Справа № 2-а-72 / 2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.03.2009 р. м. Київ
Солом' янський районний с уд міста Києва у складі:
Головуючого судді Коробен ка С. В.
При секретарі Маршалюк К.О.
розглянувши у відкритому с удовому засіданні адміністр ативну справу за позовом ОС ОБА_1 до Управління Пенсійн ого фонду України у Солом' я нському районі м. Києва про зо бов' язання вчинити певні ді ї
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 (надал і - Позивач) звернулася до Соло м' янського районного суду м . Києва з позовом до Управлінн я Пенсійного фонду України в Солом' янському районі м. Ки єва про відновлення пропущен ого строку для зверненням до суду за захистом порушених п рав, свобод та інтересів за пе ріод з 01.01.2006р. до 31.12.2008 року та зобо в' язання Управління Пенсій ного фонду України у Солом' янському районі м. Києва нара хувати недоплачену як дитині війни щомісячну державну со ціальну допомогу за 2006 - 2008 роки в сумі 3891 гривень 90 копійок.
В подальшому Позивач допов нив свої вимоги і просив стяг нути з Відповідача на свою ко ристь заборгованість із випл ати надбавки до пенсії із вра хуванням інфляції, в розмірі 5 122, 25 гривень.
В обгрунтування позовних в имог позивач зазначив наступ не.
Відповідно до Закону Украї ни «Про соціальний захист ді тей війни», Позивач як дитина війни, має право на виплату со ціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенс ії за віком. Відповідач в пору шення ст. 124 Конституції Украї ни та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей вій ни» від 18.11.2004 р., не здійснив пере рахування та виплату пенсії у передбаченому законодавст вом порядку та розмірах.
Представник Відповідача у судове засідання не з' явив ся, подав суду заперечення, по силаючись на наступне. Відпо відно до ч.3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов' язкове д ержавне пенсійне страхуванн я" мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзац ом першим частини першої ціє ї статті, застосовується для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Зак оном.
Щодо виплати надбавки дітя м війни у 2006 році Відповідач за значив, що відповідно до Зако ну України "Про внесення змін до Закону України "Про держав ний бюджет України на 2006 рік" ві д 19 січня 2006 року до статті 110 Зак ону України від 20 грудня 2005 рок у № 3235- IV "Про Державний бюджет Ук раїни на 2006 рік" було внесено зм іни, якими "установлено, що піл ьги, дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закон у України "Про соціальний зах ист дітей війни", запроваджує ться з 1 січня 2006 року, а статтею 6-у 2006 році поетапно, за результ атами виконання бюджету у пе ршому півріччі, у порядку, виз наченому Кабінетом Міністрі в України за погодженням з Ко мітетом Верховної Ради Украї ни з питань бюджету".
Проте, Кабінетом Міністрів України не було встановлено та погоджено з Комітетом Вер ховної Ради України з питань бюджету порядок виплати під вищення до пенсії дітям війн и, у відповідності до якого та в силу положень Закону Украї ни від 19.01.2006р. було б зобов' яза не діяти Управління, тому під вищення дітям війни було пос тавлене в залежність від вст ановлення Кабінетом Міністр ів України зазначеного вище відповідного порядку.
Також Відповідач зазначає , що кошти, які потрібні для ви конання Рішення Конституцій ного Суду України від 09.07.2007р. № 1-2 9/2007, повинні бути передбачені в Законі України "Про Державни й бюджет України на 2007 рік", оск ільки вони передбачають внес ення змін до розпису Державн ого бюджету України. Порядок внесення змін до Закону про Д ержавний бюджет визначений К онституцією України та Бюдже тним Кодексом України. Зокре ма відповідно до ст. ст. 39, 52 Бюдж етного Кодексу України визна чається порядок внесення змі н до Закону України "Про держа вний бюджет України" на відпо відний рік. Саме Верховна Р ада України як орган законо давчої влади приймає рішення про внесення змін до Закону У країни про Державний бюджет на поточний рік. Таким чином м еханізм виконання рішення Ко нституційного Суду України в ід 09.07.2007р. № 6-рп/07 у справі № 1-29/2007 є не можливим.
Суд, дослідивши матеріали с прави та заслухавши поясненн я представника Позивача, з по зицією відповідача не погодж ується, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону Ук раїни "Про соціальний захист дітей війни" - дитина війни - це особа, яка є громадянином Укр аїни та якій на час закінченн я (2 вересня 1945 року) Другої світ ової війни було менше 18 років.
Встановлено, що позивач є ди тиною війни, як це визначено а бз.1 п. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей вій ни», про що свідчить посвідче ння дитини війни.
За змістом ст. 6 Закону Украї ни «Про соціальний захист ді тей війни» дітям війни пенсі ї або щомісячне довічне грош ове утримання чи державна со ціальна допомога, що виплачу ється замість пенсії, підвищ ується на 30 відсотків мінімал ьної пенсії за віком. Відпові дно до ч. 1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов' язкове де ржавне пенсійне страхування » мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чолов іків 25, а у жінок - 20 років стра хового стажу встановлюється у розмірі прожиткового міні муму для осіб, які втратили пр ацездатність, визначеного за коном.
Відповідно до Закону Украї ни "Про внесення змін до Закон у України "Про державний бюдж ет України на 2006 рік" від 19 січня 2006 року до статті 110 Закону Укра їни від 20 грудня 2005 року № 3235-IV "Про Державний бюджет України на 2006 рік" було внесено зміни, яки ми "установлено, що пільги, діт ям війни, передбачені абзацо м сьомим статті 5 Закону Украї ни "Про соціальний захист діт ей війни", запроваджується з 1 січня 2006 року, а статтею 6-у 2006 роц і поетапно, за результатами в иконання бюджету у першому п івріччі, у порядку, визначено му Кабінетом Міністрів Украї ни за погодженням з Комітето м Верховної Ради України з пи тань бюджету.
Відповідно до п. 12 статті 71 За кону України "Про Державний б юджет України на 2007 рік" дія ста тті 6 Закону України "Про соціа льний захист дітей війни" бул а зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/07 у справі № 1-9/2007 визнано не консти туційними (в тому числі) полож ення пункту 12 статті 71 Закону У країни "Про Державний бюджет України на 2007 рік", також Суд зв ернув увагу парламенту, През иденту України та Уряду Укра їни про необхідність дотрима ння положень статей Конститу ції України, Бюджетного Коде ксу України під час підготов ки, ухвалення і введення в дію законів про Держбюджет.
Закон України № 107 від 28.12.2007р. „ Про Державний бюджет України на 2008 рік" (п. 41 розділ II) встанови в надбавку до пенсії дітям ві йни в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втрати ли працездатність.
Проте вказані зміни, внесе ні підпунктом 2 пункту 41 розді лу II Закону України від 28.12.2007 p. N 107-V I, визнано такими, що не відпов ідають Конституції України ( є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 p. N10-pп/2008.
Таким чином, у зв' язку з ви знанням Конституційним Судо м України такими, що не відпов ідають Конституції України ( є неконституційними) відпові дних положень Закону України «Про Державний бюджет Украї ни на 2007 рік» та Закону України «Про Державний бюджет Украї ни на 2008 рік», якими була зупине на дія положень чинного зако нодавства України (щодо 2007 рок у), чи вони змінені в сторону о бмеження прав громадянина (щ одо 2008 року), на підставі якого позивачу ОСОБА_1 не було н араховано доплати до пенсії, відповідач зобов' язаний зд ійснити йому перерахування п енсії, тобто привести у відпо відність з рішеннями Констит уційного Суду України розмір виплат позивачу доплати до п енсії.
Відповідно до пунктів 5 та 6 р езолютивної частини рішення Конституційного Суду Україн и від 9 липня 2007 р. № б-рп/2007 (справа № 1-29/2007), рішення Конституційног о Суду України має преюдиціа льне значення для судів зага льної юрисдикції при розгляд і ними позовів у зв' язку з пр авовідносинами, які виникли внаслідок дії положень стате й зазначених законів, що визн ані неконституційними. Рішен ня Конституційного Суду Укра їни є обов' язковим до викон ання на території України, ос таточним і не може бути оскар жене.
Відповідно до статті 46 Конс титуції України громадяни ма ють право на соціальний захи ст, що включає право на забезп ечення їх у разі повної, частк ової або тимчасової втрати п рацездатності, втрати годува льника, безробіття з незалеж них від них обставин, а також у старості та в інших випадках , передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до п енсії для дітей війни є формо ю соціального забезпечення г ромадян, які відповідно до сп еціального закону, є дітьми в ійни. Тобто, фактично ця щоміс ячна надбавка є формою реалі зації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захи ст.
Правовідносини, що виникаю ть в процесі реалізації прав а на отримання надбавки до пе нсії основані на принципі юр идичної визначеності. Зазнач ений принцип не дозволяє дер жаві посилатися на відсутніс ть певного нормативного акта , який визначає механізм реал ізації прав та свобод громад ян, закріплених у конституці йних та інших актах. Як свідчи ть позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юри дичної визначеності означає , що зацікавлені особи повинн і мати змогу покладатися на з обов' язання, взяті державою , навіть якщо такі зобов' яза ння містяться у законодавчом у акті, який загалом не має авт оматичної прямої дії. Така ді я зазначеного принципу пов' язана з іншим принципом - відп овідальності держави, який п олягає у тому, що держава не мо же посилатися на власне пору шення зобов' язань для запоб ігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган п ублічної влади схвалили певн у концепцію, в даному випадку - це надання дітям війни надба вок до пенсії, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо во ни відступлять від такої пол ітики чи поведінки, зокрема, щ одо фізичних осіб без завчас ного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінц і, оскільки схвалення такої п олітики чи поведінки дало пі дстави для виникнення обгрун тованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання де ржавою чи органом публічної влади такої політики чи пове дінки.
Саме з урахуванням зазначе них положень, Суд приходить д о висновку про те, що встановл ений Законом України "Про вне сення змін до Закону України "Про державний бюджет Україн и на 2006 рік" від 19 січня 2006 року до статті 110 Закону України від 20 грудня 2005 року № 3235- IV "Про Державн ий бюджет України на 2006 рік" мех анізм «поетапного» запровад ження пільг, передбачених ст . 6 Закону України «Про соціаль ний захист дітей війни», і пос тановлениям їх у залежність від результатів виконання бю джету у першому півріччі, та п орядку, визначеного Кабінето м Міністрів України за погод женням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджет у, фактично є обмеженням конс титуційних прав громадян. А в ідсутність зазначеного «Пор ядку» не може бути підставою для відмови Судом у задоволе нні вимог особи, пов' язаних із захистом її конституційн их прав.
В той же час, відповідно до с татті 7 Закону України "Про соц іальний захист дітей війни" ф інансове забезпечення держа вних соціальних гарантій зді йснюється за рахунок Державн ого бюджету України, а не за ра хунок бюджету Пенсійного фон ду України. За умови відсутно сті у державному бюджеті кош тів на виплату щомісячних на дбавок дітям війни це створю є ситуацію правової невизнач еності стосовно джерела кошт ів, з яких має виплачуватися з азначена надбавка. Разом з тим, на думку Суду, це не може бути підставою для порушенн я прав громадян на соціальни й захист, в тому числі й на отр имання надбавки до пенсії, як а прямо передбачена законом.
Суд звертає увагу сторін на те, що реалізація особою прав а, що пов' язане з отриманням бюджетних коштів, яке базуєт ься на спеціальних та чинних на час виникнення спірних пр авовідносин нормативно-прав ових актів національного зак онодавства, не може бути пост авлена у залежність від бюдж етних асигнувань, тобто поси лання органами державної вла ди на відсутність коштів як н а причину невиконання своїх зобов' язань судом не прийма ється до уваги. Так, наприклад , у справі "Кечко проти України " Європейський Суд з прав люди ни констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетн их асигнувань, оскільки орга ни державної влади не можуть посилатись на відсутність к оштів як на причину невикона ння своїх зобов' язань.
Відносини, що склалися між п озивачем та відповідачем є п ублічно-правовими відносина ми, виходячи із змісту статті 3 та пункту 2 частини 1 статті 17 К одексу адміністративного су дочинства України.
Відповідно до ст. 152 Конститу ції України закони та інші пр авові акти, які за рішенням Ко нституційного Суду України в изнаються неконституційним и, втрачають чинність з дня ух валення Конституційним Судо м України рішення про їх неко нституційність.
Разом з тим, згідно Постан ови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9 «Про застосування Конститу ції України при здійсненні п равосуддя», оскільки Констит уція України, як зазначено в ї ї ст. 8, має найвищу юридичну си лу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкре тних справ мають оцінювати з міст будь-якого закону чи інш ого нормативно-правового акт а з точки зору його відповідн ості Конституції і в усіх нео бхідних випадках застосовув ати Конституцію як акт прямо ї дії. Судові рішення мають гр унтуватись на Конституції, а також на чинному законодавс тві, яке не суперечить їй.
Таким чином, відмова у задов оленні позовних вимог Позива ча про нарахування йому соці альної надбавки, передбачено ї ст. 6 Закону України «Про соц іальний захист дітей війни» в періоди з 01.01.2007р. по 09.07.2007р. (до виз нання рішенням Конституційн ого Суду України від 09.07.2007р. № 6-рп /07 неконституційними положен ь Закону «Про державний бюдж ет на 2007 рік») та з 01.01.2008р. по 22.05.2008р. (д о визнання рішенням Конститу ційного Суду України від 22.05.2008р . № 6-рп/07 неконституційними пол ожень Закону «Про державний бюджет на 2008 рік») грунтувалас я б на нормах вказаних Законі в про затвердження бюджетів, які - хоч і в подальшому - але бу ли визнані такими, що супереч ать Конституції. З огляду на ц е застосування при вирішенні справи формально чинних у пе ріод з 01.01.2007р. по 09.07.2007р. та 01.01.2008р. по 22. 05.2008р. положень вказаних Законі в, які за своєю правовою приро дою суперечили Конституції У країни, є неможливим.
Частиною третьою статті 46 К онституції України встановл ено, що пенсії, інші види соціа льних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування , мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожитко вого мінімуму, встановленого законом.
У відповідності до положен ь статті 46 Конституції Україн и прийнято Закон України "Про прожитковий мінімум"(№ 966-Х ІУ від 15.07.1999 p.). Цей Закон дає в изначення прожитковому міні муму, закладає правову основ у для його встановлення, затв ердження та врахування при р еалізації державою конститу ційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.
Частиною другою статті 1 Зак ону України "Про прожитковий мінімум" встановлено, що прож итковий мінімум визначаєтьс я нормативним методом у розр ахунку на місяць на одну особ у, а також окремо для тих, хто в ідноситься до основних соціа льних і демографічних груп н аселення: дітей віком до 6 рокі в; дітей віком від 6 до 18 років; п рацездатних осіб; осіб, які вт ратили працездатність.
Статтею другою закону "Про п рожитковий мінімум" визначен о, що прожитковий мінімум зас тосовується зокрема для:
встановлення розмірів мін імальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком , визначення розмірів соціал ьної допомоги, допомоги сім' ям з дітьми, допомоги по безро біттю, а також стипендій та ін ших соціальних виплат виходя чи з вимог Конституції Украї ни та законів України; формув ання Державного бюджету Укра їни та місцевих бюджетів.
Тобто з вищезазначеного ви пливає, що прожитковий мінім ум є базою для розрахунку мін імальної заробітної плати, м інімальної пенсії за віком, і нших соціальних виплат виход ячи з вимог Конституції Укра їни та законів України, та гру нтується зокрема на частині 3 статті 46 Конституції, у відпо відності до якої пенсії, інші види соціальних виплат та до помоги не можуть бути нижчим и ніж прожитковий мінімум, вс тановлений законом. Крім тог о державний бюджет України п ри його формуванні грунтуєть ся на прожитковому мінімумі, з огляду на що, витратна части на Бюджету України не може не базуватися на прожитковому мінімумі як соціальній гаран тії, встановленій Конституці єю України, основним законом України, який має найвищу юри дичну силу, норми якого є норм ами прямої дії, закони та інші нормативно-правові акти при ймаються на основі Конституц ії України і повинні відпові дати їй.
У відповідності до статті 22 Конституції України констит уційні права і свободи гаран туються і не можуть бути скас овані. При прийнятті нових за конів або внесенні змін до чи нних законів не допускається звуження змісту та обсягу іс нуючих прав і свобод.
Крім того, Конституційний С уд України своїм рішенням № 26- рп/2008 від 27.11.2008 року у справі за ко нституційним поданням Кабін ету Міністрів України про оф іційне тлумачення положення ч.2 ст. 95 Конституції України та словосполучення «збалансов аність бюджету», використано го в ч.3 цієї статті, роз' ясни в, що з врахуванням правових п озицій, висловлених, зокрема , у рішенні № 60рп/2007 від 09.07.2007 року у справі про соціальні гарант ії громадян та у Рішенні № 10-рп /2008 від 22.05.2008 року у справі щодо пр едмета та змісту закону про Д ержавний бюджет України, що ц им законом не можуть вносити ся зміни, зупинятися дія чинн их законів України, а також вс тановлюватися інше /додатков е/ правове регулювання відно син, що є предметом інших зако нів.
Законом про Державний бюдж ет не можна вносити зміни до і нших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об' єктивних причин це ство рює протиріччя у законодавст ві, і, як наслідок, скасування та обмеження прав і свобод лю дини і громадянина. У разі нео бхідності зупинення дії зако нів, внесення до них змін і доп овнень, визнання їх нечинним и мають використовуватися ок ремі закони.
Таким чином, встановлена ча стиною третьою статті 46 Конст итуції України мінімальна со ціальна гарантія для визначе ння пенсії та інших видів соц іальних виплат, що є єдиним дж ерелом існування, -прожитков ий мінімум, який встановлюєт ься законом, - не може бути зме ншений ані законом, ані підза конним нормативно-правовим а ктом.
Згідно з Законом України „П ро Державний бюджет на 2006 рік" п рожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність , становить: з 1 січня - 350 грн., з 1 к вітня - 359 гри., з 1 жовтня - 366 грн.
Статтею 62 Закону України «П ро Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено що прож итковий мінімум осіб, які втр атили працездатність, встано влюється нарівні: з 1 січня - 380, 00 гривень, з 1 квітня - 406, 00 грив ень, з 1 жовтня - 411, 00 гривень.
Згідно з Законом України „П ро Державний бюджет України на 2008 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працез датність, становить: з 1 січня - 470, 00 грн., з 1 квітня - 481, 00 грн., з 1 лип ня -482, 00 грн., з 1 жовтня - 498, 00 грн.
Розрахунок невиплаченої ОСОБА_1 у 2006 - 2008 роках соціальн ої допомоги становить: (4302 + 4809) х 3 0 % + 5793 х 20 % =3 891 гривень 90 копійок.
Разом з тим, Суд вважає що не підлягають задоволенню по зовні вимоги про стягнення з Відповідача невиплаченої на дбавки з урахуванням індекса ції внаслідок інфляції.
Відповідно до п.2 Постанови KM України від 17 липня 2003 p. N 1078 «Про затвердження Порядку провед ення індексації грошових дох одів населення», на яку посил ається Позивач, індексації п ідлягають грошові доходи гро мадян, одержані в гривнях на т ериторії України, які не мают ь разового характеру, в тому ч ислі пенсії (з урахуванням на дбавок, доплат, підвищень до п енсії, додаткової пенсії, ціл ьової грошової допомоги на п рожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, кр ім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку), щомісячне до вічне грошове утримання, що в иплачується замість пенсії.
Згідно п.3 Порядку, до об' єк тів індексації, визначених у пункті 2, не відносяться, зокр ема: соціальні виплати, які ви значаються залежно від прожи ткового мінімуму (пенсії, обч ислені з урахуванням абзацу першого частини першої статт і 28 Закону України "Про загаль нообов' язкове державне пен сійне страхування"; додатков а пенсія, підвищення, компенс аційні виплати, надбавки та і нші доплати до пенсії, які виз начаються залежно від прожит кового мінімуму...).
Як встановлено вище, розмір соціальної надбавки до пенс ії дітям війни визначається саме з прожиткового мінімуму (30 % його розміру), а тому дана на дбавка до пенсії не є об' єкт ом індексації в розумінні По станови KM України від 17 липня 20 03 p. N 1078 «Про затвердження Порядк у проведення індексації грош ових доходів населення», на я ку посилається Позивач, у зв' язку з чим вимога Позивача пр о індексацію не грунтується на законі.
Відповідно до ст. 8 Кодексу а дміністративного судочинст ва України суд, при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповід но до якого, зокрема, людина, ї ї права та свободи визнаютьс я найвищими цінностями та ви значають зміст і спрямованіс ть діяльності держави.
Відповідно до ст. 162 Кодексу а дміністративного судочинст ва України при вирішенні спр ави по суті суд може задоволь нити адміністративний позов повністю або частково чи від мовити в його задоволенні по вністю або частково, у разі за доволення адміністративног о позову суд може прийняти по станову про визнання протипр авними рішення суб' єкта вла дних повноважень, чи окремих його положень, дій чи бездіял ьності і про скасування або в изнання нечинним рішення чи окремих його положень, про по ворот виконання цього рішенн я чи окремих його положень із зазначенням способу його зд ійснення.
Суд може прийняти іншу пост анову, яка б гарантувала дотр имання і захист прав, свобод, і нтересів людини і громадянин а, інших суб' єктів у сфері пу блічно-правових відносин від порушень з боку суб' єктів в ладних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодекс у адміністративного судочин ства України, кожна сторона п овинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимог и та заперечення, крім випадк ів, встановлених статтею 72 цьо го кодексу.
Відповідно до ст. 99 Кодексу а дміністративного судочинст ва, для звернення до адмініст ративного суду за захистом п рав, свобод та інтересів особ и встановлюється річний стро к, який, якщо не встановлено ін ше, обчислюється з дня, коли ос оба дізналася або повинна бу ла дізнатися про порушення с воїх прав, свобод чи інтересі в.
Згідно ст. 100 Кодексу, пропуще ння строку звернення до адмі ністративного суду є підстав ою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполяга є одна із сторін.
Беручи до уваги, що у своїх з апереченнях представник Від повідача не просив відмовити у задоволенні позову Позива ча з огляду на пропущення ним строку звернення до суду за з ахистом своїх прав, суд з влас ної ініціативи не може виріш увати дане питання, у зв' язк у з чим немає необхідності і в ирішувати питання про поважн ість причин пропущення Позив ачем строку звернення до суд у за захистом своїх прав.
Враховуючи вищенаведене, с уд прийшов до висновку про ча сткове задоволення заявлени х позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС У країни, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. 1. Позов задовольнити частково.
1. 2. Визнати відмову Управ ління пенсійного фонду Украї ни в Солом' янському районі м. Києва щодо нарахування і ви плати ОСОБА_1 державної со ціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30 % мінімально ї пенсії за віком з 01.01.2006р. по 31.12.2008 р. незаконною.
2. 3. Зобов' язати Управлін ня Пенсійного фонду у Солом' янському районі м. Києва здій снити нарахування ОСОБА_1 недоплаченої як дитині війн и щомісячну державну соціаль ну допомогу за 2006 - 2008 роки в розм ірі 3891, 90 грн. (три тисячі вісімсо т дев' яносто одна гривня 90 ко пійок)
2. 4. В іншій частині позовн их вимог - відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає за конної сили після закінчення строку подання заяви про апе ляційне оскарження, встановл еного цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Заява про апеляційне оскар ження постанови суду може бу ти подана протягом 10 днів з дн я її проголошення.
Апеляційна скарга на поста нову суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.03.2009 |
Оприлюднено | 21.02.2011 |
Номер документу | 13800113 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області
Гребик Л. В.
Адміністративне
Солом'янський районний суд міста Києва
Коробенко С.В.
Адміністративне
Артемівський міськрайонний суд Донецької області
Медінцева Н.М.
Адміністративне
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Міщенко С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні