Рішення

від 19.02.2008 по справі 38/7

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/7

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

19.02.08 р.                                                                               Справа № 38/7                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Тулаінової І.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю  „Фармако” м. Київ

до відповідача: Товариства з  обмеженою відповідальністю „Виробничо- комерційна фірма„Спецпідзембуд” м. Донецьк

про стягнення  2315грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Миронишина О.Т. представник за дов. № 573 від 16.11.2007р.

від відповідача: не зявився

      Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю  „Фармако” м. Київ, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецпідзембуд” м. Донецьк про стягнення боргу у розмірі 2315грн.

Позивач обґрунтовує свої  позовні вимоги з посиланням на накладні № 59150 від 25.04.2007р., № 65014 від 08.05.2007р., № 75484 від 25.05.2007р., № 83170 від 08.06.2007р., № 90520/1 від 20.06.2007р.

21.01.2008р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 11.01.2008р. № 22-15/50, відповідно до якого Товариство з  обмеженою відповідальністю „Виробничо- комерційна фірма „Спецпідзембуд” м. Донецьк значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 31205678) та знаходиться за адресою: 83101, м. Донецьк,     вул. Іонова,18.

Лист  судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

22.01.2008р. відповідач надіслав до  суду відзив на позовну заяву № 38 від 21.02.2008р., в якому пояснив суду, що  вимоги  позивача про  стягнення 2315грн. є необґрунтованими, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 1500грн.68коп..

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Крім цього, відповідач надіслав клопотання № 39 від 22.01.2008р., в якому повідомив суду, що  не має можливості з'явитися до  судового засідання 23.01.2008р. та просить суд  відкласти розгляд  справи на  інший день.

Клопотання судом розглянуто та залучено до матеріалів справи.

Судове засідання відкладалося у зв'язку з  необхідністю представлення сторонами витребуваних  судом документів.

12.02.2008р. позивач надав суду заяву, в якій уточнює повне найменування підприємства відповідача, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Спецпідзембуд”. Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового  засідання, що  підтверджується поштовим повідомленням № 8392710.

19.02.2008р. позивач надав суду заяву в порядку ст. 22 ГПК України,  в якій зменшує позовні вимоги у зв'язку з  частковим погашенням відповідачем боргу та  просить суд  стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1810грн.72коп.

Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

Крім цього, позивач надав суду акт звірки розрахунків, який судом розглянутий, прийнятий до угави та залучений до  матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноваженого представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю  „Фармако” м. Київ (далі – позивач) 25.04.2007р, 08.05.2007р., 25.05.2007р., 08.06.2007р, 20.06.2007р. поставив Товариству з обмеженою відповідальністю „Виробничо- комерційна фірма„Спецпідзембуд” м. Донецьк (далі – відповідач) медикаменти (далі- товар) на  загальну суму 2981грн.35коп. на підставі накладних №№ 59150, 65014, 75484, 83170, 90520/1, а відповідач прийняв товар, що підтверджується відповідними довіреностями, які містяться в матеріалах  справи.

Відповідач зобов'язувався здійснювати оплату поставленого товару у строк, який вказаний у видатковій накладній. Оскільки остання поставка продукції відбулася 20.06.2007р., то строк оплати продукції у відповідача повинен був настати 04.07.2007р.

Відповідач до 14.10.2007р. частково оплатив поставлений товар на суму 666грн.35коп.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар, тому останній 02.08.2007р. направив відповідачу претензію, в якій пропонував у добровільному порядку погасити заборгованість.

Претензія залишилась без  розгляду, але за період з 10.12.2007р. по 18.02.2008р. відповідач ще частково  погасив заборгованість у сумі 504грн.28коп,  про що позивач  повідомив у судовому засіданні.

Оскільки до теперішнього часу відповідач у повному обсязі не розрахувався за поставлений товар, тому позивач просить суд стягнути з відповідача залишок заборгованості у сумі 1810грн.72коп.

Вказана заборгованість підтверджується актом звірки розрахунків станом на 04.02.2008р., який підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

  Позивач у підтвердження заявлених  позовних  вимог посилається на накладні                 № 59150 від 25.04.2007р., № 65014 від 08.05.2007р., № 75484 від 25.05.2007р., № 83170 від 08.06.2007р., № 90520/1 від 20.06.2007р., акт звірки розрахунків, довіреності на  отримання продукції, заяви  від 12.02.2008р., від 19.02.2008р, правовстановлюючі документи, тощо.

Відповідач посилається на  відзив на позовну заяву від 21.01.2008р. № 38, клопотання від 22.01.2008р. № 29.  

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України  (далі - ГК України) як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Статтею 193 ГК України передбачені загальні умови виконання господарських зобов'язань.

1. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

2. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Абзацем другим частини 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу  України (далі - ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Матеріалами справи підтверджується наявність у діях позивача волевиявлення на встановлення правовідносин безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.

Пунктом 1 статті 218 ЦК України передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання по сплаті боргу.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача була направлена  претензія від 02.08.2007р., в якій позивач пропонував відповідачу погасити заборгованість за поставлену продукцію, але відповідач  залишив її без розгляду та реагування.

Оскільки, відповідач до теперішнього часу у не у повному обсязі розрахувався  з позивачем,  то  вимога позивача щодо стягнення залишку заборгованості у сумі 1810грн.72коп. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та визнаються відповідачем (акт звірки).

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись 193 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 205, 218, 509, 526, 530  ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю  „Фармако” м. Київ до Товариства з  обмеженою відповідальністю „Виробничо- комерційна фірма „Спецпідзембуд” м. Донецьк про стягнення боргу у розмірі 1810грн.72коп., задовольнити.

Стягнути з Товариства з  обмеженою відповідальністю „Виробничо- комерційна фірми „Спецпідзембуд” (83101, м. Донецьк,     вул. Іонова,18, р/р 260022465 ДОД АППБ „Аваль” м. Донецька, МФО 335076, ЄДРПОУ 31205678) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  „Фармако” (фактична адреса: м. Київ, вул. Тургенєвська, 38, юридична адреса: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Балукова, 21,  р/р 26006962480158 в Київській філії ПУМБ,  МФО 322755, ЄДРПОУ 20037376) заборгованість у сумі  1810грн.72коп., держмито у сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 19.02.2008року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Радіонова О.О.