Рішення

від 03.02.2011 по справі 11/203-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/203-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

03 лютого 2011 р.                                                                                        Справа 11/203-10

за позовом        дочірнього товариства «Птахофабрика «Шахтарська Нова»,

                          с. Садове Шахтарського району Донецької області       

до                       товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕКО»,

                          смт. Турбів, Вінницької області      

про                     стягнення 303 428,61 грн.

                                                                                            Суддя      В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Павловій, за участю представників:

від позивача             -  С. Борілов С.А. за  довіреністю  б/н  від 10.09.2010р.,                                     

від відповідача      -  не з'явився.   

СУТЬ СПОРУ:

 Заявлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕКО»на користь дочірнього товариства «Птахофабрика «Шахтарська Нова»грошові кошти в сумі  303 428, 61 грн..

 Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до умов договору поставки сміттєвозів № 8 від 12.05.2010р. відповідач зобов'язався виготовити та передати у власність позивача  автомобіль КО-425 з портальним підйомником на шасі ТАТА (з закритим контейнером) в кількості 1 одиниці та 2 одиниці контейнера закритого типу, а позивач зобов'язався прийняти автомобіль та оплатити його вартість.

Загальна вартість товару становить 301 000 грн., яку позивачем сплачено 17.08.2010р..

Згідно п. 4.2, договору відповідач повинен виконати замовлення позивача у термін 30-45 днів після проведення 100% оплати, тобто з 17.08.2010р..

Проте, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором відповідач не передав обумовлений договором товар.

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалі від 06.12.2010р. щодо надання документів не виконав, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.  Про розгляд справи в суді повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 20410056 та клопотання останнього про відкладення розгляду справи.

Зважаючи на відсутність належних доказів в матеріалах справи та з метою забезпечення реалізації сторонами права на судовий захист своїх прав та інтересів, ухвалою від 22.12.2010р. розгляд справи відкладено на 03.02.2011р..

В судовому засіданні встановлено, що відповідач не скористався своїми правами не надавши визначених судом документів та не забезпечивши явки свого представника.  

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

За викладених вище обставин справу, із врахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України,   розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 цього Кодексу.

Перевіривши доводи позивача поданими доказами та оцінивши їх на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено  наступне.

12 травня  2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АТЕКО»(відповідач, за договором Продавець) та дочірнім підприємством «Птахофабрика «Шахтарська Нова» (позивач, за договором Покупець)  укладено договір поставки сміттєвозів за № 8.

Відповідно до п. 1.1. договору  Продавець зобов'язується виготовити і передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість у порядку і на умовах, визначених договором:

-          автомобіль КО-425 з портальним підйомником на шасі ТАТА (з закритим контейнером) в кількості 1 одиниці по ціні 253 000 за одиницю;

-          контейнер закритого типу в кількості 2 одиниці по ціні 24 000 грн. за одиницю.

Загальна вартість товару становить 301 000 грн. (п. 2.1. договору).

Покупець проводить 100% оплату протягом 5-ти банківських днів (п. 3.1. договору)

Відповідно до п. 4.2. договору термін виконання замовлення Продавцем  - 30-45 днів після 100% оплати.

Як стверджується матеріалами справи та поясненнями представника позивача, позивачем зобов'язання за договором виконані в повному обсязі, а саме платіжними дорученнями № 2545 від 15.06.2010р., № 2617 від 24.06.2010р., № 2676 від 06.07.2010р., № 2587 від 17.08.2010р. перераховано на рахунок відповідача обумовлену договором вартість товару.

Виходячи з положень п. 4.2. договору кінцевим терміном передачі у власність позивача товару є 01.10.2010р.. Водночас, відповідачем не виконані взяті за договором зобов'язання.

Матеріали справи свідчать про неодноразове звернення позивачем до відповідача щодо виконання умов договору (листи № 581 від 06.10.2010р., № 605 від 18.10.2010р.), які останнім залишені без виконання.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає та таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення попередньої оплати   згідно договору поставки.

Частиною 2 ст. 693 цього Кодексу встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, розмір якої, станом на день розгляду справи, становить 301 000 грн., що також підтверджується обопільно підписаним актом звірки розрахунків від 14.12.2010р..

Матеріали справи свідчать, що позивачем виконувались свої зобов'язання по проведенню оплати товару  належним чином.

Однак, відповідач не виконав свого обов'язку щодо передачі товару  у встановлені договором строки.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, позивачем правомірно заявлено до стягнення суму оплати товару в розмірі 301 000 грн..

Судом також розглянуто вимогу позивача про стягнення штрафу в розмірі 2428,61 грн..

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк визначений у договорах,  він є боржником, що прострочив.

Пунктом 6.1. договору сторони визначили, що при порушенні строків передачі товару, Продавець сплачує штраф в розмірі облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.

Перевіривши за допомогою бази даних «Законодавство України»правильність нарахування заявленої до стягнення суми штрафу, суд дійшов висновку, що вказана сума є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи, що  викладені вище позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають  фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а тому позов підлягає задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49  ГПК України.    

Керуючись  ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:   

1.          Позов задоволити .

2.          Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕКО»(22513, Вінницька область, смт. Турбів, вул. Миру, 147, код 34214245) на користь дочірнього підприємства «Птахофабрика «Шахтарська Нова»(86251, Донецька область, Шахтарський район, селище Садове, вул. Першотравнева, 6, код 32357598) 301 000 (триста одну тисячу) грн. –попередньої оплати; 2 428 (дві тисячі чотириста двадцять вісім) грн. 61 коп. –штрафу; 3 034 (три тисячі тридцять чотири) грн. 29 коп. -   витрат зі сплати державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням  законної сили.   

4.          Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

                                                                           Повне рішення складено 07.02.2011р.

Суддя                                                         В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2- позивачу -  (86251, Донецька область, Шахтарський район, селище Садове, вул. Першотравнева, 6)

3- відповідачу - (22513, Вінницька область, смт. Турбів, вул. Миру, 147)