Постанова

від 04.03.2008 по справі 20-7/412

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-7/412

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

28 лютого 2008 року   Справа № 20-7/412

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Фенько Т.П.,

суддів                                                                      Дугаренко О.В.,

                                                                                          Заплава Л.М.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явились

відповідача: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "Парус" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя  Ілюхіна Г.П.) від 17.12.2007 у справі №20-7/412

за позовом           Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора (вул. Вороніна, 11, місто Севастополь,99011)

(вул.Павліченко,1, містоСевастополь, 99011)

в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі (вул. Совєтська, 61, місто Севастополь,99011)

до           Обслуговуючого кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "Парус" (вул. Кашуби, 11-33, місто Севастополь,99016)

про стягнення суми збитку, заподіяного державі забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, в розмірі 17250,18 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду міста Севастополя від 17.12.2007 у справі №20-7/412 (суддя Ілюхіна Г.П.) позов Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі до обслуговуючого кооперативу „Дачно-будівельний кооператив „Парус” про відшкодування шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства задоволено частково.

Судом стягнуто з відповідача на користь Державної екологічної інспекції в місті Севастополі 13564, 68 грн, в дохід Державного бюджету України державне мито в сумі 135, 65 грн, на користь Головного управління державного казначейства України в місті Севастополі   витрати по оплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 92, 80 грн.

В задоволенні позову  в частині стягнення 3 685, 50 грн відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що заподіяна шкода навколишньому природному середовищу підтверджується наданими позивачем доказами по справі.

Не погодившись з висновками суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з  апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Севастополя від 17.12.2007 змінити, у позові Севастопольському міжрайонному природоохоронному прокурору в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі відмовити повністю.

Апелянт обґрунтовує свої вимоги тим, що суд не дав належної оцінки Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 3.08.2007, данні якого покладені в основу позовних вимог.

В судовому засіданні розгляд справи було відкладено на 28.02.2008.

Переглянувши  матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку,  що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню  з наступних підстав.

Судовою колегією встановлені наступні обставини справи.

Севастопольською міжрайонною природоохоронною прокуратурою проведена перевірка стану додержання та правильного застосування Закону України „Про відходи", інших нормативних актів, спрямованих на захист прав та конституційних гарантій на безпечне для життя і здоров'я довкілля при поводженні з побутовими та промисловими відходами, в результаті якої встановлено, що обслуговуючий кооператив „Дачно-будівельний кооператив „Парус" допустив забруднення земель будівельними відходами, чим заподіяв державі шкоду в розмірі 17250,18 грн.

03.08.2007 Державною екологічною інспекцією в м. Севастополі проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства обслуговуючим кооперативом „Дачно-будівельний кооператив „Парус", за результатами якої складено Акт, згідно з яким відповідач порушив правила складування, зберігання, розміщення, транспортування, утилізації, ліквідації та використання відходів, допустивши засмічення земель та своїй території:

несанкціоноване розміщення будівельних матеріалів на ґрунті на ділянці № 55 - площею 2,5 м х 2,3 м, висотою 0,3м, морфологічний склад відходів: уламки плит, пінопласту, поліетилену, обгорілі залишки металевої проволоки;

несанкціоноване розміщення будівельних відходів, частково спалених на ґрунті площею 1,1 м х 2,0 м, висотою 0,1 м морфологічний склад відходів: уламки гіпсокартону, вагонки, шпаклівка, плити;

несанкціоноване розміщення будівельних відходів на ґрунті в районі ділянок № № 84, 85, площею 0,8 м х 2,7 м, висотою 0,55 м, морфологічний склад відходів: паперові відпрацьовані пакети з-під цементу; чим порушив статтю 17 Закону України „Про відходи", статтю 35 Закону України „Про охорону земель", який Голова кооперативу підписав без заперечень.

07.08.2007 постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища міста Севастополя Державної екологічної інспекції в місті Севастополі № 122/000357 за зазначені порушення громадянин Воронін А.М., голова обслуговуючого кооперативу „Дачно-будівельний кооператив „Парус" притягнений до адміністративної відповідальності в порядку статей 242 , 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в сумі 204,00 грн., з якою відповідач ознайомлений, про що свідчить його підпис на зворотному боці Постанови, штраф Вороніним А.М. в сумі 204,00 грн сплачений повністю.

Позивачем розрахований розмір збитків заподіяних державі відповідачем внаслідок засмічення земель на території відповідача, який склав 17 250,18 грн (9 810,93 грн, 3 753,75 грн - за ділянку № 55; 3685,50 грн - за ділянки №№ 84, 85).

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач заподіяв державі шкоду у вигляді збитків у сумі 17 250,18 грн, зумовлену забрудненням і засміченням земельних ресурсів.

З матеріалів справи вбачається, що ділянки № 84,85 належать на праві приватної власності фізичним особам, а тому підстав для стягнення 3 685, 50 грн за порушення природоохоронного законодавства судовою колегією не вбачається. Більш того, згідно акту не ясно, де саме знаходились несанкціоновані відходи, порушення викладені в акті не точно, некоректно та викликають різні тлумачення сторонами.

Стосовно доводів відповідача про те, що земельна ділянка № 55, на якій були виявлені засмічення,   повністю обрушилась ще у 1989 році і його не існує  в розумінні частини 1 статті 79 Земельного кодексу України, не приймаються судовою колегією до уваги з наступних підстав.

В матеріалах справи наявний державний акт на право постійного користування землею з Планом зовнішніх меж   землекористування, з яких вбачається, що земельна ділянка № 55 і досі належить відповідачу і ніяких змін до них внесено не було.

Оцінюючи представлені відповідачем документи –списки членів обслуговуючого кооперативу  „Дачно-будівельний кооператив „Парус”, які, на думку відповідача, є доказом того, що земельних ділянок №  № 53-55 не існує, судова колегія зазначає, що це свідчить лише те, що ці земельні ділянки не належать фізичним особам на праві приватної власності, оскільки вони повністю обрушились і не існують в матеріальному розумінні, але  юридично зазначені ділянки й досі знаходяться в користуванні відповідача.   

Отже, обслуговуючий кооператив  „Дачно-будівельний кооператив „Парус” є законним землекористувачем і повинен належним чином виконувати вимоги земельного та природоохоронного  законодавства України, а тому відповідно до частини 4 статті 68  Закону України „Про охорону навколишнього середовища” зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, в розмірах та порядку, встановлених законодавством.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінюючи докази відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, розглянувши апеляційну скаргу по суті, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що апелянт не довів  обґрунтованість своїх вимог, у зв'язку з чим вони задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 частини 1 статті  103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                      ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу „Дачно-будівельний кооператив „Парус” залишити без задоволення.

Рішення  господарського суду міста Севастополя від 17.12.2007 у справі №20-7/412 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  Т.П. Фенько

Судді                                                                                О.В. Дугаренко

                                                                                Л.М. Заплава