Рішення

від 17.02.2011 по справі 17/152-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/152-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.02.11           Справа № 17/152-10.

За позовом:        Товариства з обмеженою відповідальністю «Техкомсервіс», м. Суми  

До відповідачів:  1.Акціонерного товариства Комерційний банк «Володимирський», м. Суми    

                             2. Товариства з обмеженою відповідальністю   «Міськсумиліфт», м. Суми

про стягнення 15 130 грн. 08 коп.

 Суддя КОВАЛЕНКО О.В.

     Представники:

Від позивача            Романюк Ю.О., довіреність від 10.12.2010 р.

Від 1 відповідача:   Васильченко Л.А., довіреність №П/300411/10 від 30.12.2010р.

Від 2 відповідача:   Клипа О.П., довіреність №4 від 04.01.2011р.

     У засіданні брали участь: секретар судового засідання Саленко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: Позивач просить суд стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Володимирський» (далі Банк) на свою користь 15 130 грн. 08 коп., з яких 13 110 грн. 00 коп. збитків та 2 020 грн. 08 коп. пені, нарахованих у зв‘язку з неналежним виконанням Банком умов укладеного між сторонами договору банківського рахунку №09-00 від 01.07.2005 р. щодо перерахування грошових коштів для здійснення розрахункових та касових операцій, а також судові витрати по справі.

Представник АТ КБ «Володимирський» в письмовому відзиві №17-01/3803 від 22.12.2010 р. проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивач жодним чином не обґрунтовує підстави для стягнення суми боргу, оскільки платіжні доручення ТОВ «Техкомсервіс» не відкликались, а тому вони були виконані відповідачем цілком законно.  

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд встановив:

Відповідачем була подана заява №17-01/3804 від 22.12.2010 р. про залучення до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Міськсумиліфт», обґрунтовуючи її тим, що грошові кошти в сумі 13 110 грн. 00 коп. були перераховані відповідачем на рахунок ТОВ «Міськсумиліфт».   

Відповідно до вимог ст. 27 ГПК України, 23.12.2010 року суд задовольнив вищевказану заяву Банку та залучив до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Міськсумиліфт».  

Третя особа письмових пояснень суду не подала, в заяві №6 від 14.01.2011р. просила суд розглядати справу за наявними в ній матеріалами без участі представника ТОВ «Міськсумиліфт».

17 січня 2011 року суд, відповідно до ст. 24 ГПК України, задовольнив клопотання позивача по справі від 17.01.2011 року про залучення ТОВ «Міськсумиліфт» в якості другого відповідача.

Крім того, до суду від позивача надійшла письмова заява про уточнення позовних вимог, в яких просить суд стягнути на свою користь з ВАТ КБ «Володимирський» пеню в розмірі 2020 грн. 08 коп., з ТОВ «Міськсумиліфт» незаконно отриману суму коштів в розмірі 13110 грн. 00 коп., а також судові витрати по справі.

Представник другого відповідача подав до суду письмове заперечення на позов №31 від 09.02.2011р., в якому просить суд у задоволенні вимог позивача в частині стягнення з ТОВ «Міськсумиліфт» незаконно отриманої та утримуваної на своєму р/рахунку суми коштів в розмірі 13110 грн. 00 коп., а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 152 грн. 00 коп. і витрат на ІТЗ судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп. відмовити за необґрунтованістю.

Таким чином, суд встановив, що позивач звертався до Банку про здійснення розрахунку по наданим 23.02.2009р. платіжним дорученням №155, №154 на суму 7200 грн. 00 коп., які були анульовані наступними платіжними дорученнями: №179, №180, №181, №182 від 04.03.2009р. на суму 13350 грн. 00 коп. та наступними (останніми) платіжними дорученнями №360 від 12.05.2009р. на суму 1140 грн. 00 коп. та № 364 від 13.05.2010р. на суму 11970 грн. 00 коп. (всього 13110 грн. 00 коп.).

Станом на 31.03.2009р. на рахунку ТОВ «Техкомсервіс» №26008310099101 була наявна сума коштів в розмірі 13980 грн. 33 коп., станом на 30.04.2009р.-14003 грн. 31 коп., станом на 07.05.2009р.-11973 грн. 31 коп., станом на 05.03.2009р. на рахунку № 26003303098003 була наявна сума коштів в розмірі 1145 грн. 29 коп. ( виписки з рахунку знаходяться в матеріалах справи).

Отже, ВАТ КБ «Володимирський», відповідно до договору банківського рахунку №09-99 від 01.07.2005 року, зобов'язаний був списати з рахунків суму коштів в розмірі 13110 грн. 00 коп. та перерахувати їх в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, яким є платіжне доручення.

Як свідчать матеріали справи, у зв'язку з неперахуванням своєчасно вказаних коштів Банком та несвоєчасною оплатою договору №11-Р від 01.03.2007 року у ТОВ «Техкомсервіс» виникла заборгованість перед ТОВ «Міськсумиліфт» за період з 01.03.2007 року по 31.03.2009 рок, яка на момент подачі платіжних доручень до Банку в лютому, квітні та травні 2009 року не була погашена. У зв'язку з чим, ТОВ «Міськсумилівфт» звернувся до суду про стягнення боргу. Оскільки плата по вищезазначеному договору проходила згідно відсотку сплати мешканцями, то ТОВ «Міськсумиліфт» частково відмовився від своїх позовних вимог і рішенням господарського суду Сумської області від 18.11.2009 року по справі № 8/87-09 було стягнуто з ТОВ «Техкомсервіс» на користь ТОВ «Міськсумиліфт» 85577 грн. 28 коп. заборгованості за технічне обслуговування ліфтів, 3090 грн. 87 коп. - 3% річних, 15620 грн. 88 коп. - інфляційних збитків.

Виконавче провадження по примусовому стягненню суми заборгованості було відкрито 25.01.2010 року.

В процесі виконавчого провадження позивач сплатив суму заборгованості у добровільному порядку. Таким чином, 01.04.2010 року виконавче провадження було закінчено, у зв'язку з погашенням суми заборгованості.

Відповідно до ст.ст. 73, 75, 85 ЗУ №2346-ІІІ від 05.04.2001р. Постановою Правління національного банку України №407 від 17.07.2009р. з метою поліпшення платоспроможності Банку, відновлення належного виконання банківського обслуговування населення, захисту інтересів клієнтів Банку у ВАТ «КБ «Володимирський» призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік з 17.07.2009р. до 16.07.2010р. Даною постановою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 17.07.2009р. до 16.01.2010р.

Постановами Національного банку України №14 від 18.01.2010р. та №202 від 15.04.2010р. мораторій на задоволення вимог кредиторів було продовжено до 16.07.2010р.

Після усунення перешкод, що спричинили затримку виконання розрахункових документів клієнтів, 15.07.2010 року ВАТ КБ «Володимирський», відповідно до платіжних доручень № 364 від 13.05.2009 року та № 360 від 12.05.2009р., що знаходяться в матеріалах справи, на р/р ТОВ «Міськсумиліфт» перерахував грошові кошти на загальну суму 13110 грн. 00 коп. в рахунок боргу за технічне обслуговування ліфтів згідно проплати населення.

Таким чином, ТОВ «Місьсумиліфт» отримав ще одну проплату в розмірі 13110 грн. 00 коп. за вже погашену заборгованість від ТОВ «Техкомсервіс».

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

При зазначених обставинах, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з другого відповідача на користь позивача грошові кошти  в розмірі 13110 грн. 00 коп.

Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги заперечення другого відповідача у зв'язку з тим, що ним не було подано до суду відповідних доказів, які б свідчили про існування, заборгованості перед ним ТОВ «Техкомсервіс».

Крім того, позивач просить суд стягнути з першого відповідача на користь ТОВ «Техкомсервіс» пеню в розмірі 2020 грн. 08 коп., нараховану у зв‘язку з неналежним виконанням першим відповідачем умов укладеного між сторонами договору банківського рахунку №09-00 від 01.07.2005р.

Слід зазначити, що протягом дії мораторію забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України та не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача в цій частині необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по держмиту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на другого відповідача

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського  процесуального  кодексу  України, суд, -   

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міськсумиліфт» (40021,  м. Суми, пров. Громадянський,7, код 34743322) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техкомсервіс» (40035,  м. Суми, пр. М. Лушпи, 7, код 31651798) помилково перераховані кошти в розмірі 13110 грн. 00 коп., 152 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині в позові відмовити.

4.          Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

Суддя                                                                          О.В. КОВАЛЕНКО