Рішення

від 20.02.2008 по справі 35/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

35/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  35/22

20.02.08

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продовольчих товарів»

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Кір»

про                стягнення  40 234,89 грн.     

                                                                              Суддя  М.Є. Літвінова

Представники:

Від позивача:      не з'явились (Ромась С.М. –предст. за довір. № 44 від

                              29.01.2008р. був присутній в судовому засіданні 29.01.2008р.)              

Від відповідача:  не з'явились.  

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продовольчих товарів»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кір»про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості 38 503,79 грн., пені в сумі 1 731,10 грн. та стягнення судових витрат.   

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушенні умов Договору свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару належним чином не виконував.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2007р. було порушено провадження у справі № 35/22, розгляд справи призначено на 29.01.2008 року.

          В судовому засіданні 29.01.2008р. представником позивача були частково надані суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/22 від 29.12.2007р.

          Відповідач в судове засідання 29.01.2008р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез‘явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/22 від 29.12.2007р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

          Ухвалою Господарського суду м. Києва № 35/22 від 29.01.2008р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 20.02.2008р.

          До початку судового засідання 18.02.2008р. через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

          Сторони в судове засідання 20.02.2008р. не з'явились, своїх представників не направили, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/22 від 29.12.2007р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

          Про місце, дату та час судового засідання сторони були повідомлені належним чином, але в судове засідання 20.02.2008р. ані позивач, відповідач, ані їх представники не з'явились.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).  

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продовольчих товарів»(далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кір»(далі відповідач) було укладено Договір поставки товару № 150 (далі Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) продавець зобов'язується передавати у власність покупцю певний товар, а покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору.

Згідно п. 6.1. Договору, розрахунки за неоплачену поставлену продукцію проводяться покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця коштів, які повинні надійти на розрахунковий рахунок продавця не пізніше 30 (тридцятого) календарного дня з моменту отримання продукції або готівкою в той же термін безпосередньо в касу продавця.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу продукцію по накладних № 3175 від 03.10.2007р. на суму 11 005,04 грн., № 3454 від 06.10.2007р. на суму 4 056,43 грн., № 3196 від 06.10.2007р. на суму 8 611,25 грн., № 3530 від 10.10.2007р. на суму 3 527,80 грн., № 3266 від 10.10.2007р. на  суму 12 116,82 грн.

В порушенні умов Договору відповідач частково розрахувався за поставлену продукцію.

У зв'язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену продукцію становить  38 503,79 грн.

Згідно п. 9.2. Договору, у випадку несвоєчасної або неповної оплати товару в термін, передбачений в п. 6.1. Договору, покупець зобов'язаний, відповідно до ст. 625 ЦК України, сплатити на користь продавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення платежу, а також 3% річних від простроченої суми, та, відповідно до ст. 549 ЦК України, пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу (але не більше розміру, встановленого законодавством).

З огляду на зазначене, позивачем було нараховано відповідачу пеню в розмірі 1 731,10 грн.

В процесі розгляду справи позивачем була подана заява про зменшення розміру позовних вимог.

У вказаній заяві позивач зазначив, що відповідач погасив існуючу заборгованість, сплативши платіжним дорученням № 1901 від 07.02.2008р. грошові кошти в сумі 100,00 грн. та платіжним дорученням № 1902 від 11.02.2008р. –38 403,70 грн.

З огляду на зазначене позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 1 731,10 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача  підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як вбачається з матеріалів справи на день розгляду справи в судовому засіданні відповідачем було здійснено сплату заборгованості в розмірі 38503,79 грн., в зв'язку з чим позивачем була подана заява про зменшення позовних вимог, та на підтвердження сплати зазначеної суми додані копії банківських виписок від 07.02.2008р., та від 11.02.02.2008р.  платіжне доручення №68 від 27.06.2006р.

          Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продовольчих товарів»в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 38 503,79 грн., підлягають припиненню на підставі п. 1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

          З огляду на викладене, та керуючись п. 9.2. Договору, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню розмірі 1 731,10 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду належні докази на спростування викладеного в позові.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату товару  в розмірі 1 731,10 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на   відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -  

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Кір»(04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, № 9, кв. 85, р/р 2600330006102, КБ «УФГ»–ТОВ м. Київ, МФО 380128, код ЄДРПОУ 30867624) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продовольчих товарів»(42000, Сумська обл., м. Ромни, вул. Пролетарської солідарності, 53, р/р 26005010216800, ККІБ «Укрсиббанк»м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 23824169), а у випадку відсутності коштів – з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 1 731,10 грн. (одну тисячу сімсот тридцять одну гривню 10 коп.) –пені, 402,34 грн. (чотириста дві гривні 34 коп.) –державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині позовних вимог про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі  38 503,79 грн. провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

         5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                           М.Є. Літвінова