Постанова

від 01.03.2011 по справі 31/266

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 01.03.2011                                                                                           № 31/266

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Чорної Л.В.

 суддів:            Баранець  О.М.

          Рєпіна  Л.О.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -не з‘явився;

від відповідача 1. – не з‘явився;

від відповідача 2. – Григор‘ян І.Г. (представник за довіреністю)  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Ізобіт-Буд"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 04.11.2010

 у справі № 31/266 (Качан Н.І. .....)

 за позовом                               ТОВ "Корпорація-Т"

 до                                                   ТОВ "Ізобіт-Буд"

                                                  Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничий вектор"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення боргу 320365,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду міста Києва від 04.11.2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація-Т» задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізобіт-Буд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація – Т» 278 457,36 грн. основного боргу, інфляційні втрати у розмірі 22 935,07 грн., три відсотка річних у розмірі  - 9 972,57 грн., державне мито у розмірі – 3 113,65 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Дане рішення мотивоване неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізобіт-Буд» умов Договору № ПП/СУ/07-59/01 від 17 серпня 2007 року, в частині оплати за прийняті послуги та будівельні матеріали.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду міста Києва,   Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізобіт-Буд» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2010 року у справі № 31/266 та постановити нове, яким у позові відмовити повністю.     

Апелянт стверджує, що оскільки Замовник не здійснював авансових платежів на виконання робіт, як це передбачено п. 3.1.2. Договору, на підставі яких Субпідрядник зобов‘язаний сплачувати генпідрядні послуги згідно з п. 5.3.5. Договору, вимоги Позивача щодо сплати генпідрядних послуг є необґрунтованими.     

Щодо сплати матеріалів по видатковій накладній № РН-0000036 від 24.09.2008 року, то Апелянт стверджує, що Замовник повинен був оплатити фактично виконані фізичні об‘єми робіт з урахуванням вартості матеріалів за Актом № 1 приймання виконаних робіт за вересень 2008 року та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт протягом 10 банківських днів після підписання Сторонами відповідного Акту прийому-передачі фактичного виконаних робіт.

Щодо матеріалів поставлених за видатковими накладними №№ РН-0000057 від 04.05.2006 року, РН-0000058 від 04.05.2006 року та РН-0000059 від 08.05.2006 року, то зазначене відбувалось в рамках іншого договору.    

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.01.2011 року відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Ізобіт-Буд» строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження по справі № 31/266.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація-Т» заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2010 року по справі № 31/266 без змін, посилаючись на те, що Відповідач 2 повністю розрахувався із Відповідачем 1 за фактично виконані роботи.  

Також Позивач зазначає, що передача матеріалів за видатковим накладним № РН-0000036 від 24.09.2008 року, № РН-0000057 від 04.05.2006 року, № РН-0000058 від 04.05.2006 року, № РН-0000059 від 08.05.2006 року відбувалося в рамках купівлі-продажу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація-Т» свого представника в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлене.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізобіт-Буд» двічі свого представника в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлене.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 17 серпня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація-Т» - Генпідрядник, Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізобіт-Буд» - Субпідрядник та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничий вектор» - Замовник укладено Договір субпідряду № ПП/СУ/07-59/01, за умовами якого Позивач та Відповідач 2 доручили, а Відповідач 1 зобов’язався виконати на свій ризик та з власних матеріалів за завданням Замовника повний комплекс робіт з гідроізоляції підземної частини на об’єкті будівництва «Будівництво житлово-офісно-торгового комплексу розташованого на території, обмеженій вулиця Глибочицька, Студентська та М.Пимоненка в Шевченківському районі м. Києва (ЖК «Покровський Посад»), відповідно до договірної ціни /т.1, а.с. 11-15/.

28 серпня 2008 року сторони підписали Додаткову угоду № 2, предметом якої є виконання Субпідрядником на свій ризик і з власних матеріалів, за завданням Замовником, комплексу робіт з улаштування ухилоутворюючих стяжок  та промислових підлог паркінгу житлового будинку № НОМЕР_1  на об‘єкті будівництва «Будівництво житлово-офісно-торгового комплексу розташованого на території, обмеженій вулиця Глибочицька, Студентська та М.Пимоненка в Шевченківському районі м. Києва (ЖК «Покровський Посад»), відповідно до Кошторису /т. 1, а.с. 18-19/.

Згідно умов Договору та Додаткових угод до нього Позивач надає, а Відповідач 1 зобов‘язався сплачувати вартість послуг генерального підряду у розмірі 3,5 % від вартості виконаних будівельних робіт.

Відповідно до п. 5.3.5. Договору, Субпідрядник зобов‘язаний протягом 5 (п‘яти) банківських днів з дати отримання від Замовника оплати згідно з п. 3.1.2. цього Договору, перерахувати Генпідряднику плату за Генпідрядні послуги згідно з п. 2.2. цього Договору у розмірі 3,5 % від вартості виконаних робіт, оплаченої Замовником згідно з п. 3.1.2. цього Договору.

За період з вересня 2007 року по листопад 2008 року включно Позивачем було надано, а Відповідачем прийнято послуги генерального підряду на загальну суму 26 827,71 гривень, що підтверджується підписаними представниками Відповідача та Позивача Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000092 від 28.09.2007 року, № ОУ-0000096 від 31.10.2007 року, № ОУ-0000108 від 30.11.2007 року, № УГ-0000001 від 31.01.2008 року, № УГ-0000004 від 29.02.2008 року, № УГ-0000014 від 27.06.2008року, № УГ-0000019 від 30.09.2008 року, № УГ-0000020 від 28.11.2008 року /т. 1, а.с. 20-27/. Акти підписані та скріплені відтисками печаток сторін без зауважень.

Відповідач 1 за надані послуги сплати частково в сумі 9 737,15 грн. /т.1, а.с. /

Таким чином, розмір заборгованості складає 17 090,56 грн.

В рамках виконання зазначеного Договору на підставі рахунку-фактури № СФ-0000045 від 03 травня 2006 року та відповідно до видаткової накладної № РН-0000057 від 04 травня 2006 року, видаткової накладної № РН-0000058 від 04 травня 2006 року та довіреності на отримання ТМЦ серія ЯЛК № 156780 від 03 травня 2006 року ТОВ «Ізобіт-Буд» було отримано металопрокат на загальну суму 61 215,97 грн., яка Відповідачем 1 погашена частково - 23 215,97 грн., що підтверджується банківськими витягами /т. 1, а.с. 31-44, т. 2, а.с. 5/. Залишок боргу складає 38 000 гривень.

На підставі рахунку-фактури № СФ-0000079 від 05 травня 2006 року та відповідно до видаткової накладної № РН-0000059 від 08 травня 2006 року, довіреності на отримання ТМЦ серія ЯЛК № 156788 від 05 травня 2006 року ТОВ «Ізобіт-Буд» було отримано будівельні матеріали на загальну суму 32 058,04 грн., яка частково плачена на суму 17 058,04 грн., що підтверджується банківськими витягами /т.1, а.с. 45-50, т. 2, а.с. 6/. Залишок боргу складає 15 000 грн.

На підставі рахунку-фактури № СФ- 0000058 від 24.09.2008 року та відповідно до видаткової накладної № РН-0000036 від 24 вересня 2008 року, довіреності на отримання ТМЦ серія ЯПЛ № 934069 від 24 вересня 2008 року ТОВ «Ізобіт-Буд» було отримано будівельні матеріали на загальну суму 211 366,80 грн., яка частково оплачена на суму 3 000,00 грн., що підтверджується банківським витягом /т.1, а.с. 51-53, т. 2, а.с. 4/.

          Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов‘язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов‘язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов‘язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов‘язку.

          Замовник і субпідрядник не мають права пред‘являти один одному вимоги, пов‘язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду  не  передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов‘язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

05 березня 2009 року Позивач звернувся до Відповідача 1 із претензією на погашення заборгованості в розмірі 293 231,37 грн., яка останнім отримана 12 березня 2009 року, про що свідчить копія поштового повідомлення /т. 1, а.с. 54-57/.

Доказів погашення заборгованості, як реагування на претензію матеріали справи № 31/266 не містять.  

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов‘язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов‘язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.   

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.     

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з’ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва              від 04.11.2010 року у справі № 31/266.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.          

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2010 року у справі № 31/266 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

2. Матеріали справи № 31/266 повернути господарському суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

 Головуючий суддя                                                                      Чорна Л.В.

 Судді                                                                                          Баранець  О.М.

                                                                                          Рєпіна  Л.О.

 02.03.11 (відправлено)