донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
09.02.2011 р. справа №26/348/10
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Запорощенка М.Д.
суддів
Дучал Н.М. , Калантай М.В.
за участю представників сторін:
від позивача:
Чаговець А.Є., за довіреністю,
від відповідача 1:
від відповідача 2:
від відповідача 3:
від відповідача 4:
не з"явився
не з"явився
не з"явився
не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша факторингова компанія» м.Київ
Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер» м.Львів
на рішення
господарського суду
Запорізької області
від
24.11.2010 року
по справі
№26/348/10 (Юлдашев О.О.)
за позовом
Приватного підприємства «Торгово-Інвестиційна компанія « Будівництво та інвестиції» м.Гребінка Полтавської області
до
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «КС «Будінвест 2006» м.Запоріжжя
2. Приватного підприємства «Урожай» м.Запоріжжя
3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша факторингова компанія» м.Київ
4. Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер» м.Львів
про
визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 0023-03-09/К від 19.03.2009., договору відступлення права вимоги № 0023-03-09/ЗСТ та договору відступлення права вимоги № 0023-03-09/ЗСТ-2 від 14.04.2009.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.11.2010р. у справі № 26/348/10 позов задоволений частково.
Визнані недійсними договір про відступлення права вимоги №0023-03-09/ЗТС від 14.04.2009 р. та договір про відступлення права вимоги № 0023-03-09/ЗТС-2 від 14.04.2009р., які укладені між Відкритим акціонерним товариством «Селянський комерційний банк «Дністер»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша факторингова компанія».
В іншій частині позову відмовлено.
Вищевказане рішення суду першої інстанції мотивується тим, що за фактом невиконання вимог щодо нотаріальної форми договору відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України договір про відступлення права вимоги № 0023-03-09/К від 19.03.2009 р. в наслідок порушення ч. 1 ст. 513 ЦК України є нікчемним, тому цей договір не визначає прав та обов’язків сторін крім наслідків недійсного правочину, а саме двохсторонньої реституція, тому всі наступні договори про відступлення права вимоги № 0023-03-09/ЗТС від 14.04.2009 р. та договір про відступлення права вимоги № 0023-03-09/ЗТС-2 від 14.04.2009 р., які є забезпеченням основного зобов’язання, є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків щодо забезпечення основного зобов’язання між ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»та ПП «Урожай»за кредитним договором № 3364/2 від 10.15.2007 р., і відповідно до ч. 1 ст. 215 на підставі ч. 5 ст. 203 ЦК України мають визнаватись судом недійсними.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша факторингова компанія»м.Київ, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення, так як вважає, що судом при винесенні рішення були порушені норми матеріального та процесуального права та рішення прийнято з недоведеністю обставин, що мають значення для справи .
В обґрунтування заявлених вимог , скаржник посилається на те , що операція з відступлення ВАТ СКБ «Дністр»прав вимоги на користь ТОВ «ПФК»не є факторингом у розумінні ці вільно-господарського законодавства України. За договором відступлення права вимоги № 923-03-09/К від 19.03.10р. до ТОВ «ПФК»перейшло право вимоги за Кредитним договором укладеним в простій письмовій формі , а отже , на думку скаржника , відсутні порушення вимог ст. 513 Цивільного кодексу України.
Крім того , скаржник вважає , що право вимоги за договором застави та іпотеки перейшло до ТОВ «ПФК»не з моменту кладення Договору про відступлення права вимоги № 023-03-09/К від 19.03.09р., а з моменту нотаріального посвідчення Договору відступлення права вимоги № 023-03-09/ЗСТ та Договору відступлення права вимоги № 023-03-09/ЗСТ2 від 14.04.09р., що спростовує висновок позивача про необхідність нотаріального посвідчення та державної реєстрації Договору про відступлення права вимоги № 023-03-09/К від 19.03.09р.
Відповідач, Відкрите акціонерне товариство «Селянський комерційний банк «Дністер»м.Львів, не погоджуючись з рішенням господарського суду, також звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення, так як вважає рішення господарського суду Запорізької області від 24.11.10р. винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування заявлених вимог , скаржник посилається на те, що сторонами зобов’язання за Договором відступлення права вимоги № 023-03-09/К від 19.03.10р. виконано в повному обсязі, зокрема ВАТ СКБ»Дністер»передало право вимоги та підтверджуючі дане право документи ТОВ «ПФК», повідомлено боржника про відступлення права вимоги , виконано умови договору щодо переуступки права вимоги за забезпечувальними зобов’язаннями. Заборгованість ТОВ «ПФК»перед ВАТ СКБ «Дністр»на момент винесення спірного рішення відсутня. Також , вважає , що право вимоги за договором застави та іпотеки перейшло до ТОВ «ПФК» не з моменту кладення Договору про відступлення права вимоги № 023-03-09/К від 19.03.09р., а з моменту нотаріального посвідчення Договору відступлення права вимоги № 023-03-09/ЗСТ та Договору відступлення права вимоги № 023-03-09/ЗСТ2 від 14.04.09р.
Позивач , Приватне підприємство «Торгово-Інвестиційна компанія «Будівництво та інвестиції»м.Гребінка Полтавської області, у відзиві на апеляційну скаргу б/н від 08.02.11р. та представник позивача в судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційних скарг заперечує , вважає їх необґрунтованими , а рішення суду –законним.
Представники відповідачів в нинішнє судове засідання , як і в попереднє , не з’явились. Поважних причин нез’явлення суду не повідомлено. Про час та місце розгляду апеляційних скарг сторони були сповіщені належним чином.
Зважаючи на нез’явлення в судове засідання представників відповідачів , достатність наданих сторонами доказів та керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України –справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Згідно зі ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв‘язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, судова колегія встановила наступне.
10.10.2006р. між Кременчуцькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «КС «Будінвест 2006»м.Кременчук укладений договір оренди землі (а.с. 32-35).
За умовами Договору Орендодавець надає , а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення кадастровий номер № 5310436100:02:001:0200 для будівництва багатоповерхових житлових будинків № 1 і № 2 в мікрорайоні № 290, площею 6474га , що знаходиться за адресою : Полтавська область , м.Кременчук, мікрорайон 290.
Строк дії договору п. 8 визначений до 01.09.08р.
28.11.08р. між Кременчуцькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «КС «Будінвест 2006»м.Кременчук укладений договір оренди землі (а.с. 36-39).
За умовами Договору Орендодавець надає , а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення кадастровий номер № 5310436100:02:001:0200 для будівництва багатоповерхових житлових будинків № 1 і № 2 в мікрорайоні № 290, площею 6474га , що знаходиться за адресою : Полтавська область , м.Кременчук, мікрорайон 290.
Строк дії договору п. 8 визначений як два роки, тобто до 28.11.2010р.
15.10.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Селянський комерційний банк «Дністер»та Товариством з обмеженою відповідальністю «КС «Будінвест 2006» м.Кременчук був укладений договір іпотеки ( а.с. 28-32).
За приписами п.1.1 цей Договір забезпечує вимоги Заставодержателя ( Банка) , що випливають з кредитного договору № 3364/2 від 15.10.07р. , укладеного між Заставодержателем ( Банком) та Боржником –Приватним підприємством «Урожай».
Умовами п. 1.2 визначений предмет іпотеки як то право оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 6474га , що знаходиться за адресою : Полтавська область , м.Кременчук, мікрорайон 290, кадастровий номер : 5310436100:02:001:0200, яка належить Іпотекодавцю на підставі Договору оренди землі , укладеного Кременчуцькою міською радою та ТОВ «КС «Будінвест 2006» від 10.10.06р. Цільове призначення земельної ділянки – для будівництва багатоповерхових житлових будинків № 1 і № 2 в мікрорайоні 290.
За умовами п. 5.2 даного Договору Іпотекодавець має право вчиняти будь-які юридичні дії щодо Предмета іпотеки виключно на підставі письмової згоди Іпотекодержателя.
15.10.07р. між Відкритим акціонерним товариством «Селянський комерційний банк «Дністер»та Товариством з обмеженою відповідальністю «КС «Будінвест 2006» м.Кременчук був укладений договір застави ( а.с. 33- 36).
За приписами п.1.1 цей Договір забезпечує вимоги Заставодержателя ( Банка) , що випливають з кредитного договору № 3364/2 від 15.10.07р. , укладеного між Заставодержателем ( Банком) та Боржником –Приватним підприємством «Урожай».
Умовами п. 1.2 Договору визначений предмет застави –право вимоги виконаннгя підрядником обов’язків згідно Договору підряду , укладеному між ТзОВ «КС «Будінвест 2006» та ТзОВ «Форум 777» 03.09.2007р. , а саме будівництво багатоповерхових житлових будинків № 1 та № 2 в мікрорайоні № 290 в м.Кременчук на земельній ділянці загальною площею 6474 га , яка передана в оренду Заставодавцю згідно Договору оренди землі , укладеного Кременчуцькою міською радою та ТОВ «КС «Будінвест 2006» від 10.10.06р.
19.03.09р. між Відкритим акціонерним товариством «Селянський комерційний банк «Дністер»з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша факторингова компанія»був укладений Договір про відступлення права вимоги № 0023-03-09/К ( а.с. 25-27).
Відповідно до п. 1.1-1.3 вказаного договору ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»відступає, а ТОВ «Перша факторингова компанія»набуває право вимоги за кредитним договором № 3364/2 від 10.15.2007 р. (зі змінами та доповненнями), який укладено між ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»та Приватним підприємством «Урожай». За цим Договором ТОВ «Перша факторингова компанія»набула право вимоги від ПП «Урожай» по поверненню кредиту в сумі 990000,00 доларів США та по сплаті відсотків за користування кредитом в сумі 66096,25 доларів США.
Пунктом 1.4 Договору передбачено передачу права вимоги за укладеним між ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»та ТОВ «КС «Будінвест 2006», який є майновим поручителем ПП «Урожай», договором застави майнових прав від 15.10.2007 р., та право вимоги за укладеним між Первісним кредитором та ТОВ «КС «Будінвест 2006»договором іпотеки від 15.10.2007 р.
Зазначений договір застави майнових прав від 15.10.2007 р. та договір іпотеки від 15.10.2007 р. посвідчені приватним нотаріусом ОСОБА_7 Київського нотаріального округу та зареєстровані 15.10.2007 р. в реєстрі відповідно за № 98 та № 99.
Відповідно до п. 2.1 Договору № 0023-03-09/К від 19.03.2009 р. право вимоги, що відступається за Основним договором , та включає в себе, в тому числі , права заставодержателя та предмет застави за Договором застави та права іпотекодержателя на предмет іпотеки за Договором іпотеки , оцінене Сторонами в 5285761,73грн. Дану плату за умовами п. 2.2. Новий кредитор на користь Первісного кредитора повинен провести протягом 1 (одного) року з моменту укладення цього Договору.
За умовами п. 3.4 Договору № 0023-03-09/К від 19.03.2009 р. , для підтвердження факту відступлення Первісним кредитором Новому в повному обсязі прав згідно умов п. 1. 4 цього Договору сторони зобов’язуються протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати укладання цього договору укласти та нотаріально посвідчити договори про відступлення права вимоги за договором застави та іпотеки , що зазначені в п. 1.4 цього договору.
Згідно п. 4.2 Договору права вимоги , що передаються за цим Договором , набуваються Новим кредитором з моменту укладення Договору.
14.04.09р. між Відкритим акціонерним товариством «Селянський комерційний банк «Дністер»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша факторингова компанія»був укладений Договір про відступлення права вимоги № 0023-03-09/ЗСТ ( а.с. 37-39).
За умовами п. 1.1 цього Договору він укладений на виконання укладеного між Первісним кредитором та Новим кредитором Договору про відступлення права вимоги № 0023-03-09/К від 19.03.09р.
Відповідно до положень п. 1.2. Договору за результатами даного Договору Новий кредитор набуває у повному обсязі права заставодержателя на предмети застави за Договором застави.
Положеннями п. 1.4 Договору встановлено , що отримані Новим кредитором права заставодержателя за Договором Застави є похідними від отриманих прав вимоги за Кредитним договором № 3364/2 від 15.10.07р., і їх вартість є складовою частиною належних до отримання Первісним кредитором коштів за Договором про відступлення права вимоги № 0023-03-09/К від 19.03.09р.
Згідно з п. 2.2. Договору права вимоги , що передаються за цим Договором , набуваються Новим кредитором з моменту нотаріального посвідчення Договору.
Договір посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_9 14.04.09р. , зареєстровано в реєстрі за № 873.
14.04.09р. між Відкритим акціонерним товариством «Селянський комерційний банк «Дністер»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша факторингова компанія»був укладений Договір про відступлення права вимоги № 0023-03-09/ЗСТ-2 (а.с. 40-42).
За умовами п. 1.1 цього Договору він укладений на виконання укладеного між Первісним кредитором та Новим кредитором Договору про відступлення права вимоги № 0023-03-09/К від 19.03.09р.
Відповідно до положень п. 1.2. Договору за результатами даного Договору Новий кредитор набуває у повному обсязі права іпотекодержателя на предмети іпотеки за Договором іпотеки.
Положеннями п. 1.4 Договору встановлено , що отримані Новим кредитором права іпотекодержателя за Договором іпотеки є похідними від отриманих прав вимоги за Кредитним договором № 3364/2 від 15.10.07р., і їх вартість є складовою частиною належних до отримання Первісним кредитором коштів за Договором про відступлення права вимоги № 0023-03-09/К від 19.03.09р.
Згідно з п. 2.2. Договору права вимоги , що передаються за цим Договором , набуваються Новим кредитором з моменту нотаріального посвідчення Договору.
Договір посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_9 14.04.09р. , зареєстровано в реєстрі за № 874.
04.02.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «БРІКБУД-ІНВЕСТ»та Приватним підприємством «Торгово-Інвестиційна компанія «Будівництво та інвестиції»був укладений договір купівлі-продажу об’єкту незавершеного будівництва, який складається з : літера А –незавершений будівництвом житловий будинок , № 2 –котлован із звоями під житловий будинок № 2 , які знаходяться за адресою: м. Кременчук Полтавської області по вул. Карнаухова Трохима , будинок 29 .
Відповідно до п. 1.2 Договору об’єкт належить Продавцю на праві власності на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 11.01.10р. ( справа № 26/8/10) .
За положеннями п. 1.3 Договору об’єкт розташований на земельній ділянці , яка надана Кременчуцькою міською Радою для закінчення будівництва багатоповерхових житлових будинків.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.01.2010р. у справі № 26/8/10 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брікбуд-Інвест»м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «КС «Будінвест-2006»м.Запоріжжя- задоволений. Визнаний дійсним договір купівлі-продажу від 15.12.2009. об'єкту незавершеного будівництва реєстраційний номер № 28283391 , кадастровий номер № 5310436100:02:001:0200 , що розташований за адресою: м. Кременчук Полтавської області по вул. Карнаухова Трохима , будинок 29.
Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю “Брікбуд-Інвест”(вул. Лагерна, 29, м. Київ, 04112, код ЄДРПОУ 36798876) право власності на нерухоме майно: реєстраційний номер: 28283391; тип об'єкта: об'єкт незавершеного будівництва; кадастровий номер: 5310436100:02:001:0200; адреса об’єкта: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Карнаухова Трохима, 29; номер запису: 1 в книзі: НЖЮ-1.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.10р. у справі № 26/8/10 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша факторингова компанія»м.Київ на рішення господарського суду Запорізької області від 11.01.2010р. у справі №26/8/10 – задоволено.
Рішення господарського суду Запорізької області від 11.01.2010р. у справі №26/8/10– скасовано .
Відмовлено повністю в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Брікбуд-Інвест»м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «КС «Будінвест-2006»м.Запоріжжя про визнання дійсним договору купівлі-продажу № 26/188-01 від 15.12.09р. та про визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Брікбуд-Інвест»м. Київ на об’єкт незавершеного будівництва , що розташований за адресою: Полтавська обл., м.Кременчук, вул. Карнаухова Трохима, б. 29.
Постанова набрала законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписаний 27.10.10р.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважного представника позивача, що був присутній в засіданні суду , колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткову обґрунтованість апеляційної скарги, та часткову невідповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Відповідно до положень 54 Господарського процесуального кодексу України подана до господарського суду позовна заява повинна містити зміст позовних вимог та обставини, якими позивач їх обґрунтовує.
Так , предметом даного спору є вимога позивача визнати недійсними договори відступлення право вимоги № 0023-03-09/К від 19.03.09р. , № 0023-03-09/ЗСТ , № 0023-03-09/ЗСТ-2 від 14.04.09р. на підставі ст. ст. 203,215,216,228,236,513,626 Цивільного кодексу України, за якими позивач не є стороною; обґрунтована дана вимога тим, що оспорювані позивачем договори не відповідають вимогам чинного законодавства та порушують права позивача як власника об’єкту незавершеного будівництва, який складається з : літера А –незавершений будівництвом житловий будинок , № 2 –котлован із звоями під житловий будинок № 2 , які знаходяться за адресою: м. Кременчук Полтавської області по вул. Карнаухова Трохима , будинок 29 , що є об’єктом спірних договорів.
Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частиною 5 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановлено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Отже, виходячи із наведених приписів, позивач, звертаючись до суду із даним позовом та вимагаючи визнати недійсними договори відступлення права вимоги , не будучи його стороною, зобов'язаний довести, яким чином оспорювані ним договори порушують (зачіпають) його права та законні інтереси, а суд, в свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.
За приписами ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими; обов'язком позивача, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України є доведення/підтвердження/ в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.
Уявлення позивача про невідповідність оспорюваного договору нормам чинного законодавства за відсутності при цьому порушень прав та інтересів позивача, не є підставою для визнання такого договору недійсним або неукладеним в судовому порядку, оскільки, відповідно до Закону України "Про судоустрій" завданням суду є саме захист порушених або оспорюваних прав та інтересів особи.
Відповідно до пункту 2 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного інтересу. Статтею 16 названого Кодексу унормовано, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За приписами ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як про це вже було позначено вище , 04.02.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «БРІКБУД-ІНВЕСТ»та Приватним підприємством «Торгово-Інвестиційна компанія «Будівництво та інвестиції»був укладений договір купівлі-продажу об’єкту незавершеного будівництва, який складається з : літера А –незавершений будівництвом житловий будинок , № 2 –котлован із звоями під житловий будинок № 2 , які знаходяться за адресою: м. Кременчук Полтавської області по вул. Карнаухова Трохима , будинок 29 . У пункті п. 1.2 Договору визначено , що об’єкт належить Продавцю на праві власності на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 11.01.10р. ( справа № 26/8/10) .
В тім , Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.10р. у справі № 26/8/10 рішення господарського суду Запорізької області від 11.01.2010р. у справі №26/8/10–скасовано .
Відмовлено повністю в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Брікбуд-Інвест»м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «КС «Будінвест-2006»м.Запоріжжя про визнання дійсним договору купівлі-продажу № 26/188-01 від 15.12.09р. та про визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Брікбуд-Інвест»м. Київ на об’єкт незавершеного будівництва , що розташований за адресою: Полтавська обл., м.Кременчук, вул. Карнаухова Трохима, б. 29.
Постанова набрала законної сили з дня її прийняття.
Таким чином , судова колегія вважає необхідним зауважити , що на момент прийнятті оскарженого рішення господарським судом Запорізької області , позивач не набув у законному порідку на означене майно права власності , а від так оспорені договори не порушують права Приватного підприємства «Торгово-Інвестиційна компанія «Будівництво та інвестиції»м.Гребінка Полтавської області. При цьому , судова колегія вважає необхідним зазначити , що про вищенаведені обставини , суду першої інстанції за справою № 26/348/10 було достеменно відмово , оскільки скасоване у справі № 26/8/10 рішення було прийнято у тому ж складі суду.
Разом з цим , згідно зі ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв‘язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2)особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( ст. 204 Цивільного кодексу України).
Способи волевиявлення та форми правочину врегульовані в ст.205 Цивільного кодексу України, за якою правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою ( ст. 207 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Договір про закупівлю, який укладається відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель", на вимогу замовника підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.
В силу ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Як вбачається з оскарженого судового акту , Договір про відступлення права вимоги № 0023-03-09/К від 19.03.2009 р. внаслідок порушення ч. 1 ст. 513 ЦК України та невиконання зобов’язань за ним в частині розрахунків визнаний судом першої інстанції нікчемним.
За приписами ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до п. 1.1-1.3 Договору про відступлення права вимоги № 0023-03-09/К від 19.03.2009 р. ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»відступає, а ТОВ «Перша факторингова компанія»набуває право вимоги за кредитним договором № 3364/2 від 10.15.2007 р. (зі змінами та доповненнями), який укладено між ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»та Приватним підприємством «Урожай».
Тобто , правочином , на підставі якого виникли зобов’язання за Договором № 0023-03-09/К від 19.03.2009 р. є Кредитний договір, відносно якого вимог щодо нотаріальної форми його укладення законом не передбачено.
Договори іпотеки та застави майнових прав , які укладені в нотаріальній формі є правочинами , якими лише забезпечується виконання зобов’язання за Кредитним договором.
Внаслідок цього , судова колегія вважає вказані висновок суду першої інстанції таким , що зроблений з неправильним застосуванням норм ст. 513 Цивільного кодексу України.
Стосовно посилань Позивача в позовній заяві та у відзиві на апеляційні скарги про те, що Договір про відступлення права вимоги № 0023-03-09/К від 19.03.2009 р. по суті є договором факторингу , судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Як про це було позначено вище , відповідно до п. 1.1-1.3 вказаного договору ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»відступає, а ТОВ «Перша факторингова компанія»набуває право вимоги за кредитним договором № 3364/2 від 10.15.2007 р. (зі змінами та доповненнями), який укладено між ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»та Приватним підприємством «Урожай». За цим Договором ТОВ «Перша факторингова компанія»набула право вимоги від ПП «Урожай» по поверненню кредиту в сумі 990000,00 доларів США та по сплаті відсотків за користування кредитом в сумі 66096,25 доларів США.
Тобто , за умовами Договору № 0023-03-09/К від 19.03.2009 р. ТОВ «Перша факторингова компанія»отримав не грошові кошти , а право вимоги по поверненню кредиту в сумі 990000,00 доларів США та по сплаті відсотків за користування кредитом в сумі 66096,25 доларів США за кредитним договором № 3364/2 від 10.15.2007 р.
За цих обставин, у судовій колегії відсутні підстави вважати Договір про відступлення права вимоги № 0023-03-09/К від 19.03.2009 р. за його правовою природою саме договором факторинга. Тому, посилання позивача в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.
Щодо посилань господарського суду на відсутність доказів того , що за спірними договорами відступлення права вимоги між ТОВ «Перша факторингова компанія»та ВАТ «СКБ «Дністр»було здійснено будь-які розрахунки , то ці обставини , у разі їх підтвердження , з урахуванням змісту ст. 203 Цивільного кодексу України не можуть бути підставою для визнання договорів недійсними або нікчемними, оскільки за приписами ст. 611 Цивільного кодексу України невиконання зобов’язань за договором є підставою для розірвання договору.
З урахуванням вищенаведеного , судова колегія дійшла до висновку про те , що спірні договорі уступки права вимоги укладені з дотриманням встановленого порядку та норм діючого законодавства , з урахуванням волевиявлення сторін.
Таким чином , судова колегія не погоджується з висновками місцевого господарського суду та вважає, що позовні вимоги не можуть бути обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України , витрати по сплаті державного мита , за подання апеляційної скарги повинні бути покладені на позивача.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду частково не відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви з яких надана апеляційна скарга є підставою для його скасування.
Керуючись ст. ст. 99, 101,103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша факторингова компанія»м.Київ на рішення господарського суду Запорізької області від 24.11.2010р. у справі № 26/348/10 - задовольнити частково .
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер»м.Львів на рішення господарського суду Запорізької області від 24.11.2010р. у справі № 26/348/10 - задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 24.11.2010р. у справі № 26/348/10 - скасувати частково.
У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Торгово-Інвестиційна компанія «Будівництво та інвестиції»м.Гребінка Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «КС «Будінвест 2006»м.Запоріжжя, Приватного підприємства «Урожай»м.Запоріжжя, Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша факторингова компанія»м.Київ, Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер»м.Львів про визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 0023-03-09/ЗСТ та договору відступлення права вимоги № 0023-03-09/ЗСТ-2 від 14.04.09р. відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути з Приватного підприємства «Торгово-Інвестиційна компанія «Будівництво та інвестиції»м.Гребінка Полтавської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша факторингова компанія»м.Київ витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги в сумі 42,50грн.
Стягнути з Приватного підприємства «Торгово-Інвестиційна компанія «Будівництво та інвестиції»м.Гребінка Полтавської області на користь Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер» м.Львів витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги в сумі 42,50грн.
Доручити Господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Повний текст постанови підписаний 09.02.11р.
Головуючий М.Д. Запорощенко
Судді: Н.М. Дучал
М.В. Калантай
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 09.02.2011 |
Оприлюднено | 17.02.2011 |
Номер документу | 13794280 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Запорощенко М.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні