Постанова

від 27.01.2011 по справі 23/35

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

23/35

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.01.2011 р.           справа №23/35

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:    

Головуючого: М?ясищева А.М.,

Суддів: Величко Н.Л., Москальової І.В.

При секретарі: Жильцовій О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Білоненко І.А. по дов.;

від відповідача: не з'явився;

від ВДВС: Семіошко Б.М. (посв. №1885).

           Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ ‘'Вента.ЛТД''                   м. Дніпропетровськ

на ухвалу господарського суду Донецької області від 22.12.2010р. у справі №23/35 (судя Забарющий М.І.)

за скаргою ТОВ ‘'Вента.ЛТД''м. Дніпропетровськ

про скасування постанови заступника начальника ВДВС Кіровського РУЮ у                  м. Донецьку від 17.11.2010р. про повернення виконавчого документа стягувачу, зобов'язання ВДВС Кіровського РУЮ у м. Донецьку повторно прийняти до виконання наказ господарського суду Донецької області від 25.05.2010р. у справі №23/35  та  зобов'язання ВДВС Кіровського РУЮ у                  м. Донецьку виконати всі необхідні виконавчі дії по виконанню вищевказаного наказу у передбачений законодавством 6-місячний  строк

за позовом  ТОВ ‘'Вента.ЛТД''м. Дніпропетровськ

до відповідача ТОВ ''Адар'' м. Донецьк

про стягнення 51 748,41грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.12.2010р. по справі №23/35 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Вента.ЛТД” в задоволенні скарги на дії Відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку.

Ухвала господарського суду мотивована тим, що ВДВС Кіровського РУЮ м.Донецька на підставі наказу господарського суду Донецької області від 25.05.2010р. у справі № 23/35 та ст.ст.3, 18, 24 Закону України “Про виконавче провадження” виніс постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.06.2010р. На підставі ст.49 вищеназваного Закону виконавчі провадження щодо примусового виконання наказів по справі № 23/35 та по справі № 17/31 об'єднані у зведене виконавче провадження.

Відповідно до ч.1 ст.53 Закону України ”Про виконавче провадження” державний виконавець має право на пропозицію боржника або стягувача звернути стягнення на майно боржника, що знаходиться в інших осіб, а також на майно та кошти, належні боржникові від інших осіб. Доказів звернення стягувача чи боржника з відповідною пропозицією до ВДВС суду не надано. Крім того, згідно ч.4 вищевказаної статті готівкові кошти та майно, що належать боржникові від інших осіб, вилучаються державним виконавцем у цих осіб у присутності понятих на підставі  ухвали суду. Матеріали справи відповідної ухвали суду не містять. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що ВДВС здійснені заходи щодо розшуку майна боржника шляхом запитів до відповідних установ, які виявилися безрезультатними, і постанова від 17.11.2010р. про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.40 Закону України ”Про виконавче провадження” винесена ВДВС правомірно.

Оскаржуючи ухвалу суду, ТОВ “Вента.ЛТД” просить її скасувати, оскільки винесена за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Згідно акту державного виконавця від 26.04.2010р. за адресою діяльності боржника знаходиться суборендар ПП ”Лісова німфа”, яке з ним уклало договір суборенди №1/04 від 02.04.2010р. За цим договором ПП ”Лісова німфа” зобов'язувалось перераховувати на розрахунковий рахунок  ПП “Адар” орендну плату в сумі 25000 грн. щомісячно.

В порушення ст.53 та п.3. ч.6 ст. 55 Закону України ”Про виконавче провадження” державний виконавець не прийняв до уваги суборендні відносини боржника та не звернув стягнення (арешт) на кошти, належні боржникові (ТОВ“Адар”) у ПП ”Лісова німфа”.

За твердженням скаржника, державний виконавець не в повному обсязі вчинив виконавчі дії, які повинен був здійснити згідно Закону України “Про виконавче провадження”. Державнийм виконавцем було порушено вказаний Закон та права і законні інтереси ТОВ ”Вента.ЛТД” як стягувача. Також державним виконавцем не  надсилались стягувачу постанови про здійснення виконавчих дій та ніяким чином не повідомлялось про хід виконавчого провадження. Зазначені факти при винесенні оскаржуваної ухвали, як зауважує скаржник, досліджені не були. А відтак, повернення виконавчого документа відповідно до п.2 ч.1 ст. 40 Закону України ''Про виконавче провадження''  по причині відсутності у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, є безпідставним, а ухвала господарського суду від 22.12.2010р. –незаконною.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила:

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.05.2010р.  по справі № 23/35 з ТОВ “Адар” на користь ТОВ “Вента.ЛТД” стягнуто 51 725,45грн. боргу, 22,96 грн. річних, 517,48грн. витрат на сплату держмита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання означеного рішення 25.05.2010р. господарським судом  стягувачеві  видано відповідний наказ.

Відділом Державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку (далі - ВДВС) на підставі наказу господарського суду Донецької області від 25.05.2010р. у справі №23/35 та ст.ст. 3, 18, 24 Закону України ”Про виконавче провадження” 04.06.2010р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постановою від 11.06.2010р. на підставі ст. 49 Закону України ''Про виконавче провадження''об'єднано у зведене виконавче провадження, оскільки у ВДВС вже було відкрито виконавче провадження відносно ТОВ “Адар” щодо примусового виконання наказу по справі № 17/31 від 25.03.2010р.

Постановою державного виконавця про арешт коштів боржника від 30.06.2010р. накладений арешт на кошти в розмірі 542902,27грн., які знаходяться  на  рахунках  боржника.

Постановою державного виконавця від 17.11.2010р. наказ № 23/35 від 25.05.2010р.  на підставі ст. 38 та п.2 ч.1 ст.40 Закону України ”Про виконавче провадження” повернутий позивачу, якого повідомлено про можливість повторного  пред'явлення  виконавчого документу в строк до 17.11.2013р.

Відповідно до ст.5 Закону України ”Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. До одного із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на грошові кошти боржника та звернення стягнення на інші види майна боржника.

Пунктом 5.1.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. № 74/5, закріплено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.

З матеріалів справи вбачається, що з метою виявлення майна боржника ВДВС надіслані відповідні запити до ДПІ у Кіровському районі м. Донецька щодо наявності у боржника відкритих рахунків у банках або інших фінансових установах, до КП БТІ м. Донецька, ДАІ, Донецького експертно-технічного центру Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, Управління Держкомзему у м. Донецьку щодо наявності у боржника нерухомого майна, транспортних засобів чи земельних ділянок.

Листом від 30.05.2010р. ДПІ у Кіровському районі м. Донецька повідомила ВДВС про 5 відкритих рахунків ТОВ ”Адар” в банках, внаслідок чого на підставі ст.50 Закону України ”Про виконавче провадження” винесена постанова про арешт коштів боржника від 30.06.2010р., копія якої надіслана в т.ч. до ПАТ КБ ”ПриватБанк”, ПАТ ”ПУМБ” та ПАТ ”Індекс-Банк”. Згідно відповідей цих банків, у боржника відсутні достатні грошові кошти для виконання вищевказаної постанови.

Також 26.04.2010р. за результатами виходу державного виконавця за юридичною адресою боржника (м. Донецьк, вул. Сергіївська, 13-а) та за місцем здійснення ним господарської діяльності (м. Донецьк, вул. Артема, 277) ВДВС  складено акт про те, що за юридичною адресою боржника знаходиться МПП ”Мікрон”, яке близько 2-х років орендує приміщення у Трансбанку, а за адресою фактичного здійснення діяльності знаходиться ПП ”Лісова німфа”, яке за договором суборенди № 1/04 від 02.04.2010р. орендує приміщення у ТОВ ”Адар” (розмір орендної плати за договором складає 25 000 грн., в т.ч. ПДВ).

Відповідно  до ч.1 ст. 53 Закону України  ”Про виконавче  провадження” державний виконавець має право на пропозицію боржника або стягувача звернути стягнення на майно боржника, що знаходиться в інших осіб, а також на майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.

Докази звернення стягувача чи боржника з відповідною пропозицією до ВДВС в матеріалах справи відсутні. Крім того, згідно ч.4 вищевказаної статті, готівкові кошти та майно, що належать боржникові від інших осіб, вилучаються державним виконавцем у цих осіб у присутності понятих на підставі  ухвали суду.  Матеріали справи відповідної ухвали суду не містять.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що ВДВС здійснені заходи щодо розшуку майна боржника шляхом запитів до відповідних установ, які виявилися безрезультатними, і постанова від 17.11.2010р. про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.40 Закону України ”Про виконавче провадження” винесена ВДВС правомірно, у зв'язку з чим  скарга ТОВ “Вента.ЛТД” на дії ВДВС Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку задоволенню не підлягає.  

Посилання скаржника на те, за адресою діяльності боржника знаходиться суборендар ПП ”Лісова німфа”, який з ним уклав договір суборенди № 1/04 від 02.04.2010р., та за яким останній зобов'язувався перераховувати на розрахунковий рахунок  ПП ”Адар“ орендну плату в сумі 25000,00грн. щомісячно не може бути прийнято до уваги, оскільки факт укладання договору не підтверджує наявність цього майна у ПП ”Лісова німфа”. При цьому, докази звернення стягувача чи боржника з відповідною пропозицією до ВДВС в матеріалах справи відсутні.

Ст.25 Закону України ”Про виконавче  провадження” встановлений строк, впродовж якого державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії - протягом шести місяців з моменту відкриття виконавчого провадження.  

Однак, дежавний виконавець може вжити всіх заходів і у менш тривалий строк. Тому  проведення виконавчих дій можливе у коротші строки, а посилання скаржника на порушення вимог ст.25 вищенаваного Закону державним виконавцем не може бути прийнято до уваги. Разом з тим, повернення виконавчого документа стягувачу за таких обставин згідно приписів ст.40 Закону України ”Про виконавче  провадження”  не позбавляє останнього права на повторне пред'явлення  виконавчого документа  до виконавчої служби.

З огляду на наведене, ухвала господарського суду відповідає приписам чинного законодавства, матеріалам справи та не підлягає скасуванню.

 Керуючись ст.ст. 103, 104, 105, 106  ГПК  України, судова колегія,-

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Донецької області від 22.12.2010р. по справі № 23/35 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий                                                                             А.М.М?ясищев

Судді:                                                                                       Н.Л.Величко

                                                                                                 І.В.Москальова

                                                                                                                                      Надруковано  6 примірників:

1-до справи

1-позивачу

1-відповідачу

1-ВДВС

1-госп.суду

                                                 1-ДАГС