Постанова

від 05.02.2008 по справі 20-9/083

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 05 лютого 2008 р.                                                                                   

№ 20-9/083 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів:

Кочерової Н.О., Заріцької А.О.,

Продаєвич Л.В.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні

касаційну скаргу

Суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1,  м.

Севастополь

на ухвалу

Севастопольського апеляційного господарського

суду від 22.11.2007  за результатами

перегляду за нововиявленими обставинами постанови  Севастопольського апеляційного

господарського суду  від 21.09.2006

у справі

№20-9/083 господарського

суду  м. Севастополя

за позовом   до  

про   за зустрічним

позовом  до  про  

Доповідач: Продаєвич Л.В.

Суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1,  м.

Севастополь 1. Малого приватного підприємства " Ажур",  м. Севастополь 2. Товариства з обмеженою

відповідальністю "Гермес", м. Севастополь визнання права

власності  Товариства з обмеженою

відповідальністю "Гермес" 1.Суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 2. Малого приватного підприємства "

Ажур" визнання угод недійсними та визнання права власності

за участю представників сторін:

від позивача за первісним

позовом: від відповідачів за первісним позовом:        І:                                           ІІ:

не з'явилися  не з'явилися не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У березні 2006 року Суб'єкт

підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 (надалі - СПД ОСОБА_1)

звернувся до господарського суду м. Севастополя з позовом та уточненнями до

нього до Малого приватного підприємства "Ажур" ( надалі -МПП

"Ажур") про визнання дійсними договорів купівлі-продажу від

31.10.2005 цілісних майнових комплексів -автостоянок на 240 машин по пр. Героїв

Сталінграда, 1 у м. Севастополі та на 80 машин по вул. Шевченка, 11-а у м.

Севастополі та про визнання права власності на придбане майно.

У порядку статті 22 Господарського

процесуального кодексу України позивач змінив позовні вимоги та просив суд

визнати право власності на вказане майно.

Ухвалою господарського суду м.

Севастополя від 24.03.2006 порушено провадження у справі та залучено до участі

у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет

спору, на стороні відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю

"Гермес" (надалі -ТОВ "Гермес"). У подальшому вказане

товариство ухвалою господарського суду від 15.08.2006 залучено в якості

відповідача та виключено із числа третіх осіб.

Під час розгляду справи ТОВ

"Гермес" в особі ліквідатора звернулося до господарського суду з

позовною заявою до СПД ОСОБА_1, МПП "Ажур" про визнання

вищезазначених угод купівлі-продажу недійсними та визнання за товариством права

власності на цілісний майновий комплекс             (автостоянку на 240 машин), яка

ухвалою господарського суду від 25.05.2006 була прийнята до сумісного розгляду.

Рішенням господарського суду м.

Севастополя від 15.08.2006 (суддя Рибіна С.А.) позов задоволено, визнано за СПД

ОСОБА_1 право власності на цілісні майнові комплекси -  автостоянки на 240 машин, яка розташована в

м. Севастополі по пр. Героїв Сталінграда, 1 на земельній ділянці загальної

площею 0,6535 га. та на 80 машин, яка розташована в              м. Севастополі по вул. Шевченка,

11-а на земельній ділянці загальною площею 0,1943 га. У задоволенні позову ТОВ

"Гермес" відмовлено.

Постановою Севастопольського

апеляційного господарського суду  від

21.09.2006, з урахуванням ухвали від 24.10.2006 про виправлення допущеної

описки, (судді: Гонтар В.І. -головуючий, Сотула В.В., Прокопанич Г.К.) вказане

судове рішення скасоване з прийняттям нового, яким у позові СПД ОСОБА_1

відмовлено, зустрічний позов ТОВ "Гермес" задоволено: визнані

недійсними договори купівлі-продажу автостоянок, укладені між СПД ОСОБА_1 та

МПП "Ажур", визнано за ТОВ "Гермес" право власності на

майновий комплекс автостоянки на 240 машин, розташованої за адресою: м.

Севастополь, пр. Героїв Сталінграда, 1, на земельній ділянці, переданої в

оренду на підставі договору оренди земельних ділянок від 16.12.1998 № 348,

загальною площею 6535кв.м. та на майновий комплекс автостоянки на 80 машин,

розташованої за адресою: м. Севастополь, вул. Шевченка, 11а, на земельній

ділянці, переданої в оренду на підставі договору оренди земельних ділянок від

16.12.1998 № 348, загальною площею                  1943 кв.м.

Постановою Вищого господарського

суду України від 23.01.2007 постанову апеляційної інстанції залишено без змін.

26.02.2007 СПД ОСОБА_1 звернувся до

Севастопольського апеляційного господарського суду  із заявою про перегляд постанови від

21.09.2006 за нововиявленими обставинами, яка ухвалою від 12.03.2007 прийнята

до розгляду із призначенням її на 22.03.2007 року.

Ухвалою Севастопольського

апеляційного господарського суду  від

02.04.2007 (судді: Гонтар В.І. -головуючий, Сотула В.В., Щепанська О.А.),

винесеною за результатами розгляду заяви СПД ОСОБА_1 про перегляд судового акта

за нововиявленими обставинами, постанову Севастопольського апеляційного

господарського суду від 21.09.2006 у справі №20-9/083 -залишено без змін.

За касаційною скаргою СПД ОСОБА_1

ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.04.2007 була

переглянута в касаційному порядку і постановою Вищого господарського суду

України від 10.07.2007 -залишена без змін.

Верховним Судом України ухвалою від

13.09.2007 відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови

Вищого господарського суду України від 10.07.2007 року.

18.10.2007 СПД ОСОБА_1 знову

звернувся із заявою про перегляд постанови Севастопольського апеляційного

господарського суду від 21.09.2006 за нововиявленими обставинами, в якості яких

послався на лист ТОВ "Гермес" від 15.12.2003 та заяву цього ж

товариства б/н та б/дати на адресу Севастопольської міської державної

адміністрації та Севастопольської міської ради та зазначив, що на момент

винесення Севастопольським апеляційним господарським судом постанови від

21.09.2006 заявник не знав та не міг знати про вищевказані обставини, цей факт

став йому відомий тільки 31.08.2007 року.

Указана заява прийнята до

провадження і призначена до розгляду на 22.11.2007 року.

Ухвалою Севастопольського

апеляційного господарського суду від 22.11.2007 (судді: Гонтар В.І.

-головуючий, Борисова Ю.В.,                

Щепанська О.А.) заяву СПД ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову

Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.09.2006 -без змін.

Не погоджуючись з ухвалою

Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.11.2007, СПД ОСОБА_1

звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про її

скасування, просить прийняти нове рішення, яким постанову Севастопольського

апеляційного господарського суду від 21.09.2006 скасувати, а рішення

господарського суду м. Севастополя від 15.08.2006 -залишити без змін.

Касаційна скарга вмотивована

невідповідністю висновків суду матеріалам справи, до яких були приєднані

договір підряду від 30.07.1999 №1/20 на будівництво автостоянки по пр. Героїв

Сталінграда, 1, кошториси, акти виконаних підрядних робіт, та посиланням на

роз'яснення Вищого господарського суду України від 21.05.2002 №04-5/563, а

також неправильним застосуванням судом статті 36 Господарського процесуального

кодексу України.

Відповідно до статті 1114

Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу

належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого

господарського суду України від 21.01.2008, надіслана сторонам у справі

-21.01.2008), проте, сторони не скористалися правом, наданим їм статтею 22 Господарського

процесуального кодексу України щодо участі у засіданні суду касаційної

інстанції.

Розпорядженням заступника Голови

Вищого господарського суду України від 04.02.2008 № 02-12/І/13 призначено

колегію суддів у складі: Кочерова Н.О. - головуючий, судді - Заріцька А.О.,

Продаєвич Л.В.

Колегія суддів Вищого

господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши

правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та

процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про

відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.     

Постановою Севастопольського

апеляційного господарського суду  від

21.09.2006 було встановлено, що 16.12.1998 на підставі розпорядження

Севастопольської міської державної адміністрації від 14.05.1998 № 812-р

останньою з ТОВ "Гермес" було укладено договір  оренди земельної ділянки загальною площею

0,6535га по вул. Шевченка, земельної ділянки площею 0,1943га по пр. Героїв

Сталінграда у м. Севастополі для обслуговування автостоянок.

ТОВ "Гермес", як

забудовник, господарським способом у 1998-1999 рр. здійснило

будівельно-монтажні роботи, про що свідчить акт Державної технічної комісії про

приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта -автостоянок на 240

машин та  на 80 машин.

Між ТОВ "Гермес" та МПП

"Ажур" 26.07.1999 було укладено договір про спільну діяльність №1/25,

за умовами якого приватне підприємство зобов'язувалося за рахунок власних

коштів побудувати цілісні майнові комплекси - автостоянки, проте, під час

розгляду справи останнє, всупереч статті 33 Господарського процесуального

кодексу України, не надало належних доказів виконання ним умов договору від

26.07.1999 року.

Рішення господарського суду м.

Севастополя від 18.02.2005 у справі №20-12/079, що було правовстановлюючим

документом  МПП "Ажур" на

спірні автостоянки, скасовано постановою Вищого господарського суду України у

даній справі від 21.12.2005 року.

Звертаючись вдруге із заявою про

перегляд постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від

21.09.2006 за нововиявленими обставинами, заявник вказав в якості таких

обставин те, що "про призначення ТОВ

"Гермес" в особі директора Козловського А.Д. права власності на

цілісний майновий комплекс -автостоянки за МПП "Ажур" стало відомо

тільки 31.08.2007 року"; ТОВ "Гермес" заявою до Севастопольської

міської державної адміністрації та Севастопольської міської ради також

підтверджує перехід права власності на спірні об'єкти нерухомості.

До заяви надані незавірені копії

листів -звернень ТОВ "Гермес" від 15.12.2003 та без дати, які

адресовані ВАТ "ЕК "Севастопольенерго" та Севастопольській

міській державній адміністрації і Севастопольській міській раді, відповідно, в

яких йдеться про переоформлення договору користування електроенергією на МПП

"Ажур" "у зв'язку з переходом права власності на цілісний

майновий комплекс за договором про сумісну діяльність від 26.07.1999 №1/25 та

про відмову від права оренди земельної ділянки".

Оскаржуваною ухвалою від 22.11.2007

Севастопольський апеляційний господарський суд 

визнав, що право власності (перехід, набуття) повинно бути підтверджено

певними засобами доказування і не може підтверджуватися іншими засобами

(листами, заявами), які надані до суду в копіях без належного їх засвідчення.

За таких обставин суд не прийняв указані заявником у заяві обставини в якості

нововиявлених.

Погоджуючись за висновком суду

апеляційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду відзначає

наступне.

Відповідно до статті 112

Господарського процесуального кодексу України господарський суд може

переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за

нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли

бути відомі заявникові.

Перегляд судового рішення за

нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка

визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин

відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення

сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками нововиявлених

обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці

обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

На підставі зазначеної норми

Кодексу судове рішення може бути переглянуто за двох умов:

істотність нововиявлених обставин

для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і

виявлення їх після прийняття

судового рішення зі справи.

Нововиявлені обставини за своєю

юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують

факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути

належним чином засвідчені.

Як правильно визначено судом

апеляційної інстанції, обставини, на які послався СПД ОСОБА_1 у заяві про перегляд

рішення за нововиявленими обставинами, такими не є, надані до заяви листи не

спростовують викладених у постанові Севастопольського апеляційного

господарського суду  від 21.09.2006

висновків та не можуть бути підставою для зміни або скасування судового акта за

правилами розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 4 Пленуму Верховного Суду

України від 27.02.1981 № 1 "Про практику перегляду судами у зв'язку з

нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що

набрали законної сили" зазначено, що перевіряючи обґрунтованість заяви чи

подання про перегляд судових рішень, суд виходить із загальних положень про

докази, у тому числі про належність і допустимість засобів доказування,

обов'язку доказування і подання доказів.

Судова колегія вважає, що судом

апеляційної інстанції відповідно до положень статей 34, 36 Господарського

процесуального кодексу України 

обґрунтовано не прийнято в якості доказу переходу права власності додані

до заяви СПД ОСОБА_1 листи в обґрунтування підстав перегляду постанови за

нововиявленими обставинами, оскільки ці обставини не містять умов, за яких їх

можна визнати нововиявленими.

На підставі викладеного, колегія

суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що переглянута

ухвала відповідає приписам чинного законодавства, а тому відсутні правові

підстави для задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 1115,

1117, 1119, 11111, 11113, 112-114

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Суб'єкта

підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 -залишити без задоволення.

Ухвалу Севастопольського

апеляційного господарського суду від 22.11.2007 у справі №20-9/083 -залишити

без змін.

Головуючий:                                                                                             Н.

Кочерова

Судді:                                                                                             

А. Заріцька

Л. Продаєвич