Постанова

від 20.08.2012 по справі 39/1

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2012 № 39/1

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Кропивної Л.В.

Чорної Л.В.

при секретарі: Гордовій Л.Г.

За участю представників:

від позивача - Наконечна Л.В., довіреність №10/01/12 від 10.01.2012;

від відповідача - Пейкрішвілі М.Ш., довіреність №5 від 20.03.2012;

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Студія 1+1"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2012

у справі № 39/1 (суддя - Гумега С.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства „Міжнародний Медіа Центр-СТБ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Студія 1+1"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна служба інтелектуальної власності України

про визнання недійсним патенту № 22496 на промисловий зразок -емблему „Холостячки"

Суть спору та апеляційної скарги:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Міжнародний Медіа Центр-СТБ" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Студія 1+1" (далі - відповідач) про визнання недійсним патенту № 22496 на промисловий зразок -емблему „Холостячки".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що патент №22496 на промисловий зразок емблема „Холостячки", права на який належать відповідачу, виданий з порушенням публічного порядку та прав позивача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.05.2012 у справі № 39/1 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Міжнародний Медіа Центр-СТБ" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Студія 1+1", про визнання недійсним патенту № 22496 на промисловий зразок -емблему "Холостячки" - задоволено повністю. Визнано недійсним з дати публікації відомостей про видачу, патент № 22496 на промисловий зразок - емблему "Холостячки", зареєстрований за індексом МКПЗ 32-00, публікація здійснена 25.11.2011, права на який належать Товариству з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Студія 1+1". Також, стягнуто судові витрати.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2012 у справі № 39/1 скасувати та припинити провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2012 у складі колегії суддів: головуючого судді - Лобаня О.І., суддів Майданевича А.Г. та Федорчука Р.В. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 06.08.2012.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 в зв'язку перебування судді Майданевича А.Г. у відпустці, склад колегії суддів змінено головуючий суддя - Лобань О.І., судді Тищенко О.В. та Федорчук Р.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 було відкладено розгляд апеляційної скарги на 20.08.2012.

14.08.2012 через відділ документального забезпечення від позивача надійшлов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Від відповідача через відділ документального забезпечення надійшли письмові пояснення до апеляційної скарги.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2012 в зв'язку з перебуванням суддів Лобаня О.І., Тищенко О.В. та Федорчука Р.В. у відпустці, керуючись статтями 4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.12. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, було доручено здійснити розгляд справи № 39/1 колегії суддів у складі: головуючого судді - Смірнової Л.Г., суддів Кропивної Л.В., Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2012 справу №39/1 було прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді - Смірнової Л.Г., суддів Кропивної Л.В. та Чорної Л.В.

В судове засідання 20.08.2012 з'явились представники сторін.

Третя особа була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, проте не забезпечила явку у судове засідання свого представника.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтями 22, 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду, як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України, є правом, а не обов'язком, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 20.08.2012 за відсутності представників третьої особи.

Представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просили суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач є власником свідоцтва України на знак для товарів і послуг "Холостячка" №146256, дата подання заявки 12.08.2011, дата публікації 10.10.2011 для товарів та послуг 9, 35, 38, 41 класів МКТП.

Позивач також є власником свідоцтва України на знак для товарів і послуг "Холостяк"№ 149112, дата подання заявки 27.04.2011, дата публікації 12.12.2011 для товарів та послуг 9, 35, 38, 41 класів МКТП.

Відповідно до статті 492 Цивільного кодексу України, торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Статтею 1 Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" визначено, що знаком є позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка

комбінація таких позначень (частина 2 статті 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг").

Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом (частина 1 статті 157 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 494 Цивільного кодексу України та частиною 3 статті 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" встановлено, що набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом, умови та порядок видачі якого встановлюються законом.

Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом (частина 2 статті 494 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру (Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг згідно статті 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"), і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Відповідно до частини 1 статті 424 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності, зокрема, є виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності та виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання.

Як передбачено частиною 1 статті 495 Цивільного кодексу України та статтею 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку, зокрема, є виключне право дозволяти використання торговельної марки та виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання.

Частиною 3 статті 157 Господарського кодексу України також встановлено, що свідоцтво надає право його володільцеві забороняти іншим особам використовувати зареєстровану торговельну марку без його дозволу, за винятком випадків її правомірного використання.

Згідно з частиною 2 статті 157 Господарського кодексу України, використанням торговельної марки у сфері господарювання визнається застосування її на товарах та при наданні послуг, для яких вона зареєстрована, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, у проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов'язаній з впровадженням зазначених товарів і послуг у господарський (комерційний) обіг.

Використанням знака, відповідно до частини 4 статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати (частина 5 статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг").

Частиною 1 статті 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до частини 1 статті 155 Господарського кодексу України та частини 1 статті 420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до частини 3 статті 418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Третьою особою за результатами формальної експертизи, проведеної згідно пункту 5 статті 14 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", на ім'я відповідача було зареєстровано патент України № 22496 на промисловий зразок емблема "Холостячки", заявка на реєстрацію якого була подана 11.10.2011, а публікація про видачу патенту була здійснена в офіційному бюлетені "Промислова власність" № 22 від 25.11.2011, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до частини 1 статті 154 Господарського кодексу України, відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.

До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (частиною 2 статті 154 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 155 Господарського кодексу України та частина 1 статті 420 Цивільного кодексу України, об'єктами прав інтелектуальної власності у сфері господарювання визнаються, зокрема промислові зразки.

Об'єктом промислового зразка, відповідно до частини 2 статті 461 Цивільного кодексу України, можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу.

Пунктом 2 статті 5 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" також встановлено, що об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

Набуття права інтелектуальної власності на промисловий зразок засвідчується патентом (частина 1 статті 462 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 156 Господарського кодексу України та пунктом 5 статті 5 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" також встановлено, що право інтелектуальної власності на промисловий зразок засвідчується патентом.

Суб'єктами права інтелектуальної власності, відповідно до частини 1 статті 421 Цивільного кодексу України, є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до Цивільного кодексу України, іншого закону чи договору.

Суб'єктами права інтелектуальної власності, зокрема на промисловий зразок є автор промислового зразка та інші особи, які набули прав на промисловий зразок за договором чи законом (частина 1 статті 463 Цивільного кодексу України).

Стаття 5 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" встановлює, що правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності.

Об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

Промисловий зразок відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим, тобто, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Крім того, у процесі встановлення новизни промислового зразка береться до уваги зміст усіх раніше одержаних Установою заявок, за винятком тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або за ними Установою прийняті рішення про відмову у видачі патентів і вичерпані можливості оскарження таких рішень (стаття 6 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки").

Стаття 25 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" встановлює, що патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі:

а) невідповідності запатентованого промислового зразка умовам патентоспроможності, визначеним цим Законом;

б) наявності у сукупності суттєвих ознак промислового зразка ознак, яких не було у поданій заявці;

в) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

При визнанні патенту чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.

Патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту.

Судом також враховано, що відповідно до статті 18 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", патент на промисловий зразок видається під відповідальність його власника без гарантії чинності патенту.

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Господарським процесуальним кодексом України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 21 Господарського процесуального кодексу України, позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

При цьому, під поняттям "охоронюваний законом інтерес", відповідно до рішення Конституційного суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004, необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до статті 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання недійсним (з дати публікації відомостей про видачу патенту) патенту № 22496 на промисловий зразок - емблему "Холостячки" (зареєстрований за індексом МКПЗ 32-00, публікація здійснена 25.11.2011), права на який належить відповідачу (автор - Онуфрієнко А.В.).

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що промисловий зразок за патентом України №22496, який належить відповідачу, виданий з порушенням публічного порядку та прав позивача.

Позивач вважає, що заявка на реєстрацію промислового зразка - емблему "Холостячки" була подана, а патент України № 22496 на промисловий зразок виданий з порушенням прав позивача, оскільки його видача та використання відповідачем емблеми "Холостячки" однозначно та невідворотно викликають змішування стосовно діяльності, послуг позивача та відповідача, які є конкурентами на медіаринку України.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції було призначено судову експертизу.

На вирішення експерта були поставлені наступні питання:

- Чи є позначення "Холостячки", що міститься у складі промислового зразка за патентом України на промисловий зразок № 22496, схожим зі знаком для товарів і послуг "Холостячка" за свідоцтвом України на знаки для товарів і послуг № 146256 та знаком для товарів і послуг "Холостяк" за свідоцтвом України на знаки для товарів і послуг № 149112?

- Чи є позначення "Холостячки", що міститься у складі промислового зразка за патентом України на промисловий зразок № 22496, таким, що його можна сплутати зі знаком для товарів і послуг "Холостячка" за свідоцтвом України на знаки для товарів і послуг №146256 або знаком для товарів і послуг "Холостяк" за свідоцтвом України на знаки для товарів і послуг № 149112 та призвести до змішування діяльності позивача і відповідача?

У дослідницькій частині Висновку № 25/12 судової експертизи у сфері інтелектуальної власності за господарською справою № 39/1 від 25.03.2012, експертом, зокрема, зазначено, що промисловий зразок за патентом України № 22496 є графічним символом, який за своєю природою може бути використаний для індивідуалізації різноманітних товарів і послуг, у тому числі тих, стосовно яких діє правова охорона знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України № 146256 та № 149112.

Найбільш поширеним видом змішування є випадок, коли позначення настільки нагадує охоронюваний знак, що це може призвести до змішування у значної кількості середніх споживачів відносно комерційного походження товарів і послуг. При визначені змішування переважно враховуються такі фактори, як ступінь розрізняльної здатності охоронюваного знака, масштаби діяльності і репутація його власника, рівень поінформованості споживачів і, звичайно, схожість самих позначень та товарів і послуг, для позначення яких вони використовуються. Позначення або знак для товарів і послуг, у даному випадку, повідомляє споживачу, що товар чи послуга на ринку має визначене комерційне походження, навіть якщо найменування цього походження невідоме.

При здійсненні експертного дослідження було встановлено, що позначення "Холостячки", що міститься у складі промислового зразка за патентом України на промисловий зразок № 22496, є схожим зі знаком для товарів і послуг "Холостячка" за свідоцтвом України на знаки для товарів і послуг № 146256 та знаком для товарів і послуг "Холостяк" за свідоцтвом України на знаки для товарів і послуг № 149112.

Об'єктом промислового зразка за патентом України № 22496 є графічний логотип -емблема "ХолостячкИ", коло товарів і послуг, для яких може бути використаний даний промисловий зразок є невизначеним і, зокрема, може включати товари і послуги, на які поширюється охорона зареєстрованих знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України за свідоцтвами України № 146256 та № 149122.

Отже, експерт дійшов наступних висновків:

- Позначення "Холостячки", що міститься у складі промислового зразка за патентом України на промисловий зразок № 22496 є схожим зі знаком для товарів і послуг "Холостячка" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 146256 та знаком для товарів і послуг "Холостяк" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 149112.

- Позначення "Холостячки", яке міститься у складі промислового зразка за патентом України на промисловий зразок № 22496 є таким, що його можна сплутати зі знаком для товарів і послуг "Холостячка" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 146256 та знаком для товарів і послуг "Холостяк" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 149112 та призвести до змішування діяльності позивача і відповідача.

З огляду на зазначене судова колегія приходить до висновку, що видача патенту на промисловий зразок № 22496 відбулася внаслідок подання заявки з порушенням прав позивача. Подання заявки та видача патенту України на промисловий зразок №22496 суперечили публічному порядку. При цьому колегія суддів зазначає, що під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості, основних конституційних прав, свобод, гарантій, тощо).

Матеріалами справи № 39/1 також спростовується твердження відповідача з приводу набуття ним права попереднього користувача на торговельну марку "Холостячки".

Відповідно до частини 2 статті 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Господарським судом міста Києва розглядалася справа № 20/238 за первісним позовом Приватного акціонерного товариства "Міжнародний Медіа Центр - СТБ" до Телерадіокомпанії "Студія "1+1" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про заборону використання позначення "Холостячки" та за зустрічним позовом Телерадіокомпанії "Студія "1+1" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до приватного акціонерного товариства Міжнародний Медіа Центр - СТБ" про визнання права попереднього користувача на торговельну марку "ХОЛОСТЯЧКА".

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 20/238 від 13.03.2012, яке набрало законної сили, первісні позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Міжнародний Медіа Центр - СТБ" задоволено частково, заборонено Телерадіокомпанії "Студія "1+1" у формі товариства з обмеженою відповідальністю використання будь-яким способом позначення "Холостячки" в якості назви (позначення) телевізійних передач, зобов'язано Телерадіокомпанію "Студія "1+1" у формі товариства з обмеженою відповідальністю припинити використання позначення "Холостячки", у якості назви телепередачі способами анонсування та рекламування, пропонування іншим способом, шляхом вилучення такого позначення з усіх матеріалів та рекламних носіїв, зобов'язано Телерадіокомпанію "Студія "1+1" у формі товариства з обмеженою відповідальністю утримуватися від використання позначення "Холостячки" у якості назви (позначення) телепередачі, шляхом публічного сповіщення (трансляції) такої передачі.

Даним рішенням у задоволенні зустрічного позову Телерадіокомпанії "Студія "1+1" у формі товариства з обмеженою відповідальністю відмовлено.

Рішенням у справі № 20/238, зокрема, встановлено, що у зустрічному позові Телерадіокомпанія "Студія "1+1" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (з урахуванням заяви про зміну предмету зустрічного позову) просить суд визнати за позивачем за зустрічним позовом право попереднього користувача на торговельну марку "ХОЛОСТЯЧКА", у зв'язку з тим, що позначення "ХОЛОСТЯЧКИ" добросовісно використовується Телерадіокомпанією "Студія "1+1"у формі товариства з обмеженою відповідальністю в Україні з червня 2011року; Телерадіокомпанією "Студія "1+1" у формі товариства з обмеженою відповідальністю здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання до дати подання відповідачем за зустрічним позовом заявки на торговельну марку "ХОЛОСТЯЧКА" (тобто, до 12.08.2011).

Як встановлено судом при вирішенні спору у справі № 20/238, Телерадіокомпанією "Студія "1+1" у формі товариства з обмеженою відповідальністю здійснено використання позначення "Холостячки" для анонсування, рекламування, публічного сповіщення однойменної телевізійної розважальної передачі. Вперше анонсування телевізійної передачі "Холостячки нове кохання" в ефірі телеканалу "1+1" відбулось 18.10.2011, тобто, після одержання Приватним акціонерним товариством "Міжнародний Медіа Центр - СТБ" свідоцтва України № 146256 на знак для товарів і послуг "ХОЛОСТЯЧКА". Перший випуск передачі в ефірі телеканалу "1+1" відбувся 31.10.2011.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що судом неправомірно відмовлено у задоволенні клопотання про припинення провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що клопотання відповідача про припинення провадження у справі відхилено з огляду на те, що позивач звернувся з позовом саме про визнання недійсним, з дати публікації відомостей про видачу патенту, патенту № 22496 на промисловий зразок - емблему "Холостячки", о отже предметом позову є визнання недійсним патенту, а не існування дійсного патенту, як це зазначає відповідач.

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту.

Стаття 24 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" встановлює, що власник патенту в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до Установи. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені Установи.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що правові підстави для визнання патенту недійсним і дострокове припинення дії патенту за заявою власника є різними. Правові наслідки у разі визнання патенту недійсним та у разі дострокового припинення дії патенту за заявою власника також є різними.

З огляду на наведене, відсутні підстави для припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України.

Посилання відповідача на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Студія 1+1" не порушувало права Приватного акціонерного товариства „Міжнародний Медіа Центр-СТБ" при подачі заявки на видачу патенту, оскільки промисловий зразок був розроблений та замовлений на реєстрацію раніше дати реєстрації знаків „Холостячка" та „Холостяк".

Проте, станом на 10.10.2011 було видане свідоцтво на знак „Холостячка", і, відповідно 10.10.2011 відомості про знак та факт його реєстрації були опубліковані у офіційному інформаційному бюлетні Державної служби інтелектуальної власності України та на сайті Державної служби інтелектуальної власності України.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Студія 1+1" знали чи повинні були знати про видачу Приватному акціонерному товариству „Міжнародний Медіа Центр-СТБ" свідоцтва на знак „Холостячка", і відповідно мали утриматися від подальших протиправних дій з подання заяви на реєстрацію патенту.

В Додаткових поясненнях до апеляційної скарги відповідачем зазначено у якості недоліку Висновку експерта той аргумент, що експерт дослідив лише окремі імовірні випадки застосування промислового зразку - емблеми «ХолостячкИ», дійшов певних узагальнених висновків, зробив припущення під умовою і на майбутнє щодо фактичного використання промислового зразку. Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Студія 1+1" фактично здійснювало використання промислового зразку - емблеми «ХолостячкИ» у назві телевізійної передачі - аудіовізуального твору, що публічно сповіщалася в ефірі Відповідача у жовтні-грудні 2011 року.

Як зазначалося вище, стаття 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» встановлює спосіб захисту - «визнання недійсним патенту». Підстави визнання недійсним

Патенту № 22496 виникли не пізніше дати подання заявки на видачу Патенту. Такі

підстави та всі обставини, що мають значення для вирішення спору і є предметом доказування у даній справі.

Отже, поглиблене дослідження фактичного використання промислового зразку - емблеми «ХолостячкИ» (будь-якого конкретного виробу) після видачі Патенту не має жодного значення для вирішення даного спору.

На підставі зазначеного, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним (з дати публікації відомостей про видачу патенту) патенту № 22496 на промисловий зразок - емблему "Холостячки" (зареєстрований за індексом МКПЗ 32, публікація здійснена 25.11.2011), права на який належить відповідачу (автор - Онуфрієнко А.В.), є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва у даній справі, в зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Студія 1+1" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Студія 1+1" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2012 у справі № 39/1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2012 у справі № 39/1 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 39/1 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Смірнова Л.Г.

Судді Кропивна Л.В.

Чорна Л.В.