Постанова

від 28.08.2007 по справі 20-9/083

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-9/083

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

28 серпня 2007 року   Справа № 20-9/083

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Гонтаря В.І.,

суддів                                                                      Гоголя Ю.М.,

                                                                                          Горошко Н.П.,

за участю представників сторін:

представник позивача - Пешкова Олена Володимирівна, довіреність № 082 від 23.03.2007 - Севастопольське державне підприємство "Атлантика";

представник відповідача - Голуб Григорій Миколайович, довіреність №  б/н   від 02.04.2007 - товариство з обмеженою відповідальністю "Севсолас";

представник відповідача - Можейко Аліна Вікторівна, довіреність № б/н від 02.04.2007 - товариство з обмеженою відповідальністю "Севсолас";

представник 3-ої особи - не з'явився - Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі;

представник 3-ої особи - не з'явився - Державний комітет рибного господарства України;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Севсолас" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Рибіна С.А.) від 19.06.2007 у справі № 20-9/083,

за позовом           Севастопольського державного підприємства "Атлантика" (вул. Правди, 10,Севастополь,99014)

до           Товариства з обмеженою відповідальністю "Севсолас" (вул. Правди, 10,Севастополь, 99014, поштова адреса - 99014, місто Севастополь, а/с 142)

3-ті особи  Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі  (майд. Повсталих, 6, Севастополь, 99008)

Державний комітет рибного господарства України (вул. Артема, 45-а, місто Київ, 04053)

про усунення перешкод в користуванні майном

за зустрічним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Севсолас"

до Севастопольського державного підприємства "Атлантика"

3-ті особи Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі

Державний комітет рибного господарства України

про визнання незаконною відмови керуючого санацією Севастопольського державного підприємства "Атлантика" від виконання договору оренди та визнання права на строкове платне користування нерухомим майном.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Севастопольське державне  підприємство "Атлантика" звернулось з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю "Севсолас" про усунення перешкод в користуванні майном. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що керуючий санацією в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відмовився від договору оренди з відповідачем, тому його знаходження в орендованих приміщеннях є порушенням прав позивача.

Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає, що позивач своїми діями (виставлення рахунків з орендної плати та інше) фактично підтвердив факт продовження договору.

Протягом розгляду спору по суті відповідач звернувся з зустрічною позовною заявою до Севастопольського державного  підприємства "Атлантика" про визнання незаконною відмови керуючого санацією Севастопольського державного підприємства "Атлантика" від виконання договору оренди та визнання права на строкове платне користування нерухомим майном.

Ухвалою від 17.04.2007 господарським судом було залучено до участі у справі у якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

                    Ухвалою від 03.05.2007 господарським судом також було залучено до участі у справі у якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державний комітет рибного господарства України.

                    Рішенням господарського суду міста Севастополя від 19.06.2007 (суддя С.А. Рибіна) позов задоволено.

          Суд зобов'язав товариство з обмеженою відповідальністю "Севсолас" звільнити майно Севастопольського державного підприємства "Атлантика", яке було орендовано за договором оренди № 13 від 29.01.1999, а саме: дві відокремлені будівлі та окремі приміщення третьої будівлі станції технічного обслуговування та ремонту протипожежних та судових захисних засобів загальною площею 695,55 кв.м.

          З товариства з обмеженою відповідальністю "Севсолас" на користь Севастопольського державного підприємства "Атлантика" стягнуто 203грн., в тому числі 85грн. - витрат по сплаті державного мита, 118грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

                    Не погодившись з вказаним судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю "Севсолас" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду скасувати.

                    Заявник апеляційної скарги посилається на те, що при винесенні вказаного рішення господарським судом були не повністю з'ясовані обставини які мають значення для справи та допущені порушення норм матеріального та процесуального права, також товариство з обмеженою відповідальністю "Севсолас" вважає, що дане рішення не відповідає вимогам Роз'яснення Вищого арбітражного суду "Про судове рішення" від 10.12.1996 № 02-5/422.

                    Відповідно до розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.08.2007, суддю Прокопанич Г.К. було замінено на суддю Котлярову О.Л.

                    Відповідно до розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.08.2007, суддю Котлярову О.Л. було замінено на суддю Горошко Н.П.

                    Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.

29 січня 1999 року між Севастопольським державним підприємством "Атлантика" та товариством з обмеженою відповідальністю "Севсолас" було укладено договір оренди № 13 нерухомого майна (далі –Договір).

Згідно розділу 1 Договору орендодавець - Севастопольське державне підприємство "Атлантика" передав, а орендар - товариство з обмеженою відповідальністю "Севсолас" прийняв у строкове платне користування нерухоме майно: дві відокремлені будівлі та окремі приміщення третьої будівлі станції технічного обслуговування та ремонту протипожежних та судових захисних засобів загальною площею 695,55кв.м.

Строк дії Договору сторони визначили - 10 років з моменту підписання (пункт 10.1 Договору).

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 15.10.2002 було порушено провадження по справі за заявою відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" про визнання Севастопольського державного підприємства "Атлантика" банкрутом.

Ухвалою  господарського суду міста Севастополя від 05.08.2005 введено процедуру санації, керуючим санацією призначено Карпенка С.Р., ухвалою від 29.08.2006 замість Карпенка С.Р. керуючим санацією призначений Шикуленко О.В.

Листом № 01/1270 від 04.11.2005 керуючий санацією Севастопольського державного підприємства "Атлантика", керуючись частиною 10 статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відмовився від виконання Договору оренди № 13 від 29.01.1999.

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Севсолас" підтверджує отримання даного повідомлення, однак вважає, що наступними діями Севастопольське державне підприємство "Атлантика" визнало договір чинним та відмовилося від його припинення.

Враховуючи, що до теперішнього часу відповідач не звільнив приміщення, позивач звернувся з даним позовом.

У зустрічній позовній заяві товариство з обмеженою відповідальністю "Севсолас" просить визнати  незаконною відмову керуючого санацією Севастопольського державного підприємства "Атлантика" від виконання договору оренди та визнати право на строкове платне користування нерухомим майном відповідно до Договору № 13 від 29.01.1999.

          Судова колегія розглянувши матеріли справи та заслухавши представників сторін вважає, що позовні вимоги Севастопольського державного підприємства "Атлантика" не підлягають задоволенню, а зустрічні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

          29.01.1999 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна №13. Предметом даного договору було індивідуально визначене нерухоме майно віднесене до державної власності. Договір оренди нерухомого майна №13 від 29.01.1999 було укладено відповідно до вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна". При укладенні вказаного договору оренди нерухомого майна було проведено незалежну експертну оцінку вартості об'єкта оренди. Розмір орендної плати відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" був визначений на підставі "Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна" затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786.

          Відповідно до вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна", укладення договору було узгоджене з державним органом управління даним майном, яким на момент укладання договору був -  Державний комітет рибного господарства України, підтвердженням цього є лист від 08.12.1998 №2-12-17/2197(а.с.64 том 1). Фонд державного майна відповідно до вимог Закону України "Про оренду державного та комунального    майна" листом від 29.01.1999 №75.01-6 (а.с.65 том 1) дав дозвіл  на  укладення договору оренди нерухомого майна №13 від 29.01.1999, та узгодив розрахунок орендної плати.

          Відповідно до частини 10 статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", керуючий санацією в трьохмісячний строк із дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження в справі про банкрутство, не виконаних повністю, або частково, якщо: виконання договору завдає збитків боржнику; виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.                     Таким чином, керуючий санацією повинен обґрунтувати відмову від виконання договору. Зазначений Акт консультації з Севастопольською торгово-промисловою палатою не може бути обґрунтуванням того, що договір завдає збитків боржнику. Акт консультації не містить інформації про ставки оренди державного майна. Ставка орендної плати за договором оренди нерухомого майна визначена відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" на підставі "Методики розрахунків і порядку використання плати за оренду державного майна", крім того, ставка орендної плати узгоджена Фондом державного майна України. Керуючий  санацією не обґрунтував того, що виконання договору завдає збитків боржнику; виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника, тому що не довів невідповідність ставки орендної плати за договором оренди нерухомого майна вимогам "Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна".

          Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором, або законом.

          Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

          Частина 1 статті 651 Цивільного кодексу України встановлює, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Як вбачається з матеріалів справи, Севастопольське державне підприємство "Атлантика" в позовній заяві вказує, що положення частини 10 статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не суперечать даним положенням Цивільного кодексу України. Однак, виходячи із загальних принципів права, норма спеціальна має перевагу над нормою загальною. Договір оренди нерухомого майна №13 від 29.01.1999 є договором оренди державного майна укладеним відповідно до вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Таким чином, норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" є спеціальними нормами, які мають превагу над нормами Цивільного кодексу України.

          Стаття 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вказує, що одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря);  банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

          Таким чином, положення частини 10 статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суперечать положенням статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Отже, судова колегія вважає, що керуючий санацією при наявності відповідних умов має право вимагати розірвання договору оренди державного майна тільки за рішенням суду.

          Відповідно до "Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна", та відповідно до додаткової угоди №2 від 02.01.2003 до договору оренди нерухомого майна №13 від 29.01.1999 (а.с.66 том 1) орендна плата сплачується: 70% - Севастопольському державному підприємству "Атлантика", 30% до державного бюджету України; ставка орендної плати узгоджується Фондом державного майна України. Крім того, Закон України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає особливий порядок укладення договору оренди, а саме узгодження договору з органом, уповноваженим управляти відповідним майном, а також отримання згоди Фонду державного майна України. Таким чином, питання ставки орендної плати та питання укладання та розірвання договору оренди державного майна не є виключною компетенцією орендодавця за договором, а віднесене законодавством до компетенції відповідних державних органів, а саме органу, уповноваженому управляти відповідним майном, у нашому випадку Державний комітет рибного господарства України, та Фонду державного майна України, у нашому випадку Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю. На думку судової колегії, керуючий санацією Севастопольського державного підприємства "Атлантика" - С.Р. Карпенко перед тим як ставити питання про розмір орендної плати та відмові від договору повинен був провести відповідні консультації з органом, уповноваженим управляти відповідним майном, та Фондом державного майна України, та отримати відповідні узгодження.

          Крім того, незважаючи на те, що 04.11.2005 керуючий санацією Севастопольського державного підприємства "Атлантика" - С.Р. Карпенко надіслав Повідомлення №01/1270 про відмову від виконання договору оренди нерухомого майна №13 від 29.01.1999, Севастопольське державне підприємство "Атлантика" своїми фактичними діями з листопада 2005 року по теперішній час підтвердила виконання договору, належним чином виконувало зобов'язання за договором, вимагало від товариства з обмеженою відповідальністю "Севсолас" належного виконання зобов'язань за договором та приймало від товариства з обмеженою відповідальністю "Севсолас" належне виконання зобов'язань за договором оренди нерухомого майна.

          05.12.2005, генеральним директором Севастопольського державного підприємства "Атлантика", який діяв на підставі довіреності №015 від 07.11.2005, була підписана Угода про зміну договору оренди нерухомого майна №13 від 29.01.1999 (а.с.67 том 1). Даною Угодою сторони досягли згоди змінити пункт 12 договору оренди нерухомого майна №13 від 29.01.1999, а саме уточнити реквізити Севастопольського державного підприємства "Атлантика".

          У січні 2006 року помічник керуючого санацією Севастопольського державного підприємства "Атлантика" В.П. Свирин та головний бухгалтер Л.А. Гагарина підписали розрахунок оплати за територію, що прилягає до станції технічного обслуговування протипожежних та судових захисних засобів товариства з обмеженою відповідальністю "Севсолас", яка розташована за адресою: місто Севастополь, вул. Правди, 10 Севастопольське державне підприємство "Атлантика" на 2006 рік (а.с.68 том 1). Даним розрахунком оплати за територію Севастопольське державне підприємство "Атлантика", з посиланням на пункт 3.6 договору оренди нерухомого майна, встановило плату за користування землею на якій розташовані об'єкти нерухомості, які орендує  товариство з обмеженою відповідальністю "Севсолас" відповідно до договору.

          Виставлені рахунки-фактури за оренду належним чином оплачувались товариством з обмеженою відповідальністю "Севсолас". Виконання договору оренди нерухомого майна №13 від 29.01.1999 було зафіксовано сторонами двосторонніми актами здачі-прийому робіт (надання послуг).

          Севастопольським державним підприємством "Атлантика" підтверджено надання послуг з оренди нерухомості за договором оренди нерухомого майна №13 від 29.01.1999 та прийняття оплати від товариства з обмеженою відповідальністю "Севсолас" за ці послуги рахунками-фактурами та актами здачі-прийому робіт (а.с. 75-79 том 1).

          Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

          Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"  орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Таким чином, мають місце зустрічні зобов'язання орендодавця передати майно та орендаря оплатити орендну плату.

          Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.          

          Отже, судова колегія вважає, що Севастопольське державне підприємство "Атлантика" виписуючи рахунки фактури вимагало від товариства з обмеженою відповідальністю "Севсолас" належного виконання договору, а товариство з обмеженою відповідальністю "Севсолас" в свою чергу оплачуючи вказані рахунки-фактури підтверджувало належне виконання зобов'язань за договором.

          Таким чином, відповідно до статей 526, 538 Цивільного кодексу України має місце належне виконання зустрічних зобов'язань Севастопольського державного підприємства "Атлантика" та товариства з обмеженою відповідальністю "Севсолас" за договором оренди нерухомого майна №13 від 29.01.1999. При цьому акти здачі-прийому робіт (надання послуг) №ОУ-0000553 від 30.11.2005, №ОУ-0000554 від 30.11.2005, №ОУ-0000601 від 30.12.2005, №ОУ-0000602 від 30.12.2005, №ОУ-0000047 від 31.01.2006,   №ОУ-0000048   від   31.01.2006,   №ОУ-0000096 від 28.02.2006,  №ОУ-0000097  від 28.02.2006,  № ОУ-00000160 від 28.03.2006 відповідно до статті 545 Цивільного кодексу України є документом підтверджуючим належне виконання зобов'язання.

          Крім того, підписи посадових осіб Севастопольського державного підприємства "Атлантика" на Угоді про зміну договору оренди нерухомого майна №13 від 29.01.1999, та на розрахунках оплати за територію, що прилягає до станції технічного обслуговування протипожежних та судових захисних засобів товариства з обмеженою відповідальністю "Севсолас", яка розташована за адресою: місто Севастополь, вул. Правди, 10 Севастопольське державне підприємство "Атлантика" на 2006 рік, після 04.11.2005 свідчать про те, що Севастопольське державне підприємство "Атлантика" визнавало договір оренди нерухомого майна №13 від 29.01.1999 дійсним вже після того як 04.11.2005 керуючий санацією С.Р. Карпенко надіслав Повідомлення №01/1270 про відмову від виконання договору оренди нерухомого майна.

          Виходячи з всього вищевикладеного, судова колегія вважає, що відмова керуючого санацією Севастопольського державного підприємства "Атлантика" С.Р. Карпенко від виконання договору оренди нерухомого майна №13 від 29.01.1999 неправомірна, тому що при цьому проігноровані та порушені норми законодавства які регулюють порядок укладання, виконання, та припинення договорів оренди державного майна.          

          Також апеляційна інстанція приходить до висновку, що договір оренди нерухомого майна продовжує свою дію, тому що Севастопольське державне підприємство "Атлантика" своїми фактичними діями по виконанню зобов'язань за договором, фактичними діями по вимаганню від товариства з обмеженою відповідальністю "Севсолас" належного виконання зобов'язань за договором та  прийняттю належного виконання зобов'язань за договором підтвердило виконання договору оренди нерухомого майна після 04.11.2005.

          Отже у Севастопольського державного підприємства "Атлантика" відсутні підстави вимагати усунення зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю "Севсолас" перешкод в користуванні вказаним в позовній заяві майном, тому що товариство з обмеженою відповідальністю "Севсолас" користується даним майном відповідно до договору оренди нерухомого майна №13 від 29.01.1999, після 04.11.2005 який є діючим та обов'язковим для виконання сторонами.

          Таким чином, позовні вимоги Севастопольського державного підприємства "Атлантика" про усунення перешкод в користуванні майном неправомірні та необґрунтовані, отже позов не підлягає задоволенню.

          Стосовно зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Севсолас", апеляційна інстанція звертає увагу на те, що Севастопольське державне підприємство "Атлантика" своїми незаконними діями - відмовою від виконання договору оренди порушила права товариства з обмеженою відповідальністю "Севсолас" на строкове платне користування нерухомим майном, яке складається з двох окремих приміщень третього будинку станції технічного обслуговування та ремонту протипожежних та судових захисних засобів загальною площею 695,55кв.м. відповідно до договору оренди нерухомого майна від 29.01.1999.

          Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

              Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

    1) визнання права;

    2) визнання правочину недійсним;

    3) припинення дії, яка порушує право;

    4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

    5) примусове виконання обов'язку в натурі;

    6) зміна правовідношення;

    7) припинення правовідношення;

    8) відшкодування  збитків  та  інші   способи   відшкодування

майнової шкоди;

    9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

  10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади,  органу  влади  Автономної  Республіки  Крим  або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

           Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

          На підставі викладеного, зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Севсолас" підлягає задоволенню частково в частині визнання права на строкове платне користування майном.

          Стосовно вимоги про визнання незаконною відмови керуючого санацією Севастопольського державного підприємства "Атлантика" від виконання договору оренди, судова колегія вважає, що в цій частині спір підлягає припиненню відповідно до пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України).    

          При таких обставинах апеляційна інстанція вважає, що рішення господарського суду прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального права, при неповно встановлених обставинах, що мають істотне значення для вирішення спору, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.          

                    Керуючись статтями 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Севсолас" задовольнити.

                    Рішення господарського суду міста Севастополя від 19.06.2007 у справі № 20-9/083 скасувати.

                    Прийняти нове рішення.

                    В позові Севастопольському державному підприємству "Атлантика" відмовити.

                    Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Севсолас" задовольнити частково.

                    Визнати право товариства з обмеженою відповідальністю "Севсолас" на строкове платне користування нерухомим майном, яке складається із двох окремих приміщень третього будинку станції технічного обслуговування та ремонту протипожежних та судових захисних засобів загальною площею 695,55кв.м., відповідно до договору оренди нерухомого майна № 13 від 29.01.1999.

Головуючий суддя                                                  В.І. Гонтар

Судді                                                                                Ю.М. Гоголь

                                                                                Н.П. Горошко