Постанова
від 27.09.2006 по справі 20-9/083
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      

 

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

 

Постанова

Іменем України

  21

вересня 2006 року 

 Справа № 20-9/083

 

                    Севастопольський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Гонтаря

В.І.,

суддів                                                                      Сотула

В.В.,

                                                                                         

Прокопанич Г.К.,

 

за участю представників сторін:

позивача: не

з'явився;

відповідача:

Михайлова Л.Д., дов. № 1 від 03.01.2006 - мале приватне підприємство

"Ажур";

відповідача: Мельніченко

Т.С., дов. № б/н від 10.01.2006 - товариство з обмеженою відповідальністю

"Гермес";

розглянувши апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" на рішення

господарського суду міста Севастополя (суддя   

Рибіна С.А.) від 15.08.2006 у справі № 20-9/083

за позовом           суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1 

(АДРЕСА_1)

до           малого приватного підприємства

"Ажур" (пр. Гер. Сталінграда, 36/31,Севастополь,99000)

товариства з обмеженою

відповідальністю "Гермес" (вул. Корчагіна, 16,Севастополь,99014; вул.

В. Кучера, 13-6, Севастополь, 99011)

про визнання договорів купівлі-продажу

недійсними та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю

"Гермес" до суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1, 

малого приватного підприємства "Ажур" про визнання угод

недійсними та визнання права власності.                                                            

                                                           

                                                           

ВСТАНОВИВ:

                    Рішенням господарського

суду міста Севастополя (суддя Рибіна С.А.) від 15.08.2006 у справі  № 20-9/083 задоволений позов суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1  до

малого приватного підприємства "Ажур", товариства з обмеженою

відповідальністю "Гермес" про визнання договорів купівлі-продажу

недійсними.

                    За суб'єктом підприємницької

діяльності  ОСОБА_1 визнано право

власності на цілісний майновий комплекс - автостоянку на 240 машин, яка

розташована в  АДРЕСА_2  на земельній ділянці загальною площею 0, 6535

га.

                    Також, за суб'єктом

підприємницької діяльності ОСОБА_1 

визнано право власності на цілісний майновий комплекс - автостоянку на

80 машин, яка розташована в АДРЕСА_3 на земельній ділянці загальною площею 0,

1943га.

                    Не погодившись з вказаним

судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес"

звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною

скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати.

                    Основний аргумент апеляційної

скарги полягає в тому, що рішення винесене господарським судом з порушенням

норм процесуального й матеріального права, висновки суду, викладені в рішенні

не відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим воно підлягає

скасуванню.

   

                   Відповідно до

розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного

господарського суду від 21.09.2006, суддю Борисову Ю.В. було замінено на суддю

Прокопанич Г.К.  Розглянувши матеріали

справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу

України, суд встановив наступне.

          Суб'єкт підприємницької діяльності

ОСОБА_1  звернулася до господарського

суду міста Севастополя з позовом до малого приватного підприємства

"Ажур" про визнання договору купівлі-продажу дійсним.   У ході розгляду справи, суб'єкт

підприємницької діяльності  ОСОБА_1

неодноразово змінювала та уточняла свої позовні вимоги, остаточно просила

визнати за нею право власності на цілісний майновий комплекс -автостоянку на

240 машин, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, на земельній ділянці загальною

площею 0,6535 га, і цілісний майновий комплекс -автостоянку на 80 машин,

розташовану за адресою: АДРЕСА_2  на

земельній ділянці загальною площею 0,1943 га.

Вимоги мотивовані тим, що вона відповідно

до договорів купівлі-продажу від 31.10.2005 є власником спірних автостоянок,

однак товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес" заперечує її

право власності.   Ухвалою від 15.08.2006

року суд залучив у якості відповідача - 

товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес".

Товариство з обмеженою

відповідальністю "Гермес" у ході розгляду справи, пред'явило позов до

суб'єкта підприємницької діяльності  

ОСОБА_1,  малого приватного

підприємства "Ажур" про визнання договорів купівлі-продажу автостоянок

недійсними та  визнання права власності

на спірні автостоянки за товариством з обмеженою відповідальністю

"Гермес".

Вимоги мотивовані тим, що

забудовником і власником автостоянок на 240 машин і на 80 машин є товариство з

обмеженою відповідальністю "Гермес", мале приватне підприємство

"Ажур" не мало право відчужувати дані автостоянки, договір

купівлі-продажу укладався без мети створити певні юридичні наслідки, згідно

пункту 5 статті 376 Цивільного кодексу України, на вимогу користувача земельної

ділянки, суд може визнати право власності на нерухоме майно, побудоване на ній,

якщо це не порушує права інших осіб.

Ухвалою господарського суду міста

Севастополя суд об'єднав вказані позови в одну справу.

Апеляційна інстанція дослідивши

матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги дійшла висновку, що

апеляційна скарга і позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю

"Гермес" обґрунтовані та підлягають задоволенню, а позовні вимоги

суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 

не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

16.12.1998, на підставі

розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації НОМЕР_1, між

Севастопольською міською державною адміністрацією та товариством з обмеженою

відповідальністю "Гермес" укладено договір  оренди земельної ділянки загальною площею

0,6535га, розташованою в районі вул. Шевченко, земельної ділянки площею

0,1943га по проспекту Ген. Сталінграда в місті Севастополі.

Названі земельні ділянки надані на

умовах оренди до 01.04.2008 для обслуговування автостоянок.   Із зазначеного часу, з 1998 року, товариство

з обмеженою відповідальністю "Гермес", як забудовник, господарським

способом стало здійснювати будівельно-монтажні роботи, що підтверджується актом

Державної технічної комісії про приймання в експлуатацію закінченого

будівництвом об'єкта автостоянки на 240 машин 

по проспекту Гер. Сталінграда в місті Севастополі від 16.11.2000,

затвердженим наказом Інспекції ДАБК  

НОМЕР_2, та актом  Державної

технічної комісії про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта

автостоянки на 80 машин  по вул. Шевченко

в місті Севастополі від 15.11.2000, затвердженим наказом Інспекції ДАБК   НОМЕР_3.

07.04.1999, директор товариства з

обмеженою відповідальністю "Гермес" звернувся до державного

комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та державної

реєстрації об'єктів нерухомого майна" міста Севастополя із проханням

провести основну інвентаризацію об'єкта нерухомості - автостоянок на 240 і 80

машин розташованих по вул. Т.Шевченко та проспекту Гер. Сталінграда.  

Відповідно до проведеної основної

інвентаризації 07.04.1999 і 09.04.1999 державного комунального підприємства

"Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого

майна" міста Севастополя, журналу зовнішніх обмірювань і схематичних

планів, будівництво спірних автостоянок у указаний період було завершено.

Як слідує з пояснень представника

товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес", що не

спростовується належними доказами з боку суб'єкта підприємницької діяльності   ОСОБА_1, малого приватного підприємства

"Ажур",  інших будівель  на території земельних ділянок, наданих в

оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Гермес", з 1999 року

зведено не було.

26.07.1999,  між малим приватним підприємством

"Ажур" і товариством з обмеженою відповідальністю "Гермес"

було укладено договір про спільну діяльність.

Згідно пункту 1.2. договору, мале

приватне підприємство "Ажур" зобов'язано було за рахунок власних

коштів побудувати цілісні майнові комплекси - автостоянки, на земельних

ділянках, наданих товариству з обмеженою відповідальністю "Гермес" в

оренду.

Згідно розділу 3 договору,

товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес" повинно було

прийняти по акту прийому-передачі від малого приватного підприємства

"Ажур" побудовані об'єкти для експлуатації строком до 01.01.2004,

здати об'єкти в експлуатацію до 01.01.2004, після чого у двотижневий строк

передати об'єкти у власність малого приватного підприємства "Ажур".

Відповідно до статті 33

Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана

довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або

заперечень.

Мале приватне підприємство

"Ажур" не представило належних доказів виконання умов договору, у

тому числі фактичного виконання будівництва спірних автостоянок.

Наявність договору про спільну

діяльність по будівництву автостоянок, складена сторонами договору кошторис

робіт не є належним доказом здійснення будівництва.

Крім того, договір про спільну

діяльність, підписаний сторонами не відповідає вимогам статті 432 Цивільного

кодексу України, що діяв станом на 26.07.1999, у частині набуття права

власності на створене майно.

При таких обставинах судова колегія

приходить до висновку про те, що 

підписуючи договір про спільну діяльність, мале приватне підприємство

"Ажур" і товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес"

не мали наміри створити юридичні наслідки.

Відповідно до  пункту 5 статті 376 Цивільного кодексу

України, на вимогу користувача земельної ділянки суд може визнати право власності

на нерухоме майно, побудоване на ньому, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно статті 215 Цивільного

кодексу України, підставою недійсності угоди є недотримання в момент здійснення

угоди стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою,

п'ятою  і шостою статті 203 цивільного

кодексу України.

Згідно частин 1-3 статті 203

Цивільного кодексу України, зміст угоди не може суперечити дійсному Кодексу,

іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства,

особа повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення

учасника угоди повинне бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до пункту 5 статті 203

Цивільного кодексу України, угода повинна бути спрямована на реальне настання правових

наслідків, обумовлених нею.

Згідно статті 658 Цивільного

кодексу України, право продажу товару належить власникові.

          З матеріалів справи вбачається, що

рішення господарського суду міста Севастополя у справі  №20-12/079 

від 18.02.2005, що було правовстановлюючим документом  малого приватного підприємства

"Ажур" на спірні автостоянки, скасовано Постановою Вищого

господарського суду України у даній справі від 21.12.2005, як прийняте з

порушенням норм чинного законодавства.

          Ухвалою господарського суду міста

Севастополя від 16.03.2005 провадження у даній справі припинено.  Інших правовстановлюючих документів мале

приватне підприємство "Ажур" не має.  

Таким чином, мале приватне підприємство "Ажур" не придбало

право власності на спірні автостоянки, згідно 

вимог статті 658 Цивільного кодексу України не мало право їх

відчужувати, отже договори купівлі-продажу 

автостоянок, укладені 31.10.2005 між малим приватним підприємством

"Ажур" та суб'єктом підприємницької діяльності   ОСОБА_1 

підлягають визнанню недійсними.

          При таких обставинах, судова колегія

вважає, що рішення господарського суду міста Севастополя прийнято з порушенням

норм матеріального права, висновки, викладені в рішенні суду не відповідають

фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим, воно підлягає скасуванню.

                    Виходячи з вищевикладеного,

керуючись статтями 101, 103(пункт 2), 104 (частина 1 пункти 3, 4), 105 Господарського

процесуального кодексу України, суд

                                                          

                                                          

ПОСТАНОВИВ:

                    Апеляційну

скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес"

задовольнити.  Рішення господарського

суду від 15.08.2006 у справі № 20-9/083 скасувати.

                    В позові суб'єкту

підприємницької діяльності  ОСОБА_1  до малого приватного підприємства

"Ажур" про визнання договорів купівлі-продажу недійсними

відмовити.  Зустрічний позов товариства з

обмеженою відповідальністю "Гермес" задовольнити.

                    Визнати недійсним договір

купівлі-продажу автостоянки розташованої за адресою: АДРЕСА_2,  укладений між суб'єктом підприємницької

діяльності ОСОБА_1 та малим приватним підприємством "Ажур",

засвідчений 31.10.2005 приватним нотаріусом СГНО  ОСОБА_2 (реєстровий  НОМЕР_4).

                    Визнати недійсним договір

купівлі-продажу автостоянки розташованої за адресою: АДРЕСА_3, укладений між

суб'єктом підприємницької діяльності 

ОСОБА_1 та малим приватним підприємством "Ажур", засвідчений

31.10.2005 приватним нотаріусом СГНО ОСОБА_2 

(реєстровий  НОМЕР_5).

                    Визнати за товариства з

обмеженою відповідальністю "Гермес" право власності на майновий

комплекс автостоянки на 240 машин, розташованої за адресою: АДРЕСА_3,  на земельній ділянці, переданої в оренду на

підставі договору оренди земельних ділянок 

НОМЕР_6,  загальною площею

6535кв.м.

                    Визнати за товариства з

обмеженою відповідальністю "Гермес" право власності на майновий

комплекс автостоянки на 240 машин, розташованої за адресою: АДРЕСА_2,  на земельній ділянці, переданої в оренду на

підставі договору оренди земельних ділянок  

НОМЕР_6,  загальною площею

1943кв.м.

                    Господарському суду міста

Севастополя видати накази.

 

Головуючий суддя                                                 

В.І. Гонтар

 

Судді                                                                               

В.В.Сотула

 

                                                                               

          Г.К. Прокопанич

 

СудСевастопольський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення27.09.2006
Оприлюднено03.09.2007
Номер документу149334
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —20-9/083

Постанова від 05.02.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Продаєвич Л.В.

Ухвала від 21.01.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Продаєвич Л.В.

Ухвала від 18.10.2007

Господарське

Вищий господарський суд України

Ткаченко Н.Г.

Постанова від 28.08.2007

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Горошко Н.П.

Постанова від 10.07.2007

Господарське

Вищий господарський суд України

Панова I.Ю.

Рішення від 19.06.2007

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Рибіна С.А.

Ухвала від 21.05.2007

Господарське

Вищий господарський суд України

Панова I.Ю.

Постанова від 23.01.2007

Господарське

Вищий господарський суд України

Панова I.Ю.

Постанова від 27.09.2006

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Сотула В.В.

Рішення від 15.08.2006

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Рибіна С.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні