9/151-10
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" лютого 2011 р. Справа № 9/151-10
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Пироговського В.Т.,
суддів Картере В.І., Жекова В.І.,
секретар судового засідання Чєголя Є.О.
за участю представників сторін:
від КП „Херсонський комунальний транспортний сервіс” не з'явилися
від Херсонського обласного територіального відділення АМК не з'явилися
розглянула апеляційні скарги
Комунального підприємства „Херсонський комунальний транспортний сервіс”
на рішення господарського суду Херсонської області
від 21.12.2010р.
у справі № 9/151-10
за позовом Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
до Комунального підприємства „Херсонський комунальний транспортний сервіс”
про стягнення 17 920грн.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.02.2011р. прийнята до провадження та призначена до розгляду на 23.02.2011р. апеляційна скарга Комунального підприємства „Херсонський комунальний транспортний сервіс”(далі КП „Херсонкомунтранссервіс”) на рішення господарського суду Херсонської області від 21.12.2010р. у справі № 9/151-10.
Сторони повідомлені про час і місце засідання господарського суду апеляційної інстанції, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, проте представники сторін в судове засідання не з'явилися, справу розглянуто без участі сторін.
КП „Херсонкомунтранссервіс” 22.02.2011р. надало до суду апеляційної інстанції клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване неможливістю забезпечення явки представника в день слухання справи. Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його відхилення, оскільки в п.4 резолютивної частини ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження від 04.02.2011р., зазначено, що нез'явлення представників сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті. При цьому в клопотанні відсутні посилання на необхідність надання додаткових пояснень та доказів в обгрунтування апеляційної скарги, тощо.
Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі Херсонське обласне територіальне відділення АМК), звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою, до КП „Херсонкомунтранссервіс” про стягнення з останнього штрафу у розмірі 16 000грн. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладений на підприємство згідно із рішенням Адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.08.2010р. № 38/П-1 та стягнення пені у розмірі 1 920грн. за прострочення сплати вказаного штрафу.
Позивач, звернувся до суду першої інстанції із заявою від 25.11.2010р. № 557-04-1 якою збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача –5 520грн. пені за прострочення сплати штрафу.(а.с. 29-31)
Херсонське обласне територіальне відділення АМК 16.12.2010р. звернулось до суду із заявою № 601-04-1 про відмову від позову в частині вимог щодо стягнення штрафу та про зменшення розміру позовних вимог, в частині стягнення пені до 5 130грн, у зв'язку із частковою сплатою штрафу у сумі 7600грн., та прийнятим рішенням Адміністративної колегії про розстрочку сплати решти суми штрафу до 01.03.2011р.(а.с. 44-48)
Рішенням господарського суду Херсонської області від 21.12.2010р. зі справи № 9/151-10 (суддя Ребриста С.В.) позов задоволено повністю, прийнято відмову від позову щодо стягнення штрафу та припинено провадження у цій частині, судові витрати покладено на відповідача.
Судове рішення вмотивовано наступним:
-розрахунок пені відповідає положенням Закону України „Про захист економічної конкуренції”;
-документальних доказів скасування чи визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення АМК відповідачем не надано;
-заяву відповідача про зменшення розміру пені до 1 грн. відхилено, оскільки господарський суд не має права зменшувати розмір санкцій, передбачених нормами чинного законодавства;
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, КП „Херсонкомунтранссервіс” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції від 21.12.2010р. зі справи № 9/151-10 в частині стягнення пені у розмірі 5 130грн. та витрат на ІТЗ судового процесу в сумі 57,3грн. скасувати, в цій частині в позові відмовити, в решті рішення залишити без змін, посилаючись на незаконність рішення та порушення судом норм матеріального та процесуального права при його прийнятті.
Зокрема, особа, яка подала апеляційну скаргу вказує, що посилання суду в оскарженому рішенні на п. 6 листа Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання, порушенні у доповідних записках про роботу арбітражних судів у 1998 році” від 31.03.1999р. № 01-8/141 є необґрунтованим та таким, що суперечить нормам матеріального та процесуального права. Також комунальне підприємство зазначає, що норми ст. 233 Господарського кодексу України, п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та положення ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, при розгляді даної справи, надають право судам вирішувати питання про зменшення розміру штрафних санкцій, що підлягають стягненню.
Відзивом на апеляційну скаргу КП „Херсонкомунтранссервіс”, Херсонське обласне територіальне відділення АМК просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення без змін, посилаючись на його законність та обгрунтованість.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права, повноту та об'єктивність дослідження обставин справи, колегія суддів встановила:
Адміністративною колегією Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення від 20.08.2010р. № 38/П-1 у справі № 25/1-10 від 09.04.2010р. про порушення комунальним підприємством "Херсонкомунтранссервіс" законодавства про захист економічної конкуренції (надалі - рішення № 38/П-1). Вказане рішення вмотивоване тим, що КП "Херсонкомунтранссервіс" у період 2009 року та шести місяців 2010 року займало монопольне становище на ринку пасажирських перевезень автомобільним транспортом на міських маршрутах загального користування у м. Херсоні, зокрема, від початкової до кінцевої зупинки в межах міських автобусних маршрутів № 2, № 3, № 5, № 40, № 42, № 24, № 25, № 28, № 6 з часткою 100 відсотків та зобов'язало суб'єкти господарювання застосовувати економічно необгрунтований тариф за перевезення пасажирів автотранспортом на міських маршрутах загального користування. Вказане правопорушення передбачене п. 9 ст. 50, ч. 1 ст. 18 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді обмежувальної діяльності шляхом схилення суб'єктів господарювання до вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції. КП "Херсонкомунтранссервіс", розрахувавши тариф на перевезення одного пасажира міським автобусним маршрутом загального користування у режимі маршрутного таксі на економічно необґрунтованому рівні, надавши цей розрахунок на затвердження виконавчому комітету Херсонської міської ради та надаючи послуги з перевезення пасажирів за тарифом вчинило порушення, передбачене п.2 ст. 50, п.1 ч.2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку, шляхом встановлення таких цін реалізації на товар, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (п.2 резолютивної частини рішення № 38/Н-1).
За вчинення вказаних порушень на КП "Херсонкомунтранссервіс" рішенням № 38/П-1 накладено штрафні санкції загальною сумою у 16000,00 грн.
Рішення від 20.08.2010р. № 38/П-1 відповідач отримав 31.08.2010р., що підтверджується повідомленням підприємства поштового зв'язку про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Відповідачем не заперечується факт того, що протягом встановленого ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячного строку КП "Херсонкомунтранссервіс" не оскаржило рішення №38/П-1 до суду у встановленому законом порядку. На теперішній час рішення №38/П-1 не скасовано, не визнано недійсним, а його дію не зупинено.
В зв'язку із несплатою штрафу Херсонське обласне територіальне управління АМК України звернулось до господарського суду Херсонської області із позовною заявою про стягнення 16 000грн. штрафу та 1920грн. пені.
Під час судового розгляду справи у суді першої інстанції представник відповідача надав суду та позивачу докази часткової сплати штрафу, а саме, платіжне доручення від 05.11.2010р. на суму 7600,00 грн.(а.с. 40)
Заявою від 26.11.2010р. збільшено позовні вимоги в частині стягнення пені до 5520,00 грн., оскільки станом на 24.11.2010р. відповідачем у добровільному порядку штраф не сплачено.
Адміністративною колегією Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 10.12.2010р. задоволено заяву КП "Херсонкомунтранссервіс" від 01.12.2010р. №429 та прийнято рішення №60/П-1, яким розстрочено сплату залишку штрафу до 01.03.2011р., у задоволені клопотання про розстрочку пені відмовлено.
Заявою від 16.12.2010р. № 601-04-1 позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути пеню у сумі 5130,00 грн. та відмовився від вимог щодо стягнення залишку штрафу(а.с. 44-48). Господарським судом Херсонської області вказана заява задоволена, оскільки вона не суперечить приписам ст. 22 ГПК України.
Оскарженим судовим рішенням, провадження у справі в частині стягнення 16 000грн. штрафу припинено та стягнено з відповідача 5 130грн. пені, 51,3грн. держмита та 57,3грн. витрат на ІТЗ судового процесу, та відмовлено в задоволені заяви комунального підприємства від 20.12.2010р. про зменшення розміру пені з 5130,00 грн. до 1,00 грн.
Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, підприємство зазначає, що посилання суду на п. 6 листа Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання, порушенні у доповідних записках про роботу арбітражних судів у 1998 році” від 31.03.1999р. № 01-8/141 є необґрунтованим та таким, що суперечить нормам матеріального та процесуального права. При цьому скаржник вважає, що приписами ст. 233 ГК України, п.3 ст. 83 ГПК України та ч.3 ст. 551 ЦК України передбачено право суду вирішувати питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню. На думку підприємства вказані норми права підлягають застосуванню в даному випадку при розгляді справи.
Дослідивши зазначені вимоги скаржника, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість вказаних тверджень, оскільки посилання у рішенні суду першої інстанції від 21.12.2010р. на певні приписи зазначені в листі Вищого арбітражного суду України у будь якому випадку не породжує порушення норм матеріального чи процесуального права з огляду на те, що листи, роз'яснення чи постанови вищих судів України не є нормами права, а є лише практичними документами в яких відображається практика розгляду спорів щодо застосування Українського законодавства. Посилання КП "Херсонкомунтранссервіс" на положення ст. 233 ГК України, п.3 ст. 83 ГПК України та ч.3 ст. 551 ЦК України якими надано право судам вирішувати питання про зменшення розміру штрафних санкцій, що підлягають стягненню, не може бути прийнято до уваги в даному випадку.
Згідно із п.3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому слід брати до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно із ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, всі вказані норми зумовлюють виникнення певних зобов'язань у господарських чи цивільних правовідносинах між сторонами, та передбачають підстави при наявності яких суд має право зменшити розмір неустойки.(штрафа, пені)
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Таким чином, не підлягають застосуванню норми господарського та цивільного законодавства в частині зменшення пені, яка підлягає стягненню до правовідносин між контролюючим органом АМК та підприємством щодо якого здійснено перевірку та встановлено факт порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Крім того, зі змісту ст. 83 ГПК України вбачається, що зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання є правом суду, а не обов'язком, а відтак дане питання залишається виключно на розсуд суду.
Крім того, слід зазначити, що в даному випадку стягнення пені за прострочення сплати штрафу накладеного згідно із рішенням Адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.08.2010р. № 38/П-1 відповідає приписам спеціального законодавства яке регулює дані правовідносини, а саме Закону України "Про захист економічної конкуренції", при цьому сума пені розрахована відповідно до вимог ч.5 ст. 56 вказаного закону, якою встановлено, що за кожен день прострочення сплати штрафу нараховується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу; розмір пені не може перевищувати розміру накладеного на суб'єкта господарювання штрафу.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судове рішення від 21.12.2010р. правомірне, обґрунтоване, не суперечить нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.85,99,101-105 ГПК України, колегія суддів
Постановила:
Рішення господарського суду Херсонської області від 21.12.2010р. зі справи № 9/151-10 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя
В.Т. Пироговський
Судді
В.І. Картере
В.І. Жеков
Повний текст постанови підписано 28.02.2011р.
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.02.2011 |
Оприлюднено | 14.03.2011 |
Номер документу | 14104083 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Пироговський В.Т.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні