Рішення

від 31.01.2011 по справі 37/7

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/7

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

31.01.11 р.                                                                                    Справа № 37/7                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 00174071

до Відповідача: Приватного підприємства „ТПК Донмаркфарм”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 36616550

про: стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 11715,00грн., пені в сумі 382,38грн., 3% річних в сумі 371,06грн., інфляційної індексації в розмірі 1224,56грн., боргу за спожиту електроенергію у сумі 2125,87грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Патенко В.М. (за довіреністю №01-9/153 від 26.05.2010р.);

від Відповідача  - не з'явився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

Згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався з 18.01.2011р. на 31.01.2011р.

У судовому засіданні 31.12.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут”, м. Донецьк (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства „ТПК Донмаркфарм”, м. Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 11715,00грн., пені в сумі 382,38грн., 3% річних в сумі 371,06грн., інфляційної індексації в розмірі 1224,56грн., боргу за спожиту електроенергію у сумі 2125,87грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди нерухомого майна № 28/09 від 01.10.2009р., внаслідок чого за період з грудня 2009р. по лютий 2010р. утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, інфляції та 3% річних.  

На  підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір оренди нерухомого майна № 28/09 від 01.10.2009р. з додатком та додатковою угодою від 31.12.2009р., акт прийому-передачі від 01.10.2009р., рахунки-фактури, банківські виписки, претензію №01-9/208 від 24.06.2010р. з доказами надсилання, лист №01-9/255 від 27.07.2010р. з доказами надсилання, постанову про відмову у порушені кримінальної справи від 26.08.2010р., правоустановчі документи на юридичну особу та нерухоме майно,  ухвалу Господарського суду Донецької області від 15.04.2010р. у справі №15/20Б.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 611, 625, 762, 797 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 199 Господарського кодексу України.  

Позивачем на виконання вимог суду та задля підтвердження своєї позиції були надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.49-70).

Відповідач у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву та доказів  погашення стягуваних сум або відсутності відповідного грошового зобов'язання з інших причин не надав, хоча належним чином був повідомлений  про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвали суду за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом на 12.01.2011р. (а.с.50), достовірність яких презюмується положеннями с. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”. Задля забезпечення належного повідомлення судом була надіслана ухвала також і на адресу керівника та засновника Відповідача.

У світлі висновків Вищого господарського суду України, викладених в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”  від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке повідомлення Відповідача вважається належним, оскільки о компетенції суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб.

У судовому засіданні 31.01.2011р. представник Позивача підтримав заявлені вимоги та наполягав на вирішенні спору в цьому судовому засіданні з огляду на достатність представлених документів.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України  за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на правильність такої кваліфікації і не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи, оскільки Відповідачеві  було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті розглядуваного спору з відповідними підтверджуючими доказами (у разі наявності).

Суд наголошує, що встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання Відповідача скористатися своїми процесуальними правами.

Вислухавши у судових засіданнях представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2009р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладений договір оренди нерухомого майна № 28/09 (а.с.а.с.9-11), згідно п.п. 1.1., 1.2., 10.1 якого  Орендодавець передає, а Орендар приймає в у тимчасове платне володіння та користування (оренду) нежитлове приміщення, розташоване за адресою: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 89,  схема якого визначена додатком до договору (а.с. 12), строком до 31.12.2009р.

Як вбачається із свідоцтва  про право власності на нерухоме майно (а.с.35) та витягу  про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.37) будівля, в якій розташовано об'єкт оренди, належить Позивачу на праві власності.

Пунктом 3.1. договору визначено, що вступ Орендаря у володіння та користування майном настає одночасно з підписанням сторонами відповідного акту приймання-передачі.

Згідно умов п.п.4.1.,4.2. та 4.4. зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов'язання із перерахування щомісяця в строк до 5 числа поточного місяця орендної плати за кожний повний і неповний місяць фактичного користування майном, визначеної у сумі 3905,00грн. на місяць, в тому числі ПДВ -650,833грн., виходячи із вартості користування 1 кв.м. у розмірі 50,00грн. на місяць, в тому числі ПДВ-8,833грн..  

Умовами п. 4.5. договору сторони передбачили відповідальність Орендаря  за несвоєчасне перерахування орендної плати у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен місяць прострочення.

Відповідно до п. 4.8. і п. 4.9. договору орендна плата не включає у себе зокрема вартості електроенергії, витрати Орендодавця з оплати якої Орендар має здійснювати щомісячно на підставі рахунку, наданого ДЕМ ВАТ „Донецькобленерго” згідно укладеного із Позивачем договору №627 (а.с.а.с.53, 54)

01.10.2009р. об'єкт оренди був переданий Відповідачеві, про що сторонами складений відповідний акт приймання-передачі приміщень (а.с.14).

Додатковою угодою № 1 від 31.12.2009р. (а.с.13) сторони продовжили договір оренди з 01.01.2010р. на 6 місяців.

Задля забезпечення належного виконання грошових зобов'язань Орендодавцем виписувалися для Орендарю рахунки-фактури як стосовно орендної плати за грудень 2009р. і лютий 2010р. (а.с.15) так і з компенсації витрат за спожиту електричну енергію за період з жовтень-грудень 2009р. тп лютий 2010р.(а.с. 57-58). В свою чергу, із змісту представлених Позивачем рахунків ДЕМ ВАТ „Донецькобленерго” за період з січня по лютий 2010р. (а.с.а.с.55-56), а також виписок з рахунку (а.с.а.с.59-70) Орендодавець здійснював платежі за спожиту у проміжок часу з листопада 2009р. по лютий 2010р.  електричну енергію на користь Електропостачальної організації.

24.06.2010р. Позивачем на адресу Відповідача була направлена (а.с.23) претензія №01-9/288  (а.с.а.с.21,22) з вимогами про необхідність погашення наявної заборгованості з оренди та з відшкодування вартості електроенергії в загальній сумі 15246,90грн., визначеній з урахуванням здійснених Відповідачем за змістом банківських виписок (а.с.а.с.17-20) платежів.

Як вбачається із викладеного у позову  розрахунку розмір заборгованості Відповідача з  урахуванням здійснених ним платежів станом на 26.12.2010р. становить 15818,87грн., з яких 11715,00грн. – орендна плата за період з грудня 2009р. по лютий 2010р. та 2125,87грн. – компенсація вартості спожитої електроенергії за лютий 2010р.

Виходячи із змісту ухвали Господарського суду Донецької області від 15.04.2010р. у справі № 15/20Б (а.с. 38), Позивач перебуває у процедурі санації в межах справи про банкрутство, порушеної за заявою ТОВ „Спортивний клуб „Гормаш”.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом,  вимагаючи стягнення з Відповідача заборгованості з орендної плату у сумі 11715,00грн., пені у сумі 382,38грн., 3% річних у сумі 371,06грн. інфляційної індексації у сумі 1224,56грн. та боргу за спожиту електричну енергії у сумі 2125,87грн.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався та ухилився від підписання (з зауваженнями або без) акту звірення розрахунків (а.с.52), складеного та  надісланого (а.с.51) Позивачем на вимогу суду.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених Позивачем вимог, оскільки одночасне їх висування цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги, пов'язані наданими доказами та підставами виникнення (порушення грошових зобов'язань за договором оренди), їх сумісний розгляд не утруднює вирішення справи, а, навпаки, сприяє дотриманню принципу процесуальної економії, та у повній мірі узгоджується  із гарантованим ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р., правом на ефективний судовий захист.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача  такими, що підлягають  частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором оренди та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені, 3% річних та індексу інфляції.

Згідно із ч.5 ст. 3-1, ч.ч. 4, 6 ст. 17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з дня винесення ухвали про санацію управління боржником переходить до керуючого санацією, який, серед іншого, зобов'язаний здійснювати заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості перед боржником, у тому числі – заявляти від імені боржника позови про стягнення заборгованості з дебіторів боржника, а також вживати заходи для захисту майна боржника.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату. Водночас, встановлення Відповідачеві грошових зобов'язань з компенсації витрат Орендодавця зі сплати вартості спожитої Орендарем електричної енергії узгоджується із приписами ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України, які встановлюють принцип свободи договору.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди нерухомого майна № 28/09 від 01.10.2009р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Оскільки строк виконання зобов'язань з орендної плати безпосередньо визначений договором, тоді як дата внесення платежів з компенсації за спожити електричну енергію покладена у залежність від надання рахунку, момент виконання зобов'язання з оплати останньої визначається судом в порядку ч. 2 цієї статті – протягом 7-ми денного строку з моменту висування вимог про сплату, у якості якої суд сприймає претензію   №01-9/288, надіслану 24.06.2008р.

Як встановлено в ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином,  Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу з орендної плати не пізніше останнього числа поточного місяця та компенсації витрат Орендодавця за спожиту електричну енергії протягом 7-ми днів з моменту надсилання претензії №01-9/288.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599  Цивільного кодексу України зобов'язання за загальним правилом припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, Відповідачем, всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не надано належних у розмінні ст. 34 цього Кодексу доказів повного виконання грошових зобов'язань зі сплати орендних платежів за період з грудня 2009р. по лютий 2010р. та компенсації витрат за спожиту за лютий 2010р. електричну енергію або їх припинення у інший передбачений діючим законодавством спосіб, з огляду на що суд дійшов висновку про наявність заборгованості з оренди у сумі 11715,00грн. та з компенсації електричної енергії у сумі  2125,87грн.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення  у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочи виконання

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Приймаючи до уваги, що викладений Позивачем розрахунок боргу є арифметично вірним та відповідає умовам договору, підтверджується матеріалами справи та враховує здійснені Відповідачем платежів з його (боргу) часткового погашення, вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 11715,00грн. та з компенсації вартості спожитої електричної енергії у сумі  2125,87грн. підлягають задоволенню у повному обсягу.

Враховуючи, що за змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, інфляційну індексацію та 3% річних, суд, перевіривши арифметичних розрахунок (а.с.а.с.3-4)  позовних вимог в цій частині за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”,  дійшов висновку про можливість задоволення вимог щодо 3% річних  у сумі 371,06 грн.   повністю, а щодо інфляційної індексації – лише в частині суми 1147,58грн. через недоліки у розрахунку Позивача.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі – сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас, за змістом ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, має бути здійснений у письмовій формі. Як вбачається із п. 4.5. договору оренди, сторони у належній формі дійшли згоди щодо застосування пені відносно прострочених грошових зобов'язань з орендної плати.

Приймаючи до уваги висновок суду щодо наявність заборгованості Відповідача, яка сформувалась протягом вказаного Позивачем періоду, суд, здійснивши перевірку арифметичного розрахунку пені за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку про можливість задоволення вимог щодо пені – в сумі 382,38грн. у повному обсязі.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 00174071) до Приватного підприємства „ТПК Донмаркфарм”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 36616550) про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 11715,00грн., пені в сумі 382,38грн., 3% річних в сумі 371,06грн., інфляційної індексації в розмірі 1224,56грн., боргу за спожиту електроенергію у сумі 2125,87грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „ТПК Донмаркфарм”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 36616550) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” (ідентифікаційний код 00174071) заборгованість  з орендної плати в сумі 11715,00грн., компенсацію вартості спожитої електроенергії у сумі 2125,87грн., пеню в сумі 382,38грн., 3% річних в сумі 371,06грн., інфляційну індексацію в розмірі 1147,58грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволені решти вимог відмовити.

4. Стягнути з Приватного підприємства „ТПК Донмаркфарм”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 36616550) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” (ідентифікаційний код 00174071) державне мито в розмірі 157 грн. 42 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 234 грн. 84 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 31.01.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст  рішення складено та підписано 01.02.2011р.

Суддя                                                               Попков Д.О.