Рішення

від 07.02.2011 по справі 6/170/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/170/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "07" лютого 2011 р.                                                 Справа №  6/170/10

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «ГСМ-Енергія», Полтавська область, м. Кременчук, вул. Пролетарська, 30, кв. 37.

До відповідача          Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорпром», м. Миколаїв, вул. Декабристів, 23-а, кв. 79.

про   стягнення заборгованості в загальному розмірі 76805,77 грн., у тому числі 61235,64 грн. основного боргу, 1253,23 грн. –3% річних, 11 144,89 грн. пені, 3172,00 грн. –втрат від інфляції.

Суддя Ткаченко О.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача:       

Від відповідача:  Шамрай В.Я.

Суть спору:  Позивач звернувся до суду з позовом та з урахуванням поданої 26.01.2011 року заяви про збільшення позовних вимог просить стягнути борг за договором на поставку нафтопродуктів № 26-1/04-10 від 26.04.2010р. в загальному розмірі 76805,77 грн., у тому числі 61235,64 грн. основного боргу, 1253,23 грн. –3% річних, 11 144,89 грн. пені, 3172,00 грн. –втрат від інфляції.  

Відповідач, погоджуючись з фактом поставки товару та проведенням часткової оплати в сумі 50000,00 грн., проти позовних вимог заперечує з огляду на невизначеність сторонами  в договорі строку оплати товару та необхідності застосування до даних правовідносин ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, господарський суд

встановив

26.04.2010 р. між  ПП «Експрес-Логістика»(постачальник) та ТОВ «Дорпром»(покупець) було укладено генеральний договір № 26-1/04-10, згідно умов якого постачальник зобов'язався у відповідності з замовленням передавати у власність покупцю нафтопродукти в асортименті, а покупець зобов'язався приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

У відповідності до п. 2.1. договору постачальник зобов'язався відвантажити покупцю товар у відповідності до поданої заявки згідно графіку відвантаження, узгодженому сторонами договору в специфікації, підписаній  уповноваженими працівниками сторін.

Як свідчить надана копія заявки від 14.05.2010 року вих. № 64-10 відповідачем була заявлена поставка товару - бітум  дорожній з маршрутом слідування –м. Кременчук –м. Миколаїв.

На виконання умов договору постачальником було поставлено, а продавцем було прийнято товар –бітум дорожній  БНД 60/90 в кількості 25.620 т  та надані транспортні послуги всього на загальну суму 111235,64 грн., що підтверджується наданими копіями видаткової накладної № РН-0000056 від 15.05.2010 року, довіреності № 012 від 07.05.2010 року на отримання товарно-матеріальних цінностей та товарно-транспортної накладної № 69-1 від 15.05.2010 року.

За умовами п. 4.2. договору підставою для оплати являється рахунок, виставлений постачальником.

З огляду на наведені положення договору постачальником був виставлений рахунок-фактура № СФ-0000116 від 15.05.2010 року на загальну суму 111 235,64 грн. із визначенням терміну його дії до сплати до 17.05.2010 року.

У відповідності до п. 4.6. договору сторони погодили, що оплата товару здійснюється по факту завантаження цистерни (якщо інший строк оплати не передбачений в заявці) або передплатою (частковою передплатою) по договору по домовленості сторін на кожну партію товару, що фіксується в специфікації чи додатковій угоді.

Таким чином, враховуючи відсутність між сторонами окремо оформленої у вигляді специфікації або додаткової угоди домовленості щодо оплати даної партії товару, строком оплати вважається, у даному випадку, термін, визначений у поданій відповідачем заявці.

За змістом заявки від 14.05.2010 року вих. № 64-10 оплата відповідачем гарантувалась 21.05.2010 року.

Проте в порушення умов договору відповідач свої зобов'язання за договором виконав не в повному обсязі та оплату за отриманий товар  здійснив частково в сумі 50 000,00 грн.

Таким чином за відповідачем рахується борг за поставлений згідно договору № 26-1/04-10 товар в сумі 61 235,34 грн.

У відповідності до п. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений  іншою  особою внаслідок передання   ним  своїх  прав  іншій  особі  за  правочином (відступлення права вимоги).

За приписами п. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у  зобов'язанні  здійснюється  без  згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

          13.10.2010 року між ПП «Експрес-Логістика» (первісний кредитор),  ТОВ «ГСМ-Енергія» (новий кредитор) та ТОВ «Дорпром»(боржник) було укладено угоду про поступку права на вимогу № 13/10/10/1, за умовами якої первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги першого і стає кредитором по генеральному договору № 26-1/04-10 на поставку нафтопродуктів від 26.04.2010 року.

          За умовами п. 2 угоди новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належне виконання наступних зобов'язань: оплати кредиторської заборгованості, яка виникла внаслідок поставки нафтопродуктів (бітум дорожній БНД 60/90) згідно вищевказаного договору в сумі 61235,64 грн.

          У відповідності до п. 3 угоди первісний кредитор зобов'язаний у строк 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання  даної угоди повідомити боржника про здійснену поступку права на вимогу.

          Враховуючи суб'єктний склад сторін по даній угоді, відповідач погодився із заміною кредитора та був належним чином повідомлений про уступку ПП «Експрес-Логістика»права вимоги по генеральному договору № 26-1/04-10 від 26.04.2010 року  належного виконання сплати кредиторської заборгованості, яка виникла внаслідок поставки нафтопродуктів (бітум дорожній БНД 60/90) згідно вищевказаного договору в сумі 61235,64 грн.

За приписами ст. 712 ЦК України  За   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

          У відповідності до п. 6.3. договору № 26-1/04-10 від 26.04.2010 року при несвоєчасній оплаті одержаного товару покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 1% від залишкової вартості неоплаченого товару, якщо про строчка платежу не перевищує 7 (семи) календарних днів. В разі прострочення платежу в строки більші, ніж 7 календарних днів за кожен послідуючий день несплати додатково нараховується пеня в сумі 0,1% від залишкової вартості неоплаченого товару.

          З огляду на наведений пункт договору, враховуючи неналежне виконання відповідачем свого обов'язку зі сплати товару, позивачем з урахуванням заяви про уточнення та збільшення позовних вимог було заявлено до стягнення пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення за період з 22.05.2010 року по 22.11.2010 року, розмір якої склав 11 144,89 грн.

          Проте, за вимогами ст. 3 Закону України від 22.11.1996  № 543/96-ВР

«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»сума пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу.

Таким чином суд не погоджується з заявленим позивачем до стягнення розміром пені та вважає за необхідне за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство»визначити пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми простроченого платежу –61 235,64 грн., розмір якої за період з 22.05.2010 року по 22.11.2010 року становить 5 212,58 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

  З огляду на викладене, заявлений позивачем до стягнення розмір трьох процентів річних з простроченої суми за період з 22.05.2010 року по 25.01.2011 року становить 1253,23 грн.

  Проте перевіривши правильність визначення позивачем втрат від інфляції за період з червня 2010 року по грудень 2010 року за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», судом визначено суму, на яку збільшилась заборгованість  внаслідок  інфляційних процесів, в розмірі  3169,06 грн.

За  таких обставин вимоги позивача в частині стягнення 5932,31 грн. –пені та 2,94 грн. - втрат від інфляції суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

          У відповідності до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті державного мита в частині 708,70 грн.  та витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу в частині 217,76 грн.

За приписами ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного  кредитора у  зобов'язанні  в  обсязі  і  на  умовах,  що  існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене,  позивач правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорпром» (м. Миколаїв, вул. Декабристів, 23-а, кв. 79, код ЄДРПОУ 33730050) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГСМ-Енергія»(Полтавська область, м. Кременчук, вул. Пролетарська, 30, кв. 37, ЄДРПОУ 36931050)  61 235,64 грн. основного боргу, 5212,58 грн. пені,  3169,06 грн. втрат від інфляційних процесів, 1253,23 грн. три проценти річних, 708,70 грн. витрат по сплаті держмита і 217,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Відмовити в частині стягнення 5932,31 грн. пені та 2,94 грн. втрат від інфляції.

    Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня  його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

   Суддя                                                        О.В.Ткаченко

Повне рішення складено: «14»лютого 2011 року