Рішення

від 10.03.2011 по справі 17/155-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/155-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

10.03.2011                                                                                         Справа №  17/155-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Сулімовської М. Б., при секретарі Шикаловій В. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Югелектроком", м. Херсон

про стягнення 13304 грн. 62 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Шевченко А. С., дов. від 06.01.2011р. № 7456481.

від відповідача - не прибув.

          09 листопада 2010 року публічне акціонерне товариство УкрСиббанк" (позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Югелектроком" (відповідач) 13304 грн. 62 коп. боргу по грошових зобовязаннях за кредитним договором від 02.06.2005р. № 10622994000 (106-К), з яких 11504 грн. 60 коп. боргу по тілу кредиту, 852 грн. 09 коп. боргу про процентах за користування кредитом, 913 грн. 11 коп. пені, нарахованої за порушення строків погашення кредиту та 34 грн. 82 коп. пені, нарахованої за порушення строків сплати процентів.

          Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за кредитним договором, що змусило позивача звернутися до суду за захистом порушених майнових прав.

          24.11.2010р. відповідач звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі, вмотивоване неможливістю розгляду даної справи до вирішення іншої пов'язаної з нею справи. До клопотання додано фотокопію ухвали господарського суду Херсонської області про порушення провадження у справі № 11/171-ПД-10 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Югэлектроком" до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в особі Херсонської філії публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про визнання недійсним кредитного договору від 02.06.05р. № 10622994000 (106-К)

          Враховуючи неможливість розгляду даної справи до завершення розгляду справи № 11/171-ПД-10, ухвалою від 25.11.2010р. провадження у справі було зупинене на підставі ч.1 статті 79 ГПК України.

          25 лютого 2011 року позивач звернувся до суду з повідомленням про закінчення провадження у справі № 11/171-ПД-10, що підтвердив копією постанови Одеського апеляційного господарського суду від 15.02.2011р., за якою рішення господарського суду від 07.12.10р., яким в задоволенні позову про визнання недійсним кредитного договору відмовлено, залишено без змін.

          У зв'язку з усуненням обставин, які були підставою для зупинення провадження у справі, ухвалою від 28.02.2011р. провадження у справі було поновлене, про що сторони були повідомлені належним чином.

          Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

          Явки уповноваженого представника відповідач не забезпечив, 10 березня 2011 року звернувся до суду із заявою про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю прибуття представника до судового засідання саме 10.03.2011р.

          Представник позивача проти відкладення розгляду справи на інший строк заперечив.

          З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані  добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

          Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи,  що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове  становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

          Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

          Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

          Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

          В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення, тому, приймаючи до уваги ту обставину, що сторонам було надано рівну можливість скористатися повним обсягом процесуальних прав, передбачених приписами ст.22 ГПК України, суд вирішує спір по суті в порядку ст.75 ГПК України за відсутності представника відповідача.          

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

          02 червня 2005 року між позивачем (кредитодавцем) та відповідачем (позичальником) було укладено кредитний договір № 10622994000 (106-К), за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у сумі 172578 грн., а останній зобов'язався у встановлені договором строки повернути грошові кошти з виплатою 17% річних.

          Фактична виплата кредитних коштів позичальнику відбулася 02.06.05р. (а. с. 48).

          Відповідно до п.1.2.2 договору (а. с. 7) строки виконання зобов'язань у тому числі і граничний строк повного погашення кредиту, зазначені у графіку погашення кредиту. Відтак, останній є невід'ємним додатком до договору.

          Відповідно до вказаного графіку (а. с. 10), сума кредиту повинна бути повернута відповідачем впродовж 60 місяців, тобто до 02.06.10р. шляхом щомісячних оплат рівних частин тіла кредиту.

          За умовами п.1.3.1 договору, на прострочені грошові зобов'язання позивач має право нараховувати збільшену процентну ставку до 27 відсотків річних.

          Як вбачається з матеріалів справи, грошові зобов'язання відповідач виконував у неповному обсязі та несвоєчасно. Так, починаючи з березня 2010 року, залишок неповернутого кредиту складає 11504 грн. 60 коп. (а. с. 12), а з квітня 2010 року у відповідача виникла заборгованість по процентах за користування кредитом у сумі 209 грн. 11 коп. (а. с. 16), яка станом на час звернення позивача до суду зросла до 852 грн. 09 коп.  

          У зв'язку з невиконанням позичальником грошових зобов'язань за кредитним договором 23.06.2010р. кредитодавець звертався до позичальника з вимогою про погашення боргу по заборгованості (а. с. 18), однак вимоги були залишені без задоволення.

          За порушення строків виконання грошових зобов'язань позивачем, на підставі п.7.1 договору, нараховано та заявлено до стягнення разом з основним боргом 913 грн. 11 коп. пені, нарахованої за порушення строків погашення кредиту та 34 грн. 82 коп. пені, нарахованої за порушення строків сплати процентів.

          Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу. Згідно з вимогами ст. 1049, ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві надану ним позику (кредит) (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором та сплатити проценти за його використання.

          Щодо грошових зобов'язань по пені, застосування якої передбачено ст.549 ЦК України, законодавство містить обмеження максимального її розміру, який може бути стягнений в разі прострочення. Так, відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо сторони в договорі передбачили більший розмір пені, стягненню підлягатиме пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

          Перевіркою правильності нарахування пені судом встановлено, що заявлені до стягнення розміри пені по тілу кредиту та по відсотках не перевищують максимально допустимого в межах даного спору їх розміру.          

          Ухвалою про порушення провадження у справі від 09.11.10р. (а. с. 1) суд, не покладаючи на відповідача обов'язок подання письмового відзиву, запропонував останньому надати письмовий відзив. Вказаним правом подання відзиву відповідач не скористався. Ні усних ні письмових заперечень по суті спору відповідач, якому було надано достатньо часу для можливості скористатися повним обсягом процесуальних прав, передбачених ГПК України, не надав.

          Доказів погашення боргу суду не надано.

          З огляду на викладене, позовні вимоги є нормативно обґрунтованими а позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Оскільки спір доведений до вирішення в судовому порядку з вини відповідача, з останнього на користь позивача підлягають стягненню 133 грн. 05 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення і повідомлено про дату та час виготовлення його повного тексту.

          На підставі ст.193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 549, 1049 та 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

          1. Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Югелектроком" (м. Херсон, с. Комишани, вул. Поштова, буд. 1, код ЄДРПОУ 22753438, р/рах. 26001002430000 в ПАТ "УкрСиббанк", МФО 352758) на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (м. Харків, проспект Московський, буд. 60, код ЄДРПОУ 09807750, банківські реквізити не зазначені) 11504 грн. 60 коп. боргу по тілу кредиту, 852 грн. 09 коп. боргу про процентах, 947 грн. 93 коп. пені,  133 грн. 05 коп. витрат по оплаті державного мита, та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

                             Суддя                                                                                      М. Б. Сулімовська

Дата підписання рішення, оформленого відповідно

до вимог ст. 84 ГПК України, 14 березня 2011р.