20-11/207
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 лютого 2011 року Справа № 20-11/207
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Рибіної С.А.,
за участю представників сторін:
стягувача: Біла І.О., дов. № 31/6 від 18 січня 2011 року (Федерального державного унітарного підприємства "13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони Російської Федерації )
скаржника: не з'явився (товариство з обмеженою відповідальністю "Севморсервіс-центр" )
суб'єкт оскарження: не з'явився (відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі)
розглянувши апеляційну скаргу Федерального державного унітарного підприємства "13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони російської Федерації на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 20 січня 2011 року у справі № 20-11/207
за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Севморсервіс-центр" (вул. Шмідта, 3, кв. 24, місто Севастополь, 99008)
на дії відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі (вул. Кулакова, 37, місто Севастополь, 99007)
щодо винесення постанови від 01 листопада 2010 року про відкриття виконавчого провадження у справі № 20-11/207
за позовом Федерального державного унітарного підприємства "13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони Російської Федерації (Кілен-балка, місто Севастополь, 99004)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Севморсервіс-центр"
про стягнення 305897,49 грн.
ВСТАНОВИВ:
18 травня 2007 року Федеральне державне унітарне підприємство „13 судноремонтний завод Чорноморського флоту" Міністерства оборони Російської Федерації звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Севморсервіс-центр" про стягнення 305897,49 грн. (а.с. 2-5, т. 1).
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 01 серпня 2007 року позов задоволений частково (а.с. 92-94, т. 1).
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Севморсервіс-центр»на користь Федерального державного унітарного підприємства „13 судноремонтний завод Чорноморського флоту" Міністерства оборони Російської Федерації 248132,20 грн.
14 серпня 2007 року на виконання вказаного судового рішення у справі № 20-11/207 виданий відповідний наказ (а.с. 100-101, т. 1).
22 листопада 2010 року від товариства з обмеженою відповідальністю „Севморсервіс-центр" надійшла скарга на дії відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі щодо винесення постанови від 01 листопада 2010 року про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу господарського суду міста Севастополя № 20-11/207 (а.с. 106, т. 1).
У зазначеній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «Севморсервіс-центр»просило суд визнати дії відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі такими, що порушують права та законні інтереси товариства з обмеженою відповідальністю «Севморсервіс-центр». Скасувати постанову старшого державного виконавця Єгошіної І.С. відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі про відкриття виконавчого провадження від 01 листопада 2010 року, реєстраційний номер виконавчого провадження № 22264360.
Скарга мотивована порушенням державним виконавцем вимог частини 1 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки на думку сторони, наказ пред'явлений для виконання за межами строку, встановленого для виконання рішення суду.
Також, скаржник вказує , що зазначеної постановою накладено арешт на майно, що не належить останньому на праві власності, а саме: плавучий док „Равелін".
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 20 січня 2011 року у справі № 20-11/207 скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Севморсервіс-центр" на дії відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі задоволено частково.
Визнано недійсною та скасована постанова старшого державного виконавця Єгошіної І.С. відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі від 01 листопада 2010 року про відкриття виконавчого провадження в частині накладення арешту на плавучий док «Равелін», що належить боржнику - товариству з обмеженою відповідальністю "Севморсервіс-центр" у межах суми звернення стягнення 250709,22 грн., а також в частині накладення арешту з моменту надходження постанови.
У частині визнання дій відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі такими, що порушують права та законні інтереси товариства з обмеженою відповідальністю "Севморсервіс-центр" скарга відхилена.
Ухвала суду в частині задоволення скарги мотивована порушенням державним виконавцем частині 6 статті 24 „Про виконавче провадження”, а саме тим, що на час відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на плавучий док „Равелін”, боржник не визначений власником цього майна, зазначене майно не було повернуто боржникові у порядку реституції, незважаючи на визнання в судовому порядку недійсною угоди щодо відчуження цього майна з боку боржника на користь іншої особи.
В частині відмови у задоволенні скарги суд з посилкою на постанову відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі від 30 червня 2009 року вказав, що зазначеною постановою виконавчий документ повернутий стягувачу та встановлений строк для повторного пред'явлення наказу до виконання –29 червня 2012 року. В частині вимог про визнання дій відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі такими, що порушують права боржника у задоволенні скарги відмовлено, тому що накладенням арешту на майно, що не належить товариству з обмеженою відповідальністю „Севморсервіс –центр” права та законні інтереси останнього не можуть бути порушеними.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, Федеральне державне унітарне підприємство "13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони Російської Федерації звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу суду скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що постановою Вищого господарського суду України від 12 жовтня 2010 року у справі № 5020-5/659-3/372 визнано недійсним договір купівлі-продажу № КП-1 від 20 квітня 2007 року - плавучого доку „Хмільник" („Равелін" ), який укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Севморсервіс-центр" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Полізон-плюс" (покупець), а тому плавучий док „Равелін" належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Севморсервіс-центр", у зв'язку з чим державний виконавець правомірно наклав на нього арешт з метою виконання рішення суду.
В судове засідання, яке призначене на 21 лютого 2011 року, товариство з обмеженою відповідальністю "Севморсервіс-центр" та відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Судова колегія, враховуючи ті обставини, що явка сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою, визнала можливим закінчити розгляд справи без участі нез'явившихся сторін, за наявними в ній матеріалами.
Перевіривши обставини справи на підставі статей 101, 106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду - частковому скасуванню з відмовою у задоволенні скарги, виходячи з наступного.
За заявою стягувача постановою старшого державного виконавця Єгошіної І.С. відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в місті Севастополі від 01 листопада 2010 року відкрито виконавче провадження щодо виконання наказу господарського суду міста Севастополя № 20-11/207 від 14 серпня 2007 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Севморсервіс-центр" на користь Федерального державного унітарного підприємства „13 судноремонтний завод ЧФ" Міністерства оборони Російської Федерації 250709,22 грн. (далі - Постанова) (а.с. 107, т. 1).
Згідно з пунктом 2 постанови боржнику встановлений 7-денний строк для добровільного виконання рішення, а саме, до 08 листопада 2010 року.
Водночас, даною постановою накладений арешт на плавучий док „Равелін", що належить боржнику товариству з обмеженою відповідальністю „Севморсервіс-центр", у межах стягуваної суми та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржникові лише в межах суми боргу. Арешт накладено з моменту надходження постанови.
Копія постанови надіслана боржнику простою кореспонденцією 12 листопада 2010 року, про що свідчить поштовий штемпель на конверті (а.с. 108, т. 1).
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність пропуску строку для пред'явлення наказу господарського суду для виконання.
З матеріалів справи вбачається, що наказ № 20-11/207 від 14 серпня 2007 року вже пред'являвся до виконання.
Зазначене підтверджено постановою відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в місті Севастополі від 30 червня 2009 року, яким наказ повернутий стягувачу . Цією ж постановою був встановлений строк для повторного пред'явлення наказу № 20-11/207 від 14 серпня 2007 року до виконання, а саме, до 29 червня 2012 року (а.с. 147, т. 1).
Відповідно до статті 22 Закону України «Про виконавче провадження»строк пред'явлення виконавчого документа до виконання переривається, зокрема, пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення суду строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.
Згідно з відміткою державного виконавця на виконавчому документі - наказ господарського суду міста Севастополя № 20-11/207 від 14 серпня 2007 року повернуто стягувачу 30 червня 2009 року (а.с. 132, т. 1).
Таким чином, строк пред'явлення наказу № 20-11/207 від 14 серпня 2007 року до виконання не пропущений, а отже дії державного виконавця щодо прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження є правомірними.
Судова колегія не може погодитись з висновком суду про незаконність постанови державного виконавця в частині накладення арешту.
Судом першої інстанції зазначено, що даним арештом не порушені права боржника, але постанова в цієї частині визнана недійсною та скасована.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 вересня 2008 року Севастопольським морським торговельним портом зареєстровано право власності товариства з обмеженою відповідальністю „Полізон-плюс" на плавучий док „Равелин" (раніше - плавучий док „Хмільник"), про що у Державному судновому реєстрі вчинено відповідний запис під № 312 та видано свідоцтво РV № 02930 про право власності на плавучий док „Равелин" (а.с. 109, т. 1).
Тотожність плавучого доку „Хмільник" та плавучого доку „Равелин" встановлена рішенням господарського суду міста Севастополя від 18 травня 2010 року у справі № 5020-5/659-3/372 та не спростовується сторонами виконавчого провадження та органом виконання судових рішень (а.с. 133-138, т. 1).
Постановою Вищого господарського суду України від 12 жовтня 2010 року у справі № 5020-5/659-3/372 визнано недійсним договір купівлі-продажу № КП-1 від 20 квітня 2007 року - плавучого доку „Хмільник" („Равелін" ), який укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Севморсервіс-центр" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Полізон-плюс" (покупець) (а.с. 139-141, т. 1).
За таких обставин недійсний правочин не створив для продавця юридичних наслідків, спрямованих на відчуження речі, а тому не припинив права власності на зазначену річ.
У зв'язку з таким висновок суду першої інстанції про накладення арешту на майно, що не належить боржнику, суперечить нормам статті 216 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
Стосовно вимог про визнання дій відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі такими, що порушують права та законні інтереси товариства з обмеженою відповідальністю «Севморсервіс-центр», судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з нормами статті 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та статті 1 Господарського процесуального кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак, товариство з обмеженою відповідальністю «Севморсервіс-центр»не надало доказів того, яким чином постанова старшого державного виконавця Єгошіної І.С. відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі про відкриття виконавчого провадження від 01 листопада 2010 року, якою накладено арешт на плавучий док „Равелин", порушує його права та законні інтереси.
Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
Враховуючи викладене, оскаржена ухвала господарського суду першої інстанції прийнято при порушені норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2 частина 1), 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Федерального державного унітарного підприємства "13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони російської Федерації частково задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 20 січня 2011 року у справі № 20-11/207 частково скасувати в частині задоволення скарги, в решті ухвалу залишити без змін.
3. Резолютивну частину ухвали викласти у наступній редакції:
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю „Севморсервіс-центр" у задоволенні скарги на дії відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі щодо винесення постанови від 01 листопада 2010 року про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу господарського суду міста Севастополя № 20-11/207.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Судді Ю.М. Гоголь
С.А. Рибіна
Суд | Севастопольський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2011 |
Оприлюднено | 24.02.2011 |
Номер документу | 13901496 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Лисенко Валентина Анатоліївна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Лисенко Валентина Анатоліївна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Лисенко Валентина Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні