Ухвала

від 09.02.2011 по справі 22-ц-45/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-45/11 Суддя першої інстанції: Ти хонова Н.С.

Категорія 05 Суддя-доповід ач апеляційного суду: Лівін ський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

13 січня 2011 року колегія судді в судової палати в цивільних справах апеляційного суду М иколаївської області в склад і:

головуючої Данилової О.О.,

суддів: Лівінського І .В.,

Шаманської Н.О.,

при секретарі судового зас ідання Калашниковій А.М.,

за участю: позивачки ОСОБА_3, її представника О СОБА_4,

відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в місті Ми колаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Ленінського рай онного суду м. Миколаєва від 18 жовтня 2010 року, ухваленого за

позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про в изнання права власності на ч астку земельної ділянки,

в с т а н о в и л а:

В квітні 2010 року ОСОБА_3 зв ернулась з позовом до ОСОБА _5 про визнання права власно сті на частку земельної діля нки.

Позивачка зазначала, що з тр авня 2002 року по березень 2008 року проживала з відповідачем од нією сім' єю без реєстрації шлюбу. У цей період вони за спі льні кошти придбали земельну ділянку № 178 в садівничому тов аристві «Ім. 61 Комунара». (далі - СТ «Ім. 61 Комунара»)

Посилаючись на викладене, п озивачка просила визнати за нею право власності на 1/2 част ку спірної земельної ділянки .

Рішенням Ленінського райо нного суду м. Миколаєва від 18 ж овтня 2010 року в задоволенні по зову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСО БА_3, посилаючись на неправи льне застосування судом норм матеріального та процесуаль ного права, просила рішення с касувати та ухвалити нове рі шення про задоволення позову .

Заслухавши суддю-доповіда ча, пояснення осіб, які прийма ли участь у розгляді справи, д ослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної с карги та вимог, заявлених в су ді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволе нню, виходячи з наступного.

Так, із матеріалів справи вб ачається та встановлено судо м, що рішенням членів СТ «Ім. 61 К омунара» № 2 від 20 квітня 2003 року ОСОБА_5 прийнято у члени ц ього товариства та виділено земельну ділянку № 178.

Зазначена земельна ділянк а в подальшому була передана безкоштовно у приватну влас ність ОСОБА_5 в порядку пр иватизації та видано Держа вний Акт на право власност і на земельну ділянку згідно рішення Миколаївської міськ ої ради № 32/47 від 30 січня 2009 року.

ОСОБА_3 поставила питання про визнання за нею права вла сності на 1/2 частку цієї ділян ки, посилаючись на те, що спірн а ділянка була придбана в 2003 ро ці на спільні гроші, у період п роживання з відповідачем одн ією сім' єю без реєстрації ш любу.

Разом з тим, судом встановле но, що з 1975 року ОСОБА_3 переб увала у зареєстрованому шлюб і із ОСОБА_7 Рішенням Лені нського райсуду м. Миколаєва від 22 вересня 1999 року шлюб між н ими було розірвано, проте сві доцтво про розірвання шлюбу подружжя не отримало, в акто вий запис не було внесено від повідних змін.

Отже, в 2003 році позивачка пер ебувала у зареєстрованому шл юбі з ОСОБА_7, який не було р озірвано у встановленому дію чим на момент виникнення спі рних правовідносин законода вством порядку.

До того ж, позивачка не нада ла суду доказів того, що спірн а земельна ділянка була прид бана за спільні з відповідач ем кошти.

За таких обставин, суд першо ї інстанції дійшов обґрунтов аного висновку, що позивачка не набула права власності на спірну земельну ділянку за п равилами ст. 74 СК України. Тому правильно відмовив в задово ленні позову.

Доводи апелянта про те, що н а 2003 рік шлюб з ОСОБА_7 має бу ти визнано розірваним за пра вилами СК України, не заслуго вують на увагу, оскільки це є н аслідком помилкового тлумач ення положень матеріального права.

Так, за загальним правилом д ії законів та інших норматив но-правових актів у часі (ч. 1 ст . 58 Конституції України), норми СК України застосовуються д о сімейних відносин, які вини кли після набрання ним чинно сті, тобто не раніше 1 січня 2004 року.

До сімейних відносин, які вж е існували на зазначену дату , норми СК застосовуються в ч астині лише тих прав і обов'яз ків, що виникли після набранн я ним чинності. Ці права й обов 'язки визначаються на підста вах, передбачених СК (п. 1 поста нови Пленум Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 « Про застосування судами окре мих норм Сімейного кодексу У країни при розгляді справ що до батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Посилання апелянта на пору шення її права на приватизац ію спірної ділянки, не має пра вового значення для вирішенн я даного спору, оскільки пози вачка не оскаржувала привати зацію цієї ділянки відповіда чем.

Таким чином, апеляційна ска рга не містить доводів, які б с простували висновки суду чи доводили б порушення ним вим ог матеріального та процесуа льного права, а тому колегія с уддів не вбачає підстав для с касування судового рішення.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 315 ЦП К України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_ 3 відхилити, а рішення Ленін ського районного суду м. Мико лаєва від 18 жовтня 2010 року зали шити без зміни.

Ухвала набирає законної си ли з моменту проголошення, ал е протягом двадцяти днів мож е бути оскаржена в касаційно му порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча: Судді: