Постанова

від 02.03.2011 по справі 20/150-10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2011 № 20/150-10

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Лосєва А.М.

суддів: Іваненко Ю.Г .

Разіна Т.І.

при секретарі: Сем енович А.В.

За участю представникі в:

від позивача - Шупик О.А . - дов. №534 від 31.12.2010р.;

від відповідача: Золюк М .С. - дов. №2337 від 30.08.2010р.;

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу Акціонерне товар иство "Українська пожежно-ст рахова компанія"

на рішення Господарськ ого суду м.Києва від 24.12.2010

у справі № 20/150-10 (Бабкіна В.М . .....)

за позовом Приватне акціонерне товариство "Акціонерна стра хова компанія "ІНГО Україна"

до Акціонерне товарист во "Українська пожежно-страх ова компанія"

про стягнення 14535,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне т овариство “Акціонерна страх ова компанія “Інго Україна” (далі - позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Акціонерного товариства “ Українська пожежно-страхова компанія” (далі - відповідач) страхового відшкодування в п орядку регресу у сумі 14 535,54 грн. (в т.ч. 242,78 грн. - пеня), яке відпов ідач відмовляється сплатити в добровільному порядку.

В процесі судового розгляд у позивач надав суду заяву пр о зменшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з ві дповідача 13 782,76 грн. збитків в по рядку регресу та 234,11 грн. пені. (т ом справи - 1, аркуші справи - 88-89).

Відповідач заперечував пр оти позовних вимог в частині стягнення пені, зазначаючи п ро відсутність правових підс тав для нарахування на суму с трахового відшкодування, яке підлягає стягненню в порядк у регресу, штрафних санкцій у вигляді пені.

Рішенням Господарського с уду Київської області від 24.12.20 10р. у справі №20/150-10 позов було зад оволено повністю, присуджено до стягнення з відповідача н а користь позивача 13 782,76 грн. ст рахового відшкодування, 234,11 гр н. пені, 140,17 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаці йно-технічне забезпечення су дового процесу.

Не погоджуючись із вказани м Рішенням суду, відповідач з вернувся до Київського апеля ційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив Рішення Господарсько го суду Київської області ві д 24.12.2010р. у справі №20/150-10 в частині с тягнення пені скасувати та в ідмовити в задоволенні цих в имог.

Вимоги та доводи апел яційної скарги мотивовані ти м, що судом першої інстанції б уло неповно з' ясовано обста вини, які мають значення для с прави, а також невірно застос овано норми матеріального і процесуального права, зокрем а, не встановлено правомірні сть вимог про стягнення з від повідача пені, нарахованої н а суму страхової виплати в по рядку регресу.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 24.01.2011р. апеляційну скаргу від повідача було прийнято до пр овадження та призначено до р озгляду в судовому засіданні на 02.03.2011р.

Розпорядженням Голови Киї вського апеляційного господ арського суду від 01.03.2011р. було з мінено склад колегії суддів та передано справу для здійс нення апеляційного провадже ння колегії у складі головую чого судді Лосєва А.М., суддів Іваненко Ю.Г., Разіної Т.І.

В судовому засіданні 02.03.2011р. п редставник відповідача підт римав апеляційну скаргу з ви кладених у ній підстав, проси в суд скаргу задовольнити, Рі шення Господарського суду Ки ївської області від 24.12.2010р. у сп раві №20/150-10 в частині стягнення пені скасувати та відмовити в задоволенні цих вимог.

В судовому засіданні 02.03.2011р. п редставник позивача запереч ував проти доводів апеляційн ої скарги відповідача, проси в суд в задоволенні скарги ві дмовити та залишити оскаржув ане Рішення місцевого господ арського суду без змін як так е, що прийнято з повним, всебіч ним та об' єктивним з' ясува нням обставин, які мають знач ення для справи, а також з дотр иманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, перевіривши ма теріали справи, заслухавши п ояснення представників стор ін, дослідивши докази, проана лізувавши на підставі встано влених фактичних обставин сп рави правильність застосува ння судом першої інстанції н орм законодавства, колегія в становила наступне.

04.06.2008р. між Закритим акціонер ним товариством “Акціонерна страхова компанія “Інго Укр аїна”, як страховиком, правон аступником якого є Приватне акціонерне товариство “Акці онерна страхова компанія “Ін го Україна” (позивач по справ і), та Товариством з обмеженою відповідальністю “Телеграф Мегезінс Україна Видавництв о”, як страхувальником, було у кладено договір страхування засобів наземного транспорт у, цивільної відповідальност і, водія та пасажирів від неща сних випадків №250559634, за яким зас траховано майнові інтереси с трахувальника, пов'язані з ек сплуатацією наземного транс портного засобу марки “Тоyota Prad o” (д.н. НОМЕР_1).

04.11.2008р. у м. Києві на Контрактов ій площі сталася дорожньо-тр анспортна пригода (далі - ДТ П) за участю автомобіля марки “Тоyota Prado” (д.н. НОМЕР_1) під кер уванням водія ОСОБА_1. та а втомобіля марки “BMWХ5” (д.н. НО МЕР_2) під керуванням водія ОСОБА_2, що підтверджується довідкою відділення ДАІ (том справи - 1, аркуші справ и - 12-13).

Відповідно до Постанови По дільського районного суду м. Києва у справі № 3-36074/2008 від 08.12.2008р. ДТП сталася в рез ультаті порушення водієм О СОБА_2 вимог п.13.1 Правил дорож нього руху України, якого виз нано винним у вчиненні адмін істративного правопорушенн я (том справи - 1, аркуш справи - 14).

Внаслідок ДТП зазнав пошко джень автомобіль “Тоyota Prado” (д.н. НОМЕР_1), який був застрахо ваний у позивача на підставі договору страхування засобі в наземного транспорту, циві льної відповідальності, воді я та пасажирів від нещасних в ипадків №250559634 від 04.06.2008р. Відпові дно до звіту №2493 від 14.11.2008р. з визн ачення вартості матеріально го збитку, завданого власник у вищевказаного транспортно го засобу, вартість відновлю вального ремонту автомобіля становить 16 817,76 грн., а вартість матеріального збитку, завда ного власнику автомобіля в р езультаті пошкодження остан нього в ДТП - 15 355,16 грн. (том справи - 1, аркуші справи - 15-19).

25.12.2008р. страхувальник звернув ся до позивача із заявою про в иплату страхового відшкодув ання в сумі 15 780,80 грн., яке було ни м виплачено у розмірі 14 292,76 грн. (за вирахуванням франшизи у с умі 2 525,00 грн.) , що підтверджуєть ся платіжним дорученням №1437 в ід 02.03.2009р. (том справи - 1, аркуш с прави - 32).

Обґрунтовуючи свої вимоги , позивач зазначав про те, що н а підставі ст. 27 Закону Україн и “Про страхування” та ст. 993 Ци вільного кодексу України до нього перейшло право зворотн ої вимоги до особи, відповіда льної за заподіяний збиток.

Оскільки транспортний зас іб, яким керував винуватець Д ТП, застрахований відповідач ем за полісом обов'язкового с трахування цивільно-правово ї відповідальності власникі в наземних транспортних засо бів №ВВ/9094417, позивач звернувся з позовом про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу саме до відп овідача.

Господарський суд міста Ки єва задовольнив позов повніс тю, визнавши позовні вимоги о бґрунтованими та доведеними .

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з вис новками місцевого господарс ького суду, з наступних підст ав.

Порядок виплати страховог о відшкодування за договором обов'язкового страхування ц ивільно-правової відповідал ьності власників наземних тр анспортних засобів регулюєт ься Законом України „Про обо в'язкове страхування цивільн о-правової відповідальності власників наземних транспор тних засобів” та Законом Укр аїни „Про страхування”.

Закон України „Про обов'язк ове страхування цивільно-пра вової відповідальності влас ників наземних транспортних засобів” є спеціальним у сфе рі страхування цивільно-прав ової відповідальності, яка з дійснюється з метою забезпеч ення відшкодування шкоди, за подіяної життю, здоров'ю та/аб о майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної приго ди та захисту майнових інтер есів страхувальників шляхом здійснення такого відшкодув ання страховиком при настанн і страхового випадку.

В п.37.4 ст. 37 Закону України „Пр о обов'язкове страхування ци вільно-правової відповідаль ності власників наземних тра нспортних засобів” передбач ено право страховика за дого вором обов'язкового страхува ння цивільної відповідально сті власника транспортного з асобу в разі настання страхо вого випадку здійснювати вип лату страхового відшкодуван ня безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підпри ємствам, установам та органі заціям, що надають послуги, по в'язані з відшкодуванням зби тків.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 Цивіль ного кодексу України особа, я ка відшкодувала шкоду, завда ну іншою особою, має право зво ротної вимоги (регресу) до вин ної особи розмірі виплаченог о відшкодування, якщо інший р озмір не встановлений законо м.

В ст. 993 Цивільного кодексу Ук раїни, до страховика, який вип латив страхове відшкодуванн я за договором майнового стр ахування, у межах фактичних в итрат переходить право вимог и, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове в ідшкодування, має до особи, ві дповідальної за завдані збит ки.

Дана норма кореспондуєтьс я зі ст. 27 Закону України „Про с трахування”, згідно з якою до страховика, який виплатив ст рахове відшкодування за дого вором майнового страхування , в межах фактичних затрат пер еходить право вимоги, яке стр ахувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодув ання, має до особи, відповідал ьної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 Цивіль ного кодексу України шкода, з авдана джерелом підвищеної н ебезпеки, відшкодовується ос обою, яка на відповідній прав овій підставі (право власнос ті, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механ ізмом, іншим об'єктом, викорис тання, зберігання або утрима ння якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 ст. 1188 Цивільного к одексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок в заємодії кількох джерел підв ищеної небезпеки, відшкодову ється на загальних підставах , а саме шкода, завдана одній о собі з вини іншої особи, відшк одовується винною особою.

В процесі судового розгляд у було встановлено, що згідно з полісом обов' язкового ст рахування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засоб ів ВВ/9094417 відповідачем застрах ований транспортний засіб, я ким було спричинено ДТП, внас лідок чого нанесено шкоду тр анспортному засобу, застрахо ваному у позивача. Вина водія ОСОБА_2 встановлена поста новою Подільського районног о суду міста Києва у справі №3-36074/2008 від 08.12.2008р.

Зважаючи на те, що цивільно- правова відповідальність в ч астині заподіяння шкоди майн у внаслідок експлуатації тра нспортного засобу “BMWХ5” (д.н. НОМЕР_2) будь-якою особою, як а експлуатує його на законни х підставах, була застрахова на у відповідача на підставі укладеного договору обов' я зкового страхування цивільн о-правової відповідальності власників наземних транспор тних засобів (поліс ВВ/9094417), саме відповідач є відповідальною особою за завдані збитки вла снику автомобіля “Тоyota Prado” (д.н. НОМЕР_1) відповідно до пол ожень Закону України “Про об ов'язкове страхування цивіль ної відповідальності власни ків транспортних засобів” в межах, передбачених договоро м обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/9094417), а до позивача, як с траховика, який виплатив стр ахове відшкодування за догов ором страхування №250559634 від 04.06.2008р ., перейшло право вимоги, яке п отерпіла особа мала до відпо відача, як особи, відповідаль ної за завдані збитки.

Відповідно до п.22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове стр ахування цивільно-правової в ідповідальності власників н аземних транспортних засобі в» при настанні страхового в ипадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у вс тановленому цим Законом поря дку оцінену шкоду, яка була за подіяна у результаті дорожнь о-транспортної пригоди життю , здоров'ю, майну третьої особи .

Відповідно до ст. 29 Закону Ук раїни “Про обов' язкове стра хування цивільно-правової ві дповідальності власників на земних транспортних засобів ” у зв'язку з пошкодженням тра нспортного засобу відшкодов уються витрати, пов'язані з ві дновлювальним ремонтом тран спортного засобу з урахуванн ям зносу, розрахованого у пор ядку, встановленому законода вством.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 З акону України “Про обов'язко ве страхування цивільно-прав ової відповідальності власн иків наземних транспортних з асобів” виплата страхового в ідшкодування здійснюється п ротягом одного місяця з дня о тримання страховиком визнач ених у статті 35 цього Закону д окументів або в строки та в об сягах, визначених рішенням с уду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з регресною вим огою №1242 від 19.08.2010р. про виплату с трахового відшкодування у су мі 14 292,76 грн. (том справи - 1, арку ші справи - 33-34). Однак відпові дач залишив вимогу позивача без належного реагування.

Відповідно до ст. 9 Закону Ук раїни “Про страхування” фран шиза - частина збитків, що не в ідшкодовується страховиком згідно з договором страхува ння.

В п.12.1 ст. 12 Закону України „Пр о обов'язкове страхування ци вільно-правової відповідаль ності власників наземних тра нспортних засобів” передбач ено, що розмір франшизи при ві дшкодуванні шкоди, заподіяно ї майну потерпілих, встановл юється при укладанні договор у обов'язкового страхування цивільно-правової відповіда льності і не може перевищува ти 2 (два) відсотки від ліміту в ідповідальності страховика , в межах якого відшкодовуєть ся збиток, заподіяний майну п отерпілих.

Страхове відшкодування за вжди зменшується на суму фра ншизи, розрахованої за прави лами цього підпункту.

В ст. ст. 32-34 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и зазначено, що доказами у спр аві є будь-які фактичні дані, н а підставі яких господарськи й суд у визначеному законом п орядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на я ких ґрунтуються вимоги і зап еречення сторін, а також інші обставини, які мають значенн я для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті о бставини, на які вона посилає ться як на підставу своїх вим ог і заперечень. Обставини сп рави, які відповідно до закон одавства повинні бути підтве рджені певними засобами дока зування, не можуть підтвердж уватись іншими засобами дока зування.

Як вірно зазначив суд першо ї інстанції у своєму рішенні , розмір збитків розраховуєт ься, виходячи із вартості мат еріального збитку з урахуван ням коефіцієнту фізичного зн осу, ліміту відповідальності та за вирахуванням суми фран шизи, тому з відповідач повин ен був сплатити на користь по зивача страхове відшкодуван ня у сумі 13 782,76 грн. (14 2 92,76 грн. (сума страхового відшко дування, виплаченого позивач ем) - 510,00 грн. (франшиза) = 13 782,76 грн. ).

Оскільки за зверненням поз ивача відповідач виплати стр ахового відшкодування в поря дку регресу не здійснив, апел яційний господарський суд по годжується з висновком місце вого господарського суду про обґрунтованість та доведені сть позовних вимог в частині стягнення з відповідача 13 782,76 г рн.

Окрім суми страхового відш кодування, позивач просив су д стягнути з відповідача пен ю, нараховану на підставі п.37.2 с т. 37 Закону України “Про обов'я зкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів”, згід но з яким за кожен день простр очення виплати страхового ві дшкодування з вини страховик а або МТСБУ особі, яка має прав о на отримання такого відшко дування, сплачується пеня з р озрахунку подвійної обліков ої ставки Національного банк у України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Обґрунтовуючи названі вим оги, позивач зазначав про те, щ о відповідач не виплатив стр ахове відшкодування у місячн ий строк з дня отримання регр есної вимоги позивача, як пер едбачено у п.37.1 ст. 37 Закону Укра їни “Про обов'язкове страхув ання цивільно-правової відпо відальності власників назем них транспортних засобів”.

За розрахунками позивача, в ідповідач повинен сплатити п еню у загальній сумі 234,11 грн. за період прострочення з 21.09.2010р. д о 01.11.2010р.

Місцевий господарський су д визнав позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та т акими, що підлягають задовол енню, однак апеляційний госп одарський суд вважає за необ хідне звернути увагу на те, що у відповідності до ст. 27 Закон у України „Про страхування” та ст. 993 Цивільного кодексу Ук раїни до страховика, який вип латив страхове відшкодуванн я за договором майнового стр ахування, в межах фактичних з атрат переходить право вимог и, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове в ідшкодування, має до особи, ві дповідальної за заподіяний з биток.

Тобто, відповідно до вищевк азаних правових норм до пози вача, як страховика, перейшло право вимоги лише в межах фак тично понесених ним затрат. О крім того, положення п.37.2 ст. 37 За кону України “Про обов'язков е страхування цивільної відп овідальності власників тран спортних засобів”, на які пос илається позивач, регулюють відповідальність за невикон ання зобов' язань, що виникл и на підставі відповідного д оговору (правочину), тоді як ре гресні вимоги по суті є лише в ідшкодуванням безпосередні х затрат з виплати страховог о відшкодування і в даному ви падку виплата коштів в поряд ку регресу не забезпечується неустойкою (пенею), у зв' язку з чим правові підстави для за доволення позовних вимог про стягнення з відповідача пен і відсутні і в задоволенні ці єї частини вимог слід відмов ити.

Враховуючи вищевикладені обставини справи в їх сукупн ості, апеляційний господарсь кий суд дійшов висновку про т е, що доводи, викладені в апеля ційній скарзі, підтвердились під час розгляду даної справ и, що свідчить про неповне з' ясування місцевим господарс ьким судом обставин, які мают ь значення для справи, а також невірне застосування норм м атеріального і процесуально го права в частині вимог пози вача про стягнення з відпові дача пені.

Відповідно до ст. 104 Господар ського процесуального кодек су України, підставами для ск асування або зміни рішення м ісцевого господарського суд у є:

1) неповне з'ясування обстав ин, що мають значення для спра ви;

2) недоведеність обставин, щ о мають значення для справи, я кі місцевий господарський су д визнав встановленими;

3) невідповідність висновкі в, викладених у рішенні місце вого господарського суду, об ставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріаль ного чи процесуального права .

За результатами розгляду с прави суд апеляційної інстан ції дійшов висновку про те, що Рішення Господарського суду Київської області від 24.12.2010р. у справі №20/150-10 в частині задовол ення позовних вимог про стяг нення з відповідача пені має бути скасовано з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні вк азаних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господар ського процесуального кодек су України, судові витрати за звернення з позовом до суду (в раховуючи зменшення позивач ем розміру позовних вимог) по кладаються на сторони відпов ідно до розміру задоволених вимог.

У зв' язку із задоволенням апеляційної скарги витрати по сплаті державного мита за її подання підлягають відшк одуванню відповідачу (апелян ту) за рахунок позивача. При ць ому, апеляційний господарськ ий суд вважає за необхідне зв ернути увагу на наступне. В ап еляційній скарзі відповідач оскаржує Рішення Господарсь кого суду Київської області від 24.12.2010р. у справі №20/150-10 в части ні задоволення позовних вимо г про стягнення з відповідач а 234,11 грн. пені.

Відповідно до пп. “г” п.2 ст. 3 Д екрету Кабінету Міністрів Ук раїни “Про державне мито”, за подання апеляційної скарги на рішення судів сплачується державне мито у розмірі 50 від сотків ставки, що підлягає сп латі у разі подання заяви для розгляду спору в першій інст анції, а із спорів майнового х арактеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспор юваної суми.

Зважаючи на фактично оспор ювані відповідачем вимоги ма йнового характеру у загально му розмірі 234,11 грн., за подання а пеляційної скарги він повине н був сплатити державне мито у розмірі 51,00 грн., але з доданог о до апеляційної скарги плат іжного доручення №3864 від 27.12.2010р. вбачається, що відповідач сп латив державне мито у сумі 73,00 г рн., тобто у більшому розмірі, ніж передбачено діючим закон одавством.

У відповідності до ст. 47 Госп одарського процесуального к одексу України та ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, зайво сп лачене державне мито у сумі 22, 00 грн. має бути повернуто з Дер жавного бюджету України на к ористь відповідача (апелянта ). Решта державного мита у сумі 51,00 грн. підлягає відшкодуванн ю за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 47, 49, 75, 99, 101, 103-1 05 Господарського процесуаль ного кодексу України, Київсь кий апеляційний господарськ ий суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Ак ціонерного товариства „Укра їнська пожежно-страхова комп анія” задовольнити.

2. Рішення Господарського су ду Київської області від 24.12.2010р . у справі №20/150-10 частково скасу вати, виклавши його резолюти вну частину в наступній реда кції:

“Позовні вимоги задоволь нити частково.

Стягнути з Акціонерного т овариства “Українська пожеж но-страхова компанія” (юр.адр еса: 08500, Київська обл., м. Фастів, пл. Перемоги, 1, код ЄДРПОУ 20602681; п ошт.адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрун зе, 40, р/р 26502301197 у Філії АКБ „Меркур ій” в м. Києві, МФО 300755, аб о з будь-якого рахунку, виявле ного державним виконавцем пі д час виконання судового ріш ення) на користь Приватного а кціонерного товариства “Акц іонерна страхова компанія “І нго Україна” (01054, м. Київ, вул. Во ровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602, р/р №2650002447600 в АКІБ „Укрсиббанк” в м. Харків, МФО 351005) 13 782,76 грн. (тринадц ять тисяч сімсот вісімдесят дві тисячі гривень 76 копійок) - страхового відшкодування, 137 ,83 грн. (сто тридцять сім гривен ь 83 копійки) - державного мита т а 223,78 грн. (двісті двадцять три г ривні 78 копійок) - витрат на інф ормаційно-технічне забезпеч ення судового процесу.

В задоволенні решти позов них вимог відмовити.”

3. Стягнути з Приватного акц іонерного товариства “Акціо нерна страхова компанія “Інг о Україна” (01054, м. Київ, вул. Воро вського, 33, код ЄДРПОУ 16285602, р/р №2650 002447600 в АКІБ „Укрсиббанк” в м. Ха рків, МФО 351005) на користь Акціон ерного товариства “Українсь ка пожежно-страхова компанія ” (юр.адреса: 08500, Київська обл., м . Фастів, пл. Перемоги, 1, код ЄДР ПОУ 20602681; пошт.адреса: 04080, м. Київ, в ул. Фрунзе, 40, р/р 26502301197 у Філії АКБ „Меркурій” в м. Києві, МФО 300755, а бо з будь-якого рахунку, виявл еного державним виконавцем п ід час виконання судового рі шення) 51,00 (п' ятдесят одну грив ню 00 копійок) державного мита за подання апеляційної скарг и.

4. Повернути Акціонерному т овариству “Українська пожеж но-страхова компанія” (юр.адр еса: 08500, Київська обл., м. Фастів, пл. Перемоги, 1, код ЄДРПОУ 20602681; п ошт.адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрун зе, 40, р/р 26502301197 у Філії АКБ „Меркур ій” в м. Києві, МФО 300755, аб о з будь-якого рахунку, виявле ного державним виконавцем пі д час виконання судового ріш ення) з Державного бюджету Ук раїни (р/р №31110095700011, одержувач: УДК в Шевченківському районі м. К иєва, банк одержувача: ГУДК Ук раїни у м. Києві, МФО 820019, код ЄДР ПОУ 26077968) надмірно сплачене дер жавне мито у розмірі 22,00 грн. (дв адцять дві гривні 00 копійок), п ерераховане згідно з платіжн им дорученням №3864 від 27.12.2010р. Ори гінал платіжного доручення № 3864 від 27.12.2010р. знаходиться в мате ріалах справи №20/150-10 .

5. Доручити Господарському с уду Київської області видати накази.

6. Матеріали справи №20/150-10 пове рнути до Господарського суду Київської області.

7. Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття та мо же бути оскаржена до суду кас аційної інстанції у встановл еному законом порядку та стр оки.

Головуючий суддя Лосєв А.М.

Судді Іваненко Ю.Г.

Разі на Т.І.

10.03.11 (відправлено)