Рішення

від 12.02.2008 по справі 40/408

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/408

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.02.08 р.                                                                               Справа № 40/408                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Новікової Р.Г., при секретарі судового засідання Ващенко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ВАТ „Донецькій електротехнічний завод” м. Донецьк

до ТОВ „Центр „Академія КЕМПО” м. Донецьк

про стягнення 34405грн.17коп.

за участю представників:

від позивача: Макаров А.В. – за дов. від 15.01.2008р.

від відповідача: Язепова В.Я. – за дов. від 01.10.2008р.

На підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні від 06.02.2008р. оголошено перерву до 12.02.2008р.

СУТЬ СПОРУ: ВАТ „Донбас-Електромотор” м. Донецьк звернулось до ТОВ „Центр „Академія КЕМПО” м. Донецьк із позовом про стягнення заборгованості в розмірі 34405грн.17коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог статей 525, 526 та 530 Цивільного кодексу України, акти виконаних робіт №363-1/09 від 06.09.2004р. на суму 2800грн., №370-1/09 від 08.09.2004р. на суму 2422грн., №390-1/09 від 23.09.2004р. на суму 1080грн., №428/10 від 15.10.2004р. на суму 1860грн., №506/11 від 30.11.2004р. на суму 3200грн., №54-1/02 від 10.10.2005р. на суму 450грн., №117/03 від 11.03.2005р. на суму 3000грн., №243/03 від 31.03.2005р. на суму 5174грн.72коп., №291/04 від 26.04.2005р. на суму 1000грн., №317-1/05 від 16.05.2005р. на суму 3150грн., №465-1/07 від 05.07.2005р. на суму 2692грн.8коп., №483/07 від 20.07.2005р. на суму 330грн, №539/08 від 30.08.2005р. на суму 2080грн, №668/12 від 08.12.2005р. на суму 948грн.46коп., накладних №153 від 31.03.2005р. на суму 3600грн., №1/01 від 03.01.2006р. на суму 616грн.71коп.

За твердженням позивача, відповідач прийняв на себе обов'язок оплатити позивачеві вартість ремонту електрообладнання згідно актів та вартість отриманої згідно накладних продукції. Оскільки відповідач свої зобов'язання відносно оплати вартості ремонту електрообладнання у повному обсязі не виконав, утворився борг в сумі 34405грн.17коп.

На адресу відповідача була направлена претензія №31-П від 31.10.2006р., залишена відповідачем без уваги.

З посиланням на норми статей 526, 530 Цивільного кодексу України позивач наполягає на стягненні з відповідача суми заборгованості в розмірі 34405грн.17коп.

У відзиві від 23.01.2007р. відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивачем не доведений факт наявності договірних відносин між сторонами, не надані документи, які підтверджують передачу майна в ремонт і повернення цього майна після ремонту, не узгоджена вартість ремонту.

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.03.2007р. у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.06.2007р. рішення суду першої інстанції скасоване, задоволені позовні вимоги ВАТ „ДОНБАС-ЕЛЕКТРОМОТОР” м. Донецьк до ТОВ „Центр „Академія КЕМПО” м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 34405грн.17коп.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2007р. всі попередні судові акти були скасовані, а справу направлено на новий розгляд.

В засіданні суду 28.01.2008р. представник позивача надав усні пояснення по справі згідно яких, ВАТ „Донбас-Електромотор” було перейменовано у ВАТ „Донецький електротехнічний завод”, у зв'язку з чим заявив клопотання про заміну позивача по справі його правонаступником ВАТ „Донецький електротехнічний завод”.

Представник відповідача проти клопотання про заміну позивача його правонаступником заперечень не надав.

Відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі.

На підставі викладеного, ухвалою суду від 28.01.2008р. здійснено заміну позивача ВАТ „Донбас-Електромотор” його правонаступником - ВАТ „Донецький електротехнічний завод”.

На виконання вказівок, викладених в постанові Вищого господарського суду України від 30.10.2007р., ухвалами від 18.12.2007р., від 15.01.2008р., від 28.01.2008р. судом пропонувалось сторонам надати докази на підставі яких електрообладнання передавалось для здійснення ремонту та було повернуто після його здійснення та визначити правову природу спірних правовідносин відповідно до приписів цивільного та господарського законодавства.

У поясненнях, наданих до суду 15.01.2008р., відповідач зазначив, що рахунки-фактури, видаткові накладні, акти приймання виконаних робіт, акти приймання-передачі не можуть існувати самостійно, вони завжди пов'язані із певними договорами.

Акти приймання електрообладнання від відповідача до позивача, а також від позивача до відповідача відсутні. По актам виконаних робіт, наданих позивачем, неможливо з'ясувати, стосовно яких саме електродвигунам виконувались роботи.

Накладні не містять в собі підстав їх видачі, а довіреності не відповідають вимогам пунктів 5, 6, 7 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996р. (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 р. за №293/1318).

Позивачем е надані рахунки - фактури, які первинними бухгалтерськими документами, які виписуються на час постачання продукції, товару на надання послуг або виконання певного виду робіт.

Листи ТОВ „Центр „Академія КЕМПО” на адресу позивача не є доказом існування спірних договірних відносин між сторонами, оскільки з них не вбачається їх належність до актів виконаних робіт. В актах виконаних робіт не має посилання на листи відповідача, а найменування товару у листах не відповідає найменуванню в актах виконаних робіт.

У поясненнях, наданих до суду від 15.01.2008р., позивач вказав на те, що згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Між сторонами виникли правовідносини, відповідно до яких позивач виконав роботи та поставив товар, а відповідач своїми діями прийняв виконані роботи, поставлений товар і зобов'язувалось здійснити їх оплату. Підтвердженням фактичного прийняття ТОВ „Центр „Академія КЕМПО” поставленого товару підтверджується накладними , підписаними директором відповідача Кондратьевим А.Е.

Акти виконаних робіт з боку відповідача були підписані директором ТОВ „Центр „Академія КЕМПО”, а з боку позивача - заступником голови правління з виробництва Труш С.П., начальником відділу збуту Кузіним І.В, начальником планово-економічного відділу Кротовою І.П., головою правління Ткачук О.М.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

ВАТ „Донецькій електротехнічний завод” м. Донецьк звернулось до ТОВ „Центр „Академія КЕМПО” м. Донецьк із позовом про стягнення заборгованості в розмірі 34405грн.17коп.

Згідно матеріалів справи сума позову складається з:

-          30188грн.46коп. заборгованості за виконані роботи з ремонту електрообладнання відповідно до актів виконаних робіт з ремонту електрообладнання №363-1/09 від 06.09.2004р., №370-1/09 від 08.09. 2004р., №390-1/09 від 23.09. 2004р., №428/10 від 15.10. 2004р., №506/11 від 30.11. 2004р., №54-1/02 від 10.10. 2005р., №117/03 від 11.03. 2005р., №243/03 від 31.03. 2005р., №291/04 від 26.04. 2005р., №317-1/05 від 16.05. 2005р., №465-1/07 від 05.07. 2005р., №483/07 від 20.07. 2005р., №539/08 від 30.08. 2005р., №668/12 від 08.12. 2005р.;

-          4216грн.71коп. – за поставлений товар, на підставі накладних №153 від 31.03.2005р. та № 1/01 від 03.01.2006р.

Об'єднання позивачем вимог, різних за підставою виникнення, перешкоджало з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та утруднило вирішення спору. Разом з тим, Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливості під час розгляду справи роз'єднати вказані вимоги в окремі провадження.

За приписами частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 205 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. За змістом статті 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Стаття 207 Цивільного кодексу України визначає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Стаття 837 Цивільного кодексу України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

При цьому, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень статті 846 Цивільного кодексу України якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Стаття 639 Цивільного кодексу України передбачає, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідач звертався до позивача з листами (№17/09 від 13.09.2004р. №18/09 від 17.09.2004р., №19/10 від 01.10.2004р., №09/04-1 від 14.04.2005р., №14/06-1 від 03.06.2005р., №14/06 від 03.06.2005р., №23/11-1 від 01.11.2005р.) та просив виконати роботи по ремонту електродвигунів; оплату по ремонту гарантує.

В матеріалах справи наявні акти виконаних робіт з ремонту електрообладнання №363-1/09 від 06.09.2004р., №370-1/09 від 08.09.2004р., №390-1/09 від 23.09.2004р., №428/10 від 15.10.2004р., №506/11 від 30.11.2004р., №54-1/02 від 10.10.2005р., №117/03 від 11.03.2005р., №243/03 від 31.03.2005р., №291/04 від 26.04.2005р., №317-1/05 від 16.05.2005р., №465-1/07 від 05.07.2005р., №483/07 від 20.07.2005р., №539/08 від 30.08.2005р., №668/12 від 08.12.2005р.

Судом встановлено, що вказані акти були підписані з боку позивача - заступником голови правління з виробництва Труш С.П., начальником відділу збуту Кузіним І.В, начальником планово-економічного відділу Кротовою І.П., головою правління Ткачук О.М.; а з боку відповідача – директором Кондратьевим А.Е.

Відповідно до наданих посадових інструкцій заступника голови правління з виробництва, начальника відділу збуту, начальника планово-економічного відділу, вказані особи мають право оформлювати документи з укладення та виконання договорів, підписувати рахунки-фактури, накладні, акти приймання-передачі, акти виконаних робіт.

За положеннями пункту 11.2 та 11.7 Статуту ВАТ „Донбас-Електромотор” голова правління вправі без доручення здійснювати дії від імені товариства, він уповноважений здійснювати та керувати поточними справами товариства, укладати угоди від імені товариства.

В тексті вищевказаних актів визначено, що представник виконавця та представник замовника розглянули виконання робіт з ремонту електрообладнання; в результаті перевірки встановлено, що виконавцем здійснений ремонт зазначеного вище електрообладнання в повному обсязі; обладнання задовольняє технічним вимогам та придатне до експлуатації.

В кожному із вищенаведених актах визначене найменування електрообладнання, його кількість та вартість виконаних робіт. Всі наведені акти виконаних робіт були підписані представниками сторін без зауважень та заперечень. Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони дійшли згоди відносно обсягу та вартості виконаних робіт з ремонту електрообладнання.

Відповідач не спростував факт проведення позивачем ремонтних робіт електрообладнання, визначеного в актах №363-1/09 від 06.09.2004р., №370-1/09 від 08.09.2004р., №390-1/09 від 23.09.2004р., №428/10 від 15.10.2004р., №506/11 від 30.11.2004р., №54-1/02 від 10.10.2005р., №117/03 від 11.03.2005р., №243/03 від 31.03.2005р., №291/04 від 26.04.2005р., №317-1/05 від 16.05.2005р., №465-1/07 від 05.07.2005р., №483/07 від 20.07.2005р., №539/08 від 30.08.2005р., №668/12 від 08.12.2005р., як і не надав доказів їх сплати. Тому суд не приймає до уваги зауваження відповідача щодо відсутності актів приймання-передачі до ремонту.

Що стосується відсутності актів приймання-передачі про повернення електрообладнання з ремонту, слід зазначити, що отримання майна з ремонту є правом відповідача. Доказів наявності претензій щодо повернення вказаного майна від позивача до суду не надано.

Крім того, згідно накладних №153 від 31.03.2005р. та №1/01 від 31.01.2006р. відповідачем у позивача отримано товар на суму 3600грн. та 616грн.71коп. на підставі довіреностей №ЯКМ595868 від 03.01.2006р., №ЯДС613849 від 31.03.2005р. через представника відповідача Кондратьєва Аркадія Євгеновича. Факт підписання накладних саме директором відповідача Кондратьевим А.Е. встановлений в судовому засіданні та не оспорений представником відповідача.

Згідно довіреностей №ЯКМ595868 від 03.01.2006р., №ЯДС613849 від 31.03.2005р. представникові відповідача доручалось отримати певний перелік цінностей, який тотожній переліку продукції, визначеної у витратних накладних №153 від 31.03.2005р. та №1/01 від 31.01.2006р.

Факт отримання відповідачем продукції, переліченої у витратних накладних №153 від 31.03.2005р. та №1/01 від 31.01.2006р., не спростований в судовому засіданні.

Недоліки, допущені відповідачем в оформлені довіреностей на свого представника, не впливають на факт отримання відповідачем майна, зазначеного у витратних накладних.

Крім того, позивачем наданий до суду рахунок-фактура №270 від 31.03.2005р., на підставі якого була видана довіреність №ЯДС613849 від 31.03.2005р. на отримання аварійного електричного двигуна.

Стаття 691 Цивільного кодексу України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до статті 692 Цивільного Кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На адресу відповідача була направлена претензія №31-п від 31.10.2006р., в якій були перелічені накладні та акти виконаних робіт з ремонту електрообладнання, які були предметом дослідження в цій справі. В цій претензій, отриманій відповідачем 02.11.2006р. (згідно штампу органу поштового зв'язку), містилась вимога про сплату заборгованості в розмірі 34405грн.17коп. Доказів сплати визначеної у претензії суми відповідачем не надано.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не довів обставин, на які посилався в якості обґрунтування своїх заперечень.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги ВАТ „Донецькій електротехнічний завод” м. Донецьк до ТОВ „Центр „Академія КЕМПО” м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 34405грн.17коп.

Судові витрати, понесені сторонами під час провадження в справі, підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 193 Господарського кодексу та статтями 11, 202, 205, 207, 208, 525, 526, 530, 639, 691, 692, 837, 846 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 4№, 4І, 4і, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                       ВИРIШИВ:

Позовні вимоги ВАТ „Донецькій електротехнічний завод” м. Донецьк до ТОВ „Центр „Академія КЕМПО” м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 34405грн.17коп.– задовольнити

Стягнути з ТОВ „Центр „Академія КЕМПО” м. Донецьк (83055, м. Донецьк вул.. Челюскінців, буд. 174а, ЄДРПОУ 23356372) на користь ВАТ „Донецькій електротехнічний завод” м. Донецьк (83030, м. Донецьк, вул. Таллінська, буд. 1а, ЄДРПОУ 00174740) суму боргу в розмірі 34405грн.17коп., витрати по сплаті держмита за подання позову в сумі 344грн.05коп., витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги у сумі 172грн.03коп., витрати на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу 118грн.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 12.02.2008р. за згодою представників сторін проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його підписання до Донецького апеляційного господарського суду.

Дата підписання повного тексту 12.02.2008р.

Суддя                                                                         Новікова Р.Г.                               

Надруковано 3 примірника: 1 – позивачу; 1 – відповідачу; 1 – до справи