Рішення

від 08.02.2011 по справі 29/126

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/126

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

08.02.11 р.                                                                                    Справа № 29/126                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Петрушенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк

до Відповідача: Державного підприємства „Вугільна компанія „Куйбишевська”, м.Донецьк

про: стягнення 3% річних у розмірі 6775,70грн., інфляційних витрат у сумі 27 791,68грн.

за участю:

представника Позивача – не з'явився;

представника Відповідача  – не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

         Державне підприємство „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства „Вугільна компанія „Куйбишевська”, м.Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення 3% річних у розмірі 6775,70грн., інфляційних витрат у сумі 27 791,68грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем  рішення господарського суду Донецької області по справі №34/129 від 21.01.2010р.

На  підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, рішення господарського суду Донецької області від 21.12.2010р. по справі №34/129.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.  509, 526, 527, 530, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 175, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 41, 12, 13, 15, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

13.12.2010р. Позивачем через канцелярію суду надано оригінал довідки про банківський рахунок Позивача, належним чином засвідчену копію наказу про призначення генерального директора.

13.01.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Державного підприємства „Вугільна компанія „Куйбишевська”.

24.01.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву у якому зазначає, що у договорі визначений порядок, згідно якого Позивачем повинно було отримати передплату від Відповідача у відповідності до якої, провести поставку вугілля. Тобто невиконання своїх договірних обов'язків Позивачем унеможливлює таке виконання й Відповідачем. За таких обставин боржника може бути звільнено від цієї відповідальності, за відсутністю вини у порушенні зобов'язання. За ст.221 Господарського Кодексу України, кредитор вважаться таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він не виконав  дій, які випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором. Як вбачається із вищенаведеного, Позивач не виконав дій, які випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких Відповідач не міг виконати свого зобов'язання, а підставою господарського-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.  З приведених обґрунтувань, випливає, що будь яких дій відповідача спрямованих на невиконання договору не відбулось. Позивачем не доведено, прямого причинного зв'язку між правопорушенням зобов'язання і діями Відповідача. За ст. 219 Господарського Кодексу України, якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити     відповідача від відповідальності. Вважають позовні вимоги такі, що не підлягають задоволенню.

Представник Позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник Відповідача у  судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази,  суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.01.2010р. по справі №34/129 (а.с.18-21) з Державного підприємства „Вугільна компанія „Куйбишевська” на користь Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” стягнуто заборгованість у сумі 291 299,42грн. витрат за державним митом в сумі 2912,99грн., витрати на інформаційно - техніне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Означене судове рішення набрало законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Згідно ст.35 Господарського процесуального кодексу факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

На підставі вищевикладеного Позивачем додатково нараховані на суму заборгованості 3% річних за період з 22.01.2010р. по 31.10.2010р. у розмірі 6775,70грн.та інфляційні втрати від знецінення грошових коштів з січня 2010р. по жовтень 2010р. у розмірі 27 791,68грн.

На теперішній час рішення господарського суду від 21.01.2010р. по справі №34/129 не виконано, доказів які б свідчили про виконання вказаного рішення – суду не надавались.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконання грошових зобов'язань відповідачем позивач звернувся до суду з позовом.  

Відповідач проти позову заперечив про, що зазначив у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено судом  Відповідачем не здійснено своєчасне погашення боргу у розмірі 291 299,42грн., внаслідок чого Позивачем додатково нараховані 3% річних у розмірі 6775,70грн., інфляційних витрат у сумі 27791,68грн.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок  в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, встановив:

-          що визначена Позивачем інфляційна за період з 22 січня 2010р. по жовтень 2010р. перевищує розмір індексації, який може бути нарахований за вказаний період, з огляду на рекомендації Верховного Суду України, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997року №62-97р., згідно з яким вважається, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число зазначеного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. З огляду на зазначене нарахування індексу інфляції починаються з наступного місяця, тобто з лютого 2010р., а закінчується жовтнем 2010 року включно, та підлягає стягнення у лише розмірі  - 17 472,89грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок  позовних вимог про стягнення 3%  річних  за період з 22.01.2010р. по 31.10.2010р. (283 дня),  задовольняє цю вимогу  у розмірі  заявленому Позивачем а саме 6775,70 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у разі повного задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк до Державного підприємства „Вугільна компанія „Куйбишевська”, м.Донецьк про стягнення 3% річних у розмірі 6775,70грн., інфляційних витрат у сумі 27 791,68грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства „Вугільна компанія „Куйбишевська” (83008, м.Донецьк, вул.Лермонтова, 3 „Б”, ЄДРПОУ 33966997, р/р 26005301612547 у філії „Куйбишевське відділення ПІБ в м.Донецьку”, МФО 334408) на користь Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” (83000, м.Донецьк, вул.Артема, 63, ЄДРПОУ 33161769, р/р 26006000003601 у ПАО „Індекс – банк”, МФО 300614) 3% річних у розмірі 6775,70грн., інфляційних витрат у сумі 17 472,89грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Державного підприємства „Вугільна компанія „Куйбишевська” (83008, м.Донецьк, вул.Лермонтова, 3 „Б”, ЄДРПОУ 33966997, р/р 26005301612547 у філії „Куйбишевське відділення ПІБ в м.Донецьку”, МФО 334408) на користь Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” (83000, м.Донецьк, вул.Артема, 63, ЄДРПОУ 33161769, р/р 26006000003601 у ПАО „Індекс – банк”, МФО 300614) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі  242,48грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  165,55грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти заявлених вимог -  відмовити.

У судовому засідання 08.02.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя                                                               Риженко Т.М.                               

  Повний текст рішення складено та підписано 14.02.11р.