20-9/083
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"15" серпня 2006 р. справа № 20-9/083
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності Самойлової Олени Валеріївни
до Малого приватного підприємства “Ажур”
Товариства з обмеженою відповідальністю “Гермес”.
про визнання договорів купівлі-продажу дійсними
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Гермес”
до Суб'єкта підприємницької діяльності Самойлової Олени Валеріївни
Малого приватного підприємства “Ажур”
про визнання угод недійсними та визнання права власності.
суддя Рибіна С.А.
представники сторін:
позивача – Самолова О. В., паспорт серії ЕС № 396477 від 24.09.1997;
відповідача –Михайлова Л. Д., довіреність № 1/03 від 03.01.06;
третьої особи – Мельниченко Т. С., довіреність № 1/03 від 03.01.06.
Суть спору: Суб'єкт підприємницької діяльності Самойлова Олена Валеріївна звернулася до господарського суду міста Севастополя із позовом до Малого приватного підприємства “Ажур” про визнання договорів купівлі-продажу дійсними.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що придбав у МПП “Ажур” у власність цілісні майнові комплекси –автозупинки по пр. Г. Сталінграду, 1 та вул. Шевченко, 11-а, що підтверджується договорами купівлі –продажу від 31.10.2005. Дані договори оскаржені ТОВ “Гермес” до місцевого суду Гагарінського району.
В процесі розгляду справи по суті заявлених вимог позивач, в порядку передбаченому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, декілька разів уточнював позовні вимоги, остаточно просить суд визнати за ним право власності на цілісний майновий комплекс –автозупинку на 240 машин, яка розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Г. Сталінграду, 1 на земельній ділянці загальною площею 0,6535 га, та цілісний майновий комплекс –автозупинку на 80 машин, яка розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Шевченко, 11-а на земельній ділянці загальною площею 0,1943 га.
Відповідач (МПП “Ажур”) позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Ухвалою від 24.03.06 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Гермес”.
Ухвалою від 15.08.2006 суд виключив Товариство з обмеженою відповідальністю “Гермес” з числа третіх осіб та залучив до участі у справі як другого відповідача.
Відповідач (ТОВ “Гермес”) позовні вимоги не визнає, у відзиві на позов вказує, що відповідач не мав права на відчуження автозупинок, а позивач не є добросовісним набувальником, так як повинен був знати, що у МПП “Ажур” відсутнє право на відчуження автозупинок.
В процесі розгляду справи по суті заявлених позовних вимог ТОВ “Гермес” подав позовну заяву до Суб'єкта підприємницької діяльності Самойлової Олени Валеріївни, МПП “Ажур” про визнання договорів купівлі –продажу автозупинок недійсними та визнання права власності на зазначені авто зупинки за ТОВ “Гермес”. Суд об'єднав вказані позови з одну справу.
Свої доводи ТОВ “Гермес” обґрунтовує тим, що саме воно є забудовником цих об'єктів. Крім того, позивач вважає, що угоди купівлі –продажу укладалися без мети створення певних наслідків. Інші доводи та обґрунтування викладені у позові (а.с. 12-14, т. 2).
Відповідачі за зустрічним позовом позовні вимоги не визнають, усно наводять тіж самі доводи, що викладені у первинному позову, однак обґрунтованого відзиву на позов не надали.
Згідно до ст. ст. 20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
За клопотанням сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.
Строк розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши представників сторін, суд встановив.
Згідно договору про право користування землею на умовах оренди № 348 від 16.12.1998, укладеного між ТОВ “Гермес” та Севастопольською міською державною адміністрацією на строк до 01.04.2008 ТОВ «Гермес” надані в оренду земельна ділянка площею 6535 м2, яка розташована за адресою: м. Севастополь, пр. Г. Сталінграду та земельна ділянка площею 1943 м2, яка розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Т. Шевченко.
26.07.1999 між МПП “Ажур” та ТОВ “Гермес” був укладений договір про сумісну діяльність № 1/25.
Відповідно до пункту 1.2. договору МПП “Ажур” збудував за свій рахунок цілісні майнові комплекси –автостоянки на належних відповідачу на правах оренди земельних ділянках по пр. Гер. Сталінграда загальної площею 0,6535 га та по вул. Шевченко загальною площею 0,1943 га.
Згідно розділу 3 договору після здійснення будівництва ТОВ “Гермес” зобов'язано прийняти по акту приймання –передачи выд МПП «Ажур» збудовані об'єкти для експлуатації строком до 01.01.2004, здати об'єкти в експлуатацію в нормативні строки, здійснити експлуатацію об'єктів спільної діяльності з використанням власного персоналу строком до 01.01.2004, після 01.01.2004 в двотижневий строк передати об'єкти у власність МПП “Ажур” по акту приймання –передачи згідно умов договору.
По закінченню будівництва об'єктів, виконаних МПП “Ажур” за власний рахунок та власними силами, вони були передані ТОВ “Гермес” по актам приймання –передачи від 07.12.1999 та 23.12.1999 для їх подальшої експлуатації.
15.11.2000 Державною технічною комісією по прийому до експлуатації закінченого будівництвом об'єкту було прийнято рішення про готовність до експлуатації автостоянки по вул. Шевченко в м. Севастополі на 80 автомашин. Акт затверджено начальником Інспекції ДАБК 16.11.2000.
16.11.2000 Державною технічною комісією по прийому до експлуатації закінченого будівництвом об'єкту було прийнято рішення про готовність до експлуатації автостоянки по пр. Гер. Сталінграда в м. Севастополі на 240 автомашин. Акт затверджено начальником Інспекції ДАБК 17.11.2000.
Дані акти мають позначку “тимчасовий”, однак суд вважає, що це не стосується предмету позову та не породжує правових наслідків при визнанні права власності. Крім того, термін дії прийнятого до експлуатації об'єкту в акті не обмежено.
По закінченню строку експлуатації –01.01.2004 - ТОВ “Гермес” згідно з пунктами 3.4 та 4.4 договору про сумісну діяльність зобов'язувався протягом двох тижнів (до 15.01.2004) передати МПП “Ажур” обидва об'єкта у власність за актом приймання - передачи.
15.12.2003 ТОВ “Гермес” звернувся до голови Севастопольської міської державної адміністрації та голови Севастопольської міської ради з заявою про відмову від права оренди земельних ділянок: загальною площею 6535 м2, яка розташована за адресою: м. Севастополь, пр. Г. Сталінграду та загальною площею 1943 м2, яка розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Т. Шевченко у зв'язку з переходом права власності на цілісні майнові комплекси до МПП “Ажур” згідно договору про спільну діяльність № 1/25 від 26.07.1999 та акту приймання –передачи від 15.12.2003 (а.с. 142, т. 1).
23.01.2004 МПП “Ажур” направив лист № 3 на адресу ТОВ “Гермес” з актом приймання - передачи в двох екземплярах для підписання та передачі об'єктів у власність МПП “Ажур” для оформлення права власності на об'єкти та для подальшої їх експлуатації.
ТОВ “Гермес” відповіді на лист не надав, у зв'язку з чим МПП “Ажур” було надіслано другий лист № 27 від 21.07.2004 з пропозицією виконати умови договору, але відповіді не отримав.
16.12.2004 на адресу ТОВ “Гермес” була надіслана претензія № 72 з пропозицією добровільно виконати умови договору про сумісну діяльність та передати об'єкти у власність МПП “Ажур”, але відповіді на претензію також не отримано.
Відповідно до пункту 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
На підставі викладених фактів рішенням господарського суду міста Севастополя від 18.02.2005 по справі № 20-12/079 суд визнав за МПП „Ажур” право власності на цілісний майновий комплекс - автозупинку на 240 машин, яка розташовується в м. Севастополь по пр. Гер. Сталінграда на земельній ділянці загальної площею 0,6535 га. та право власності на цілісний майновий комплекс - автозупинку на 80 машин, яка розташована в м. Севастополь по вул. Шевченко на земельній ділянці загальною площею 0,1943 га.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.06.2005 відмовлено ТОВ “Гермес” у відновлені пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги та відмовлено у прийнятті апеляційної скарги, таким чином, рішення господарського суду від 18.02.2005 по справі № 20-12/079 набрало чинності 10.03.2005.
Викладене свідчить, що у МПП “Ажур” виникло право власності на автозупинки.
31.10.2005 між МПП “Ажур” та Суб'єктом підприємницької діяльності Самойловою Оленою Валеріївною укладені договори купівлі –продажу зазначених автозупинок, договори засвідчені приватним нотаріусом Корольковою Н. О.
У зв'язку з поданням арбітражним керуючим ТОВ “Гермес” до міського суду в Гагарінському районі міста Севастополя позову про визнання договорів купівлі –продажу від 31.10.2005 недійними, Суб'єкт підприємницької діяльності Самойлова Олена Валеріївна звернулася з позовом до господарського суду про визнання права власності на зазначені автозупинки.
ТОВ “Гермес” звернувся до господарського суду з самостійним позовом про визнання договорів купівлі –продажу від 31.10.2005 недійсними та визнання за ним права власності на вказані автозупинки.
Ухвалою від 25.05.2006 суд об'єднав обидві справи для сумісного розгляду.
Суд вважає позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності Самойлової Олени Валеріївни про визнання права власності такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.03, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання Цивільним кодексом України чинності, тобто після 01.01.04.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, прийнятого 16.01.03, Господарський кодекс України застосовується до господарських правовідносин, що виникли після набрання Господарським кодексом України чинності, тобто після 01.01.04. Щодо відносин, які виникли до набрання чинності Господарським кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Правовідносини між сторонами виникли після 01.01.04, тому при розгляді спору суд керується Господарським кодексом України та Цивільним кодексом України в редакції 2003 року.
Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як встановлено судом за матеріалами справи, Суб'єкт підприємницької діяльності Самойлова Олена Валеріївна 31.10.2005 придбала у МПП “Ажур” за договорами купівлі - продажу цілісний майновий комплекс - автозупинку на 240 машин, яка розташована в м. Севастополі по пр. Гер. Сталінграда на земельній ділянці загальної площею 0,6535 га. та цілісний майновий комплекс - автозупинку на 80 машин, яка розташована в м. Севастополі по вул. Шевченко на земельній ділянці загальною площею 0,1943 га.
Статтею 657 Цивільного кодексу України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Договори купівлі –продажу від 31.10.2005 укладені між Суб'єктом підприємницької діяльності Самойловою Оленою Валеріївною та МПП “Ажур” укладені в письмовій формі, посвідчені приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Корольковою Н. О., зареєстровані в Державному реєстрі правочинів (а.с. 7-12, т. 1).
Викладене свідчить, що сторонами договорів від 31.10.2005 дотримані всі вимоги, яки передбачені законодавством для договорів купівлі –продажу цілісних майнових комплексів.
На підставі викладеного, суд задовольняє вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності Самойлової Олени Валеріївни та визнає право власності на цілісний майновий комплекс - автозупинку на 240 машин, яка розташована в м. Севастополі по пр. Гер. Сталінграда на земельній ділянці загальної площею 0,6535 га. та цілісний майновий комплекс - автозупинку на 80 машин, яка розташована в м. Севастополі по вул. Шевченко на земельній ділянці загальною площею 0,1943 га. за Суб'єктом підприємницької діяльності Самойловою Оленою Валеріївною.
Доводи ТОВ “Гермес” щодо відсутності у МПП “Ажур” права власності в зв'язку із скасуванням Вищим господарським судом України рішення по справі № 20-12/079 не можуть бути прийняті судом з тих підстав, що по-перше, на момент укладення договорів купівлі –продажу (31.10.2005) рішення суду набрало законної сили, по-друге, надані відповідачем МПП “Ажур” - документи підтверджують наявність у нього права власності на спірне майно після 01.01.2004.
Позовні вимоги ТОВ “Гермес” щодо визнання договорів купівлі –продажу від 31.10.2005 укладених між Суб'єктом підприємницької діяльності Самойловою Оленою Валеріївною та МПП “Ажур” недійними суд вважає такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.03, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання Цивільним кодексом України чинності, тобто після 01.01.04.
Правовідносини між сторонами виникли до 01.01.04, не припинені в порядку, встановленому ст. 216-223 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року, тому при розгляді спору суд керується Цивільним кодексом України в редакції 2003 року.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Дослідивши укладені між Суб'єктом підприємницької діяльності Самойловою Оленою Валеріївною та МПП “Ажур” договори купівлі –продажу від 31.10.2005 суд дійшов висновку, що вони не протирічать вимогам статті 203 Цивільного кодексу України та нормам законодавства, які діяли на момент їх укладення, тому підстави для визнання їх недійсними відсутні.
Довід ТОВ “Гермес” щодо відсутності у продавця права на продаж автозупинок суд не приймає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи право власності у МПП “Ажур” на спірні автозупинки виникло на підставі договору про сумісну діяльність № 1/25 від 26.07.1999 укладеного між МПП “Ажур” та ТОВ “Гермес” та визнано рішенням господарського суду міста Севастополя від 18.02.2005 по справі № 20-12/079.
На момент укладення договорів купівлі –продажу між Суб'єктом підприємницької діяльності Самойловою Оленою Валеріївною та МПП “Ажур” рішення господарського суду набрало законної сили.
Доводи ТОВ “Гермес” про те, що договори укладені сторонами без наміру створення юридичних наслідків визнані судом безпідставними, так як ТОВ “Гермес” не надані належні докази, які б підтверджували цей факт.
Що стосується права власності ТОВ “Гермес” на цілісний майновий комплекс - автозупинку на 240 машин, яка розташована в м. Севастополі по пр. Гер. Сталінграда на земельній ділянці загальної площею 0,6535 га. та цілісний майновий комплекс - автозупинку на 80 машин, яка розташована в м. Севастополі по вул. Шевченко на земельній ділянці загальною площею 0,1943 га., позивач не надав суду доказів здійснення ним будівельних робіт з їх будівництва. На запит суду Державна архітектурна будівельна комосія також не надала документів, які б спростовували доводи МПП “Ажур” про проведення ним будівельних робіт.
Згідно ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджуватись іншими засобами доказування.
ТОВ “Гермес” не надані суду докази, які б підтверджували наявність у нього права власності на спірне майно.
На підставі викладеного суд відмовляє в задоволенні позову ТОВ “Гермес”.
Суд відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю “Гермес” в задоволенні клопотання про вживання заходів по забезпеченню позову у зв'язку з тим, що позивачем не представлені докази того, що неприйняття таких заходів може утрудняти або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на МПП “Ажур” судові витрати за позовом Суб'єка підприємницької діяльності Самойлової О. В. по сплаті державного мита в розмірі 170,00 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.
Керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати за Суб'єктом підприємницької діяльності Самойловою Оленою Валеріївною (м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, буд. 62, кв. 1, р/р 26001035800002 в АКІБ “Укрсіббанку” м. Харкова, МФО 351005, ідентифікаційний код 2658109289) право власності на цілісний майновий комплекс - автозупинку на 240 машин, яка розташована в м. Севастополі по пр. Гер. Сталінграда, 1 на земельній ділянці загальної площею 0,6535 га.
3. Визнати за Суб'єктом підприємницької діяльності Самойловою Оленою Валеріївною (м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, буд. 62, кв. 1, р/р 26001035800002 в АКІБ “Укрсіббанку” м. Харкова, МФО 351005, ідентифікаційний код 2658109289) право власності на цілісний майновий комплекс - автозупинку на 80 машин, яка розташована в м. Севастополі по вул. Шевченко, 11-а на земельній ділянці загальною площею 0,1943 га.
4. Стягнути з Малого приватного підприємства „Ажур” (99059, м. Севастополь, вул. Гер. Сталінграда, 36 кв. 31, р/р 260003020361 в СФАБ “Тавріка”, МФО 324377, код ЄДРПОУ 23197100) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності Самойловоїю Олени Валеріївни (м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, буд. 62, кв. 1, р/р 26001035800002 в АКІБ “Укрсіббанку” м. Харкова, МФО 351005, ідентифікаційний код 2658109289) 288,00 грн., у тому числі витрати по сплаті державного мита в сумі 170,00 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Гермес” відмовити.
Суддя С.А. Рибіна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 21.08.2006
Розсилка:
Позивачу (СПД Самойлова О. В.): 99011, м. Севастополь, вул. Молодих будівників, 12/11
м. Севастополь, пр. Г. Острякова, буд. 62, кв. 1
Відповідачу (МПП “Ажур”): 99059, м. Севастополь, пр. Г. Сталінграда, буд. 36, кв. 31
Третій особі (ТОВ “Гермес”) м. Севастополь, вул. Кучера, 13-6
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 15.08.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 95649 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Рибіна С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні