Рішення

від 09.02.2011 по справі 58/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  58/17

09.02.11

За позовом

 Інспекції державного архітектурно –будівельного контролю у м. Києві

до

 Товариства з обмеженою відповідальністю “ММК-4”

Третя особа1

Третя особа2

Третя особа3

 ОСОБА_1

 Київськаміська рада

  Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради

про зобов’язання провести перебудову самочинно збудованого об’єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача Архіпова Г.І.

Від відповідача не з‘явився

Від третьої особи-1 не з‘явився

Від третьої особи-2 не з‘явився

Від третьої особи-3 не з‘явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Інспекція державного архітектурно –будівельного контролю у м. Києві звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ММК-4”  про зобов’язання провести перебудову самочинно збудованого об’єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.12.2010 р. порушено провадження у справі № 58/17, розгляд справи призначено на 12.01.2011 р.

В судове засідання 12.01.2011р. представник позивача з‘явився. На виконання вимог ухвали суду представник позивача надав суду довідку про включення до ЄДРПОУ відповідача.

Судом відмовлено в задоволенні клопотання про забезпечення позову, яке додано до позовної заяви.

Відповідач не з‘явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи неявку відповідача та неподання витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено.

14.01.2011р. судом одержано від позивача клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1. (АДРЕСА_1).

В судове засідання 21.01.2011р. представник позивача з’явився.

В усних поясненнях представник позивача підтримав клопотання про залучення третьої особи.

Клопотання судом задоволено.

Враховуючи необхідність залучення третьої особи, розгляд справи було відкладено.

В судове засідання 28.01.2011р. представник позивача з’явився.

Представник позивача надав суду клопотання, у якому просить суд залучити до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Київську міську раду (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) та Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (00101, м. Київ, вул. Хрещатик, 32а).

Клопотання позивача судом задоволено.

З метою залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних виог на предмет спору на стороні позивача, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2011 р. розгляд справи відкладено на 09.02.2011 р.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 09.02.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

                                                 ВСТАНОВИВ

Згідно статті 24 Закону України “Про основи містобудування”державний контроль у сфері містобудування здійснюється органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та іншими спеціально уповноваженими на це державними органами. Порядок здійснення державного контролю у сфері містобудування визначається законодавством.

Відповідно до статті 10 Закону України “Про архітектурну діяльність”для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Позивач, як орган державного архітектурно-будівельного контролю, діє на підставі Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, яке затверджено наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 28 від 24.02.2009р.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про планування і забудову територій" державний контроль за плануванням, забудовою, іншим використанням територій здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури і відповідними спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, їх інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, а також іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади. Порядок здійснення такого контролю визначається законодавством.

За дорученням Прокуратури міста Києва від 17.11.2010 № 3289з, посадовими особами Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі –Інспекція, позивач) 18.11.2010 р. проведено перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства.

За результатами цієї перевірки складено Акт планової (позапланової) перевірки додержання вимог містобудівного законодавства від 18.11.2010 р.,  в якому вказано, що за адресою: АДРЕСА_1, самовільно проводяться будівельні роботи з реконструкції підвальних приміщень двоповерхової нежитлової будівлі з влаштуванням двох прибудов до неї, а саме: понижено рівень підлоги, роботи по влаштуванню перегородок, роботи по влаштуванню сходів на два виходи з підвального поверху, перенесено інженерні мережі, влаштовано прибудову, роботи з влаштування стін та покрівлі прибудови ні. Документів підтверджуючих право власності (оренди) підвальних приміщень, а також проектао-кошторисної та дозвільної документації на момент перевірки не надано. Дозвіл на виконання будівельних робіт Інспекцією ДАБК у м. Києві за адресою АДРЕСА_1 не надавався.

За результатами перевірки складено Акт планової (позапланової) перевірки додержання вимог містобудівного законодавства від 19.11.2010 р.,  в присутності гр. ОСОБА_1. –орендар, у якому вказано, що за адресою: АДРЕСА_1, самовільно розпочато реконструкцію підвальних приміщень двоповерхової нежитлової будівлі з влаштуванням двох прибудов до неї, а саме: понижено рівень підлоги, влаштовуються перегородки, влаштуються сходи на два виходи з підвального поверху, переносяться інженерні мережі, влаштовано прибудову, влаштовуються стіни та покрівля другої прибудови бея дозволу на виконання будівельних робіт та затвердженої проектної документації, чим порушено вимоги ст. 28, 29 Закону України “Про планування і забудову територій”, ст.9 Закону України “Про архітектурну діяльність” .

01.09.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю “ММК-04”  укладено договір оренди з фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 предметом якого є нежитлове приміщення площею 85,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 розташованого в підвальному приміщенні будинку для використання його за цільовим призначенням під склад. Строк дії договору до 31.05.2011 р.

У позовній заяві зазначено, що  власнику приміщень Товариство з обмеженою відповідальністю “ММК-04”, згідно з електронною базою дозвіл на виконання  будівельних робіт не надавався. 

Посилаючись на норми ст. 30-1 Закону України „Про планування і забудову територій”, ч. 7 ст. 376 ЦК України, позивач просить зобов’язати відповідача перебудувати об’єкт, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до попереднього стану, що існував до початку самовільно виконаних будівельних робіт, за рахунок відповідача.

У поясненнях по справі третя особа -2, Київська міська рада, зазначає, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1  не надавалась Київрадою у власність чи користування як передбачено п.3.4. ст.З Правил забудови м.Києва, що відповідно до ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України є самочинним будівництвом.  

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Таким чином приписами  статті 376 Цивільного кодексу України передбачено лише два випадки, при яких застосовується знесення самовільно збудованого майна, а саме: частиною 4 статті 376 Цивільного кодексу України, з урахуванням предмету спору, передбачено, що майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок в разі коли це порушує права інших осіб (не власника), а також частиною 7 цієї статті визначено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

У позовній заяві, позивач зазначає, що дії відповідача становлять суспільну загрозу життю та здоров’ю людей, перш за все для відвідувачів даного об’єкту будівництва, а також може становити підвищену небезпеку для довкілля, оскільки відсутні дані про безпеку експлуатації вказаної будівлі.

Відповідно до ст. 246 Господарського кодексу України здійснення будь-якої господарської діяльності, що загрожує життю і здоров’ю людей або становить підвищену небезпеку для довкілля, забороняється.

Згідно зі ст. 331 Цивільного Кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно, відповідно до закону, підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з вимогами ст. 30-1 Закону України «Про планування і забудову територій», експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядну об’єктів будівництва забороняється.

Статтею 33 Господарського  процесуального кодексу  України покладено на кожну сторону обов’язок доведення тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

         Відповідачем по справі не надано жодних  доказів на підтверження правомірної перебудови спірного об’єкта.

          Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

         Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені, відповідачем не  спростовані, а тому позовні вимоги  підлягають задоволенню в провному обсязі.

         В зв’язку з відмовою в  позові відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

 Керуючись  ст.ст. 49,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

В И Р І Ш И В:

           Позов задовольнити повністю.

     Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “ММК-04”(03022, м. Київ, вул. Васильківська 23/16, код ЄДРПОУ 33397778) здійснити перебудову об’єкту, що розташований по вул.Тельмана, З-б у Голосіївському районі міста Києва, привести об’єкт будівництва до попереднього стану , що існував до початку самовільно виконаних будівельних робіт, за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “ММК-04”.

      Стягнути з Фізичної Товариство з обмеженою відповідальністю “ММК-04”(03022, м. Київ, вул. Васильківська 23/16, код ЄДРПОУ 33397778), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання судового рішення) в доход Державного бюджету України 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість)  грн. 00 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

        Суддя                                                                        О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено  14.02.2011р.