Постанова

від 28.04.2012 по справі 2-а-72/2009

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-а/2390/1057/12Головуючий по 1 інстанції Категорія : 10.3.1 Добриднюк Н.О. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В. ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоСіренка Ю.В. суддівМіщенка С.В., Трюхана Г.М. розглянувши у письмовому провадженні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Лисянському районі Черкаської області на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 24 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної пенсії як «дитині війни», -

в с т а н о в и л а :

12 березня 2009 року ОСОБА_5 звернулася до суду із вказаним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області, посилаючись на те, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року і відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі - Закон) має статус «Дитини війни».

Згідно ст. 6 Закону вона має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії їй, як дитині війни, протягом 2006, 2007 років не нараховувалося та не виплачувалося, а протягом 2008 року нараховувалось та виплачувалось в меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством.. На підставі наведених обставин ОСОБА_5 просить суд задовольнити її вимоги, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії за 2006-2008 роки, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що становить 3 891 грн. 90 коп. та зобов'язати відповідача нараховувати їй щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до Закону в подальшому при нарахуванні пенсії.

Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 24 березня 2009 року позов задоволено частково.

Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_5 відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірною.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 з підвищенням її на 30% від мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлено ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням раніше виплачених коштів.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області, посилаючись на порушення норм матеріального права, порушує питання про скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Оскільки від усіх осіб, які беруть участь у справі, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, то колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.

Статтею 6 Закону України N 2195-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону N 2195-IV і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-IV, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року, поновили свою дію у 2008 році - з 22.05.2008, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", мають діти війни за 2008 рік - з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції, що діяла на час розгляду справи), за правилами якого суд розглядав справу, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Ч. 1 ст. 100 КАС України визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

УПФ України у Лисянському районі Черкаської області в запереченні на позов наполягало на застосуванні відносно вимог позивачки річного строку звернення до суду та наслідків пропущення цього строку, встановлених ст. ст. 99, 100 КАСУ.

Доказів про поважність причини пропуску річного строку для звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України - позивачка не надала. Суд при вирішенні даного спору безпідставно не застосував ст. 99 КАС України та не застосував наслідків пропущення річного строку звернення до адміністративного суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулась до суду з даним позовом 12 березня 2009 року, відповідно її вимоги підлягають до задоволення з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Колегія суддів вважає, що суд безпідставно зобов'язав відповідача провести нарахування та виплатити позивачці щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, оскільки цей період знаходиться поза межами річного строку звернення до суду з таким позовом. А тому постанову суду в цій частині необхідно змінити.

Суд першої інстанції правомірно не застосував ст.6 Закону №2195-1У в редакції Закону від 28 грудня 2007р. №107-У1 про виплату до пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008р. №10-рп/2008 справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у редакції цього Закону від 18 листопада 2004р. №2195-1У, поновили свою дію з 22 травня 2008 року.

Не можна взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону №2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обгрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.

Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню Пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 206 КАС України, судова колегія,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області - задовольнити частково.

Постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 24 березня 2009 року у даній справі - змінити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області щодо неповного нарахування та виплати підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком ОСОБА_5 з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області нарахувати та виплатити ОСОБА_5 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням проведених виплат за цей період.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії ухвали особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :