Рішення

від 24.02.2011 по справі 39/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

39/1

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

24.02.11 р.                                                                                    Справа № 39/1                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіної Н.С.

при секретарі Староконь Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в особі філії ТОВ „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства „ЛЕСНАЯ НИМФА” м. Донецьк

про  стягнення  1100,15грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Котеньов С.А. – за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в особі філії ТОВ „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства „ЛЕСНАЯ НИМФА”, м. Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 1100,15грн., яка складається з основного боргу в сумі 1049,82 грн., пені в сумі 50,33грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки товару № 549 від 10.08.2010 р., додаткову угоду № 1 від 10.08.2010 р. до договору № 549 від 10.08.2010 р., додаткову угоду № 2 від 10.08.2010 р. до договору № 549 від 10.08.2010 р., накладні № 8/МРН16225 від 13.09.2010 р., № 8/МРН16516 від 16.09.2010 р., № 8/МРН16693 від 20.09.2010 р., № 8/МРН17193 від 27.09.2010 р., № 8/МРН17762 від 04.10.2010 р., № 8/МРН17763 від 04.10.2010 р., претензію № 981 від 12.11.2010 р., опис вкладення.

Позивач до судового засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, через канцелярію суду надав письмові пояснення, згідно яких підтвердив факт поставки товару відповідачеві за договором поставки товару № 549 від 10.08.2010 р., додатково пояснив, що сторонами не погоджувалось надання документів на підтвердження повноваження осіб, які здійснили отримання товару (довіреностей, доручень тощо), оскільки у кожній видатковій накладній стоїть відтиск основної каучукової печатки відповідача.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, заявлені вимоги не оспорив, витребуваних документів та доказів не надав.

В матеріалах справи міститься поштовий конверт, направлений на адресу відповідача, з позначкою підприємства поштового зв'язку “Причина невручення: вибув”.

Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області № 14/4-17/757 від 10.02.2011р. Приватне підприємство “ЛЕСНАЯ НИМФА” зареєстроване за адресою 83055, м. Донецьк, вул. Челюскінців, буд. 151, кв. 103А, за якою здійснювалося направлення поштової кореспонденції позивачем та судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам та учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За таких обставин, враховуючи достатність зібраних по справі доказів, господарський суд відповідно до ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.

10.08.2010 р., між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в особі філії ТОВ „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в м. Донецьк (Постачальник), та відповідачем, Приватним підприємством „ЛЕСНАЯ НИМФА”, м. Донецьк (Покупець), укладено договір поставки товару № 549, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей                 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697                      ЦК України).

Згідно даного Договору Постачальник зобов'язався передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язався прийняти цей товар та розрахуватись за нього в строки вказані в даному Договорі. Найменування, кількість, асортимент та вартість товару, який поставляється по цьому Договору, визначаються в Додатковій угоді (додатку) до договору та у видатковій накладній, які після їх підписання сторонами, є невід'ємною частиною даного договору.  

Додатковими угодами № 1 від 10.08.2010 р., № 2 від 10.08.2010 р. сторони затвердили перелік і ціну товару, що постачається.

Відповідно до п. 1.2. Договору кожний випадок поставки товару на протязі строку дії  договору передбачає свою видаткову накладну.

Згідно п. 2.1. Договору ціна (вартість) одиниці товару включає вартість товару, пакування, витрати по його доставці, оформлення необхідної документації.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що ціна (вартість) одиниці товару визначається Додатковою угодою та/або видатковою накладною, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору товар поставляється постачальником у відповідності з замовленням покупця в строк, зазначений в замовленні.

Замовлення можуть надаватися постачальником письмово, по факсу, електронній пошті, або в іншій формі, прийнятній для сторін. В будь-якому випадку прийняття замовлення постачальником повинно бути підтверджено (погоджено). У випадку, якщо постачальник не може поставити товар покупцю в строк, зазначений в замовленні, він зобов'язаний негайно, але не пізніше половини строку  зазначеного в замовленні, на протязі якого він повинен був поставити товар, повідомити про це покупця (п. 5.2. Договору).

Згідно п. 5.3. Договору пунктом поставки товару за договором є склад покупця, адреса якого вказана в замовленні, поставка товару до місця передачі здійснюється транспортом постачальника.

У відповідності з п. 6.1. Договору перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент приймання-передачі товару на складі покупця та підписання накладної або отримання грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у разі попередньої оплати товару.

На виконання умов Договору позивач згідно накладних № 8/МРН16225 від 13.09.2010 р., № 8/МРН16516 від 16.09.2010 р., № 8/МРН16693 від 20.09.2010 р., № 8/МРН17193 від 27.09.2010 р., № 8/МРН17762 від 04.10.2010 р., № 8/МРН17763 від 04.10.2010 р, здійснив поставку товару на адресу відповідача на загальну суму 1063,08грн.

Поставлений згідно означених видаткових накладних товар відповідачем прийнято, що підтверджується підписом останнього на вказаних накладних, скріплених печаткою Товариства.

Статтею 688 ЦК України на Покупця покладено обов'язок повідомити Продавця про порушення умов Договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

При отриманні товару Покупцем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки товарів.

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, поставлені без згоди Покупця товари, від яких Покупець відмовився, повинні прийматися ним на відповідальне зберігання.

Згідно пояснень представника позивача замовлення покупця на поставку товарів надавалися в усній формі, підтвердженням факту погодження замовлення є прийняття товару покупцем.

Суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цих товарів та прийняття їх у встановленому порядку на відповідальне зберігання, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору поставки товару № 549 від 10.08.2010 р.

На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві товару на суму 1063,08 грн., тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.2.2. Договору передбачено обов'язок Покупця оплатити товар згідно з умовами визначеними у договорі та в додатковій угоді. Відповідно до п. 4.2. Договору датою здійснення розрахунку вважається дата поступлення грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

У відповідності з п. 4.4. Договору – по факту відвантаження товару: розрахунок за отриманий товар покупець зобов'язався здійснити не пізніше 21 календарних днів з моменту отримання товару. Днем отримання товару є дата видаткової накладної.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України,  якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).   

Відповідач прийняті на себе згідно Договору зобов'язання належним чином не виконував, вартість поставленого товару сплатив частково, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість, яка за розрахунком позивача склала в сумі 1049,82 грн.

12.11.2010р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою сплатити заборгованість, факт направлення якої підтверджується наданими до матеріалів справи копією квитанції та описом вкладення.

Однак, як зазначає позивач, на момент подання позову відповідач заборгованість не сплатив.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.

За приписом ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 1049,82грн. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.

На момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 1049,82 грн. залишилось невиконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, враховуючи, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в особі філії ТОВ „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в м. Донецьк  в частині стягнення основного боргу в сумі 1049,82 грн. суд вважає таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ст. 611 ЦК України).

Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

У відповідності з ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 7.4. Договору передбачено, що у разі порушення покупцем порядку розрахунку за отриманий товар, покупець оплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

На підставі наведених правових норм позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі  50,33 грн. за період з моменту виникнення права вимоги по 07.02.2011 р.  

Перевіривши вимогу позивача стосовно стягнення пені в сумі 50,33 грн., з огляду на прострочення виконання відповідачем грошового обов'язку з оплати вартості поставлених за договором товарів, вимоги позивача в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

На підставі ст.ст. 525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, ст. ст. 173, 193, 264-271 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в особі філії ТОВ „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в м. Донецьк –  задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства „ЛЕСНАЯ НИМФА”, м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в особі філії ТОВ „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в м. Донецьк основний борг в сумі 1049,82грн., пеню в сумі 50,33грн., витрати за державним митом в сумі 102,00грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення.

Суддя                                                               Морщагіна Н.С.