Рішення

від 23.01.2008 по справі 4/396

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/396

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  4/396

23.01.08

За позовом     Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до                     Товариство з обмеженою відповідальністю "КІФА"

про                    примусове виселення та повернення орендованого майна

Суддя  Борисенко І.І.

Представники:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

 Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Кіфа” звільнити державне нерухоме майно площею 180,0 кв.м. 190,0 кв.м., 120,0 к.в.м., що розміщене за адресою: м. Київ, вул.. Мельникова, 81.

В судовому засіданні 24.12.2007р. позивач уточнив свої позовні вимоги, просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Кіфа” звільнити (виселити) державне нерухомого майна прлощею 180,0 кв.м, 190,0кв.м., 120,0кв.м., розташоване за адресою: м.Київ, вул. Мельникова,81, цокольний поверх.

Відповідач позовні вимоги не визнає. Письмовий відзив та документи, що підтверджують заперечення на позов суду не надав.

Розгляд справи неодноразово відкладався за заявою сторін, тому спір за клопотанням сторін вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено ч.1 ст.69 ГПК України.

В судовому засіданні  23.01.2008р. відповідач заявив клопотання про розгляд справи здійснювати  за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Клопотання відповідача задоволено судом. Запис розгляду справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу „Діловодство суду”.

          Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників сторін та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.06.2005 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю „Кіфа” було укладено договори оренди № 1811, №1812, №1813 нерухомого майна, що належить до державної власності.

Предметом договорів є строкове платне користування державним нерухомим майном площею: за договором №1811 - 180,0 кв.м., за договором №1812 - 190,0 кв.м., за договором №1813 -120,0 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81, цокольний поверх, що знаходиться на балансі Державного підприємства Міністерства оборони України „Укроборонпостачальник”.

Відповідно до п. 10.1 Договори укладено строком на 11 (одинадцять) місяців, що діяли з 03 червня 2005 року до 03 травня 2006 року включно, та були пролонговані відповідно до 03 квітня 2007 року.

п. 10.5 договору  передбачає, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Відповідно п. 10.9 чинність цього Договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

19 березня 2007 року РВ ФДМУ по м. Києву звернулось до Державного департаменту надлишкового майна та земель Міністерства оборони України листом № 30-04/1873 з проханням надати рішення щодо можливості пролонгації договорів оренди № 1811 від 03.06.05р., № 1812 від 03.06.05р., № 1813 від 03.06.05р., як до органу, уповноваженого управляти нерухомим майном, що належить до державної власності та знаходиться на балансі Державного підприємства Міноборони України „Укроборонпостачальник”. Від Державного департаменту надлишкового майна та земель Міністерства оборони України надійшла відповідь (лист № 268/3/407 від 16.04.07р.), в якій вказано, що підстави для пролонгації вищезазначених договорів оренди відсутні, тобто згоди на продовження договорів з боку Департаменту не буде.

25 квітня 2007 року регіональним відділенням до ТОВ „Кіфа” була надіслана заява щодо припинення чинності договорів оренди № 30-04/3105, якою попереджалось, що пролонгації договорів оренди не буде та було запропоновано повернути майно аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю зазначеними договорами, сплатити до державного бюджету та Балансоутримувачу орендну плату та пеню та надати до регіонального відділення копії платіжних доручень, що підтверджують факт перерахування.

07 червня 2007 року регіональним відділенням був надісланий лист до Балансоутримувача № 30-04/4298, в якому вимагалось підтвердження останнього перебування Орендаря на орендованих площах, а у разі звільнення таких площ - надати акти приймання - передачі.

09 липня 2007 року від Балансоутримувача, згідно з Договорами, надійшло повідомлення №144 про те, що ТОВ „Кіфа” відмовились підписати підготовлені акти прийому-передачі та виконати свої зобов'язання згідно п.п. 2.4-2.5 договорів.

При прийняті рішення судом взято до уваги пункт 12 Роз'яснень Президії вищого арбітражного суду України від 25.05.2000р. № 02-5/237 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна” встановлено „...частиною другою статті 17 Закону встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку ". Згідно п.2 ст. 17 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором..., а така заява з боку РВ ФДМУ по м. Києву була.

Пунктом 2.4 Договорів передбачено "У разі припинення цього Договору Майно повертається Орендарем Орендодавцю. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі, а пунктом 2.5 Договорів передбачено, що "обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає Майно іншій стороні Договору”.

Відповідно до п. 1 ст. 27 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна" - „У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди”.

З пропозицією, щодо повернення об'єкта оренди регіональне відділення зверталося до Орендаря, але до цього часу приміщення за адресою. Київ, вул. Мельникова, 81, не звільнено, тобто ТОВ „Кіфа" продовжує користуватись орендованим майном без законних на це підстав, що підтверджується й актом перевірки РВ ФДМУ по м. Києву від 07.09.2007р.

Матеріали справи свідчать про те, що нового договору оренди на спірне приміщення укладено також не було.

Таким чином, відповідач безпідставно займає спірне нежитлове приміщення площею 180,0 кв.м., 190,0 кв.м., 120,0 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81, цокольний поверх, чим заважає балансоутримувачу  здійснювати господарську діяльність в зазначеному приміщенні.

Відповідно до п. 2 ст. 26 та п. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 2 ст. 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона бала одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 2.4. договору передбачено, що в разі припинення терміну договору, у випадку дострокового розірвання договору орендар зобов'язаний в 10-денний термін повернути орендодавцю по акту  майно в належному технічному та санітарному стані.  

Відповідно до п. 5.7. договору передбачено, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю (балансоутримувачу) орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду з врахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на  відповідача.

23.01.2008р. в судовому засіданні закінчено розгляд справи. За згодою сторін, відповідно до ст..85 ГПК України, суддя оголосив тільки вступну та резолютивні частини рішення.

Керуючись  ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Кіфа” (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81, код ЄДРПОУ 32798851) звільнити (виселити орендаря в примусовому порядку) державне нерухоме майно, площею 180,0 кв.м., 190,0 кв.м., 120,0 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул.. Мельникова, 81, цокольний поверх.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю „Кіфа” (04050, м. Київ, вул.. Мельникова, 81, код ЄДРПОУ 32798851) в доход  Державного бюджету України 255 грн. державного мита.  

Стягнути  з Товариство з обмеженою відповідальністю „Кіфа” (04050, м. Київ, вул.. Мельникова, 81, код ЄДРПОУ 32798851)  на користь Державного підприємства „Судовий Інформаційний центр” (03057, м Київ, пр. Перемоги, 44, р/р 31213259700011 УДК у Шевченківському районі, ідентифікаційний код 26077968) 118 грн. 00 коп. витрат  на  інформаційно-технічне   забезпечення  судового процесу.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

   Суддя                                                                                            І.І.Борисенко

Рішення підписано : 18.02.2008р.