Постанова

від 21.02.2011 по справі 20/289

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/289

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.02.2011 р.           справа №20/289

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддівПриходько І. В.,Акулової Н. В., Гези Т. Д.

за участю  представників сторін:                                                                             

від позивача: Шакурова Д. Г.- довіреність;

від відповідача: Фертюк О. О.- довіреність;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Горлівського медичного училища м.Горлівка Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від16.12.2010р.

у справі№20/289 (суддя Донець О. Є.)

за позовомГорлівського медичного училища м.Горлівка Донецької області

до відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»м.Горлівка Донецької області

простягнення 1315,68грн.

В С Т А Н О В И В:

Горлівське медичне училище (далі - Училище) звернулось до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»(далі –Товариство) про стягнення 1315,68грн., у тому числі: суми безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 1307,16грн., 3% річних в сумі 2,36грн., суму процентів в розмірі 6,16грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.12.2010р. у справі №20/289 у задоволенні позовних вимог Училища до Товариства про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 1307,16грн., 3% річних в сумі 2,36грн., суму процентів в розмірі 6,16грн. відмовлено.

Вказане рішення суду мотивовано тим, що взаємовідносини між сторонами  виникли на підставі договору про постачання електричної енергії від 10.02.2006р. №1392, п.4.2.1 передбачено нарахування пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, то не можна вважати перераховані позивачем на адресу відповідача 1307,16грн. пені за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії отриманими без достатніх правових підстав в розумінні ст.1212 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Училище звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.  

В обґрунтування своїх вимог заявник апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт посилався на те, що судом не було застосовано положення ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань»та ст. 343 Господарського кодексу України щодо обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ;  вважає виводи суду про те, що заявлену до стягнення суму не можна вважати отриманою без достатніх правових підстав, помилковими.  

У судовому засіданні апелянт підтримав скаргу та наполягав на її задоволенні.

У відзиві  на  апеляційну  скаргу  та  в  судовому засідання відповідач повідомив, що вважає рішення господарського суду Донецької області від 16.12.2010р. у справі №20/289 обґрунтованим, прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права та просить апеляційну скаргу Училища залишити без задоволення, а вказане рішення - без змін.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником, що кореспондується з положеннями п.2 ст. 275 Господарського кодексу України.

10.02.2006р. між сторонами був укладений договір про постачання електричної енергії №1392 (далі –Договір) з додатками, додатковими угодами, протоколом розбіжностей та протоколом погодження розбіжностей, згідно якого постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами (Розділ 1 Договору).

Відповідно до  п. 9.4 Договору, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 31.12.2009р., строк дії договору встановлений до 31.12.2010р.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що сторони  на момент виникнення спору перебували у договірних відносинах.

26.10.2010р. позивачем було сплачено виставлені відповідачем рахунки від 14.10.2010р. за активну електроенергію в сумі 6422,81грн. та за реактивну електроенергію в сумі 180,71грн. 03.11.2010р. позивач сплатив нараховану відповідачем суму пені у розмірі 1365,82 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 406 від 03.11.2010 р. (копія а.с.59).

В обґрунтування вимог позивач посилається на ті обставини, що сума пені у розмірі 1307,16грн. не підлягає сплаті оскільки перевищує подвійну облікову ставку НБУ, а сума пені у розмірі 58,66 грн. - підлягає стягненню як нарахована у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, тому вважає, що відповідач безпідставно отримав грошові кошті у сумі 1307,16 грн.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вже встановлено, у спірний період між сторонами існували договірні правовідносини за умовами Договору, п. 4.2.1 якого передбачено (з урахуванням змін згідно додаткової угоди від 20.09.2007р. до Договору), що у разі несвоєчасного виконання грошового зобов'язання по сплаті рахунків за електричну енергію позивач сплачує відповідачу пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати та 3% річних з простроченої суми (а.с.20).

Згідно із ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З аналізу вказаної норми вбачається, що зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

По-перше, є наявним факт набуття або збереження майна, тобто особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути з її володіння.

По-друге, набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних погоджується з висновком суду прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій стороні.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком cуду першої інстанції, що не можна вважати перераховані позивачем на користь відповідача 1307,16 грн. пені за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії отриманими без достатніх правових підстав в розумінні ст.1212 Цивільного кодексу України. Тому у задоволенні позову в частині вимог про стягнення зазначеної суми правомірно відмовлено.

Оскільки у задоволенні вимог про стягнення 1307,16грн. відмовлено, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2,36грн., суму процентів в розмірі 6,16грн., цілком правомірно не задоволені судом першої інстанції.  При цьому судова колегія погоджується, що посилання позивача на положення статей 625, 1048 Цивільного кодексу України є юридично неспроможним, оскільки відповідач має на користь позивача обов'язок з постачання електричної енергії, а не грошове зобов'язання, та між сторонами відсутні правовідносини позики.

Отже, відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 16.12.2010р. у справі №20/289 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Горлівського медичного училища м.Горлівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 16.12.2010р. у справі №20/289 залишити без задоволення, рішення господарського Донецької області від 16.12.2010р. у справі №20/289 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя                                                                                  І. В. Приходько

                     Судді                                                                                  Н. В. Акулова

                                                                                                                 Т. Д. Геза

Надруковано: 5 прим.

1-позивачу

2-відповідачу

3-у справу

4-ГСДО

5-ДАГС