Рішення

від 30.11.2011 по справі 17/341

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/341 30.11.11

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради

про стягнення 75 335,80 грн.

за участю представників:

від позивача : Марковська В.В. - представник за довіреністю № ДО7/2011/04/22-38 від 22.04.2011р. Цурка Н.О. -представник за довіреністю № ДО7/2011/04/22-26 від 22.04.2011 р. від відповідача :Іваницька С.В. -представник за довіреністю № 86-Д від 05.04.2011 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 75 335,80 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 340275 від 17.11.2003 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді в частині своєчасної плати за надані послуги, внаслідок чого у Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради утворилась заборгованість в сумі 65 320,63 грн.

У позові Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" просить суд стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 65 320,63 грн., інфляційну складову боргу в сумі 7 703,62 грн., 3% річних в сумі 2 311,55 грн., а всього -75 335,80 грн.

У судовому засіданні 30.11.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що тарифи на теплову енергію за спірний період оскаржуються на даний час в адміністративному суді, а тому не можуть застосовуватись позивачем. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

17.11.2003 р. між АЕК "Київенерго" (яка згідно статуту змінила назву на ПАТ "Київенерго" у відповідності з вимогами Закону України "Про акціонерні товариства"), як постачальником, та відповідачем - Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, як споживачем, було укладено Договір № 340275 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Згідно п 1.1 договору постачальник зобов'язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у договорі.

Умовами договору № 340275 від 17.11.2003 р. сторони погодили, що постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання -протягом року згідно із заявленим споживачем величинами приєднаного теплового навантаження ( п.2.2.1), споживач зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку № 2 (п.2.3.1), споживач зобов'язався забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок Головного інформаційно-обчислювального центру ГІОЦ КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію та своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями ( 2.3.5).

Також сторонами договору № 340275 від 17.11.2003 р. було погоджено :

-обсяги постачання теплової енергії (додаток №1);

-тарифи та порядок розрахунків (додаток №2), відповідно до яких сторонами визначено, що споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію та транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця оплачує вартість теплової енергії,яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком;

- умови припинення подачі теплової енергії (додаток №5);

- порядок проведення розрахунків по відшкодуванню житловим організаціям витрат, пов'язаних з нарахуванням, збором, обліком та розщепленням платежів населення за теплову енергію та обслуговуванням внутрішньо будинкових і зовнішніх теплових мереж, бойлерних, які знаходяться на їх балансі (додаток №10).

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до облікових карток фактично спожитої теплової енергії у гарячій воді за період з 01.11.2009 р. по 01.09.2011 р., позивачем нараховано відповідачу до сплати основного боргу 163 181,47 грн. вартості послуг за спожиту теплову енергію у гарячій воді згідно договору № 340275 від 17.11.2003 р.

З поданого позивачем розрахунку суми боргу вбачається, що відповідачем сплачено 95 035,56 грн. вартості теплової енергії. Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Матеріалами справи та поданими представниками сторін розрахунками заборгованості підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.11.2009 р. по 01.09.2011 р. у сумі 65 320,63 грн.

Ст. 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші ), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 909 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Тарифи на теплову енергію були погоджені сторонами та на час розгляду даної справи не скасовані та недійсними не визнані.

Таким чином, судом встановлено, що позивач правомірно заявив вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані, але не оплачені у повному обсязі послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді по договору № 340275 від 17.11.2003 р. за період з 01.11.2009 р. по 01.09.2011 р. в сумі 65 320,63 грн.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доказів належної оплати суду не надано, а наявність заборгованості відповідача підтверджується розрахунками суми заборгованості, наданими представниками сторін, позовні вимоги в частині стягнення 65 320,63 грн. основного боргу за договором № 340275 від 17.11.2003 р. в період з 01.11.2009 р. по 01.09.2011 р. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 7 703,62 грн. -інфляційних втрат та 2 311,55 грн. -3% річних.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичних розрахунок 3% річних, суд встановив, що визначена позивачем сума 2 311,55 грн. за період з 01.12.2009 р. по 01.06.2011 р. відповідає розмірам, встановленим законом за вказаний період, а отже, підлягає стягненню з відповідача.

Щодо стягнення інфляційної складової боргу, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення з урахуванням рекомендацій Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (Лист ВСУ від 03.04.97р. №62-97р) суд встановив, що визначений позивачем індекс інфляції за період з 01.12.2009 р. по 01.06.2011 р. перевищує розмір індексації, який може бути врахований за вказаний період прострочення, у зв'язку з чим заявлена позивачем інфляційна складова боргу у сумі 7 703,62 грн. підлягає стягненню з відповідача частково в розмірі 7 184,31 грн.

Відповідно до ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зважаючи на вищевикладене, з урахуванням встановлених обставин у справі, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме - стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради основного боргу в сумі 65 320,63 грн., інфляційної складової боргу в сумі 7 184,31 грн., 3% річних -2 311,55 грн., а всього 74 816,49 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 75 335,80 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8, ідентифікаційний код 31731838) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, ідентифікаційний код 26187764) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 65 320 (шістдесят п'ять тисяч триста двадцять) грн. 63 коп., інфляційну складову боргу в розмірі 7 184 (сім тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 31 коп. та 3% річних в сумі 2 311 (дві тисячі триста одинадцять) грн. 55 коп.

В решті позову -відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8, ідентифікаційний код 31731838) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, ідентифікаційний код 26187764) витрати по сплаті державного мита в сумі 748 (сімсот сорок вісім) грн. 16 коп. та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 37 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 30 листопада 2011 р.

Повний текст рішення підписано 05.12.2011 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна