Постанова

від 06.02.2008 по справі 4/357

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем

України

06.02.2008 р.                                                                       

справа №4/357

Донецький апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

за участю представників сторін:

від позивача:

Зима О.О.(дов. б/н від

30.10.2007),

від відповідача:

не з*явився, 

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою

відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." м.Донецьк

на рішення  господарського суду

 Донецької області

від

03.12.2007 року

по справі

№4/357

за позовом

Товариства з обмеженою

відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." м.Донецьк

до

Суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м.Маріуполь  Донецької області

про

стягнення 10066,40грн.

заборгованості та штрафу

В С Т А Н О В

И В:

Позивач - Товариство з обмеженою

відповідальністю „Foods and Goods L.T.D” м.Донецьк (далі ТОВ „Foods and Goods

L.T.D”) звернувся до господарського суду Донецької області із позовом до

відповідача - Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

м.Маріуполь  Донецької області (далі СПД

ОСОБА_1) про стягнення 10066,40грн., у т.ч. 5033,20грн. - заборгованості

та  штрафу у сумі 5033,20грн.

Рішенням від 03.12.2007р.

господарський суд Донецької області (суддя Гринько С.Ю.)  позовні вимоги задовольнив частково. Стягнув

з відповідача 5033,20грн. заборгованості та 

штраф у сумі 357грн.70коп., посилаючись 

на Закон України „Про 

відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання”, яким

передбачено, якщо сторонами прямо передбачені в договорах  відповідальність і її розмір за несвоєчасне

виконання грошового зобов'язання, боржник зобов'язаний сплатити неустойку з

урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного строку.

Не погодившись з прийнятим

рішенням, позивач звернувся до апеляційного господарського суду  з апеляційною скаргою, в якій просить рішення

суду змінити в частині відмови у задоволені штрафу, та стягнути з відповідача

штраф у повному обсязі у сумі 5033,20грн. В обґрунтування своїх апеляційних

вимог заявник  скарги посилається на те,

що  судом першої інстанції порушені норми

матеріального права при розгляді позовних вимог про стягнення штрафу.

Відповідач у судове засідання не

з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвала про порушення апеляційного провадження у справі і призначення її до

розгляду була надіслана 24.12.2007року з повідомленням. Даний поштовий конверт

був повернутий на адресу суду з поштовою відміткою „за истечением срока

хранения”. Згідно із статтею 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є

адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної

особи чи закону виступають від її імені. До повноважень господарських судів не

віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця

проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи

інших процесуальних дій. Отже, ухвала про порушення апеляційного провадження

була надіслана апеляційним судом за поштовими реквізитами  СПД ОСОБА_1, згідно свідоцтва про державну

реєстрацію фізичної особи-підприємця. Таким чином,  примірник поштового відправлення на ім'я СПД

ОСОБА_1 є належним доказом виконання апеляційним господарським судом обов'язку

щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення певних процесуальних

дій. Судова колегія визначилася розглядати апеляційну скаргу за наявними

матеріалами у справі.

Розпорядженням заступника голови

Донецького апеляційного господарського суду змінена судова колегія для розгляду

апеляційної скарги.

У процесі розгляду справи

апеляційний господарський суд відповідно до статті 101 Господарського

процесуального кодексу України за наявними у справі і додатково поданими

доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не

зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість

рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника

позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку

обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність

застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,

колегія суддів встановила наступне:

Між Товариством з обмеженою

відповідальністю  „Foods and Goods L.T.D”

м.Донецьк (позивач у справі) та СПД ОСОБА_1 (відповідач) 31.08.2006р.  укладений договір купівлі-продажу №1347,

відповідно до якого позивач прийняв на себе зобов'язання передати відповідачу

товар, а відповідач прийняти та оплатити його на умовах даного договору

(а.с.13).

Оцінивши Договір, з якого виникли

цивільні права та обов'язки сторін, судова колегія дійшла висновку, що

укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є

договором купівлі-продажу, та підпадає під правове регулювання норм статей  655-697 ЦК України.

Відповідно до п.п.3.1; 3.2; 3.3

вказаного  договору загальна сума складає

вартість товару, отриманого по всім накладним. Ціна на товар, його кількість та

загальна вартість встановлюється окремо на кожну партію товару, у відповідності

з накладними документами.

Як видно із матеріалів справи,

позивач на виконання умов договору         

11 травня 2007року передав відповідачеві товар на загальну суму

6655,78грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с.14-26).

Але, відповідач у порушення вимог договору за отриманий товар розрахувався

частково у сумі 1622,58грн. (а.с.53,61).

Відповідач свої зобов'язання не

виконав, на порушення норм статей 525-526 ЦК України, які передбачають, що

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та

вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких

умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що

звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'Язання не

допускається.

Залишок заборгованості  складає 5033грн.20коп., який підтверджений

матеріалами справи та актом звірки розрахунків за період

28.04.2007р.-12.07.2007р.,  підписаний

обома сторонами без заперечень (а.с.62).

Задовольняючи вимоги позивача,

місцевий господарський суд виходив з того, що внаслідок порушення відповідачем

умов договору, у останнього виникло зобов'язання щодо сплати боргу за отриманий

товар у сумі 5033,20грн.

Крім основного боргу,

позивачем  також були  заявлені позовні вимоги щодо стягнення штрафу

у сумі 5033,20грн. на підставі п.5.2 договору №1347, яким передбачено, що  за прострочку платежу більш ніж на тринадцять

днів  відповідач сплачує позивачеві штраф

у розмірі 100 процентів від неоплаченої суми отриманого товару.

У ході розгляду справи суд першої

інстанції задовольнив дані вимоги частково у сумі 357,70грн, тобто зменшив суму

нарахованого штрафу, мотивуючи тим, що Законом України „Про  відповідальність за несвоєчасне виконання

грошового зобов'язання” передбачено, якщо сторонами прямо передбачені в

договорах  відповідальність і її розмір

за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, боржник зобов'язаний сплатити

неустойку з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного

строку.

Даний висновок господарського суду

є хибним, оскільки Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне

виконання грошового зобов'язання” встановлений граничний розмір пені за

несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, а не штрафу. Більш того,

застосування штрафу як виду неустойки, вищевказаний Закон не регулює.

Дослідивши матеріали справи,

колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушені норми

матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, а тому

відповідно до ст.ст.103,104 ГПК України апеляційний суд скасовує рішення

господарського суду Донецької області в частині відмови про  стягнення штрафу та приймає нове рішення.

Як видно із матеріалів справи,

предметом спору за позовом  ТОВ „Foods

and Goods L.T.D” є вимога про стягнення з СПД ОСОБА_1 основного боргу у сумі

5033грн.20коп., та стягнення  штрафу у

сумі 5033грн.20коп.

При укладенні договору

купівлі-продажу від 31.08.2006р. №1347 сторони визначили два види  відповідальності у вигляді пені та штрафу.

Так, пунктом  5.1 договору передбачено,

що у випадках несвоєчасної оплати товару покупець -відповідач сплачує

продавцю-позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день

прострочки товару  від неоплаченої суми

отриманого товару, а пунктом 5.2 - за прострочку платежу більш ніж на

тринадцять днів  відповідач сплачує

позивачеві штраф у розмірі 100 процентів від неоплаченої суми отриманого

товару.

У відповідності до ст.536 ЦК

України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка.

Згідно зі статтею 549 Цивільного

кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які

боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В даному випадку, позивач просить

стягнення штрафу у сумі 5033грн.20коп., нарахованого відповідно до п.5.2

договору.

Законодавець встановив, що

штраф  обчислюється у відсотках від суми

невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пеня  обчислюється у відсотках від суми

несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення

виконання.

Штраф відрізняється від пені і його

розмір встановлюється  у вигляді проценту

від суми порушеного зобов'язання, чи у твердій сумі. Пеня від штрафу

відрізняється тим, що розмір пені постійно збільшується, а штраф - це сума, що

стягується одноразово.

Отже, штраф і пеня є різновидами

відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

За таких обставин, судова колегія

дійшла висновку, що позовні вимоги ТОВ „Foods and Goods L.T.D” про стягнення

основного боргу у сумі 5033грн.20коп. та штрафу у сумі 5033грн.20коп.

підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.49 Господарського

процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита покладаються

на відповідача у справі.

Керуючись

ст.ст.49,99,101,103,104,105 Господарського процесуального кодексу України,

Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з

обмеженою відповідальністю „Foods and Goods L.T.D” м.Донецьк на рішення

господарського суду Донецької області від 03.12.2007року у справі №4/357

задовольнити.

Рішення господарського суду

Донецької області від 03.12.2007року у справі №4/357 скасувати в частині

відмови у задоволенні штрафу.

В інший частині рішення залишити

без змін.

Позовні вимоги Товариства  з обмеженою відповідальністю “Foods and Goods

L.T.D.” м. Донецьк до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи

ОСОБА_1 м.Маріуполь про стягнення штрафу повному обсязі.

          Стягнути з Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію

НОМЕР_1, ІПН НОМЕР_2) на користь Товариства 

з обмеженою відповідальністю “Foods and Goods L.T.D.” (м.Донецьк-83059,

вул.Складська,1, ЄДРПОУ 22011323, п/р №26006000011001 у Донецькій філії АТ

Укрінбанк, МФО 334873) заборгованість в розмірі 5033,20грн., штраф -

5033,20грн, 102грн. витрати по сплаті державного мита та 118,00грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію

НОМЕР_1, ІПН НОМЕР_2) на користь Товариства 

з обмеженою відповідальністю “Foods and Goods L.T.D.” (м.Донецьк-83059,

вул.Складська, 1, ЄДРПОУ 22011323, п/р №26006000011001 у Донецькій філії АТ

Укрінбанк, МФО 334873) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної

скарги у сумі 51,00грн.

Господарському суду Донецької

області видати накази.

Припинити дію наказу господарського

суду Донецької області від 14.12.2007р. Позивачу повернути  наказ господарського суду Донецької області

від 14.12.2007р. без виконання.

          У разі стягнення сум за наказом від

14.12.2007року  господарському суду

Донецької області на підставі ст.122 Господарського процесуального кодексу

України видати поворотний наказ  після

подання довідки, підписаної керівником чи заступником керівника або головним

бухгалтером підприємства  про те, що

суми, стягнуті за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку.

Головуючий         

Судді:         

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС