням на наступне.

На виконання пункту 1.3.4.3 плану контрольно - ревізійної роботи відділу на ІІ квартал 2009 року, на підставі направлення № 142 від 30.07.2009, виданого начальником КРВ в Харківському районі, головним контролером - ревізором Страйченко Д.К проведено вибірково ревізію правильності визначення вартості робіт та використання коштів виділених на реконструкцію та проведення капітального ремонту на об'єктах Обласного комунального підприємства теплових мереж за період з 01.04.2008 по 01.01.2009 та завершений звітній період 2009 року, згідно укладених договорів підряду.

Ревізією встановлено, що роботи по капітальному ремонту газової мережі за адресою: сел. Селекційне, м. Мерефа, виконувались на підставі договору № 7 від 14.11.2008, укладеного між ОКПТМ та ПП „Будпроммаш 07" на суму 34946,40грн. з ПДВ. Під час ревізії проведено перевірку правильності визначення загальновиробничих витрат, основні положення яких та правила визначення витрат викладені в розділі 4 ДБН Д. 1.1-1-2000 та додатку 19 (довідкового).

В ході ревізії встановлено, що до акту виконаних робіт № 1 форми КБ-2в за грудень 2008 року на суму 34946,40 грн. включено загально виробничі витрати на суму 7591грн. (без ПДВ) з трудовитратами 69 люд.год. без застосування знижувальних коефіцієнтів до показників зазначених в Додатку 1 до ДБН Д. 1.1 -1-2000.

Завищення загально виробничих витрат з урахуванням прибутку, адміністративних витрат та ПДВ складає 2650,00 грн., за стягненням яких позивач і звернувся до суду.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази на їх підтвердження,  суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення збитків в сумі 2650,00 грн., заподіяних у зв'язку з порушенням відповідачем договірних зобов'язань, а саме завищення вартості виконаних будівельно-монтажних робіт.

Відповідно до частини 1 статі 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну робот за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди.

Згідно з частиною першою статті 216 ГК України, - учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій. Частиною другою цієї статті передбачено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. Одним з принципів господарсько-правової відповідальності (частина третя ст.216 ГК України) –є  право потерпілої сторони на відшкодування збитків.

Однією з підстав господарської відповідальності, відповідно до частини другої статті 218 ГК України, є відповідальність за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються (в тому числі) витрати, яких не було б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Позивач надав суду пояснення, згідно яких, відповідно до установчих документів, позивач є комунальним підприємством і знаходиться у сфері управління Харківсьої районної державної адміністрації на підставі рішення XXIII скликання Харківської районної ради „Про делегування повноважень районної державної адміністрації щодо управління об'єктами спільної власності сіл. селищ, міст району” від 11.01.2002.

Згідно ч.1 ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи, організації...”

Відповідно Обласне комунальне підприємство теплових мереж та все майно і всі кошти, які знаходяться на банківських рахунках Обласного комунального підприємства теплових мереж є об'єктом комунальної власності. Таким чином, ті кошти, які були сплачені за вищезазначеним договором підряду є коштами, які отримані місцевого бюджету відповідного рівня.

При виконані ремонтних робіт за бюджетні кошти застосування державних будівельних норм ДБН Д. 1.1-1-2000 є обов'язковим для організацій всіх форм власності. При цьому, пунктом 3.3.12 ДБН Д.1.1-2000 передбачено, що незалежно від виду договірної ціни та способів взаєморозрахунків при виявленні у розрахунках за виконані роботи помилок та порушень чинного порядку визначення вартості ремонтно-будівельних робіт, зазначена вартість підлягає уточненню з моменту виявлення помилок.

Під час ревізії КРУ в Харківській області проведено перевірку правильності визначення загальновиробничих витрат, основні положення яких та правила визначення витрат викладені в розділі 4 ДБН Д. 1.1-1-2000 та додатку 19 (довідкового). В ході ревізії встановлено, що до акту виконаних робіт № 1 форми КБ-2в за грудень 2008 року на суму 34946,40грн. включено загально виробничі витрати на суму 7591грн. (без ПДВ) з трудовитратами 69 люд.год. без застосування знижувальних коефіцієнтів до показників зазначених в Додатку 1 до ДБН Д. 1.1-1-2000, який приведено в збірнику офіційних документів і роз'яснень глави „Ціноутворення в будівництві” № 8 за 2002 рік Міністерства будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства України.

Відповідач не має відокремлених виробничих структурних підрозділів, у зв'язку з чим, під час розрахунку загальновиробничих витрат повинен був здійснити уточнення усереднених показників Додатку 1 до ДБН Д.1.1-1-2000. затвердженого наказом Мінрегіонбуду України  від 03.03.2008 № 109 (на заміну Додатку 3 до ДБН Д. 1.1-1-2000), відповідно до глави 6 роз'яснення „Ціноутворення в будівництві” № 8 за 2002 рік Міністерства будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства України, шляхом застосування таких знижувальних коефіцієнтів:

-    при розрахунку І  блоку загально  виробничих  витрат застосовується К=0.4123, що враховує зменшення витрат на заробітну плату працівників, зайнятих на управлінні та обслуговування будівельного виробництва;

-   при розрахунку III блоку загально виробничих витрат застосовується -К=0,7821, що враховує зменшення решти витрат загально виробничих витрат на величину, що відноситься до утримання та обслуговування апарату управління відокремлених виробничих структурних підрозділів будівельної організації.

Під час виконання робіт відповідачем зазначені коефіцієнти не було застосовано.

При перерахунку із застосуванням вищевказаних знижувальних коефіцієнтів, фактичні загальновиробничі витрати склали - 5573грн. (без ПДВ) з трудовитратами 28 люд.год. Однак, до акту виконаних робіт № 1 форми КБ-2в за грудень 2008р. внесено вартість загальновиробничіх витрат в сумі 7591грн. (без ПДВ) з трудовитратами 69 люд. год.

Відповідно до пункту 3.3.12 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174, незалежно від виду договірної ціни та способів взаєморозрахунків при виявлені у розрахунках за виконані роботи ... безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок.

Проте, вбачається, що на момент вирішення справи господарським судом відповідач кошти в сумі 2650,00 грн.  добровільно позивачу не повернув.

Вбачається, що безпідставним збільшенням вартості виконаних робіт на 2650,00 грн., які були сплачені позивачем,  відповідач завдав останньому майнових збитків.   

Відповідач доказів сплати боргу суду не надав; не довів, що витрати ним нараховані в порядку, визначеному Державними будівельними нормами, із урахуванням фактичних витрат, і підтверджені відповідними документами по усіх складових вартості робіт.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                                  в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Будпроммаш 07», м.  Луганськ, кв. Луганський, буд. 12, кв. 20, ідентифікаційний код 34579968, на користь Обласного комунального підприємства теплових мереж, смт. Пісочин  Харківської області, вул. Крупської, буд. 15,  ідентифікаційний код 31556309, збитки у сумі 2650,00 грн., витрати по оплаті держмита у сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., видати наказ.

У судовому засіданні  оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення                      10-денного строку з дня його підписання.

Повне  рішення складено:  31.01.2011.

Суддя                                                                                          О.С.Фонова