Рішення

від 18.02.2008 по справі 38/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/16

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.02.08 р.                                                                               Справа № 38/16                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О. при секретарі судового засіданні Тулаінової І.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Деліта” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Дом СК” м. Донецьк  

про стягнення  68 688грн.00коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Батехіна О.О. юрист за дов. № б/н від 11.02.2008р.

від відповідача: не з'явися

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Деліта” м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дом СК” м. Донецьк  про стягнення суми боргу у розмірі 68 688грн.

Позивач обґрунтовує свої  позовні вимоги з посиланням на дилерський договір № 05/07 від 25.01.2007р.

Відповідач до судових засідань не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, витребувані документи не представив, про причину неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується відміткою канцелярії  господарського суду.

На адресу господарського суду повернувся конверт з  поміткою „організація вибула”. Конверт був направлений на  адресу відповідача: 83114, м. Донецьк, вул. Університетська, 80/403, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог              ст. 75 ГПК України.

06.02.2007р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 31.01.2008р. № 22-10/272, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „ДОМ СК” значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 32842816) та знаходиться за адресою: 83114, м. Донецьк,     вул. Університетська, 80, кв. 403.

Лист  судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

06.02.2008р. позивач надіслав до суду лист № 879, яким додав витребувані судом документи. Лист та додані до  нього документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до  матеріалів справи.  

Справа слуханням відкладалась у зв'язку з необхідністю представлення відповідачем витребуваних  судом документів.

18.02.2008р. позивач у судовому засіданні надав суду  письмові пояснення по справі № 890, в яких пояснив суду, що в  тексті специфікації № 1 від 25.01.2007р. до договору була допущена технічна описка, а саме невірно підрахована загальна кількість поставленої продукції, тому позивач просить суд вважати правильну загальну кількість  поставленої  продукції по  специфікації № 1 від 25.01.2007р. на суму 6009грн.60коп у кількості 3080штук.

Крім цього, позивач повідомив суду, що  фактично  поставлена продукція відповідно до  специфікації №1/2 від 02.02.2007р. на суму 3858грн.60коп по  договору № 05/07 від 25.01.2007р. складає 2260 штук та фактично  підтверджується при підрахунку загальної  кількості поставленої продукції за даною поставкою у вищевказаній специфікації та довіреності № 498689 від 02.02.2007р. Але, у вказаній специфікації виконавцем  була допущена технічна описка у тексті специфікації, а саме загальна кількість поставленої  продукції за  специфікацією №1/2 від  02.02.2007р. на суму 3858грн.60коп у кількості 2260штук.

Письмові пояснення судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Також позивач надав суду клопотання, в якому просить суд  вважати правильним у тексті позовної заяви на підставі пояснень по  справі від 15.02.2008р. № 38116, загальна кількість поставленої  продукції  за специфікацією № 1 від 25.01.2007р. та  видатковою накладною № 0030 від 25.01.2007р. на суму 6009грн.60коп у кількості 3080штук по  специфікації № Ѕ від 02.02.2007р. та видатковій накладній № 0047 від 02.02.2007р у кількості 2260штук на суму 3858грн.60коп у з зв'язку  з  допущенням технічної  описки.

Клопотання розглянуто, задоволено та  залучено до  матеріалів справи.

Крім цього, позивач надав суду клопотання, в якому просить суд  залучити до  матеріалів справи докази у підтвердження заявлених  позовних  вимог, яке судом розглянуто, задоволено та залучено до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноваженого представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.01.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Деліта” м. Донецьк (за договором – постачальник, далі – позивач ) та  Товариством з обмеженою відповідальністю „Дом СК” м. Донецьк  ( за договором – дилер, далі – відповідач)  було укладено дилерський договір  №  05/07 (далі – договір), згідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити вироблену ним продукцію (далі- продукція) дилеру за  попередньім замовленням, а дилер -  прийняти та сплатити продукцію на умовах  цього  договору.

Перелік продукції, запропонованої до продажу, повідомляється дилеру шляхом надання прайс-листа. Поставка продукції, замовлена дилером, здійснюється окремими партіями на  підставі отриманих  від  дилера заявок. Строк поставки партії погоджується сторонами додатково на  кожну окрему заявку та вказується в специфікаціях до  договору. Номенклатура, ціна, кількість поставленої продукції відображається в специфікаціях та видаткових  накладних, які є  невід'ємною частиною цього  договору (п.п. 1.2, 1.4, 1.5 договору).

Розділом 3 договору сторони передбачили умови та порядок поставки, так п. 3.1  договору передбачено, що постачальник приймає замовлення від  дилеру на продукцію, яка вказана в прайс-листі, в електронному вигляді або по  факсу.

На підставі отриманого  від  дилера замовлення, постачальник виписує дилеру рахунок з  вказанням вартості та кількості поставленої  продукції по  даній заявці. При цьому вартість продукції визначається у відповідності з  поточним прайс-листом та категорії дилера. Жодна заявка не  вважається прийнятою до  тих  пір , поки вона не буде підтверджена виставленням рахунку. Виставлений рахунок  є єдиним документом, що  підтверджує ціни на продукцію. Умови та строки поставки обговорюються сторонами додатково на  кожну окрему заяву та вказуються у специфікаціях до  договору. (п.п. 3.2,3.3,3.4,3.5 договору).

Пунктом 4.2 договору сторони визначили, що  дилер зобов'язаний оплатити у повному обсязі поставлену продукцію на  протязі 30 календарних  днів з  дня поставки, дата якої вказана в специфікаціях до  цього договору.  

Оплата здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням  на  рахунок постачальника, або  шляхом внесення готівкою через установи банку на  рахунок постачальника. Фактом оплати є надходження грошових  коштів на  рахунок постачальника.

Суд вважає дилерський договір від 25.01.2007р.№ 05/07 укладеним згідно вимог ст. 638 ЦК України.

На виконання вимог договору позивачем була поставлена відповідачу продукція згідно зі специфікаціями до договору на суму 68 688грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними та довіреностями, наданими до матеріалів справи.

Відповідач в порушення вимог п. 4.2 не перерахував позивачу грошові кошти за поставлену продукцію.  

  Оскільки, відповідач до теперішнього часу не  розрахувався з позивачем за поставлену продукцію, тому останній просить суд  стягнути з відповідача заборгованість у  сумі  68 688грн.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на дилерський договір                 № 05/07 від 25.01.2008р., специфікації, видаткові накладні, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

За своєю правовою природою дилерський договір є договором поставки.

Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК передбачений строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки відповідач до теперішнього часу не повністю розрахувався з відповідачем відповідно до умов договору,  вимога позивача щодо стягнення заборгованості у сумі 68688грн.00коп. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються жодним доказом відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись 174, 193 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 509, 526, 530, 712  ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Деліта” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дом СК” м. Донецьк  про стягнення суми боргу у розмірі 68 688грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дом СК” м. Донецьк  (83114, м. Донецьк, вул. Університетська, 80, кв. 403, р/р 26006172698001 в АКБ “Капітал м. Донецька, МФО 334828, ЄДРПОУ 32842816) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Деліта” м. Донецьк (83054, м. Донецьк, вул. Поліграфічна, 14, р/р 26001067376000 в ДОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”,  МФО 335076, ЄДРПОУ 33320366) заборгованість у сумі  68 688грн., держмито у сумі 686грн.88коп. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 18.02.2008року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Радіонова О.О.