Постанова

від 24.02.2011 по справі 000431/08-2/152-пн-09

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

              

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"24" лютого 2011 р.

Справа № 000431/08-2/152-ПН-09

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів Л.І. Бандури, Л.В. Поліщук

при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1

на рішення господарського суду Херсонської області від 09.11.2010 р.

у справі № 000431/08-2/152-ПН-09

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “СП МДМ”

про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Українській товарній біржі „Українська товарна біржа” від 30.06.2008 р. по справі №000431/08

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Задніпровський металокерамічний завод”

про стягнення матеріальної шкоди та пені

ВСТАНОВИВ:

В липні 2009 р. ТОВ „СП МДМ” звернулось до господарського суду з заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Українській товарній біржі „Українська товарна біржа” від 30.06.2008 р. по справі № 000431/08 на підставі ст.51 Закону України „Про третейські суди”. В обґрунтування поданої заяви останній послався на те, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Українській товарній біржі „Українська товарна біржа” від 30.06.2008 р. стягнуто з ТОВ „Задніпровського металокерамічний завод” на користь СПД ОСОБА_1 171000,00 грн. –матеріальної шкоди та 75866 грн. –пені. На думку заявника, рішення третейського суду є незаконним, оскільки прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: склад суду не відповідає вимогам ст.ст.18, 19 Закону України „Про третейські суди”, що є підставою для його скасування. Це рішення безпосередньо порушує право власності ТОВ „СП МДМ” на 9/50 частин будівлі по пр.Маяковського, 11 у м. Запоріжжя  (а.с.2-8 т.1).

Провадження у справі було порушено ухвалою від 03.07.2009 р., яка оскаржувалась СПД ОСОБА_1 в апеляційному порядку, однак ухвалою голови господарського суду Херсонської області від 23.07.2009р. на підставі ч.1 ст.106 ГПК України відмовлено останньому у прийнятті апеляційної скарги (а.с.68 т.1).

У зв’язку із оскарженням СПД ОСОБА_1 ухвали від 23.07.2009 р. в касаційному порядку, провадження по справі було зупинено 10.11.2009 р. (а.с.106 т.1).

Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, ухвалою від 22.12.2009 р. провадження по справі поновлено із призначенням до розгляду (а.с.110 т.1).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 15.01.2010 р., залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 30.03.2010 р., заява ТОВ „СП МДМ” задоволена (а.с.121-123, 149-150).

Постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2010 р. вищевказані судові акти скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду Херсонської області з посиланнями на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не з’ясовано:

-          дотримання заявником строку на оскарження рішення третейського суду,

          -          не зазначено, в чому полягає порушення прав ТОВ „СП МДМ” (а.с.31-35 т.2)  

Після повторного розгляду, рішенням господарського суду Херсонської області від 09.11.2010 р. (суддя Пригуза П.Д.), оформленим відповідно до вимог ст.84 ГПК України 15.11.2010 р., заява  задоволена, рішення Постійно діючого третейського суду при Українській товарній біржі „Українська товарна біржа” від 30.06.2008 р. по справі № 000431/08 скасовано. Рішення суду мотивовано обґрунтованістю заявлених вимог (а.с.3-4 т.3).

Не погодившись з даним рішенням, СПД ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, в задоволені заяви відмовити повністю, посилаючись на неповне та необ’єктивне вивчення судом обставин справи, не надання належної оцінки доводам сторін, неправильне застосування норм ст.ст. 16-19 Закону України „Про третейські суди”, внаслідок чого винесено незаконне рішення. Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, яке задоволено судовою колегією, про що зазначено в ухвалі суду апеляційної інстанції від 03.01.2011 р.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „СП МДМ” просило залишити рішення господарського суду Херсонської області від 09.11.2010 р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що доводи, які в ній наведені не відповідають фактичним обставинам справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів” від  05.03.2009 року за N 1076-VI, яким внесено зміни до ст.51 Закону України "Про третейські суди" надано право оскарження рішення третейського суду особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов’язки, набирає чинності з дня його опублікування, що визначено його Прикінцевими та перехідними положеннями.

Офіційними друкованими виданнями, у яких оприлюднюються закони України, в силу ст.1 Указу Президента України "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності", є: "Офіційний вісник України", газета "Урядовий кур'єр", газета "Голос України", "Відомості Верховної Ради України", бюлетень "Офіційний вісник Президента України".

При цьому, відповідно до ст.6 Указу, якщо закон України, інший акт Верховної Ради України опубліковано в будь-якій із газет, зазначених у чч.2,3 ст.1 Указу, чи в "Офіційному віснику Президента України", до його опублікування в "Офіційному віснику України", "Відомостях Верховної Ради України", він набирає чинності після опублікування в тій із вказаних газет чи в "Офіційному віснику Президента України", де його опубліковано раніше.

Закон України "Про  внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів", опубліковано в газеті "Урядовий кур’єр" 31.03.2009р. (№57). Отже, з 31.03.2009р. він є таким, що набрав чинності.

В силу ст.58 Конституції України,  закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже,  відповідне право у заявника виникло лише з набранням чинності вказаним законом –31.03.2009р. і строк його реалізації, враховуючи момент його виникнення, станом на 25.06.2009 р.–подання заяви до господарського суду Херсонської області (а.с. 60 т.1) не закінчився, враховуючи, що норми вказаного Закону не мають зворотної дії.

Стосовно прав ТОВ „СП МДМ” щодо яких третейським судом вирішено спір у справі №00431/08, судова колегія зазначає слідуюче.

Як вбачається з матеріалів справи, існують численні рішення судів України, що набрали законної сили, якими встановлено, що власником приміщення №263 та 11/50 частин будівлі по пр.Маяковського, 11 у м.Запоріжжя є ТОВ „СП МДМ”, зобов’язано ОП ЗМБТІ скасувати запис про реєстрацію прав власності ТОВ „ЗМЗ” на 9/50 частин будівлі по пр.Маяковського, 11 та поновити державну реєстрацію законного права власності на вказане нерухоме майно за ТОВ „СП МДМ”, однак рішення судів не виконано до теперішнього часу, право власності на зазначене майно продовжує бути зареєстроване за ТОВ „Задніпровський металокерамічний завод”.

У зв’язку з тим, що оскаржуваним рішенням Третейського суду з ТОВ „Задніпровський металокерамічний завод” на користь СПД ОСОБА_1 стягнуто 171000,00 грн. матеріальної шкоди та 75866,29 грн. пені, вказане рішення суду буде підставою для арешту виконавчого службою на виконання цього рішення нерухомого майна, яке незаконно зареєстровано за ТОВ „Задніпровський металокерамічний завод”, але за чинним рішенням суду належить на праві власності ТОВ „СП МДМ”, та зверненням  стягнення на це майно, чим порушується законне право власності останнього на вказане нерухоме майно, яке не можна буде відновити після виконання оскаржуваного рішення третейського суду.

Скасовуючи рішення третейського суду, місцевий господарський сцд виходив із слідуючого.

Відповідно до ст. 1 Закону "Про третейські суди" третейський суд - це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин. Третейські суди не є органами правосуддя, а їх рішення є обов'язковими для сторін рішень третейського суду.

Згідно статті 18 названого Закону третейські судді не є представниками сторін, а третейським суддею може бути призначена чи обрана особа, яка прямо чи опосередковано не заінтересована в результаті вирішення спору, а також має визнані сторонами знання, досвід, ділові та моральні якості, необхідні для вирішення спору. За статтею 19 Закону третейський суддя не може брати участі у розгляді справи, а після його призначення чи обрання підлягає відводу чи самовідводу: якщо він особисто чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особливих стосунках.

Пунктом 4 ч.3 ст. 51 Закону України „Про третейські суди” передбачено, що рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване, зокрема, якщо склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону.

Директором ТОВ "ЗМЗ" є ОСОБА_2. Вона ж є особою, яка підписала від імені ТОВ "ЗМЗ" договір про надання посередницьких послуг від 10.09.2005р., підписувала акти здачі-прийняття виконаних робіт ОСОБА_1, акт звірки взаємних розрахунків станом на 13.06.2008р. та підписала заяву до третейського суду від 20.06.2010р. про розгляд справи без її участі. У той же час, ОСОБА_2 є керівником УТБ “Українська товарна біржа”, при якій створено постійно діючий третейський суд, рішення якого оскаржується у даній справі. Своїм підписом і печаткою УТБ "УТБ" ОСОБА_2, як директор засновника третейського суду, засвідчила справжність підпису гр. ОСОБА_3, яка виступила суддею у справі № 000431/08 та прийняла оспорюване рішення. Отже, як керівник УТБ “УТБ” перебуває із суддями третейського суду при УТБ “УТБ” в особливих стосунках підпорядкування та підлеглості (залежності), обумовлених робочими, діловими зв’язками та трудовими відносинами в одній організації.

З огляду на вищезазначене судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що у даному спірному випадку заінтересована особа, якою є гр. ОСОБА_2 з огляду на те, що вона є керівником ТОВ “ЗМЗ”, мала безпосередній вплив на третейського суддю Сеник О.В., яка вирішила спір у справі № 000431/08 між ПП ОСОБА_1 та ТОВ “ЗМЗ”. Тобто при вирішенні третейським суддею спору у справі №000431/08 наявне порушення п. 4 ч. 3 ст. 51 Закону України “Про третейські суди”.

Відповідно до п. 1.15. Рекомендацій від 11.04.2005 р. № 04-5/639 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України "Про третейські суди" за результатами розгляду заяви господарський суд приймає рішення, зміст якого повинен відповідати статті 84 ГПК з урахуванням особливостей відповідної категорії справ. Одна з таких особливостей полягає в тому, що господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише з'ясовує наявність чи відсутність підстав для його скасування, передбачених частиною третьою статті 51 Закону. За наявності зазначених підстав, господарський суд приймає рішення про скасування рішення третейського суду.

Враховуючи викладене та наявні в матеріалах справи докази, судова колегія вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що не підлягає скасуванню.                                                                                          

Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Херсонської області від 09.11.2010 р. у справі № 000431/08-2/152-ПН-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

          Головуючий суддя                                                            В.Б. Туренко

          Суддя                                                                                Л.І. Бандура

          Суддя                                                                                Л.В. Поліщук