Постанова

від 26.01.2011 по справі 40/213

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

40/213

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.01.2011 р.           справа №40/213

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скакуна О.А.,

суддів Колядко Т.М., Ломовцевої Н.В.

за участю представників сторін:

від позивача:Сапронова К.М. - представник за довіреністю,

від відповідача:Задорожний М.С. - представник за довіреністю,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ БЛИСК” м. Донецьк

на рішення   господарського судуДонецької області

від15.11.2010 року

у справі№40/213 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовомприватного підприємства „КООПЕРАТОР –2007” м. Донецьк

до

про товариства з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ БЛИСК” м. Донецькстягнення 188 026, 00 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.11.2010 року у справі №40/213 позовні вимоги приватного підприємства „КООПЕРАТОР –2007” м. Донецьк (далі - ПП „КООПЕРАТОР –2007”) до товариства з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ БЛИСК” м. Донецьк (далі - ТОВ „КОМПАНІЯ БЛИСК”) про стягнення основного боргу в сумі 90050,00 грн., штрафу в розмірі  90050,00 грн., майнової шкоди в сумі 7926,00 грн. (з урахуванням остаточних вимог: а.с.95) -  задоволено частково.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та доведені належним чином в частині задоволених вимог.

Відповідач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що спірні договори оренди нерухомого майна не містять більшості суттєвих умов, передбачених для даного виду господарських договорів.  

На адресу Донецького апеляційного господарського суду 25.01.11р. від відповідача надійшли клопотання про:

-          долучення до матеріалів справи доказу неможливості явки представника відповідача до судового засідання апеляційної інстанції 18.01.11р., яке колегія суддів задовольняє;

-          зменшення розміру неустойки в разі непогодження з доводами апеляційної скарги та відмови в її задоволенні.

Позивач у відзиві  на  апеляційну скаргу та під час слухання справи в апеляційній інстанції просив оскаржуване рішення залишити без змін як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу без задоволення як безпідставно заявлену.

Представник відповідача підтримав викладені в апеляційній скарзі заперечення в повному обсязі, а також в обґрунтування заявленого клопотання про зменшення розміру штрафу  звернув увагу суду на надмірно великий розмір цієї штрафної санкції в порівнянні зі збитками кредитора.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між ПП „КООПЕРАТОР –2007” (Орендодавець) та ТОВ „КОМПАНІЯ БЛИСК” (Орендар)   були укладені договори оренди від 31.12.09р. за № №10/01/2007 та 10/03/2007.

Згідно п.1.1. договору №10/01/2007, Орендодавець зобов'язаний передати Орендарю у тимчасове користування на умовах оренди частину нежитлового приміщення за адресою: м. Донецьк, пр. Миру, 8, загальною площею 265,50 кв.м., факт передачі майна підтверджується актом приймання –передачі від 01.01.10р. відповідно п.3.1. цього договору.

Пунктом 1.1. договору №10/03/2007 встановлено, що Орендодавець зобов'язаний передати Орендарю у тимчасове користування на умовах оренди частину нежитлового приміщення за адресою: м. Донецьк, пр. Миру, 8, загальною площею 4,00 кв.м., факт передачі майна підтверджується актом приймання –передачі від 01.01.10р.

Строк дії договору:

-          №10/01/2007 - до 31.12.10р. (п.5.1 договору),

-          №10/03/2007 -  до 31.12.10р (п.3.1 договору).

Відповідно п.4.1. договору №10/01/2007 за оренду приміщення Орендар оплачує щомісячно орендну плату з розрахунку 75 грн., всього за оренду приміщення 19 912 грн. 50 коп. з урахуванням комунальних послуг, а також частина сплати за землю.

Згідно п.4.2. договору №10/01/2007 орендна плата за користування вноситься в грошовій формі шляхом перерахунку в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок або в касу Орендодавця не пізніше 5 числа поточного місяця.

В пункті 2.1. договору №10/03/2007 зазначено, що за оренду площі Орендар оплачує щомісячно орендну плату в розмірі 600 грн.

Пунктом 2.2. договору №10/03/2007 встановлено, що орендна плата за користування вноситься в грошовій формі шляхом перерахування в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок або в касу Орендодавця не пізніше 5 числа поточного місяця.

Відповідно до п.9.1. договору №10/01/2007, у разі прострочення по сплаті орендних платежів Орендар сплачує штраф в розмірі 100 відсотків від суми заборгованості по договору.

Згідно п.7.1. договору №10/03/2007, у разі прострочення по сплаті орендних платежів Орендар сплачує штраф в розмірі 100 відсотків від суми заборгованості по договору.

21 липня 2010 року між сторонами підписано угоду про розірвання договору оренди №10/01/07 від 31.12.09р.

Відповідач свої  зобов'язання  за договорами оренди майна не виконав, внаслідок  чого за  ним утворився  борг  з  орендної   плати за період з лютого по серпень 2010 року  в сумі  85 850,00 грн. згідно договору оренди №10/01/2007 від 31.12.09р. та борг з орендної плати в сумі 4200,00 грн. згідно договору оренди №10/03/2007 від 31.12.09р., а всього на загальну суму 90 050 грн.

Крім того, за твердженням  позивача, при поверненні приміщення відповідачем була нанесена значна шкода, яка зазначена в акті прийому-передачі майна від 21.07.10р.

За таких обставин, позивач звернуся до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до відповідача про стягнення основного боргу в сумі 90050,00 грн., штрафу в розмірі  90050,00 грн., майнової шкоди в сумі 7926,00 грн., які рішенням від 15.11.2010 року у справі №40/213 задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг з орендної плати в сумі 90 050 грн., штраф в розмірі 90 050 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 800 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в   розмірі 219 грн. 82 коп. В решті позовних вимог суд першої інстанції відмовив за недоведеністю.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представників сторін, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню  з наступних підстав.

Предметом даного спору є стягнення основного боргу в сумі 90050,00 грн., штрафу в розмірі  90050,00 грн., майнової шкоди в сумі 7926,00 грн. за договорами оренди від 31.12.09р. за № №10/01/2007 та 10/03/2007.

Судова колегія вважає, що договори №№10/01/2007 та 10/03/2007 від 31.12.09р. за своєю правовою природою є договорами оренди, які підпадають під правове регулювання норм статей 283-292 Господарського кодексу України та глави 58 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що орендар свої зобов'язання  за договорами оренди майна  не виконав, внаслідок  чого  за період з лютого по серпень 2010 року за  ним  утворився  борг  з  орендної плати   в сумі  85 850 грн. за  договором оренди №10/01/2007 від 31.12.09р. та борг з орендної плати в сумі 4200 грн. за договором оренди №10/03/2007 від 31.12.09р., а всього на загальну суму 90 050,00  грн.

В матеріалах справи відсутні докази оплати заборгованості у розмірі 90 050,00  грн.  Не надано таких доказів як суду першої, так і апеляційної інстанції.

З огляду на те, що існування основної заборгованості за договорами  оренди №№10/01/2007 та 10/03/2007 від 31.12.09р.  підтверджено наявними у справі доказами та не спростовано відповідачем, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволені вимоги про її стягнення в цій частині.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача  майнову шкоду в сумі 7 926 грн.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України,  майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для виникнення зобов'язання по відшкодуванню заподіяної шкоди необхідна наявність таких умов, як:

-          протиправна поведінка заподіювача шкоди;

-          заподіяння шкоди майну юридичної особи або громадянину;

-          причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та заподіяною шкодою;

-          вина заподіювача шкоди;

-          обґрунтований розрахунок шкоди.

Статтею  1166 ЦК України встановлено, що підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що містіть декілька елементів, відсутність хоча б одного із яких виключає настання  відповідальності,  передбаченої  цією статтею.

З огляду на недоведеність позивачем вищевказаних елементів складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 1166 ЦК України, а також неможливості відшкодування шкоди в натурі, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову в частині стягнення майнової шкоди в сумі 7 926 грн., з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення штрафу в розмірі  90050,00 грн.

В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

  Згідно п.9.1. договору №10/01/2007 від 31.12.09р. та п.7.1. договору №10/03/2007 від 31.12.09р. у разі прострочення з оплати орендних платежів Орендар сплачує штраф в розмірі 100 відсотків від суми заборгованості.

Зважаючи на доведеність позивачем факту прострочки відповідачем оплати орендних платежів за спірними договорами, господарський суд Донецької області задовольнив позов в частині стягнення штрафу в розмірі 90050,00 грн.

Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, беручи до уваги заявлений до стягнення розмір штрафу,  вважає, що в даному випадку має місце неспіврозмірність штрафних санкцій з сумою основного боргу, а тому вважає за необхідне зменшити суму нарахованого штрафу до 10%, що становить 9005,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції частково скасовує рішення господарського суду Донецької області від 15.11.2010 року у справі №40/213 в частині стягнення штрафу, зменшивши його розмір до 10%.

Інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, до уваги судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

          Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України,  Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ БЛИСК” м. Донецьк –частково задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 15.11.2010 року у справі №40/213 - частково  скасувати, зменшивши суму штрафу до 10%.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ БЛИСК” (83015, м. Донецьк, пр.Миру, 8, ЄДРПОУ 32442723, п/р 26000010111730 у ВАТ КБ "Южкомбанк" м.Донецька МФО 335946) на користь приватного підприємства „КООПЕРАТОР –2007” (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 43, ЄДРПОУ 34723180, р/р 26006219966400 в АКІБ "Укрсиббанк" МФО 351005)  штраф в сумі 9005,00 грн.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 15.11.2010 року у справі №40/213 - залишити без змін.

Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Головуючий          О.А.  Скакун

Судді:          Т.М.Колядко

          Н.В.Ломовцева            

           Надруковано: 6 прим.:

                                                  1.          позивачу; 2,3 . відповідачу;4. у справу; 5 ДАГС; 6.ГСДО.