Постанова

від 25.05.2011 по справі 17/152-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2011 р.                                                           Справа № 17/152-10  

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В. , суддя  Шутенко І.А.

при секретарі –Ішковій Г.С.,  

за участю представників сторін:

позивача –ОСОБА_1. (дов. від 19.04.2011 р.);

відповідача –1. - не прибув;

                      - 2. –не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ «Міськсумиліфт»(вх. № 1263 С/2) на рішення господарського суду Сумської області від  17.02.2011 р. по справі № 17/152-10

за позовом ТОВ «Техкомсервіс», м. Суми (код 31651798)

до відповідачів: 1. АТ КБ «Володимирський», м. Суми (код 26120084);

                              2. ТОВ «Міськсумиліфт»(код 34743322)

про стягнення 15 130, 08 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень, просив суд стягнути з АТ КБ «Володимирський»на свою користь пеню в розмірі 2 020 грн. 08 коп., з ТОВ «Міськсумиліфт»незаконно отриману суму коштів в розмірі 13 110 грн. 00 коп., а також судові витрати по справі.

Рішенням господарського суду Сумської області від 17.02.2011 р. (суддя Коваленко О.В.) позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ТОВ «Міськсумиліфт»на користь ТОВ «Техкомсервіс»помилково перераховані кошти в розмірі 13 110 грн. 00 коп., 152 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині в позові відмовлено.

Другий відповідач, ТОВ «Міськсумиліфт», не погоджуючись з  рішенням господарського суду Сумської області від 17.02.2011 р., подав апеляційну скаргу, в якій просить  вказане рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних, стягнути з ТОВ «Техкомсервіс»на користь ТОВ «Міськсумиліфт» 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита.

В апеляційній скарзі зазначено, що при прийнятті рішення суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми матеріального і процесуального права.

       Апелянт вказує, що ТОВ «Міськсумиліфт»судом задоволено клопотання позивача про зміну статусу ТОВ «Міськсумиліфт»з третьої особи на другого відповідача без заяви від позивача про зміну позовних вимог.

Крім того, на думку апелянта, висновок господарського суду про те, що оскільки сума коштів в розмірі 13 110 грн. 00 коп. увійшла до суми, стягнутої за рішенням господарського суду № 8/87-09 від 18.11.2009 р., тому помилкове перерахування цієї суми на рахунок ТОВ «Міськсумиліфт»є подвійною оплатою, помилковий. Як вважає апелянт, судом не прийнято до уваги, що заборгованість ТОВ «Техкомсервіс»перед ТОВ «Міськсумиліфт»є більшою ніж та, що стягнута за рішенням господарського суду Сумської області по справі № 8/87-09, тому не погашена повністю, отже перерахування 13 110 грн. 00 коп. не є зайво сплаченими коштами.

Від ТОВ «Техкомсервіс»надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він не погоджується з доводами апелянта та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 17.02.2011 р. без змін, як законне та обґрунтоване.

Від апелянта надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких він також посилається на те, що оскільки заборгованість ТОВ «Техкомсервіс»перед ТОВ «Міськсумиліфт»за договором № 11 від 01.03.2007 р. повністю не погашена, то він вважає кошти за платіжними дорученнями № 360 від 12.05.2009 р. та № 364 від 13.05.2009 р. у сумі 13110 грн. 00 коп., перераховані на рахунок ТОВ «Міськсумиліфт»в рахунок погашення боргу за договором № 11. Крім того апелянт повідомляє апеляційний господарський суд про неможливість участі представника апелянта у судовому засіданні 16.05.2011 р. та вказує, що залишає на розсуд суду вирішення питання щодо можливості розгляду справи без зазначеного представника.

Від АТ КБ «Володимирський»надійшов відзив на апеляційну  скаргу, в якому він вважає рішення господарського суду Сумської області від 17.02.2011 р. по справі № 17/152-10 прийнятим у відповідності до норм закону та обставинам справи.

В судове засідання представник АТ КБ «Володимирський»не з’явився про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи.

В судовому засіданні представник ТОВ «Техкомсервіс»вказав, що не заперечує проти розгляду справи без участі представників апелянта та АТ КБ «Володимирський», виклав свої доводи в заперечення апеляційної скарги і просив залишити її без задоволення.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, додаткові пояснення, зважаючи на те, що представник ТОВ «Техкомсервіс», не заперечував проти розгляду справи без участі апелянта, судова колегія апеляційного господарського суду вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі вказаних представників.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представника другого відповідача за зустрічним позовом, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Володимирський»на свою користь 15 130 грн. 08 коп., з яких 13 110 грн. 00 коп. збитків та 2 020 грн. 08 коп. пені, нарахованих у зв‘язку з неналежним виконанням Банком умов укладеного між сторонами договору банківського рахунку №09-00 від 01.07.2005 р. щодо перерахування грошових коштів для здійснення розрахункових та касових операцій, а також судові витрати по справі.

17.01.2011 р. судом задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі у якості другого відповідача ТОВ «Міськсумиліфт». Крім того, до суду від позивача надійшла письмова заява про уточнення позовних вимог, в яких він просив суд стягнути на свою користь з ВАТ КБ «Володимирський»пеню в розмірі 2020 грн. 08 коп., з ТОВ «Міськсумиліфт»незаконно отриману суму коштів в розмірі 13110 грн. 00 коп., а також судові витрати по справі.

Як встановлено господарським судом першої інстанції так і під час апеляційного провадженням між ТОВ «Техкомсервіс»та КБ «Володимирський»укладений договір банківського рахунку № 09-99 від 01.07.2005 р. предметом якого було здійснено розрахунково-касове обслуговування рахунків  № 26008310099101; 26009300099002; 26008300099003.

Позивач звертався до Банку про здійснення розрахунку по наданим 23.02.2009р. платіжним дорученням №155, №154 на суму 7200 грн. 00 коп., які були анульовані наступними платіжними дорученнями: №179, №180, №181, №182 від 04.03.2009р. на суму 13350 грн. 00 коп. та наступними (останніми) платіжними дорученнями №360 від 12.05.2009р. на суму 1140 грн. 00 коп. та № 364 від 13.05.2010р. на суму 11970 грн. 00 коп. (всього 13110 грн. 00 коп.).

Станом на 31.03.2009р. на рахунку ТОВ «Техкомсервіс»№26008310099101 була наявна сума коштів в розмірі 13980 грн. 33 коп., станом на 30.04.2009р.-14003 грн. 31 коп., станом на 07.05.2009р.-11973 грн. 31 коп., станом на 05.03.2009р. на рахунку № 26003303098003 була наявна сума коштів в розмірі 1145 грн. 29 коп. ( виписки з рахунку знаходяться в матеріалах справи).

Отже, ВАТ КБ «Володимирський», відповідно до договору банківського рахунку №09-99 від 01.07.2005 року, зобов’язаний був списати з рахунків суму коштів в розмірі 13110 грн. 00 коп. та перерахувати їх в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, яким є платіжне доручення.

П.2.1.2 договору передбачений обов’язок по здійсненню операцій в т.ч. перерахунку грошових коштів з даного рахунку, який не виконувався ВАТ КБ «Володимирський»з 23.02.2009 р. до 15.07.2010 р. у зв’язку з тим, що Постановою Правління національного банку України № 407 від 17.07.2009 р. у ВАТ «КБ «Володимирський»призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік з 17.07.2009 р. до 16.07.2010 р. Даною постановою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 17.07.2009 р. до 16.01.2010 р.

Постановами Національного банку України № 14 від 18.01.2010р. та № 202 від 15.04.2010р. мораторій на задоволення вимог кредиторів було продовжено до 16.07.2010 р.

У ТОВ «Техкомсервіс»виникла заборгованість перед ТОВ «Міськсумиліфт»за період з 01.03.2007 р. по 31.03.2009 р., яка на момент подачі платіжних доручень до Банку в лютому, квітні та травні 2009 р. не була погашена. У зв’язку з чим, ТОВ «Міськсумилівфт»звернувся до суду про стягнення боргу. Оскільки плата по вищезазначеному договору проходила згідно відсотку сплати мешканцями, то ТОВ «Міськсумиліфт»частково відмовився від своїх позовних вимог і рішенням господарського суду Сумської області від 18.11.2009 р. по справі № 8/87-09 було стягнуто з ТОВ «Техкомсервіс»на користь ТОВ «Міськсумиліфт»85577 грн. 28 коп. заборгованості за технічне обслуговування ліфтів, 3090 грн. 87 коп. - 3% річних, 15620 грн. 88 коп. - інфляційних збитків.

Виконавче провадження по примусовому стягненню суми заборгованості було відкрито 25.01.2010 р.

Після усунення перешкод, що спричинили затримку виконання розрахункових документів клієнтів, 15.07.2010 року ВАТ КБ «Володимирський», відповідно до платіжних доручень № 364 від 13.05.2009 року та № 360 від 12.05.2009 р., на р/р ТОВ «Міськсумиліфт»перерахував грошові кошти на загальну суму 13110 грн. 00 коп. в рахунок боргу за технічне обслуговування ліфтів згідно проплати населення.

Однак, як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, та підтверджується наявній в матеріалах справи постановою про закінчення виконавчого провадження Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 01.04.2010 р. (а.с.117), позивач сплатив суму заборгованості у добровільному порядку. Сума 13 110 грн. 00 коп. увійшла до суми, яка була сплачена боржником на виконання вищезазначеного рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Техкомсервіс»неодноразово звертався до ТОВ «Міськсумиліфт»з  листами, в яких просив повернути помилково перераховані кошти, однак останнім перерахування не зроблено.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Позивач є власником грошових коштів на рахунку, яким він володіє, і його право власності в силу ст.41 Конституції України та ст.321 ЦК України, є непорушним.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає правомірним та обґрунтованим висновок господарського суду про те, що ТОВ «Міськсумиліфт»отримав зазначену суму коштів безпідставно.

Посилання апелянта на те, що стягнута за рішенням господарського суду Сумської області від 18.11.2009 р. по справі № 8/87-09 сума не є остаточним погашенням боргу ТОВ «Техкомсервіс»перед ТОВ «Міськсумиліфт»за договором № 11-р на повне технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем не є підставою для скасування оскаржуваного рішення господарського суду першої інстанції, оскільки предметом позову у даній справі є стягнення безпідставно отриманих коштів, а не взаємовідносини сторін в рамках договору № 11-р.

Судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що в разі, якщо ТОВ «Міськсумиліфт»вважає, що його права та охоронювані законом інтереси за договором № 11-р на повне технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем порушені, він не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом за їх захистом.

Щодо посилання апелянта на те, що господарським судом задоволено клопотання позивача про зміну статусу ТОВ «Міськсумиліфт»з третьої особи на другого відповідача без заяви від позивача про зміну позовних вимог судова колегія апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до ст. 24 ГПК України Господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням  сторони  або  за  своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом,  може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі,  допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Про  залучення  іншого  відповідача  чи  заміну   неналежного відповідача  виноситься  ухвала.

Тобто з наведеної норми процесуального права не вбачається обов’язковість наявності заяви позивача про зміну позовних вимог в момент залучення іншого відповідача. Дійсно ухвала господарського суду Сумської області винесена 17.01.2011 р. , а заява про уточнення позовних вимог подана позивачем 07.02.2011 р. Однак судова колегія зазначає, що це не є порушенням процесуального права в розумінні ГПК України, і, відповідно, не є підставою, передбаченою ст. 104 ГПК України для скасування  рішення господарського суду.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду  вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Сумської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для його скасування відсутні. Обставини та заперечення, викладені в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому вона залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 17.02.2011 р. по справі № 17/152-10 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                    Здоровко Л.М.

Суддя                                                                                           Плахов О.В.  

Суддя                                                                                           Шутенко І.А.