Рішення

від 03.02.2011 по справі 9/194-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/194-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" лютого 2011 р.                                                                  Справа № 9/194-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16,  тел.230-31-77

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№9/194-10                                                                                                                           03.02.2011 р.

За позовом Публічного  акціонерного товариства акціонерний банк “Укргазбанк”

До  Приватного підприємства “Атлантік  Фіш”

Про стягнення 251759,88 грн.             

                                                                                                                          Суддя  Сокуренко Л.В.

Представники:

від позивача: Мащенко О.В. ( дов. №610 від 30.08.2010 р.)

від відповідача:  Куц Я.О. (дов. № 3999 від 30.11.09 р.)

Рішення господарського суду Київської області у справі № 9/194-10 прийнято 03.02.2011 р.  після перерви, оголошеної в судовому засіданні 13.01.2011 р. на підставі вимог ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

       На розгляд до Господарського суду Київської області передані вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерний банк “Укргазбанк” до Приватного підприємства “Атлантік  Фіш” про стягнення 177 510,46 грн.

Крім того, разом із позовною заявою позивачем була подана заява б/н від 10.11.10 р. про забезпечення позову.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, відповідач просить суд накласти арешт на належне відповідачу рухоме та нерухоме майно та заборонити відповідачу та будь-яким третім особам вчиняти правочини та провадити дії, спрямовані на відчуження майна.

Заява позивача про забезпечення позову судом розглянута та задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Статтею 66 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається у будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. (п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»).

Враховуючи те, що позивачем не надано жодного доказу з метою доведення суду наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певних заходів до забезпечення позову, то судом зазначена заява залишена без задоволення.

Ухвалою суду від 16.11.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд на 07.12.2010 р.; зобов'язано позивача надати в судове засідання оригінали доданих до позовної заяви документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію; відповідача на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки, інші докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини. Ухвалою суду від 16.11.2010 р. явку представників сторін в судове засідання визнано обов'язковою.

       07.12.2010 р. у судовому  засіданні судом оголошено перерву  на 21.12. 2010 р.

       21.12.2010 року в судове засідання представник відповідача вдруге не з'явився, вимоги ухвали суду від 16.11.2010 року не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

       Відповідно до частини першої п. 1 ст. 77 ГПК України, в разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу господарський суд відкладає розгляд справи.

       Враховуючи викладене, ухвалою суду від 21.12.2010 р. розгляд справи відкладено на 13.01.2011 р.

       В судовому засіданні 13.01.2011 р. представник позивача надав суду заяву про збільшення позовних вимог з 1777510,46 грн. до 251759,88 грн. у зв'язку із збільшенням суми нарахованих процентів, пені та штрафу.

       Враховуючи те, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст.5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розміру позовних вимог, суд прийняв вказану заяву позивача до розгляду.

Крім того, представником позивача подано суду клопотання про продовження строку розгляду спору від 13.01.2011 р.

Статтею 69 ГПК України встановлено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору,  господарський суду ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на 15 днів.

Судом клопотання позивача розглянуто та задоволено.

У судовому засіданні 13.01.2011 р. оголошено перерву до 03.02.2011 р.

В судове засідання 03.02.2011 р. представники сторін з'явилися; представник позивача уточнені позовні вимоги підтримує, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі; представник відповідача проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представників сторін господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком “Укргазбанк”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»(Банк) –позивачем та Приватним підприємством «Атлантік Фіш»(Позичальник) –відповідачем  укладено Договір про овердрафтне обслуговування № 24-О (договір).

Пунктом 1.1 договору визначено, що у випадку виникнення у Позичальника потреби здійснення платежів понад залишок коштів на поточному рахунку №2600242646/980 в Київській Регіональній дирекції ВАТ АБ “Укргазбанк”, МФО 320478 (далі - Поточний рахунок) Банк надає позичальнику кредитні кошти (овердрафт) в гривні на поповнення обігових коштів в межах суми ліміту овердрафту шляхом дебетування Поточного рахунку.

Ліміт овердрафту, в межах якого Позичальник має право здійснювати видаткові операції із свого Поточного рахунку понад залишок власних коштів, встановлюється на загальну суму 300 000,00 (триста тисяч) гривень. Ліміт овердрафту розраховується Банком самостійно та підлягає перегляду відповідно до внутрішніх нормативів Банку (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 1.4. договору плата за овердрафт (під терміном "плата за овердрафт" у даному Договорі розуміються як проценти так і комісії) встановлюється у наступному розмірі:

1.4.1. Процентна ставка за користування овердрафтом в межах терміну, визначеного в п. 1.3.1.  встановлюється в розмірі 22% річних.

1.4.2. У випадку порушення строків повернення кредитних коштів у формі овердрафту, встановленого в п. 1.3.1. цього Договору, застосовується підвищена процентна ставка у розмірі 23% річних.

1.4.3. Нарахування процентів по Договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитними коштами, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами у формі овердрафту враховується перший та не враховується останній день користування кредитними коштами.

При цьому проценти нараховуються на суму зобов'язань Позичальника (під сумою зобов'язань розуміється сума залишку на рахунку заборгованості по овердрафту наприкінці кожного дня) пропорційно кількості днів, протягом яких це зобов'язання враховувалося Банком на рахунку заборгованості Позичальника по овердрафту.       

1.4.4. Строк  сплати процентів –щомісячно, в останній банківський день кожного місяця, а також в день закінчення строку користування овердрафтом, в день дострокового погашення заборгованості по овердрафту, або в день дострокового розірвання цього Договору.

Відповідно до п. 1.3.1 строк користування овердрафтом: з “08” квітня 2008 року по "07" липня 2008 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення овердрафту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін  або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу IV цього Договору.  

Крім того, між сторонами були укладені наступні договори про внесення змін та доповнень до кредитного договору, які є його невід'ємними частинами: Договір про внесення змін та доповнень № 1 від 18 квітня 2008 року, Договір про внесення змін та доповнень № 2 від 08 липня 2008 року, Договір про внесення змін та доповнень № 3 від 26 грудня 2008 року, Договір про внесення змін та доповнень № 4 від 16 липня 2009 року.

Відповідно до договору 1 про внесення змін та доповнень № 1 від 18 квітня 2008 року сторони домовились про доповнення договору пунктом 1.4.5, відповідно до якого відповідач сплачує позивачу щомісячно комісію за ведення рахунку, виходячи із ставки 0,15 % від ліміту овердрафту.

Відповідно до договору про внесення змін та доповнень № 2 від 08 липня 2008 року сторони виклали п.п. 1.3.1 та п. 6.10 договору у наступних редакціях: 1.3.1 - строк користування овердрафтом: з “08” липня 2008 року по "25" грудня 2008 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення овердрафту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін  або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу IV цього Договору; 6.10 - Строк дії договору з моменту набрання ним юридичної сили по “25” грудня 2009 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що лишились невиконаними з будь-яких причин. Припинення (закінчення) строку дії договору не тягне за собою припинення зобов'язань, що випливають з цього договору, також у випадку, якщо такі зобов'язання виникли після припинення (закінчення) строку дії договору на підставі зобов'язань, що лишились невиконаними на момент закінчення строку дії договору.

Згідно пункту 1.2. кредитного договору зі змінами внесеними договором про внесення змін та доповнень № 3 від 26.12.2008р. та договором про внесення змін та доповнень № 4 від 16.07.2009р., ліміт овердрафту, в межах якого Позичальник має право здійснювати видаткові операції зі свого поточного рахунку понад залишок власних коштів, встановлюється:

на період з 08 квітня 2008 року по 07 жовтня 2008 року –300 000,00 гривень;

на період з 08 жовтня 2008 року по 31 жовтня 2008 року –298 542,09 гривень;

на період з 01 листопада 2008 року по 25 грудня 2008 року –293 480,39 гривень;

на період з 26 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року –256 795,34 гривень;

на період з 01 січня 2009 року по 31 січня 2009 року –220 110,29 гривень;

на період з 01 лютого 2009 року по 28 лютого 2009 року –183 425,24 гривень;

на період з 01 березня 2009 року по 31 березня 2009 року –146 740,19 гривень;

на період з 01 квітня 2009 року по 30 квітня 2009 року –110 055,14 гривень;

на період з 01 травня 2009 року по 31 травня 2009 року –73 370 гривень;

на період з 01 червня 2009 року по 24 червня 2009 року –36 685,04 гривень;

на період з 03 липня 2009 року по 31 липня 2009 року –241 341,65 гривень;

на період з 01 серпня 2009 року по 31 серпня 2009 року –238 341,65 гривень;

на період з 01 вересня 2009 року по 30 вересня 2009 року –233 341,65 гривень;

на період з 01 жовтня 2009 року по 31 жовтня 2009 року –218 341,64 гривень;

на період з 01 листопада 2009 року по 30 листопада 2009 року –168 341,65 гривень;

на період з 01 грудня 2009 року по 30 грудня 2009 року –98 341,65 гривень.

Строк користування овердрафтом: з 08 квітня 2008 року по 30 грудня 2009 року з графіком зменшення ліміту, якщо тільки не застосовується інший термін повернення овердрафту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу IV кредитного договору (п.1.3.1. кредитного договору зі змінами внесеними договором про внесення змін та доповнень № 4 від 16.07.2009р.).

Згідно пункту 1.4.1. кредитного договору зі змінами внесеними договором про внесення змін та доповнень № 4 від 16.07.2009р., процентна ставка за користування овердрафтом в межах терміну, визначеного в п.1.3.1. кредитного договору, встановлюється:

з 08 квітня 2008 року по 25 грудня 2008 року в розмірі 22 % річних;

з 26 грудня 2008 року по 24 червня 2009 року в розмірі 25 % річних;

з 25 червня 2009 року по 15 липня 2009 року в розмірі 26 % річних;

з 16 липня 2009 року по 30 грудня 2008 року в розмірі 30 % річних;

          Пунктом 1.4.2. кредитного договору зі змінами внесеними договором про внесення змін та доповнень № 4 від 16.07.2009р. передбачено, що у випадку порушення строків повернення кредитних коштів у формі овердрафту, встановленого в п.1.3.1. цього договору, застосовується підвищена процентна ставка у розмірі:

          23 % з 08 квітня 2008 року по 25 грудня 2008 року;

          26 % з 26 грудня 2008 року по 15 липня 2009 року;

          60 % з 16 липня 2009 року по 30 грудня 2009 року.

Абзацом третім пункту 1.4.5. кредитного договору зі змінами внесеними договором про внесення змін та доповнень № 1 від 18.04.2008р. передбачений обов'язок Позичальника сплачувати Банку комісію за ведення рахунку, виходячи зі ставки 0,15% від ліміту овердрафту. Комісія сплачується щомісячно, в останній банківський день кожного місяця, а також в день закінчення строку користування овердрафтом, в день дострокового погашення заборгованості по овердрафту, або в день дострокового розірвання цього договору на рахунок № 357820142646/980 у ВАТ АБ «Укргазбанк».

Абзацом першим пункту 2.1. кредитного договору передбачено, що згідно з договором іпотеки від 08.04.2008р. в забезпечення зобов'язань за кредитним договором Банком прийнято в іпотеку нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с.Гребені, вул. Леніна, буд.153а та належить Іпотекодавцю –Винничку Ю.В..

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 08 квітня 2008 року між Банком, Позичальником  та  Ковальчуком О.В. укладено договір поруки №39 (п.2.2. кредитного договору).

Згідно пункту 1.3.4. кредитного договору, погашення заборгованості за овердрафтом здійснюється автоматично, за рахунок  грошових надходжень на поточний рахунок Позичальника.

Пунктом 1.4.4. кредитного договору передбачено, що строк сплати процентів –щомісячно, в останній банківський день кожного місяця, а також  в день закінчення строку користування овердрафтом, в день дострокового погашення заборгованості по овердрафту, або в день дострокового розірвання кредитного договору. Проценти сплачуються на рахунок № 260700142646/980 в КРД ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478.

За ствердження позивача, ВАТ АБ «Укргазбанк»свої зобов'язання за договором виконав, що підтверджується Випискою з особового рахунку відповідача за період з 08/04/08 по 29/09/10 по рахунку №2600242646.980.  та довідкою позивача № 241/340.

Станом на 03.02.2011 р. відповідач сплатив суму боргу за договором у розмірі 166965,89 грн. та заборгованість по процентах в сумі 110639,79 грн., що підтверджується банківськими виписками та довідкою позивача № 241/340.

Предметом позову з урахуванням поданої позивачем заяви про збільшення позовних вимог є вимога про стягнення 251759,88 грн., з яких: 133034,11 грн. заборгованості за несвоєчасне повернення овердрафту, 75353,41грн. –прострочена заборгованість по процентах за несвоєчасне повернення овердрафту, 24080,43 - штрафні санкції (пеня) за несвоєчасне повернення кредиту, 5988,52 грн. заборгованості по штрафним санкціям (пеня) за несвоєчасну сплату процентів та 13303,41 грн. штрафу за неповернення наданих коштів за договором.

Рішення є законним  тоді,  коли  суд,  виконавши  всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і   правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, договір овердрафту за своєю юридичною природою фактично є кредитним договором.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.  

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управне на сторона, у тому числі кредитор має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки, станом на день прийняття рішення відповідач не повернув кошти та проценти за користування кредитом, а кінцевий термін повернення основної суми кредиту сплинув 26 грудня 2009 р. (яку відповідач, в порушення графіку повернення овердрафту, не погасив), розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача основної суми кредиту у розмірі 133 034,11 грн. та 75 353,41 грн. заборгованості за процентами за користування грошовими коштами є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно п.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції (штраф, пеня) за порушення грошового зобов'язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22.11.96 р. передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Виходячи з п. 5.3. договору сторони домовляються, що у разі порушення строку повернення кредитних коштів та процентів за їх користування Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу пеню в розмірі облікової ставкою Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день за весь час прострочки, а також про те, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань щодо строків повернення овердрафту та сплати процентів припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За розрахунком позивача, за період з 02.06.2008 р. по 10.12.2010 р. нарахована пеня за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту становить 6157,72; за період з 25.06.09 р. по 10.12.2010 р. нарахована пеня за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом становить 27140,85 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи обмеженість розміру нарахування пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України та річним терміном її нарахування згідно із п. 5.3 договору, починаючи від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, суд здійснив перерахунок пені.

Оскільки відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково у сумі 173,05  грн. пені за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту за період з 02.06.08 р. по 02.06.09 р. та 16057,09 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту за період з 25.06.09 р. по 25.06.09 р. за уточненим  розрахунком суду.       

Крім того, як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 13303,41 грн. (133034,11 * 10%).

Відповідно до п. 5.4 договору  позивач має право застосовувати штрафні санкції за неповернення (невчасне повернення) наданих коштів у вигляді штрафу у розмірі 10 % від суми простроченої заборгованості.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Під юридичною відповідальністю розуміють передбачені нормами права обов'язки суб'єкта правопорушення зазнавати несприятливі наслідки.

Залежно від галузевої приналежності юридичних норм розрізняють такі види юридичної відповідальності - кримінальну, адміністративну, цивільну, дисциплінарну, тощо.

В свою чергу кожен вид юридичної відповідальності містить свої підвиди відповідальності (форми впливу), зокрема, цивільним законодавством (ст. 611 ЦКУ) передбачена можливість одночасного застосування до суб'єкта правопорушення таких наслідків у разі порушення зобов'язання: сплата неустойки, відшкодування збитків, відшкодування моральної шкоди, тощо.

Тобто, зміст статті 61 Конституції України у контексті цивільної відповідальності зводиться до того, що до суб'єкта правопорушення за одне й те саме правопорушення не може бути двічі застосована цивільна відповідальність (тобто, двічі один із її підвидів).

Згідно із позовом позивач не просить двічі притягнути відповідача до цивільної відповідальності, тобто, до одного і того ж її підвиду.

Ст.546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Тобто як штрафом, так і пенею, а не виключно одним із цих засобів.

Ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Тобто, сплата і пені, і штрафів, якщо вони передбачені законом або договором.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3).

Таким чином із вказаної норми вправа вбачається, що пеня та штраф, визначені для можливості їх самостійного застосування із різним порядком їх обчислення, отже правові підстави вважати, що, стягнувши з відповідача пеню та штраф, останній незаконно двічі підданий до відповідальності одного й того ж виду, відсутні.

Аналогічна правова позиція щодо одночасного застосування пені та штрафу викладена у постанові Вищого господарського суду України від 16.09.09 р. у справі № 12/25-09.

Згідно приписів ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч.1). Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання (стаття 617 цього Кодексу) (ч.3).

Відповідно до ст.617 вказаного кодексу особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за його порушення, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили, при цьому не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

При цьому, із матеріалів справи не вбачається підстав для звільнення відповідача від відповідальності, а також будь-якої інформації щодо наявності випадку або непереборної сили.

Таким чином правові підстави для звільнення відповідача від відповідальності у вигляді пені та штрафу відсутні, а тому суд задовольняє позовну вимогу позивача про стягнення штрафу у розмірі 13 303,41 грн.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Посилання відповідача у запереченнях на позовну заяву на те, що позивач вимусив відповідача підписати додатки до договору до розгляду судом не приймається з підстав необґрунтованості та недоведеності; прохання зобов'язати позивача припинити дію договору також судом до розгляду не приймається у зв'язку із тим, що відповідачем не зазначено підстав, з якими чинне законодавство України пов'язує припинення договору, а також необґрунтовано юридичну природу такої вимоги.

Доказів визнання договору про овердрафтне обслуговування № 24-О від 08.04.08 р., його окремих положень або додаткових угод до нього недійсними у встановленому чинним законодавством порядку суду не надано, як і не надано доказів припинення або розірвання  договору про овердрафтне обслуговування № 24-О від 08.04.08 р.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процессу пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230 Господарського кодексу України, господарський суд Київської області,-

В И Р І Ш И В:

1.   Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Атлантік Фіш»(код ЄДРПОУ 32903632, місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе,  вул. Чорновола, буд.40, кв.4) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська,1, код ЄДРПОУ 23697280):

- 133 034 (сто тридцять три тисячі тридцять чотири) грн. 11 коп. заборгованості за основною сумою кредиту;

- 75 353 (сімдесят п'ять тисяч триста п'ятдесят три) грн. 41 коп. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом;

- 173 (сто сімдесят три) грн. 05 коп. пені за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту;

- 16057 (шістнадцять тисяч п'ятдесят сім) грн. 09 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом;

- 13 303 (тринадцять тисяч триста три) грн. 41 коп. штрафу за неповернення коштів за договором.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Атлантік Фіш»(код ЄДРПОУ 32903632, місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе,  вул. Чорновола, буд.40, кв.4) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»(03087, м. Київ, вул. Єреванська,1, код ЄДРПОУ 23697280) державне мито у сумі 2379 (дві тисячі триста сімдесят дев'ять) грн. 21 коп та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 223 (двісті двадцять три) грн. 03 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4.  В іншій частині позову відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

 Суддя                                                                                                 Л.В. Сокуренко

 Суддя                                                                                Сокуренко Л. В.